Рішення

від 13.02.2022 по справі 686/14733/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14733/21

Провадження № 2/686/1610/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

з участю прокурора Леськів Л.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки,

встановив:

В червні 2021 року керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, в обґрунтування якого вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 № 22-4511-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1598) для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 25.04.2019 № 22-3531-СГ). Право приватної власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 26.06.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В., номер запису про право власності 32192250, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1861843668250 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01.07.2019, індексний номер 47562224). Указану земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2019, серія та номер 986, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С. Право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 зареєстровано цим приватним нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2019, індексний номер 48285517, номер запису про право власності 32860999. Вказаний вище наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 № 22-4511-СГ підлягає визнанню недійсним, оскільки спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 перебуває в межах земель колективної власності колишньої СВК «Відродження» с.Колибань Хмельницького району. Згідно інформації Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, яка є адміністраторами Державного земельного кадастру, земельна ділянка передана для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 накладається на земельні ділянки колективної власності на території Копистинської сільської ради, які протоколом загальних зборів від 03.11.2008 залишено для невитребуваних паїв, а саме на земельні ділянки під номерами 274, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 розташовані на картографічному матеріалі проекту землеустрою із схематичним зображенням. ОСОБА_3 безпідставно набув право власності на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в області від 20.06.2019 № 22-4511-СГ, яку в подальшому продав ОСОБА_4 . Рішенням сесії Хмельницької міської ради №11 від 08.12.2020 на території Хмельницької міської територіальної громади утворено 6 старостинських округів, у тому числі з центром у с.Копистин, що складаються із сіл Копистин, Івашківці, Колибань, Мала Колибань та селища Богданівні. Враховуючи викладене, саме Хмельницька міська рада є позивачем у спірних правовідносинах. Незаконність дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті рішення, на підставі якого ОСОБА_3 безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна - держави в особі Хмельницької міської ради на вибуття майна із його володіння. ОСОБА_3 неправомірно набув право приватної власності на земельну ділянку площею 2 га, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України. Протиправне набуття права власності на спірну земельну ділянку грубо порушує інтереси держави в особі Хмельницької міської ради, а тому в даному разі прокурор при зверненні з даним позовом набуває статусу позивача. Прокуратурою неодноразово проінформовано Хмельницьку міську раду про виявлені факти неправомірного набуття прав власності на земельні ділянки, у тому числі з кадастровим номером 6825083300:09:008:1598 та наявності підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади. Проте Хмельницькою міською радою заходів представницького характеру спрямованих на усунення виявлених порушень та поновлення інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду не вжито. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності отримання права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яке проведене з грубими порушенням вимог чинного законодавства. Інтереси суспільства в частині забезпечення дотримання вимог закону при набутті права власності на спірну земельну ділянку явно переважають приватний інтерес ОСОБА_3 в незаконному отриманні права приватної власності на земельну ділянку. Витребування вищевказаної земельної ділянки у ОСОБА_4 не становитиме надмірний тягар, оскільки вона може звернутись до ОСОБА_3 із позовом про відшкодування завданих збитків, які вона понесла внаслідок придбання земельної ділянки, яку ОСОБА_3 незаконно отримав та у подальшому продав їй.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача Хмельницької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, подав заяву та про розгляд справи за відсутності представника та відзив на позов де зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління із заявою зареєстрованою в Головному управлінні 17.04.2019 року, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Рішення органів виконавчої влади (накази Головного управління) про передачу земельної ділянки у власність є актами індивідуальної дії і вичерпують себе в момент їх прийняття. Згідно позицій Верховного суду України викладеної в постановах від 06.10.2015 року у справі № 21-1306а15, від 30.09.2015 року у справі № 911/3396/14, від 11.11.2014 року у справі № 21 -405а 14, позов, предметом якого є скасування рішення органу владних повноважень щодо передачі у власність чи оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язанні з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Крім того, спірним наказом не лише передавалася земельна ділянка у власність (п. 2 наказу), а й затверджувалася відповідна документація із землеустрою (п. 1 наказу), яка в цілому відповідає законодавству. Також, згідно із висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16. Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 11.02.2020р. по справі № 922/614/19, де зазначено «У спорах про витребування земельної ділянки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою; така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Водночас позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані», просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник відповідача ОСОБА_2 діючи в інтересах відповідача ОСОБА_4 в судовому засідання позов не визнала, надала суду пояснення, де зазначила, що позивачем не доведено факту порушення прав держави особі Хмельницької міської ради зі сторони відповідачів, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви. позивачем жодним чином не доведено: належності КСП «Відродження» на праві колективної власності спірної земельної ділянки; факту накладення будь-якої земельної ділянки КСП «Відродження» на земельну ділянку, яка належать на праві власності ОСОБА_4 . Станом на момент подання даних письмових пояснень позивачем не надано суду жодного з двох оригіналів примірників державного акта серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року на право колективної власності на землю КСП «Відродження» с. Колибань Хмельницького району, що об`єктивно свідчить про неналежність наданої позивачем копії документа згідно із п. 26 переліку додатків до позовної заяви, що, відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, зобов`язує суд не брати вказаний документ до уваги. Відповідно до титульного аркушу наданого позивачем проекту землеустрою вбачається те, що замовником вказаного проекту є СТОВ «Вітава». Відтак, проєкт землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області розробленого Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Геокадастр» не є належним та допустимим доказом, який підтверджує належність КСП «Відродження» права колективної власності на спірну земельну ділянку. позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факт накладення спірної земельної ділянки, яка належать на праві власності ОСОБА_4 , на земельну ділянку, яка нібито належить на праві колективної власності КСП «Відродження», що свідчить про невмотивованість та необґрунтованість вимоги про витребування у відповідача належної останній на праві власності земельної ділянки. Враховуючи факт набуття ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку на підставі відплатного договору, в силу необізнаності останньої про будь-які обмеження продавця (навіть у разі їх існування) щодо відчуження спірної земельної ділянки, вказане свідчить про добросовісність дій ОСОБА_4 , як набувача права власності на таку земельну ділянки й правові підстави для її витребування у зазначеного добросовісного відповідача - відсутні. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. В даній позовній заяві, як встановлено вище, прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує на необхідність у задоволенні суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання витребування земельної ділянки на користь Хмельницької міської ради. В той же час, при обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор не зазначив про дії позивача, який маючи відповідні повноваження для захисту державних інтересів, впродовж тривалого часу за їх захистом не звертається. Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Отже, вказані прокурором обставини пасивної поведінки позивача, без відповідних підтверджуючих доказів не дають підстав для висновку про невиконання чи неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав держави. Доказів того, що Хмельницька міська рада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення нею такого захисту, прокурором не надано та матеріали справи, відповідно, не містять. Матеріали справи свідчать про те, що прокурор прийняв на себе функції альтернативного суб`єкта звернення до суду, який не може замінювати належного суб`єкта владних повноважень. При цьому, сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до відповідача не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Наведене свідчить про недоведеність наявності підстав до звернення з позовом саме прокурором в інтересах держави саме в особі визначеного у позовній заяві позивача, оскільки їх наявність визначається не лише обґрунтованістю у позові інтересів держави, а сукупністю наявності таких інтересів з обґрунтованими (документально підтвердженим) представницькими функціями. Вказані вище обставини свідчать про відсутність у даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави та недоведеність нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень, що свідчить про пред`явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов належить залишити без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 № 22-4511-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1598) для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 25.04.2019 № 22-3531-СГ). Право приватної власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 26.06.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В., номер запису про право власності 32192250, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1861843668250 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01.07.2019, індексний номер 47562224). Указану земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2019, серія та номер 986, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С. Право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 зареєстровано цим приватним нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2019, індексний номер 48285517, номер запису про право власності 32860999.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання незаконними і скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання її безоплатно у власність, а також а також витребування земельної ділянки на підставі положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у зв`язку із порушенням вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно інформації Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, яка є адміністратором Державного земельного кадастру, земельна ділянка передана ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 накладається на земельні ділянки колективної власності на території Копистинської сільської ради, які протоколом загальних зборів від 03.11.2008 залишено для невитребуваних паїв, а саме на земельні ділянки під номерами 274, 276 та АДРЕСА_2 розташовані на картографічному матеріалі проєкту землеустрою із схематичним зображенням.

