Рішення

від 08.02.2022 по справі 640/26603/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Київ №640/26603/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Яковчук М.В., за участі: представника позивача Сажко Г.В., представника відповідача Аландаренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСлужби автомобільних доріг у Київській областідоДержавної аудиторської служби Українитретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ»провизнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09.02.2021 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Служба автомобільних доріг у Київській області (вул. Народного ополчення, 11-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 26345736 ) з позовом до Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» (03038, м Київ, вул. Казимира Малевича, б. 8, код ЄДРПОУ 4273169), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с.

Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначені у висновку Державної аудиторської служби України від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с порушення є відсутніми, а тому такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2021-03-22-011280-с виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які відповідно зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 03.09.2021 №883.

Представник третьої особи письмових пояснень на позовну заяву не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2022 закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною аудиторською службою України (далі - Держаудитслужба) у відповідності до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) в період з 13.08.2021 по 03.09.2021 здійснено моніторинг процедури публічної закупівлі із розробки проектної документації на будівництво мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги загального користування державного значення Н-01 Київ - Знам`янка та Гора - Рогозів Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, Київська область (ДК 021:2015: 71322000-01 - Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва) (далі - мостовий перехід), проведеною Службою автомобільних доріг у Київській області (далі Позивач). Відповідну інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-03-22- 011280-с.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-03-22-011280-с Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 03.09.2021 № 883, де зафіксовано виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

1) порушення вимоги ч. 8 ст. 12 Закону щодо недопустимості встановлення у тендерній документації вимоги про можливість надання документів у паперовому вигляді. Зокрема, Відповідачем у висновку зазначено, що Замовником у п. З розд. 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації встановлено вимогу: «Кошторис надається Замовнику у паперовому вигляді, у строки, визначені тендерною документацією із супроводжувальним листом на фірмовому бланку (у разі наявності) з вихідними реквізитами (дата, номер)» та п. 6 розд. 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації встановлено вимогу: «Виконання зобов`язань по договору забезпечується банківською гарантією у паперовому вигляді»;

2) учасник ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та таким, що не відповідає вимогам розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації. За результатами моніторингу установлено, що відповідно до п. 1 розд. З «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, зокрема шляхом завантаження інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (відповідно до Додатку № 1);

3) учасник процедури закупівлі ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» у своїй тендерній пропозиції надав інформацію про перелік матеріально-технічної бази від 22.04.2021 № 129-3, де зазначив інформацію про офісні приміщення, та для документального підтвердження наявності адміністративних приміщень надав: договір оренди від 11.03.2019 № 1/03-3, додаткову угоду від 15.07.2019 № 1, додаткову угоду від 30.09.2020 № 2; договір оренди від 11.03.2019 № 3, додаткову угоду від 30.09.2020 № 1. Термін оренди за додатковою угодою від 30.09.2020 № 2 до договору оренди від 11.03.2019 № 1/03-3 та за додатковою угодою від 30.09.2020 № 1 до договору оренди від 11.03.2019 № 3 встановлено до 31.10.2021, що є меншим строку виконання робіт, передбаченого в підп. 4.4 розд. 1 «Загальні положення» тендерної документації (30.04.2022), чим не дотримано вимоги підп. 2 п. 1 «Наявність обладнання та матеріально - технічної бази» додатку 1 до тендерної документації Замовника. У зазначеному договорі оренди відсутні умови автоматичної пролонгації його терміну дії. Проте, на порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», як такого, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому ст. 16 Закону, та уклав з ним договір;

4) на запит Держаудитслужби від 17.08.2021, замовник у визначений строк не надав документів щодо виконання переможцем процедури закупівлі умов п. 6 розд. 6 тендерної документації, в частині надання банківської гарантії на забезпечення виконання договору про закупівлю, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 8 Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважаючи, що зазначений вище висновок відповідача від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с є протиправним й таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

В свою чергу, згідно із пунктом 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23, офіс є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України, яка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 затверджено Примірне положення про управління офісів Дераудитслужби в областях (далі - Положення), у відповідності до якого управління офісів Держаудитслужби в областях (далі - управління) є їх структурними підрозділами.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідач наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель в особі свого структурного підрозділу, а за наслідком такого моніторингу складається висновок, який може бути оскаржений замовником протягом 10 днів до суду з дня його оприлюднення.

Перевіряючи наявність/відсутність порушень замовником (позивачем) вимог Закону №922-VIII суд виходить з наступного.

Стосовно висновків відповідача про допущення порушень частини восьмої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: замовник установив у тендерній документації вимогу щодо надання кошторисів та банківської гарантії у паперовому вигляді, суд зазначає наступне.

В силу частини 8 статті 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Підпунктом 31 статті 1 Закону № 922-VІІІ передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Положеннями частини 1 статті 22 Закону №922-VІІІ передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

За змістом частини 2 статті 22 Закону№ 922-VІІІ у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону№ 922-VІІІ).

Частина 4 статті 22 Закону № 922-VІІІ передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Відповідно до статті 26 Закону Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Тобто, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною 2 статті 22 Закону№ 922-VІІІ, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону № 922-VІІІ інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.

За визначенням пункту 18 статті 1 Закону № 922-VІІІ переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Відтак, вимога щодо надання в паперовому вигляді кошторисів, розрахунків договірної ціни, та банківської гарантії адресована виключно переможцю торгів і стосується ціни предмету закупівлі, визнаної електронною системою закупівель за результатами аукціону найкращою.

Водночас, вимоги щодо надання переможцем кошторисів та розрахунків договірної ціни в паперовому вигляді, не стосуються інших учасників, тендерні пропозиції яких відхилені.

Зважаючи на це, надання переможцем торгів в паперовому вигляді зазначеної інформації не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації учасників, оскільки стосується правовідносин щодо укладання договору закупівлі, які виникають після завершення процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з частинами 2 і 8 статті 26 Закону № 922 кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Отже, Законом № 922 не передбачене надання в електронному вигляді через електронну систему закупівель після закінчення терміну подання тендерних пропозицій будь - якої інформації, яка стосується предмету закупівлі, у тому числі розрахунків, які обґрунтовують ціну, запропоновану учасником закупівлі під час процедури.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Пунктами 2 і 3статті 180 Господарського кодексу України (далі -ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В силу частини четвертої статті 41 Закону № 922-VІІІ умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися, зокрема, від пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом пункту 6.2.4 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об`єкт виконання робіт та погоджується із замовником. При погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси. Після погодження договірної ціни укладається договір підряду на виконання робіт. Таким чином, договірна ціна підтверджує запропоновану учасником процедури закупівлі ціну та є невід`ємною частиною договору, який укладається з переможцем закупівлі.

Статтею 30 Закону № 922, яка регулює порядок проведення електронного аукціону, не передбачене надання учасником одночасно з пониженням ціни предмета закупівлі в електронній формі розрахунків та інших документів, які підтверджують її складові, необхідні для перевірки замовником під час укладання договору про закупівлю.

Оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі, то, відповідно, і договірна ціна та розрахунки, які її обґрунтовують, як невід`ємна частина договору, також повинні надаватись переможцем закупівлі в паперовій формі.

Відтак, умова замовника щодо надання переможцем торгів договірної ціни та розрахунків, які її підтверджують у письмовій формі, не суперечить статті 22 Закону № 922 та не порушує приписи ч. 8статті 12 Закону №922.

Отже, судом встановлено, що на стадії подання тендерних пропозицій позивач не вимагав від учасників надання ними будь-яких документів у паперовому вигляді, тоді як документи, подані після кінцевого строку подання пропозицій, не можуть вважатись документами тендерної пропозиції учасника. Зважаючи на це, застосування відповідачем під час моніторингу закупівлі ч. 8 статті 12 Закону №922 для оцінки тендерної документації позивача є безпідставним.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача в частині порушення позивачем приписів ч. 8 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі».

Що стосується висновків відповідача щодо накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та таким, що не відповідає вимогам розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, то суд зазначає наступне.

На тендерні пропозиції ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), згідно яких: Тип підпису: удосконалений; Тип носія особистого ключа: незахищений.

Зазначене (тип, підпису, тип носія особистого ключа, сертифікат) дає змогу здійснити висновок про те, що підпис, яким підписано тендерну пропозицію Учасників, є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, що відповідає вимогам, затвердженим пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 Розділу 3 тендерної документації Позивачем було встановлено, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом накладення учасником кваліфікованого електронного підпису на кожен документ тендерної пропозиції.

Тобто, у тендерній документації Позивачем була передбачена умова про обов`язкову наявність у тендерних пропозиціях учасників накладеного електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Тендерна документація не містить вимог щодо наявності виключно кваліфікованого електронного підпису, а тому твердження Відповідача про відсутність кваліфікованого підпису є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно пп. 23 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Підпунктом 1 п. 3 Постанови КМУ від 03 березня 2020 року за №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» встановлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

вчинення в електронній формі правочинів. що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Підпунктом 3 п. З вищезазначеної Постанови зазначено, що результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг.

Тобто, учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

Отже, усе вищезазначене дає змогу стверджувати, що підпис, який накладено на тендерні пропозиції ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» , є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затверджених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 193.

При цьому, суд зазначає, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Таким чином учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника.

