Ухвала

від 13.02.2022 по справі 826/15183/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

14 лютого 2022 року м. Київ№ 826/15183/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ПІЛОТ-УКРАЇНА" (Вул.Кирилівська 104С,Київ 80,04080, код ЄДРПОУ30376996) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (вул. Прорізна, 2,Київ 34,01034, код ЄДРПОУ00063928) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Пілот-Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 №1860 "Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТРК «Пілот-Україна», м. Одеса (НР №00513-м від 11.09.2015, ефірне мовлення, позивні: «LOUNGE FM»)".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, у задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що саме по собі прийняте відповідачем рішення про визнання порушення і застосування передбаченої цим Законом санкції, якщо ця санкція не може бути застосована самою Нацрадою, а є лише підставою для звернення до суду, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов`язки для ліцензіата, тоді як таким рішенням є лише рішення про визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій, що можуть бути застосовані самою Нацрадою.

Крім того, судами зазначено, що попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії.

Позивачем подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, у якій просить їх скасувати, справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що встановлення наявності або відсутності, визначених частиною 5 статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», підстав для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії, має важливе значення для надання правової оцінки правомірності рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 року № 1860 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТРК «Пілот-Україна», оскільки відповідно до нього фактично вирішено застосувати одну із санкцій, визначених частиною 6 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме: звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії. Відтак, визначення наявності/відсутності підстав для прийняття такого рішення є однією з необхідних умов для визнання його правомірним.

При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки ТОВ «ТРК «Пілот-Україна» порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки № ПП/Од./С/15/2017 від 11.07.2017 та рішенні від 05.10.2017 року № 1860 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТРК «Пілот-Україна»; не встановлено, яке саме порушення виявлено Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, що має значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

Також судові рішення судів попередніх інстанцій містять невідповідності в частині встановлених цими судами обставин справи. Так, у описовій частині цих рішень суди встановили, що позивач має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР №00513-м від 11.09.2015. Між тим в акті перевірки та оскарженому позивачем рішенні відповідача від 05.10.2017 №1860 зазначено про наявність у позивача двох ліцензій: НР №00513-м від 11.09.2015, НР №00514-м від 11.09.2015. Суд касаційної інстанції за приписами статті 341 КАС України самостійно вказані розбіжності усунути не може.

Оскільки в рішенні відповідача встановлено факт правопорушення, судам належало встановити, чи має воно правове значення для позивача, чи впливає на його майбутню діяльність незалежно від того, чи звернувся б відповідач до суду після прийняття такого рішення. З огляду на це варто встановити, чи має таке рішення суб`єкта владних повноважень самостійне правове значення та чи може бути предметом судового контролю з боку адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про відповідність або невідповідність дій учасників справи вимогам Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до ч. 4 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 194, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти адміністративну справу № 826/15183/17 до провадження.

2. Справа буде розглядатись одноособово суддею Арсірієм Р.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

3. Роз`яснити учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

4. Запропонувати учасникам справи надати свої письмові пояснення щодо висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 14.12.2021, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

До відзиву додаються:

1)докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, зокрема, але не обмежуючись у даному випадку: належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення;

2)документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

5.Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідачу - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

У разі подання відповіді на відзив або заперечення, до них необхідно додати:

1)докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;

2)документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

6.У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:

-власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.

7.Запропонувати третім особам у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву надати суду та іншим учасниками спору письмові пояснення щодо власної правової позиції по суті заявлених позовних вимог.

8.Запропонувати позивачу та відповідачу у п`ятиденний строк з дня отримання пояснень третіх осіб надати суду та іншим учасникам спору відповідь на такі пояснення.

9.Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).

10.Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

11.Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.