Рішенням Копистинської сільської ради народних депутатів Хмельницького району №3 від 22 березня 1995 року КСП «Відродження» с. Колибань передано у колективну власність 962,3 га земель, згідно з планом, на території Копистинської сільської ради Хмельницького району.

В книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю Хмельницької районної ради міститься запис № 000031 про видачу КСП «Відродження» Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ 31 від 18.12.1995.

Правонаступниками КСП «Відродження» с.Колибань є ВСК «Відродження» с.Колибань, відповідно до протоколу №3 загальних зборів членів КСП «Відродження» с.Колибань від 08.05.1998 «Про реформування КСП в ВСК», який припинив свою діяльність 05.01.2005, номер запису 16681280000000145.

Частиною 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно ч.5 ст.186 Земельного кодексу України, проєкти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом.

Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Геокадастр» (код ЄДРПОУ 31680087) розроблено проєкт землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району та картографічний матеріал розташування земельних ділянок колективної власності, який протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району від 3 листопада 2008 року затверджено.

Прийнято рішення про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) провести методом жеребкування. Землі колишньої колективної власності СВК «Відродження» с.Колибань, які не увійшли в розпаювання передати у державну власність. Земельні ділянки з №253 по 263, з 271-277, з 530-540, з 548 по 554 в жеребкування не включати, а залишити для невитребуваних паїв.

Відповідно до інформації Відділу Держгеокадастру у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.04.2019 №0-22-0.33-1192/116-19 та від 24.03.2021 №10-22-0.33-455/116-21 спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:09:008:1598 перебуває в межах земель колективної власності колишньої СВК «Відродження» с.Колибань Хмельницького району.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», абз.3 п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 січня 2016 року № 36 «Про визначення адміністратора Державного земельного кадастру», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» визначено Адміністратором Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином на день прийняття оспорюваного наказу Головним управлінням Держгеокадастру від 20.06.2019 № 22-4511-СГ земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність, так як віднесена до не витребуваних паїв.

Відповідно до п.21 перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №727-р від 12 червня 2020 р. № 727-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Хмельницької області, згідно якого територія населеного пункту Копитистин увійшла до складу території Хмельницької територіальної громади (адміністративний центр територіального громади - м. Хмельницький). Рішенням сесії Хмельницької міської ради №11 від 08.12.2020 на території Хмельницької міської територіальної громади утворено 6 старостинських округів, у тому числі з центром у с.Копистин, що складаються із сіл Копистин, Івашківці, Колибань, Мала Колибань та селища Богданівні. Враховуючи викладене, саме Хмельницька міська рада є позивачем у спірних правовідносинах.

За приписами статті 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувана за першим правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 06.03.2019 у справі № 911/3158/17.

Щодо втручання у право відповідачів на мирне володіння майном.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц також зазначено, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункти 40 - 43)).

Можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними.

Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння відповідачів є обґрунтованими, а втручання держави у їх право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

Крім цього, згідно ч.1 ст.661 ЦК України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтями 6,19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Згідно ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз.3 ч.5 ст.56 ЦПК України).

Прокуратурою листом від 10.02.2021 №31-1898 вих-21 проінформовано Хмельницьку міську раду про виявлені факти неправомірного набуття прав власності на земельні ділянки, у тому числі з кадастровим номером 6825083300:09:008:1598 та наявності підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади. Хмельницькою міською радою повідомлено (лист від 24.02.2021 №892-02- 2021), що відповідні заходи будуть вживатись самостійно та запропоновано надати прокуратурі документи, які підтверджуючі порушення. Прокуратурою листом від 13.03.2021 №31-477 вих-21 надано Хмельницькій міській раді наявні документи, які підтверджують описані порушення вимог чинного законодавства при передачі у власність зазначеної земельної ділянки. Разом з тим, міською радою проінформовано (лист від 13.04.2021 №588-02- 20-21), що з метою отримання відповідних документів, що підтверджують порушення, міська рада звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Згідно інформації Хмельницької міської ради від 19.05.2021 №3053-02-24- 21 заходів представницького характеру спрямованих на усунення виявлених порушень та поновлення інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду не вжито.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню 4540,00грн. судового збору, в рівних частках, по 1513,33 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 79-1, 116, 118, 186 Земельного кодексу України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 № 22-4511-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки».

Витребувати у ОСОБА_4 на користь Хмельницької міської ради земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1598, яка розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Хмельницької обласної прокуратури 4 540,00грн. судового збору, в рівних частках, по 1513, 33 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Окружна прокуратура міста Хмельницького, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63.

Позивач : Хмельницька міська рада, ЄДРПОУ 33332218, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач : ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Дата складання повного тексту судового рішення: 23.02.2022.

Суддя: