Постанова

від 21.02.2022 по справі 308/10863/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 308/10863/21 пров. № А/857/22430/21

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2021 (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Крегул М.М., повне судове рішення складено 01.11.2021) у справі за позовом адвоката Олійника Романа Богдановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови від 30.07.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн 00 коп.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Гриб С.І. була проведена перевіркадотримання вимог земельного законодавства за участі директора ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за наслідками якої було складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2021року. За наслідками вказаної перевірки державним інспектором відділу контролю було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.07.2021 р. відносно директора ТзОв «Маргіт» ОСОБА_1 за ст. 53 КУпАП , а саме за те , щопри здійсненні діяльності по розливу мінеральної води використовує частину земельної ділянки площею 0,3115 га земель комунальної власності оздоровчого призначення, площею 4.77 га в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082 , наданих в користування на правах оренди ДП «Санаторій «Квітка полонина» ЗАТ ЛОЗП Україна «Укрпрофоздоровниця» для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів не за цільовим призначенням всупереч ст..20 Земельного Кодексу України. На підставі вказаного протоколу, державним інспектором відділу контролю було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2021 р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушенняз накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі340,00 гривень. Просив позов задоволити.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №622-ДК/0155По/08/01/-21 від 30 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень 00 коп.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.07.2021 року головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Грибом С.І. проведено позапланову перевірку за обєктом - земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в АДРЕСА_1 у присутності керівника ДП «Санаторій « Квітка полонини » ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» Ганнинець П.П. про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства .

За вказаних обставин,державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Грибом С.І. відносно директора ТОВ «Маргіт» ОСОБА_1 було запроваджено протокол від 30.07.2021 року про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 53 КУпАП, а саме за те, що ТОВ «Маргіт», при здійсненні діяльності по розливу мінеральної води використовує часину земельної ділянки площею 0.3115м га, земель комунальної власності оздоровчого призначення площею 4.77га за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, наданих ДП « Санаторій «Квітка Полонини» на правах оренди для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів в с. Солочин ,1а , Мукачівського району, Закарпатської області, не за цільовим призначенням, всупереч ст. 20 Земельного кодексу України.

Як зазначено в самому акті перевірки від 30.07.2021року на момент проведення перевірки, при обстеженні вищезазначеної земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, встановлено, що на земельній ділянці розташований цілісний майновий комплекс ДП « Санаторій «Квітка Полонини», який відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди цілісного майнового комплексу від 10.08.2007року передано в оренду ТзОВ «Сузір`я» код ЄДРПОУ 31859132 .

З акту перевірки № 622/ДК/124/АО/10/01/-2 від 30.07.2021року також вбачається, що в подальшому , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідачем було встановлено, що саме ТОВ «Маргіт» здійснює свою діяльність в с.Солочин , на території санаторій «Квітка полонини» , будинок б/н з основним видом діяльності виробницто безалкогольних напоїв , виробництво мінеральних вод а інших вод, розлитих у пляшки, на земельній ділянці площею 0.3115 га використовується не за цільовим призначенням всупереч ст. 20 Земельного кодексу України та ст. 53 КУпАП.

Як вбачається з наданої до суду копії договору суборенди приміщення за №52 від 02.07.2018 року укладеного між ТОВ "Сузір`я " та ТОВ "Маргіт" відповідно до п. 8.1. такий вступив в силу з мементу його підписання сторонами та діє до 30.06.2021року.

Постановою від 30.07.2021 року, винесеною державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області Грибом С.І. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від30.07.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушенняза ст. 53 КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 ,00 гривень, а саме, за порушення вимог ст. 20 ЗКУ, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно ст. 242-2 КУпАП , Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

Відповідно дост. 288 КУпАП, перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленомуКодексом адміністративного судочинства України.

