Постанова

від 10.07.2022 по справі 640/26603/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26603/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Київській області до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний проектний інститут" про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В :

Служба автомобільних доріг у Київській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний проектний інститут" про визнання протиправним та скасування висновку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна аудиторська служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною аудиторською службою України (далі - Держаудитслужба) у відповідності до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон) в період з 13.08.2021 року по 03.09.2021 року здійснено моніторинг процедури публічної закупівлі із розробки проектної документації на будівництво мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги загального користування державного значення Н-01 Київ - Знам`янка та Гора - Рогозів Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, Київська область (ДК 021:2015: 71322000-01 - Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва) (далі - мостовий перехід), проведеною Службою автомобільних доріг у Київській області (далі Позивач). Відповідну інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-03-22- 011280-с.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-03-22-011280-с Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 03.09.2021 року № 883, де зафіксовано виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

1) порушення вимоги ч. 8 ст. 12 Закону щодо недопустимості встановлення у тендерній документації вимоги про можливість надання документів у паперовому вигляді. Зокрема, відповідачем у висновку зазначено, що Замовником у п. 3 розд. 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації встановлено вимогу: «Кошторис надається Замовнику у паперовому вигляді, у строки, визначені тендерною документацією із супроводжувальним листом на фірмовому бланку (у разі наявності) з вихідними реквізитами (дата, номер)» та п. 6 розд. 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації встановлено вимогу: «Виконання зобов`язань по договору забезпечується банківською гарантією у паперовому вигляді»;

2) учасник ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що тип носія особистого ключа «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та таким, що не відповідає вимогам розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації. За результатами моніторингу установлено, що відповідно до п. 1 розд. З «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, зокрема шляхом завантаження інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (відповідно до Додатку № 1);

3) учасник процедури закупівлі ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» у своїй тендерній пропозиції надав інформацію про перелік матеріально-технічної бази від 22.04.2021 року № 129-3, де зазначив інформацію про офісні приміщення, та для документального підтвердження наявності адміністративних приміщень надав: договір оренди від 11.03.2019 року № 1/03-3, додаткову угоду від 15.07.2019 року № 1, додаткову угоду від 30.09.2020 року № 2; договір оренди від 11.03.2019 року № 3, додаткову угоду від 30.09.2020 року № 1. Термін оренди за додатковою угодою від 30.09.2020 року № 2 до договору оренди від 11.03.2019 року № 1/03-3 та за додатковою угодою від 30.09.2020 року № 1 до договору оренди від 11.03.2019 року № 3 встановлено до 31.10.2021 року, що є меншим строку виконання робіт, передбаченого в підп. 4.4 розд. 1 «Загальні положення» тендерної документації (30.04.2022 року), чим не дотримано вимоги підп. 2 п. 1 «Наявність обладнання та матеріально - технічної бази» додатку 1 до тендерної документації Замовника. У зазначеному договорі оренди відсутні умови автоматичної пролонгації його терміну дії. Проте, на порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», як такого, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому ст. 16 Закону, та уклав з ним договір;

4) на запит Держаудитслужби від 17.08.2021 року, замовник у визначений строк не надав документів щодо виконання переможцем процедури закупівлі умов п. 6 розд. 6 тендерної документації, в частині надання банківської гарантії на забезпечення виконання договору про закупівлю, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 8 Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважаючи, що зазначений вище висновок відповідача від 03.09.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с є протиправним й таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Щодо висновків відповідача про допущення порушень позивачем частини восьмої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: замовник установив у тендерній документації вимогу щодо надання кошторисів та банківської гарантії у паперовому вигляді, колегія суддів зазначає наступне.

В силу частини 8 статті 12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Підпунктом 31 статті 1 Закону № 922-VІІІ передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Положеннями частини 1 статті 22 Закону №922-VІІІ передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

За змістом частини 2 статті 22 Закону№ 922-VІІІ у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону№ 922-VІІІ).

Тобто, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною 2 статті 22 Закону№ 922-VІІІ, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону № 922-VІІІ інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.

За визначенням пункту 18 статті 1 Закону № 922-VІІІ переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Відтак, вимога щодо надання в паперовому вигляді кошторисів, розрахунків договірної ціни та банківської гарантії адресована виключно переможцю торгів і стосується ціни предмету закупівлі, визнаної електронною системою закупівель за результатами аукціону найкращою.

Водночас, вимоги щодо надання переможцем кошторисів та розрахунків договірної ціни в паперовому вигляді, не стосуються інших учасників, тендерні пропозиції яких відхилені.

Згідно з частинами 2 і 8 статті 26 Закону № 922 кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Отже, Законом № 922 не передбачене надання в електронному вигляді через електронну систему закупівель після закінчення терміну подання тендерних пропозицій будь - якої інформації, яка стосується предмету закупівлі, у тому числі розрахунків, які обґрунтовують ціну, запропоновану учасником закупівлі під час процедури.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі -ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом пункту 6.2.4 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об`єкт виконання робіт та погоджується із замовником. При погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси. Після погодження договірної ціни укладається договір підряду на виконання робіт. Таким чином, договірна ціна підтверджує запропоновану учасником процедури закупівлі ціну та є невід`ємною частиною договору, який укладається з переможцем закупівлі.