Що стосується висновків відповідача щодо не відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі п. 1 ч. 1 ст. Закону №922, а саме: термін дії договору оренди офісних приміщень переможця є меншим строку виконання робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 Додатку № 1 нової редакції тендерної документації від 23.04.2021 року № 7-6-21: «Учасники закупівлі повинні надати підтвердження наявності адміністративних приміщень (офісу та ін.), власних або орендованих, із зазначенням їх місцезнаходження шляхом надання відповідного документу, який посвідчує право власності або право користування на адміністративне приміщення (договір оренди, тощо). В підтвердження інформації викладеної в довідці Учасник надає: - посвідчені відповідно до умов тендерної документації копії документів, які підтверджують право власності Учасника на об`єкти, перелічені Учасником в графі 2 Таблиці 1.4. або - посвідчені відповідно до умов тендерної документації копії договорів дійсних та чинних, протягом всього строку виконання договору про закупівлю: оренди, суборенди та ін. (договори, що посвідчують право користування: оренди, суборенди та ін. на всі вказані у довідках об`єкти, які не є власністю Учасника, мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання договору про закупівлю, або містити умови про можливість його пролонгації, у разі якщо його строк менше строку договору про закупівлю, на строк виконання робіт (послуг); акти приймання-передачі (або інший(і) документ(и), який(і) підтверджує(ють) факт передачі) Учаснику таких об`єктів до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства України та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання).» Учасником - ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» в складі пропозиції надана інформація про перелік матеріально-технічної бази від 22.04.2021 №129-3 (далі - Інформація) з документальним підтвердженням.

У наданому документальному підтвердженні, що наведене в Інформації, а саме: Договорах оренди від 11.03.2019 № 1 та № 3, в п. 4.2 Розд. 4 Договорів зазначено: « 4.2. Термін оренди може бути подовжено за згодою обох сторін шляхом укладання та підписання Додаткової угоди до цього Договору».

Оскільки, вищезазначені Договори укладені в 2019 році, то відповідно до Додаткових угод, які є невід`ємною частиною цих Договорів, термін оренди щорічно подовжується та згідно с Додатковими угодами № 2 від 30.09.20 Договори подовжено до 31.10.2021 включно, тобто на момент подання тендерної пропозиції Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» Договори оренди є дійсними та чинними.

Крім того, Учасник - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» в складі пропозиції надає листи-підтвердження від 20.04.2021 Вих. № 20-04/21 та Вих. № 1 від орендодавців, в яких стверджується, що Договори оренди від 11.03.2019 № 1 та № 3 будуть продовжені на строк, необхідний для завершення виконання робіт за предметом закупівлі: Розробка проектної документації на будівництво мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги загального користування державного значення Н-01 Київ - Знам`янка та Гора - Рогозів Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, Київська область (ДК 021:2015: 71322000-1 Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва), чим підтверджують вимогу Замовника щодо п. 2 ч. 1 Додатку № 1 до Тендерної документації, яким вимагалося, що строк виконання договору про закупівлю може містити умови про можливість його пролонгації, у разі якщо його строк менше строку договору про закупівлю, на строк виконання робіт (послуг).

Отже, суд приходить до висновку, що учасником закупівлі дотримано вимоги чинного законодавства України в цій частині, а у замовника, відповідно, були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника.

Що стосується висновків відповідача, що на запит Держаудитслужби від 17.08.2021, замовник у визначений строк не надав документів щодо виконання переможцем процедури закупівлі умов п. 6 розд. 6 тендерної документації, в частині надання банківської гарантії на забезпечення виконання договору про закупівлю, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 8 Закону №922.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 17.08.2021 було надано запит через електрону систему Уповноваженого органу, а саме: «про надання пояснень у межах проведення моніторингу процедури публічної закупівлі робіт з розробки проектної документації на будівництво мостового переходу) та відповідно до п. п. 6 та 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ч. 5 ст. 8 Закону», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів): щодо виконання переможцем процедури закупівлі умов п. 6 розд. 6 тендерної документації, в частині надання банківської гарантії на забезпечення виконання договору про закупівлю; яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів».

Так, з витягу електронної системи Уповноваженого органу вбачається, що позивач надав відповідь на запит відповідача через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що запит відповідача виписаний некоректно (без чіткої вимоги направлення саме запитуваного документа - банківської гарантії), а відтак надана позивачем відповідь є повню і достатньою, тому порушень вимог Закону в цій частині також не вбачається.

Додатково суд наголошує, що в матеріалах справи міститься банківська гарантія видана акціонерним товариство «Комерційний банк «Глобус» від 16.06.2021 №243/4 товариству з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ».

Беручи до уваги встановлені судом обставини, слід зазначити, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного висновку від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5 11, 19, 72 77, 90, 139, 241 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Київській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с.

Стягнути на користь Служби автомобільних доріг у Київській області (вул. Народного ополчення, 11-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 26345736 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 15.02.2022.

Суддя Н.Г. Вєкуа