Ухвала
від 05.06.2022 по справі 120/1435/21-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

06 червня 2022 року

справа № 120/1435/21-а

адміністративне провадження № К/990/13649/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року

у справі № 120/1435/21-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудпоінт»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

3 червня 2022 року до Верховного Суду всьоме надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 120/1435/21-а, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0016560506 від 16 вересня 2020 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500000,00 гривень.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається зокрема на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 4 березня 2021 року в справі №804/1171/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 816/4605/15, від 21 січня 2021 року у справі №460/1239/19.

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Водночас, висновки Верховного Суду у вказаних справах викладені за інших умов, на підставі дослідження конкретних доказів та обставин справи що не є подібними до справи, в межах якої подається касаційна скарга. Крім того, скаржником не конкретизовано, яку ж саме норму права суду попередніх інстанцій застосували без врахування згаданих висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.

Слід зазначити, що податковим органом не вказано, які норми процесуального права в розумінні статті 353 КАС України судами попередніх інстанцій були порушені, не конкретизовано, які саме докази не досліджені судами попередніх інстанції та які обставини були встановлені на підставі недопустимих доказів.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

З поданої всьоме касаційній скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить, що свідчить про формальний підхід податкового органу до оформлення скарги.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 120/1435/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудпоінт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.06.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу104635044
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —120/1435/21-а

Ухвала від 29.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 03.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 18.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 28.09.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 18.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 05.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 22.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 22.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 22.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 22.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні