Рішення

від 02.02.2022 по справі 373/702/20

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/702/20

Номер провадження 2/373/11/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі справу № 373/702/20 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп» про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину,

представник позивача адвокат Гичко О.А.,

представники відповідача ОСОБА_2 адвокати Гарницький П.П., Кеда Р.І.,

представник Дівичківської сільської ради адвокат Русаков О.О.,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом і просить, з врахуванням уточнених позовних вимог, визнати незаконним розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації № 391 від 14 липня 2005 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) в межах Стовп`язької сільської ради» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки (паю), площею 0,7385 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Крім того, просить визнати недійсним державний акт серїі ЯА № 614780 від 02 листопада 2005 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,7385 га, виданий на ім`я ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 жовтня 2010 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-1979, відповідно до якого ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку, площею 0,7385 га, з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008.

Посилається на те, що розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області № 752 від 20 листопада 2002 року «Про передачу в приватну власність земельних ділянок» було затверджено проект виділення земельних ділянок (паїв) на місцевості в межах території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Відповідно до додатку до даного розпорядження ОСОБА_1 було передано у приватну власність дві земельні ділянки, загальною площею 2,190 га (площами 1,451 га та 0,739 га), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (на даний час Дівичківська сільська рада). На підставі вищезазначеного розпорядження позивачеві був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 266784, який був зареєстрований за № 10 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. 19 лютого 2020 року позивач звернувся до ТОВ «Регіонземсервіс» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Після виготовлення технічної документації позивач звернувся до Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадасту у Київській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та отримав відмову № РВ-3202324092020 від 05 березня 2020 року в зв`язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку необхідно зареєструвати, іншої земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008. На запит представника позивача Переяслав-Хмельницька райдержадміністрація Київської області направила відповідь № 06.01-19/384 від 20 березня 2020 року про розпорядження № 752 від 20 листопада 2002 року, стосовно другого розпорядження інформація відсутня. Із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14 квітня 2020 року вбачається, що право власності на земельну ділянку 0,7385 га належить позивачу, оскільки він першим отримав дану ділянку у власність, виділення ж земельної ділянки ОСОБА_4 відбулося помилково. Після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008 успадкував ОСОБА_2 . Таким чином, позивач не має можливості належним чином здійснити оформлення належної йому на підставі державного акту земельної ділянки, якою він фактично користується протягом всього часу, оскільки ОСОБА_4 та її правонаступником ОСОБА_2 земельна ділянка була зареєстрована у відповідному реєстрі раніше, хоча право власності на неї виникло після отримання належних документів на землю позивачем.

Ухвалою від 18 червня 2020 року було відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження (т.1, а.с.47).

Ухвалою від 13 липня 2020 року (т.1, а.с.98) було постановлено витребувати із Головного управління Держдгеокадастру у Київській області належним чином посвідчену копію державного акту серії ЯА № 614780 від 02.11.2005 на ім`я ОСОБА_4 ; від Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області - належним чином посвідчену копію розпорядження про виділення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0.739 га, що знаходиться на території Стовп`язької сільської ради; з Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори - належним чином посвідчену копію спадкової справи, заведеної після померлої ОСОБА_4

08вересня 2020року відвідповідача ОСОБА_2 надійшов відзивна позов(т.1,а.с.105-125),відповідно доякого вінпросить поновитистрок дляподання відзивуна позовнузаяву,просить застосуватидо спірнихправовідносин наслідкиспливу строкупозовної давності,просить взадоволенні позовнихвимог відмовитив повномуобсязі.Посилається нате,що позивач упозовній заявізазначає обставини,що невідповідають дійсності,зокрема,у відповідіГоловного управлінняДержгеокадастру уКиївській області№ 29-10-0.331-5310/2-20від 14квітня 2020року зазначено,що вархіві відділузберігається другийпримірник державного актусерії ЯА№ 614780від 02листопада 2005року на ім`я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Жодної інформації щодо помилковості виділення земельної ділянки ОСОБА_4 лист не містить. Позивачем не надано жодних доказів незаконності розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації № 391 від 14 липня 2005 року щодо видачі державного акту ОСОБА_4 . Крім того, вищезазначене розпорядження містить дані про кількість осіб, яким передаються земельні ділянки власність та загальна площа цих земельних ділянок. Натомість, розпорядження № 752 від 20 листопада 2002 року, на підставі якого була передана у приватну власність земельна ділянка позивачу, не містить такої інформації. Зазначає, що подані позивачем документи містять суттєві розбіжності щодо невідповідності зазначеної в них інформації, що не дають підстави для їх розгляду в якості достовірних доказів, зокрема:

- позивачем у позовній заяві зазначена площа земельно ділянки 0,739 га, у державному акті 0,7385 га;

- опис земельної ділянки позивача, що міститься у державному акті, виданому на його ім`я, не відповідає опису, зазначеному у державному акті, виданому на ім`я ОСОБА_4 ;

- копія списку громадян, власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), яким надані у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно зі схемою поділу земель колективної власності КСП, містить виправлення, не завірені в установленому порядку, не заповнені колонки та має 11 та 13 сторінки.

Подані позивачем документи не містить доказів вчинення зі сторони відповідача ОСОБА_2 неправомірних дій чи бездіяльності, які стали причиною порушення прав позивача. Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, фактично просить ухвалити судове рішення, яким побавить ОСОБА_2 права власності на землю, яке він набув у порядку спадкування. ОСОБА_4 , в подальшому ОСОБА_2 , які діяли добросовісно, вчинивши дії щодо отримання у власність земельної ділянки, не повинні нести відповідальності за помилки, допущені органами державної влади при виділенні даної земельної ділянки.

Крім того, вважає, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності, оскільки ОСОБА_4 , а потім і ОСОБА_2 вільно та відкрито користувалися своєю земельною ділянкою із 2005 року, яка в даний час перебуває в оренді ТОВ «Агротрейд Груп», доказів поважності причин пропуску даного строку позивачем подано не було. Тому просить застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.

Ухвалою від 10 вересня 2020 року (т.1, а.с.150) було постановлено витребувати із ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічну документацію зі складання Державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області 2002 р. для видачі 22 державних актів на земельні ділянки загальною площею 50,645 га, в тому числі ріллі 50,235 га; технічну документацію зі складання Державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) (297 осіб) в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка виготовлялася у 2003-2005 роки Київським відділенням Інституту землеустрою УААН на замовлення Стовп`язької сільської ради.

19 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності (т.1, а.с.152-153).

19 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заперечення на заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні даної заяви. Посилається на те, що виділена позивачу земельна ділянка використовувалася за її цільовим призначенням для вирощування сільськогосподарських культур. Представнику позивача та позивачу про порушення його права стало відомо лише 07 вересня 2020 року, після ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 373/702/20, тому вважає, що строк позовної давності ними не пропущений.

Ухвалою від 20 жовтня 2020 року та від 09 листопада 2020 року (т.1, а.с.178, 215) було постановлено повторно витребувати докази із ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» .

В судовому засіданні 09 листопада 2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та його представників (т.1, а.с.218) було визнано обов`язковою явку представника третьої особи Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп».

В судовому засіданні 23 листопада 2020 року представник відповідача адвокат Кеда Р.І. подав заяву про призначення судової інженерно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.1, а.с.222-223).

25 листопада 2020 року представник позивач адвокат Гичко О.А. подала до суду заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (т.1, а.с.234-238).

Ухвалою від 26 листопада 2020 року (т.1. а.с.246) було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Кеди Р.І. про призначення судової інженерно-технічної експертизи.

Ухвалою від 26 листопада 2020 року (т.1. а.с.242) було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

11 січня 2021 року адвокат Гарницький П.П. через систему «Електронний суд» подав заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (т.2, а.с.87-91). Висуваючи вимогу про застосування строку позовної давності, представник відповідача адвокат Гарницький П.П. зазначає, що всі документи, які просить визнати недійсними позивач, були видані у 2005 році, позивач же звернувся до суду із позовом 02 червня 2020 року, тобто із пропуском встановленого законодавством строку позовної давності.

11 січня 2021 року представник позивача адвокат Гарницький П.П. подав до суду заяву про відшкодування позивачем понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі 50000 грн 00 коп. (т.2, а.с.98-103).

17 лютого 2021 року представник позивача адвокат Гичко О.А. подала до суду заяву про залучення до участі у справі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, як правонаступника Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (т.2, а.с.118).

19 лютого 2021 року представник відповідача адвокат Гарницький П.П. подав до суду клопотання про об`єднання цивільної справи № 373/702/20 за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ТОВ «Агротрейд Груп» про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину в одне провадження із цивільною справою № 373/86/21 за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про приватизацію земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на землю (т.2, а.с.119129).

Ухвалою від 02 березня 2021 року було залучено до участі у справі в якості відповідача Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області, як правонаступника Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (т.2, а.с.142).

Ухвалою від 02 березня 2021 року (т.2 а.с.143) було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Гарницького П.П. про передачу даної справи за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області (за місцем знаходження заміненого відповідача - Бориспільської РДА), чи до Дарницького районного суду м. Києва (за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 ).

20 квітня 2021 року представник відповідача адвокат Гарницький П.П. подав до суду додаткові пояснення до позовної заяви (т.2, а.с.156-179) та просить долучити їх до матеріалів справи та в відмовити в задоволенні позовних вимог.

29 липня 2021 року представник відповідача адвокат Гарницький П.П. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Касаційним цивільним судом справи № 373/86/21 за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про приватизацію земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на землю (т.2, а.с.232-238).

04серпня 2021року представниквідповідача адвокатКеда Р.І.подав досуду клопотанняпро зупиненняпровадження уданій справідо розгляду Касаційним цивільним судом справи № 373/86/21 за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про приватизацію земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на землю (т.2, а.с.247-248).

Ухвалою від 10 серпня 2021 року (т.2, а.с.251-252) було відмовлено в задоволенні клопотань представників відповідача ОСОБА_2 адвоката Гарницького П.П. та адвоката Кеди Р.І. про зупинення провадження у справі.

15 листопада 2021 року представник відповідача адвокат Гарницький П.П. подав до суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення (т.3, а.с.62-70).

15 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду додаткові пояснення (т.3, а.с.71-84), в яких зазначає, що державний акт про право приватної власності на землю від 13 липня 2003 року на ім`я ОСОБА_1 на момент його видачі був недійсним, оскільки не відповідав вимогам, встановленим Земельним кодексом України, постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02 квітня 2002 року. Вважає, що не існує правових підстав вважати належно та в законний спосіб зареєстрованим державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_1 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10 13 липня 2003 року, оскільки пунктом «а» частини другої статті 202 ЗК України (в редакції, що діяла на той час) ведення саме такої книги не було передбачено. Зазначає, що даний державний акт є нікчемним/недійсним доказом, оскільки за формою та змістом не відповідає законодавству на дату його видачі. В той же час, аналогічні норми земельного законодавства діяли при наданні земельної ділянки у приватну власність його бабусі ОСОБА_4 . Тому вважає себе належним спадкоємцем та законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, що був наданий у приватну власність ОСОБА_4 . Право власності ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку не підтверджується належним державним актом, його належною державною реєстрацією, тому не може бути підставою виникнення у нього права власності раніше, ніж у його бабусі. Вважає, що задоволення даного позову призведе до свідомого грубого порушення вимог Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02 квітня 2002 року та грубо порушить його законні права.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Представник відповідача Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в судові засідання не з`являвся, повідомлений належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після призначення справи до судового розгляду неодноразово не з`являлися в судові засідання, зокрема: 15 січня 2021 року, 07 травня 2021 року, 19 травня 2021 року, 21 липня 2021 року, 10 серпня 2021 року, 31 серпня 2021 року, 27 вересня 2021 року, 20 жовтня 2021 року, 11 листопада 2021 року, 29 грудня 2021 року, будучи повідомленими належним чином, в тому числі шляхом узгодження дат наступних судових засідань.

При чому, як було встановлено судом, 11 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 були в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду в іншому судовому засіданні.

22 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 та його обидва представники були присутні в судовому засіданні і визначення дати наступного судового засідання 29 грудня 2021 року відбувалося за їхньою згодою.

Однак вже 29 грудня 2021 року ні відповідач, ні його представники в судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення судового засідання в зв`яку з його зайнятістю в іншій справі (хоча 22 листопада 2021 року при призначенні судового засідання про це зазначено не було). Безпосередньо від відповідача чи представника ОСОБА_6 будь-яких заяв чи клопотань не надходило. Таким чином, судом, зважаючи і на численні попередні неявки в судові засідання, було констатовано зловживання відповідачем та його представниками своїми правами.

03 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_2 та його представники в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із хворобою відповідача та його зайнятістю в іншій справі. Від представника ОСОБА_6 надійшла заява про підтримання клопотання адвоката Гарницького П.П. та відкладення судового засідання. Безпосередньо причин неможливості своєї явки до суду не зазначив. На підтвердження стану здоров`я відповідача подано довідку, з якої вбачається 13 січня 2022 року останньому виконано певну медичну процедуру і рекомендовано спостереження у динаміці. Інших застережень чи рекомендацій довідка не містить. Будь-яких доказів неможливості за станом здоров`я з`явитися до суду 03 лютого 2022 року чи перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні на дану дату дана довідка не містить. Інших доказів суду не надано.

Таким чином, зважаючи на неодноразову неявку в судові засідання відповідача та його представників, повторну неявку 03 лютого 2022 року в судове засідання і відповідача, і двох його представників після їхньої неявки 29 грудня 2021 року та констатації зловживання ними своїми правами, зважаючи на норми ст. 223 ЦПК України, ту обставину, що свої пояснення відповідачем та його представниками надано, докази на підтвердження своєї позиції ними подано, суд ухвалив продовжувати розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи - Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Русаков О.О. зазначив, що така накладка земельних ділянок після розпаювань земель КСП в с. Стовп`яги непоодинока, одні й ті ж земельні ділянки були наділені різним особам помилково, при цьому мається ряд вільних земельних ділянок, які будуть виділені особам за потреби при будь-якому вирішенні справи. Просить вирішити справу у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп» - в судові засідання не з`являвся, будучи повідомленим належним чином. Не з`явився до суду й 03 лютого 2022 року (після застосування 29 грудня 2021 року заходів процесуального примусу у виді штрафу), повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань не направив, про причини неявки не повідомив. Зважаючи на вищезазначене, суд ухвалив проводити розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено наступне.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області № 952 від 20 листопада 2002 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам» (т.1, а.с.13-14) було передано у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, переданих у колективну власність колишньому КСП АФ «Маяк» громадянам згідно списку, в тому числі й ОСОБА_1 (земельні ділянки АДРЕСА_1 та 53 загальною площею 2,190 га).

За замовленням Стовп`язької сільської ради згідно договору № 842 від 19.10.2001 було розроблено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) ( т. 1 а.с. 182-203), в тому числі й на ім`я позивача ОСОБА_1 . Згідно клопотання голови сільської ради, Списку громадян та викопіювання зі Схеми поділу земель, які підписані головою сільської ради, ОСОБА_1 виділено дві земельні ділянки - № 10 та № 53. Ним також отримано й межові знаки в кількості 8 штук. Відповідача ОСОБА_2 чи його спадкодавця ОСОБА_4 в Списку громадян в даній технічній документації немає.

Також за замовленням сільської ради від 19.10.2001 року була розроблена технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) ще на 202 особи (т.2 а.с. 26-54). Однак ні відповідача ОСОБА_2 чи його спадкодавця ОСОБА_4 серед цих 202 осіб не було, земельна ділянка за № НОМЕР_1 чи 10 серед земельних ділянок, які згідно ОСОБА_7 розпаювання виділялися особам, відсутня.

Як вбачається із копії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 266784, виданого 15 липня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10, ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,190 га, що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.16).

19 лютого 2020 року позивач звернувся до ТОВ «Регіонземсервіс» із заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(т.1, а.с.20).

ТОВ «Регіонземсервіс» була виготовлена технічна документація на вищезазначену земельну ділянку (т.1, а.с.19-30).

Рішенням № РВ-3202324092020 від 05 березня 2020 року (т.1, а.с.15) Відділ у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (т.1, а.с.15) відмовив позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв`язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку треба зареєструвати, розташована інша земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008 ( площа співпадає на 100%).

Представник позивача адвокат Гичко О.А. звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із запитом щодо надання копії Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай), яка була виділена ОСОБА_4 (т.1, а.с.18).

Згідно відповіді№ 29-10-0.331-5310/2-20від 14квітня 2020року (т.1,а.с.17) Головне управління Держгеокадастру у Київській області не надало представнику позивача копію вищезазначеного Державного акту в зв`язку з відсутністю згоди ОСОБА_4 на поширення персональних даних та документів, що підтверджують право діяти від її імені.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 212285619 від 12 червня 2020 року (т.1, а.с.46) земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008 перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», орендодавець ОСОБА_2 .

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області № 391 від 14 липня 2005 року (т.1, а.с.93-97) «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) в межах Стовп`язької сільської ради» було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку № 53 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2052 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.93-97).

На ім`я ОСОБА_4 02листопада 2005року був виданий державний актсерії ЯА№ 614780 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2052 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.91).

Як вбачається із копії спадкової справи, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадщину після її смерті прийняв та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2052 на, кадастровий номер 3223387200:06:003:0008, ОСОБА_2 (т.1, а.с.67-89).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали суду, що у 2000 році ОСОБА_1 та іншим особам як бувшим членам КСП «Маяк» було виділено по дві земельні ділянки одна в так званому «верхньому» частині полів, інша в «нижньому». Позивачеві земельні ділянки № НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 згідно схеми розпаювання. ОСОБА_1 разом із іншими особами та свідками власноручно розчистили надані їм земельні ділянки, належним чином оформили право власності на них та почали обробляти. ОСОБА_1 разом із сім`єю спочатку обробляв дві земельні ділянки, а потім передав одну з ділянок в користування ОСОБА_9 , і останній безперебійно користується нею разом із іншими наданими йому ділянками і по цей час. Коли у 2019 році позивач звернувся до реєстратора з питання присвоєння кадастрових номерів належним йому земельним ділянкам, у реєстрації однієї (№ НОМЕР_1 ) було відмовлено, оскільки малася накладка на належну ОСОБА_2 по спадщині земельну ділянку. До цього часу ніяких спорів чи то з ОСОБА_2 , чи то з його спадкодавцем ОСОБА_4 , чи з ТОВ «Агротрейд Груп» щодо земельної ділянки не було.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

За змістом ч.ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з п.а ч.3 ст.122 ЗК України (в редакції станом на 01 січня 2002 року) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Перехідних положень ЗК України (в редакції станом на 01 січня 2002 року) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» № 586-ХІУ від 09 квітня 1999 року ( в редакції станом на 03 липня 2001 року) місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 22 травня 2013 року по справі № 6-33цс13 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2824цс15.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.

При цьому відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним її на праві власності.

Відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень Закону України „Про Державний земельний кадастр №3613-VI від 07 липня 2011 року „ до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів було встановлено, що позивачем було отримано у встановлені законом спосіб і порядку Державний акт на спірну земельну ділянку, який не визнаний недійсним.

Зважаючи на вищезазначене, суд не бере до уваги позицію відповідача ОСОБА_2 та його представників щодо втрати чинності державним актом на спірну земельну ділянку на ім`я позивача в зв`язку зі зміною земельного законодавства й необхідністю присвоєння відповідних земельним ділянкам кадастрових номерів.

08 серпня 1995 року Президентом України був виданий указ №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям»

На виконання вищезазначеного указу Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Українською академією аграрних наук №47/172/48 від 04 червня 1996 року було затверджено Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій.

Відповідно до п.п.3.1 Методичних рекомендацій громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за формою, наведеною в додатку №1.

Згідно з п.п.3.2. місцеположення в натурі земельної ділянки, що надається згідно з Схемою, погоджується виконавчим органом управління підприємства в місячний строк з часу подання заяви співвласника про вихід із складу цього підприємства. Рішення виконавчого органу управління підприємства є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі. У випадках, коли Схема не розроблена, місцеположення земельної частки (паю), що передається, погоджується відповідним рішенням чергових загальних зборів (зборів уповноважених) підприємства, але не пізніше трьох місяців з часу подання заяви про вихід із складу цього підприємства. У випадках вимоги про негайне виділення земельної ділянки в натурі, надання її здійснюється протягом поточного сільськогосподарського року не більше ніж за 12 місяців. Відповідне рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за формою, наведеною в додатку N 2, є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі.

Підпунктом 3.3. визначено, що передача земельної частки (паю) в натурі провадиться згідно зі Схемою та проектом організації території земельних ділянок першочергової передачі.

Згідно з п.п. 3.8. після визначення меж в натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянину за формою, наведеною в додатку N 4.

Відповідно до п.п.3.9. технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі оформляється в трьох примірниках в обсязі відповідно переліку, що наведений в додатку N 5. Перший примірник видається власнику земельної ділянки, другий з журналом геодезичних вимірювань - зберігається в районному (міському) відділі земельних ресурсів, третій - залишається у землевпорядній або іншій організації, що виконує ці роботи. Вказана технічна документація є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як передбачено ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені норми Конституції України та Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини закріплюють основні права осіб на власність, зокрема на землю. Ці положення передбачають заборону на позбавлення права власності інакше як в інтересах суспільства та виключно на підставі закону. Також, конституційні приписи передбачають можливість примусового відчуження об`єктів права приватної власності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

У рішенні по справі «Христов проти України» (Заява № 24465/04) (п.46) Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Разом з тим, не вбачається у спірних правовідносинах будь-якого суспільного інтересу як підстави для позбавлення позивачів права власності.

Крім того, відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Отже, позивач ОСОБА_1 на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області № 752 від 20 листопада 2002 року отримав у приватну власність із земель КСП «Агрофірма «Маяк» дві земельні ділянки, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 266784 від 13 липня 2003 року. Виділення позивачу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,190 га (площами 1,451 га та 0,739 га), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, підтверджується і матеріалами поданої технічної документації, відповідно до якої саме за клопотанням голови сільської ради. Відповідно до затвердженої Схеми розпаювання, позивачеві було виділено земельні ділянки під АДРЕСА_1 та 53. Отже, сільська рада була обізнана щодо номерів земельних ділянок, які були виділені ОСОБА_1 .. Будь-яких порушень, недобросовісності в діях позивача чи подання ним неправдивих документів для можливості отримання спірних земельних ділянок не встановлено. ОСОБА_1 з 2002 року безперешкодно та відкрито користувався спірною земельною ділянкою. Державний акт на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 недійним не визнавався. Винесення оскаржуваного позивачем розпорядження та видача державного акту на ім`я ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку відбулося вже після отримання позивачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Допущення помилки іншою особою (не позивачем) в нумерації земельних ділянок, за умови погодження такої нумерації зі сторони сільської ради, затвердження технічної документації з такою нумерацією, виготовлення кадастрових планів земельних ділянок з такою нумерацією із зазначенням опису меж земельної ділянки та суміжних землекористувачів чи землевласників, передача межових знаків на земельні ділянки з такими номерами, вільне відкрите користування позивачами такими земельними ділянками з 2002 року, не може слугувати підставою для позбавлення ОСОБА_1 права власності на ці земельні ділянки.

Разом зтим,такі обставинидають підставивважати,що розпорядженняПереяслав-Хмельницькоїрайдержадміністрації №391від 14липня 2005року вчастині передачіу приватнувласність ОСОБА_4 земельної ділянки(паю),площею 0,7385га,що розташованана територіїСтовп`язької сільськоїради Переяслав-Хмельницькогорайону Київськоїобласті,отримання ОСОБА_4 державногоакту нацю земельнуділянку, видача свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 порушило вже наявне право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ..

Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, про що наголошено відповідачем ОСОБА_2 та його представниками, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Як було зазначено представником позивача, підтверджено свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не оспорювалося відповідачем ОСОБА_2 чи його представниками та іншими учасниками справи, до моменту звернення до суду з даним позовом будь-яких проблем, спорів щодо спірної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи його спадкодавцем ОСОБА_4 , ТОВ «Агротрейд Груп», ОСОБА_9 не було.

Позивач не мав обов`язку щодо строку присвоєння належній йому земельній ділянці кадастрового номеру.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач дізнався про порушення свого права після отримання 05 березня 2020 року відмови у наданні кадастрового номера на земельну ділянку, у зв`язку із накладенням на належну ОСОБА_2 земельну ділянку. До суду ОСОБА_1 звернувся 04 червня 2020 року, тобто в межах встановленого ЦПК України строку позовної давності.

З врахуванням вищевикладеного, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.81, 122, 125, 126, 154, 155 ЗК України, ст.ст.317, 319, 328, 331, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 223, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп» про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації №391 від 14 липня 2005 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) в межах Стовп`язької сільської ради» в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки (паю), розміром 0,7385 га, ділянка № НОМЕР_1 , що розташована на території Стовп`язької сільської ради.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №614780 від 02 листопада 2005 року в частині ділянки 2, кадастровий номер 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га, виданий ОСОБА_4 .

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 1-1979, в частині ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_4 ;

відповідач: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, код ЄДРПОУ 24209740, вул. Київський шлях, 74, м. Бориспіль, Київська область, 08300;

третя особа: Дівичківська сільська рада, вул.Сонячна, 1а, с.Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08456, код ЄДРПОУ 04361491;

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», вул. Миру, 46, с. Веселе, Бориспільський (в минулому Переяслав-Хмельницький) район Київської області, код ЄДРПОУ 36571630.

Виготовлення повного тексту рішення було відкладено до 13 лютого 2022 року, однак в зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному з 11 по 23 лютого 2022 року, повний текст рішення внесено до реєстру 24 лютого 2022 року.

Суддя: Я. І. Керекеза