Ухвала

від 16.02.2022 по справі 354/1216/13-ц

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1216/13-ц

Провадження № 2/354/72/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря Кулик В.Р.

представника позивача Бойко В.М.

прокурора Хамець Л.М.

представника відповідачів адвоката Селяніна В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом прокурораміста Яремчев інтересахдержави вособі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національногоприродного парку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Яремчанської міськоїради Івано-Франківської області про визнаннянедійсним рішенняЯремчанської міськоїради від13.10.2009року,визнання недійснимидержавних актівна правовласності наземельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національногоприродного парку,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Яремче в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку 19 грудня 2013 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Яремчанської міської ради про визнання недійсними рішення 27-ї сесії Яремчанської міської ради п`ятого скликання №379-27/2009 від 13 жовтня 2009 року, яким затверджено матеріали вибору земельної ділянки площею 1,82 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та рішення №406-29/2010 від 21 січня 2010 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,32 га та 0,50 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та передано їх у власність; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 , видані ОСОБА_1 : серії ЯИ №576680 від 04 червня 2010 року на земельну ділянку площею 1,32 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №011029800214, серії ЯИ №576677 від 04 червня 2010 року на земельну ділянку площею 0,50 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №0110229800213, серії ЯИ №787088 від 13 липня 2010 року на земельну ділянку площею 0,65 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №011029800256, серії ЯИ №787087 від 13 липня 2010 року на земельну ділянку площею 0,67 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №011029800255; визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок: від 06 липня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , від 15 вересня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; повернення земельних ділянок площею 0,50 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0153, площею 0,65 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0164 та площею 0,67 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0165 загальною вартістю 1908544 грн. Карпатському національному природному парку.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2014 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2016 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення 27-ї сесії Яремчанської міської ради п`ятого скликання №379-27/2009 від 13 жовтня 2009 року «Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок із земель комунальної власності у власність(користування) громадян та юридичних осіб» в частині затвердження матеріалів вибору земельної ділянки площею 1,82 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та рішення №406-29/2010 від 21 січня 2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельних ділянок площею 1,32 га та 0,50 га. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, як розташовані в АДРЕСА_1 , видані ОСОБА_1 : серії ЯИ №576677 від 04 червня 2010 року згідно рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року №379-27/2009 на земельну ділянку площею 0,50 га, серії ЯИ №787088 від 06 вересня 2010 року згідно рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року №379-27/2009 та заяви №471 від 13 липня 2010 року на земельну ділянку площею 0,65 га, серії ЯИ №787087 від 13 липня 2010 року згідно рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року №379-27/2009 та заяви №471 від 13 липня 2010 року на земельну ділянку площею 0,67 га. Витребувати від ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0164 та повернути Карпатському національному природному парку.

Витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,67 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0165 та повернути Карпатському національному природному парку. Витребувати від ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,50 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0153 та повернути Карпатському національному природному парку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2016 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №113 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03 серпня 2020 року у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року первісного позивача Міністерство енергетики та захисту довкілля України замінено на його правонаступника Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

19 січня 2021 року заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури у даній справі подано заяву в порядку ст.49 ЦПК України про зміну предмету позову відповідно до якої прокурор просить: визнати незаконним та скасувати рішення 27-ї сесії Яремчанської міської ради п`ятого скликання №379-27/2009 від 13 жовтня 2009 року, яким затверджено матеріали вибору земельної ділянки площею 1,82 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та рішення №406-29/2010 від 21 січня 2010 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,32 га та 0,50 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та передано їх у власність; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 , видані ОСОБА_1 : ЯИ №576680 від 04 червня 2010 року на земельну ділянку площею 1,32 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №011029800214, серії ЯИ №576677 від 04 червня 2010 року на земельну ділянку площею 0,50 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі за №0110229800213; витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,67 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0165 у власність держави в особі Карпатського національного природного парку; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0164 у власність держави в особі Карпатського національного природного парку; витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,50 га кадастровий номер 2611000000:03:008:0153 у власність держави в особі Карпатського національного природного парку.

Ухвалою суду від 12 травня 2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

20 грудня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Семененко Л.М. надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що вказаний позов пред`явлено прокурором м. Яремче 13.12.2013 року, який на час пред`явлення позову міг пред`являти позов в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Карпатського національного природного парку і відповідно до діючого законодавства Закону України «Про прокуратуру» був наділений цивільною правоздатністю на пред`явлення позову та ведення справи в суді. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі були скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. У 2015 році прийнято новий Закону України «Про прокуратуру», який обмежив права прокурора як захищати інтереси юридичних осіб, так і на ведення справ в інтересах даних осіб в суді. Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави виключно у випадках і в порядку, що визначені законом. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2015 року) визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку передбаченому ч.4 цієї статті. Зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор звертаючись до суду із позовом має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Таким чином, прокурору перед зверненням до суду(в даному випадку для уточнення позовних вимог) необхідно було обов`язково дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру». При зверненні до суду із вказаним позовом прокурор окрім державної організації Карпатський НПП визначив позивачем у справі Міністерство екології та природних ресурсів України. У заяві про зміну предмету позову від 14 грудня 2017 року прокурор вказав, що позов заявлений в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, яке реалізовує державну політику у сфері виявлення та запобігання порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом створення та функціонування державних установ в тому числі Карпатського НПП. 19 січня 2021 року керівником Надвірнянської місцевої прокуратури подана заява в порядку ст.49 ЦПК України, де позивачем вказано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Разом з тим у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що до звернення до суду із вказаним позовом прокурор повідомляв орган владних повноважень про виявлені на його думку порушення у сфері земельного законодавства, а відповідний орган не відреагував на це належним чином у розумний строк. Посилання прокурора у заяві від 14 грудня 2017 року про зміну предмету позову на те, що Міністерство екології та природних ресурсів України реалізовує державну політику у сфері виявлення та запобігання порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом створення та функціонування державних установ, в тому числі Карпатського НПП свідчить про порушення прокурором встановленого ст.23 Закону України «Про прокуратуру» порядку звернення до суду. Таким чином, на даний час у прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури відсутні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, що є підставою для залишення позову без розгляду. Абзац 3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 вказала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній має застосовуватись із урахуванням абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», який передбачає, що суб`єкт в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 366/3871/17, від 11 серпня 2021 року у справі №369/5622/19, від 15 вересня 2021 року у справі ;61-45115св21, від 29 вересня 2021 року у справі №361/8977/15. Карпатський НПП є державною установою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Карпатського НПП, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень до компетенції якого належить захист інтересів держави, зокрема в галузі реалізації принципів регулювання земельних відносин або захисту природних ресурсів, прокурор порушив вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою здійснення представництва у суді інтересів державних компаній не допускається, що є підставою для залишення позову у даній частині без розгляду згідно п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Івано-Франківська обласна прокуратура у своїх письмових запереченнях на клопотання про залишення позову без розгляду, які надійшли на адресу суду 14 лютого 2022 року, вказала, що у даній справі позов заявлено прокурором 13 грудня 2013 року в порядку вимог ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05 листопада 1991 року), який не передбачав обов`язкового повідомлення прокурором суб`єкта владних повноважень в інтересах якого він здійснює представництво або представництво інтересів держави в суді та факту невжиття або неналежного вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави. Також зазначено, що Карпатський НПП згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державною організацією та відповідно до п.п.1,2,1.5 Положення «Про Карпатський національний природний парк», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №99 від 31 серпня 2020 року є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, яку віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.11,12,20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Карпатському НПП надано повноваження суб`єкта владних повноважень. При цьому, позов у даній справі заявлено також в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який без сумніву також є суб`єктом владних повноважень. Водночас на момент звернення до суду із вказаним позовом у Законі України «Про прокуратуру»(в редакції від 05 листопада 1991 року) були відсутні обмеження щодо суб`єктів в інтересах яких прокурором заявляються позови. Відповідно до п.11 ч.1 Перехідних положень ЦПК України заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, вони не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Семененко Л.М., будучи належно повідомленою про день та час розгляду справи у судове засідання не з`явилась, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку у визначений ч.2 ст.212 ЦПК України строк до суду не подала.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -адвокат Селянін В.О. у судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просить його задовольнити із наведених мотивів.

Прокурор Хамець Л.М. у судовому засіданні з приводу задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив, з мотивів, наведених у письмових запереченнях на клопотання.

Представник позивача Карпатського національного природного парку Бойко В.М. у судовому засіданні вказав, що повністю підтримує позицію прокурора та просить у задоволенні клопотання відмовити за безпідставністю.

Представник позивачаМіністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Проаналізувавши заявлене клопотання про залишення позову без розгляду та його мотиви, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 45 ЦПК України, в редакції, що була чинною на час подання позову, у цивільних справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьоюстатті 25Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 121цього Кодексу.

Аналогічні положення викладені у статті 56 ЦПК України, у редакції, що є чинною на час розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом 19 грудня 2013 року.

Відповідно до ч.ч.3-6 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 11 жовтня 2013 року, що була чинною на момент пред`явлення позову, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також

на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою -четвертою цієї статті, зметою представництва громадянинаабо держави прокурормає правов порядку,передбаченому процесуальнимзаконом: 1)звертатися досуду зпозовами (заявами,поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами,поданнями)інших осіб,на будь-якомуетапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п`ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відтак, на момент звернення прокурора до суду із вказаним позовом були відсутні законодавчо визначені обмеження щодо кола суб`єктів, правом на представництво інтересів яких у суді був наділений прокурор, в тому числі виключно суб`єктів владних повноважень. Також чинне на той час законодавство не містило вимог щодо необхідності попереднього звернення прокурора до відповідного компетентного органу із повідомленням про виявлені ним порушення чинного законодавства.

Відповідні положеннящодо представництвапрокурором всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану,щодо заборонина здійсненняпрокурором представництвав судіінтересів державив особідержавних компаній,а такожщодо здійсненняпрокурором представництваінтересів державив судівиключно післяпідтвердження судомпідстав дляпредставництва містятьсяу ст.23Закону України«Про прокуратуру»№1697-VIIвід 14 жовтня 2014 року, який набрав чинності з 15 травня 2015 року, тобто після відкриття провадження у даній цивільній справі.

Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до положень ст.49 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 9 розділу XIII Перехідні положення діючого ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно підпункту 11 п.16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Із аналізу наведених положень законодавства слідує, що на момент звернення до суду із вказаним позовом прокурор не був обмежений у своїх повноваженнях щодо представництва у суді інтересів держави в особі відповідних суб`єктів, а також із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VI у прокурора не виникло обов`язку щодо повідомлення позивачів у даній справі про наявність підстав для представництва їх інтересів у суді прокурором.

Виходячи із вищенаведеного суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Семененко Л.М. на порушення прокурором вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» при поданні заяви про зміну предмету позову та відсутність підстав для представництва інтересів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за відсутності попереднього повідомлення останього про зверненя прокурора до суду та Карпатського НПП з посиланням на те, що останнє не є суб`єктом владних повноважень, оскільки зазначені доводи не дають суду підстав для залишення позову у даній справі без розгляду, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 56, 258-261, п.16 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Семененко Людмили Михайлівни про залишення без розгляду позову прокурораміста Яремчев інтересахдержави вособі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національногоприродного паркудо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Яремчанської міськоїради Івано-Франківської області про визнаннянедійсним рішенняЯремчанської міськоїради від13.10.2009року,визнання недійснимидержавних актівна правовласності наземельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національногоприродного паркувідмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 22 лютого 2022 року.

Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук