Ухвала

від 22.03.2022 по справі 354/1216/13-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/1216/13-ц

Провадження № 22-ц/4808/621/22

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т.Л.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

У Х В А Л А

23 березня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Пнівчук О.В.

суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.,

ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Семененко Людмили Михайлівни на ухвалу Яремчанського міського суду від 17 лютого 2022 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Яремчанського міського суду від 17 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семененко Л.М. про залишення без розгляду позову прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національного природного парку.

У березні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко Л.М. засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу мають право оскаржити ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Частиною першою статті 353 ЦПК України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: відмови у видачі судового наказу; забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову; зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження мирової угоди; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; закриття провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; повернення заяви про перегляд заочного рішення; відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню; відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення; звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини; примусового проникнення до житла; звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника; відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу; залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

У переліку статті 353 ЦПК України відсутня ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Отже, зазначена ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19) висловлено правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

За таких обставин свої заперечення на вказану ухвалу сторона відповідача ОСОБА_1 вправі включити до апеляційної скарги на рішення суду згідно з вимогами частини другої статті 353 ЦПК України. Таке відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження є прогнозованим та передбачуваним з огляду на зміст частини першої статті 353 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

З огляду на викладене апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семененко Л.М. на ухвалу Яремчанського міського суду від 17 лютого 2022 року необхідно повернути заявнику.

Керуючись статтями 353, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семененко Людмили Михайлівни на ухвалу Яремчанського міського суду від 17 лютого 2022 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Пнівчук

Судді: В.А. Девляшевський

О.О. Томин