Суд, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач ОСОБА_1 проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правиламист.252 КУпАПвизначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ПриписамиКодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративні правопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Після виявлення факту вчинення правопорушення посадова особа зобов`язана зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Позивач заперечує свою присутність, як при проведенні перевіркиДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в АДРЕСА_1 від 30.07.2021року за результатами якої складено акт № 622/ДК/124/АО/10/01/-2 від 30.07.2021року , так і при винесенні відносно нього протоколу та постанови про адміністративне правопорушення за ст. 53 КУпАП, які тільки в подальшому були надані йому, зазначаючи, що вищевказані акт перевірки від 30.07.2021року так і протокол та постанова прийняті за його відсутності, його не було повідомлено про дату та час розгляду справи, не було роз`яснено прав, особі яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим порушено вимоги ст.ст. 254,256,268,277-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 6 від 19.01.2017, зареєстрованої у Мінюсті України 07.02.2017 року за № 173/30041 (далі Інструкція), у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 256 КУпАП та у відповідності до пункту 5 розділу 2 «Про затвердження Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення» від 19.01.2017 року, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції, у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції передбачено, що протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У розділі 3 пункту 10 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення від 19.01.2017 року №6 зазначено, що відповідно до вимог статті 283 КУпАП постанова має містити: назву постанови (відповідно до вимог статті 284 КУпАП); повну назву посади державного інспектора, який виніс постанову, його прізвище, ім`я та по батькові); дату розгляду справи та номер постанови; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження, місце проживання/реєстрації та роботи або навчання, посада (для посадових осіб), ідентифікаційний номер фізичної особи (за наявності); опис обставин, установлених при розгляді справи;зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок та строк її відшкодування; рішення по справі; порядок виконання постанови; порядок і строк оскарження постанови; порядок набрання чинності постановою; строк пред`явлення постанови до виконання.

Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно стаття 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, як акту перевірки, так і протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року в справі №188/1143/17 (2-а/188/69/2017).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2021 року, державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Закарпатсьої області Гриб С.І.. при складенні протоколу, в порушення ст.256 КУпАП, не зазначено час складення такого, час вчинення адміністративного правопорушення і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що у свою чергу є порушенням вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП.

Посилання ж представника відповідача у відзиві на те, що позивача належним чином було повідомлено про розгляд справи повідомленням не може розцінюватись судом як належний доказ.

Складення акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення а також винесення постанови про адміністративне стягнення відбулося в один день, 30.07.2021року , що позбавляло інспектора можливості дотриматись вимог ст. 277-2 КУпАП.

Під час проведення перевірки 30.07.2021 року та складення акту був присутній директор саме ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», та така була проведена в присутності саме керівника Ганинець П.П., який діяв в інтересах ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» та документів на представництво інтересів ТОВ «Маргіт» у останнього були відсутні.

Оскаржувана ж постанова від 30.07.2021 року, винесена у відсутності ОСОБА_1 ..

Апеляційний суд не бере до уваги позицію представника відповідача про те, що перевірка та запровадження протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2021 року відбулося за участі представника ТОВ «Маргіт» , оскільки, як вбачається з самого акту перевірки від 30.07.2021року представник Ганинець П.П. діяв в інтересах ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» .

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення та винесеній постанові про накладення адміністративного стягнення відсутній номер та підпис позивача під відомостями про роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Відтак, інспектор Гриб С.І., у випадку відсутності особи, відносно якої розглядається справа, відсутності даних про її належне сповіщення та відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності, повинен був відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення такої особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить ані підпису ОСОБА_1 ані запису про відмову від підписання протоколу, чим порушено вимоги ч.2 ст.254 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також скористатися правом на захист.

Такими діями старший державний інспектор у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Закарпатської області Гриб С.І.. порушив права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та порушив сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно договору про відпуск мінеральної води "Лужанська-4" із свердловини 4-Е , укладеного від 27 грудня 2018 року мж ТОВ "Санаторій "Квітка Полонини " та ТОВ "Маргіт", останнє зобов`язується відпускати мінеральну воду "Лужанська-4" із свердловини 4-Е Голубинського родовища розміщеного на ділянці "Квітка полонини " в с.Солочин .

Однак, державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель, Грибом С.І. цю обставину не було враховано при складенні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення від 30.07.2021року , хоча про наявність відповідного договору про йому було відомо, про що вказано в акті перевірки від 30.07.2021 p.

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. Основною правовою передумовою для віднесення тих чи інших територій до земель оздоровчого призначення є виявлення на них відповідних природних лікувальних ресурсів в установленому законом порядку.

Статтею 16 Закону України «Про курорти» встановлено, що виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про курорти», лікувально-оздоровча місцевість є природною територією, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. А курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об`єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. На землях курортів побудовані необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об`єктами інфраструктури, що використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації, тоді як на лікувально-оздоровчих місцевостях такі об`єкти відсутні.

Основне цільове призначення цієї категорії земель полягає в їх використанні в інтересах курортної справи. Разом з тим, види діяльності, які охоплюються поняттям «курортна справа», не зводяться лише до лікувально-оздоровчого процесу.

Як зазначається в Концепції розвитку санаторно-курортної галузі, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 231-р, розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв`язок, комунальне господарство) потребує розв`язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань.

На землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення і таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель.

Поряд з основним цільовим призначенням категорії земель оздоровчого призначення слід виділяти цільове призначення окремих земельних ділянок у межах курортів.

У межах курортів можуть перебувати не тільки земельні ділянки, надані у власність чи користування лікувальним та санаторно-курортним закладам, установам та їх об`єднанням, а й земельні ділянки, надані громадянам та юридичним особам для житлового будівництва, будівництва та обслуговування об`єктів комерційного призначення (магазинів, ресторанів, барів), будівництва промислових, транспортних, сільськогосподарських підприємств, підприємств енергетики, зв`язку тощо.Статтею 48 ЗК України визначено обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення.

Так, зокрема, на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель; на територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення. Будівництво об`єктів житлового, громадського призначення та інших об`єктів, інша господарська діяльність на землях оздоровчого призначення здійснюються виключно за умови дотримання режимів округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, якщо така діяльність сумісна з охороною природних лікувальних ресурсів і відпочинком населення.

Відповідно до ст. 49 ЗК України землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.

Частиною 2 ст. 48 ЗК України зазначено, що на територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Отже, з наведеної норми випливає, що до складу земель оздоровчого призначення входять лікувально-оздоровчі місцевості та курорти. По суті такий же поділ земель оздоровчого призначення на складові частини закріплений і Законом України «Про курорти».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про курорти», лікувально-оздоровча місцевість є природною територією, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. А курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об`єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. На землях курортів побудовані необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об`єктами інфраструктури, що використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації, тоді як на лікувально-оздоровчих місцевостях такі об`єкти відсутні. Законодавство про землі оздоровчого призначення складається з нормативно-правових актів земельного законодавства та нормативно-правових актів законодавства про діяльність курортів.

Основними земельно-правовими актами, які регулюють відносини щодо охорони та використання цієї категорії земель є Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій»

На землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення і таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель. Разом з тим, поряд з основним цільовим призначенням категорії земель оздоровчого призначення слід виділяти цільове призначення окремих земельних ділянок у межах курортів. Так, у межах курортів можуть перебувати не тільки земельні ділянки, надані у власність чи користування лікувальним та санаторно-курортним закладам, установам та їх об`єднанням, а й земельні ділянки, надані громадянам та юридичним особам для житлового будівництва, будівництва та обслуговування об`єктів комерційного призначення (магазинів, ресторанів, барів), будівництва промислових, транспортних, сільськогосподарських підприємств, підприємств енергетики, зв`язку тощо.

Зі змісту даного договору оренди (суборенди) від 02.07.2018року укладеного з ТОВ "Маргіт" судом не вбачається обмеження та заборона на розміщення на земельній ділянціза кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в с.Солочин, 1а, Мукачівського району, Закарпатської області, наданої для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів -цеху по розливу мінеральної води.

Згідно до Ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, реєстраційний № 1970 від 19 серпня 1999 року власнику ліцензії ТОВ «Санаторій « Квітка Полонини» надано право на видобування мінеральних лікувально-столових вод, придатних для внутрішнього і зовнішнього лікування та для промислового розливу зі свердловин №4-Е При цьому належність підземних вод Голубинського родовища, які виводяться свердловинами №4-Е до лікувальних мінеральних вод підтверджується медичним (бальнелогічним ) висновком №95 від 25.09.2006року виданим Українським науково-дослідним інститтом медичної реабілітації та курортології .

Зазначені факти свідчать про те, що ТОВ "Маргіт", яке орендує приміщення господарського корпусу площею 455,9 м.кв. розміщеного на території ДП «Санаторій «Квітка Поляна» ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця " жодним чином не порушені вимоги ст. 20 Земельного Кодексу України, позаяк, орендована земельна ділянка за кадастровим №2124085601:03:001:0082, в с.Солочин 1а , Мукачівського району, Закарпатської області, надана в користування на правах оренди саме ДП «Санаторій «Квітка Полонина» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» для будівництва та обслуговування санаторно- оздоровчих закладів, використовується за призначенням у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2021 у справі №308/10863/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 23.02.2022