Статтею 30 Закону № 922, яка регулює порядок проведення електронного аукціону, не передбачене надання учасником одночасно з пониженням ціни предмета закупівлі в електронній формі розрахунків та інших документів, які підтверджують її складові, необхідні для перевірки замовником під час укладання договору про закупівлю.

Оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі, то, відповідно, і договірна ціна та розрахунки, які її обґрунтовують, як невід`ємна частина договору, також повинні надаватись переможцем закупівлі в паперовій формі.

Відтак, умова замовника щодо надання переможцем торгів договірної ціни та розрахунків, які її підтверджують у письмовій формі, не суперечить статті 22 Закону № 922 та не порушує приписи ч. 8статті 12 Закону №922.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що на стадії подання тендерних пропозицій позивач не вимагав від учасників надання ними будь-яких документів у паперовому вигляді, тоді як документи, подані після кінцевого строку подання пропозицій, не можуть вважатись документами тендерної пропозиції учасника. Зважаючи на це, застосування відповідачем під час моніторингу закупівлі ч. 8 статті 12 Закону №922 для оцінки тендерної документації позивача є безпідставним.

Щодо висновків відповідача щодо накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та таким, що не відповідає вимогам розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, колегія суддів зазначає наступне.

На тендерні пропозиції ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), згідно яких: Тип підпису: удосконалений; Тип носія особистого ключа: незахищений.

Зазначене (тип, підпису, тип носія особистого ключа, сертифікат) дає змогу здійснити висновок про те, що підпис, яким підписано тендерну пропозицію Учасників, є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, що відповідає вимогам, затвердженим пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №193.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 Розділу 3 тендерної документації Позивачем було встановлено, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом накладення учасником кваліфікованого електронного підпису на кожен документ тендерної пропозиції.

Тобто, у тендерній документації позивачем була передбачена умова про обов`язкову наявність у тендерних пропозиціях учасників накладеного електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Тендерна документація не містить вимог щодо наявності виключно кваліфікованого електронного підпису, а тому твердження відповідача про відсутність кваліфікованого підпису є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з пп. 23 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Тобто, учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

Отже, вищезазначене дає змогу стверджувати, що підпис, який накладено на тендерні пропозиції ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» , є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затвердженим п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 193.

При цьому суд першої інстанції правильно встановив, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Таким чином, учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника.

Щодо висновків відповідача щодо невідхилення тендерної пропозиції учасника на підставі п. 1 ч. 1 ст. Закону №922, а саме: термін дії договору оренди офісних приміщень переможця є меншим строку виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 Додатку № 1 нової редакції тендерної документації від 23.04.2021 року № 7-6-21: «Учасники закупівлі повинні надати підтвердження наявності адміністративних приміщень (офісу та ін.), власних або орендованих, із зазначенням їх місцезнаходження шляхом надання відповідного документу, який посвідчує право власності або право користування на адміністративне приміщення (договір оренди, тощо). В підтвердження інформації, викладеної в довідці, Учасник надає: - посвідчені відповідно до умов тендерної документації копії документів, які підтверджують право власності Учасника на об`єкти, перелічені Учасником в графі 2 Таблиці 1.4. або - посвідчені відповідно до умов тендерної документації копії договорів дійсних та чинних, протягом всього строку виконання договору про закупівлю: оренди, суборенди та ін. (договори, що посвідчують право користування: оренди, суборенди та ін. на всі вказані у довідках об`єкти, які не є власністю Учасника, мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання договору про закупівлю, або містити умови про можливість його пролонгації, у разі якщо його строк менше строку договору про закупівлю, на строк виконання робіт (послуг); акти приймання-передачі (або інший(і) документ(и), який(і) підтверджує(ють) факт передачі) Учаснику таких об`єктів до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства України та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання).» Учасником - ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» в складі пропозиції надана інформація про перелік матеріально-технічної бази від 22.04.2021 року №129-3 (далі - Інформація) з документальним підтвердженням.

Оскільки вищезазначені договори укладені в 2019 році, то відповідно до Додаткових угод, які є невід`ємною частиною цих Договорів, термін оренди щорічно подовжується та згідно з Додатковими угодами Договори подовжено до 31.10.2021 року включно, тобто на момент подання тендерної пропозиції учасника - товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» Договори оренди є дійсними та чинними.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що учасником закупівлі дотримано вимоги чинного законодавства в цій частині, а у замовника, відповідно, були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника.

Щодо висновків відповідача про те, що на запит Держаудитслужби від 17.08.2021 року замовник у визначений строк не надав документів щодо виконання переможцем процедури закупівлі умов п. 6 розд. 6 тендерної документації, в частині надання банківської гарантії на забезпечення виконання договору про закупівлю, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 8 Закону №922, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Так, з витягу електронної системи уповноваженого органу вбачається, що позивач надав відповідь на запит відповідача через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

В матеріалах справи міститься банківська гарантія, видана акціонерним товариство «Комерційний банк «Глобус» від 16.06.2021 №243/4, товариству з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного висновку від 03.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-22-011280-с.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 13 липня 2022 року.