Ухвала

від 22.02.2022 по справі 120/1435/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 лютого 2022 року

Київ

справа № 120/1435/21-а

адміністративне провадження № К/990/6363/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 120/1435/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпоінт" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 14.02.2022.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 10.11.2021, 22.12.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Крім того, є підстави вважати, що обґрунтування касаційної скарги приведене безвідносно до висновків судів у цій справі та встановлених обставин.

Зокрема, скаржник не обґрунтовує застосовність у справі, у якій подано касаційну скаргу, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20, від 04.03.2021 року у справі № 803/1171/17, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, враховуючи те, що у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, було встановлено, що у наказі про призначення фактичної перевірки як на підставу для її проведення містилося посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в той час, як у справі, у якій подано касаційну скаргу - на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Також у справі, у якій подано касаційну скаргу відсутні як встановлені обставини порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим незмістовним є посилання і на постанову Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №816/4605/15.

Згідно з постановою апеляційного суду підставою для задоволення позовних вимог стали висновки про допущення декількох процедурних порушень при призначенні і проведенні перевірки, кожне з яких може бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Обґрунтування касаційної скарги виключно незгодою із одним висновком суду унеможливлює встановити взаємозв`язок із вимогами касаційної скарги щодо скасування судових рішень в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового рішення про відмову в позові повністю.

Вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, однак яких у касаційній скарзі не викладено.

Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі. Не зазначено у касаційній скарзі переліку конкретних доказів, які наявні у справі, однак які залишилися не дослідженими.

Крім того, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд, як це передбачено частиною другою статті 353 КАС України, а скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові, що встановлено статтею 351 КАС України.

Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. При цьому, скаржникові вже тричі поверталися касаційні скарги саме з підстав неналежного їх оформлення в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати. Однак, скаржник ці роз`яснення не врахував.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 120/1435/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпоінт" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон