Ухвала

від 22.02.2022 по справі 303/10085/21

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ст. 1 з 6

Справа № 303/10085/21

1-кп/303/1032/21

У Х В А Л А

22 лютого 2022 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020140000000648, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2020 року, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання прокурора про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами із зобов`язанням здати на зберігання посвідчення водія відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рахів Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020140000000648, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, складеного у відповідності з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства.

Інші учасники судового розгляду заперечень щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловили.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що необхідно призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акта.

Також, відповідно до вимог пункту 6 частини 3 статті 314 КПК України необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Одночасно, прокурор подав до суду письмові клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 та про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами із зобов`язанням здати на зберігання посвідчення водія.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 вмотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 ККУкраїни, який відповідно до ст.12 ККУкраїни відноситься до тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення

Ст. 2 з 6

волі на строк не більше десяти років. Обгрунтованість висунутого ОСОБА_3 обвинувачення про вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується здобутими в ході досудового слідства доказами, зокрема:рапортом помічника чергового Мукачівського РВП Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2020, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 13.06.2020, інформацією Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 17.06.2020 № 09-04/749, протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2020 року, висновком експертів № 12955/21-52/18785/21-52 від 23.06.2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності. А тому, знаючи, що який вид та розмір покарання передбачено даним кримінальним правопорушенням, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, що стверджується його неявкою у судові засідання, які відбулися у Печерському районному суді м.Києва та Київському апеляційному суді, де проводився розгляд клопотання відносно нього про продовження дії запобіжного заходу, а також те, що останній проживає не за місцем своєї реєстрації, а мешкаючи на території Закарпатської області, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, зокрема до Угорської Республіки, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також ОСОБА_11 на волі може впливати на потерпілого, експерта, спеціаліста та свідків, які на даний час не допитані, тому останній має реальну можливість вплинути на вказаних осіб з метою схилити їх до зміни раніше наданих показань, вигідних стороні захисту, або відмовитись від надання показань взагалі. Крім того, відповідно до службової характеристики, ОСОБА_3 працюючи капітаном поліції, інспектором взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування м. Ужгорода) батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту поліції, за час служби зарекомендував себе посередньо, наявні випадки грубих порушень недотримання вимог дисципліни самовільне залишення місця несення служби та наявне діюче дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади командира взводу. Вказані обставини вказують на наявність ризиків, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, а тому застосування відносно обвинуваченого інших більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт або застава є неможливим. На підставі наведеного, просив дане клопотання задовольнити з наведених підстав.

Крім того,просив застосувативідносно обвинуваченоготакий видзаходу забезпеченнякримінального провадження,як тимчасовеобмеження укористуванні спеціальнимправом -правом керуваннятранспортними засобамистроком двамісяці іззобов`язанням ОСОБА_3 здати назберігання посвідченняводія до Регіонального сервісного центру у Закарпатській області у строк до 21 квітня 2022 року, яке обґрунтував тим, що місце роботи ОСОБА_3 безпосередньо пов`язане з керуванням транспортного засобу, оскільки обіймає посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 УПП в Закарпатській області ДПП України, а тому з метою запобігання вчинення обвинуваченим інших (нових) кримінальних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого щодо перешкоджання кримінальному провадженню є необхідним обмежити користування спеціальним правом керування транспортними засобами категорії «А», «А1», ОСОБА_12 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «D1».

Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у підготовче судове засідання не з`явилися, згідно з поданих заяв від 28.12.2021 року, останні просили провести підготовче судове засідання у їх відсутності та за участю їх представника ОСОБА_5 .

Представник потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - ОСОБА_5 підтримала подані прокурором клопотання та просила їх задовольнити з підстав з наведених у них підстав.

Потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у підготовче судове засідання не з`явилися, згідно з поданих заяв від 28.12.2021 року, останні просили провести підготовче судове засідання у їх відсутності.

Представник потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу та обмеження права

Ст. 3 з 6

керування транспортними засобами відносно ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що обставини зазначені прокурором не відповідають дійсності, оскільки наміру переховуватися від суду, або якимось чином впливати на потерпілих чи свідків з метою уникнення відповідальності у нього не має. Доводи про безпричинну неявку у судові засідання, які відбулися у Печерському районному суді м. Києва та Київському апеляційному суді, де проводився розгляд клопотання відносно нього про продовження дії запобіжного заходу, є надуманими, оскільки про засідання 16 жовтня 2021 року він не був повідомлений, а на засідання 16 грудня 2021 року у Київський апеляційний суд він не прибув, бо 08 грудня 2021 року його адвокат направив до суду клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції, а потім надіслав заяву про залишення без розгляду його апеляційної скарги. У той період він зі своїм адвокатом їздив у м.Київ майже кожен тиждень. Тому просив застосувати відносно нього альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі. Також ствердив, що обіймає посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 УПП в Закарпатській області ДПП України, в його посадові обов`язки безпосередньо входять патрулювання на автомобілі, а тому обмеження його у праві користування транспортним засобом позбавить його сім`ї єдиного джерела доходу та поставить його родину у скрутне матеріальне становище, крім цього на автомобілі він також відвозить дитину у дитячий садок та добирається до роботи, а тому у задоволенні вказаного клопотання також просив відмовити.

Захисник ОСОБА_7 просив відмовитиу задоволеннівищевказаних клопотаньпрокурора зогляду навідсутність ризиківпередбачених ст.177КПК Українита підставдля застосуваннявідносно ОСОБА_3 найбільш суворогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.Оскільки останніймає постійнемісце проживання,де проживаєіз сім`єюта виховуємалолітню дитину,має постійнемісце роботи,яке єєдиним джереломдоходу йогосім`ї,як інспекторвзводу №1роти №1УПП вЗакарпатській областіДПП України має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий. При цьому ОСОБА_3 дотримувався умов застосованих раніше запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, а тому враховуючи всі наявні в сукупності обставини просив застосувати стосовно ОСОБА_3 захід у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження може бути застосованим лише під час досудового розслідування. При здійсненні своїх посадових обов`язків, при патрулюванні користується службовим автомобілем, на власному автомобілі відвозить дитину у дитячий садок та сам добирається до місця своєї роботи, у зв`язку з чим позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його єдиного джерела доходу.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки та заперечення учасників судового провадження, прийшов до наступного.

Відповідно до положення частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

За ст.178КПК України,при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті177цьогоКодексу,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: вагомістьнаявних доказівпро вчиненняпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; вікта станздоров`я підозрюваного,обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його

Ст. 4 з 6

постійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявністьсудимостей упідозрюваного,обвинуваченого; дотриманняпідозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; наявністьповідомлення особіпро підозруу вчиненнііншого кримінальногоправопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно вимог частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Увідповідності довимог ч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходусуд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частина третя статті 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, дотримання умов раніше застосованого відносно нього запобіжного заходу, відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 одружений, має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , має на утриманні одну малолітню дитину, має постійне місце роботи, займає посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 УПП в Закарпатській області ДПП України, тобто має міцні соціальні зв`язки, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Київа від 30 листопада 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. до 06 год. наступної доби, умови якого останній не порушував. Щодо його неявок до Печерського районного суду м.Києва, Київського апеляційного суду, враховуючи значну віддаленість м.Києва,

Ст. 5 з 6

встановлених Кабінетом Міністрів карантинних обмежень щодо пересування транспортом і передбачене право сторони кримінального провадження на проведення процесуальних дій у режимі відео конференції, суд прийшов до висновку, що оскільки під час судового провадження, яке проводиться Мукачівським міськрайонним судом, обвинувачений ОСОБА_11 неявок до суду без поважних причин не допускав, доводи прокурора про ухилення обвинуваченого від суду і необхідності застосування безальтернативно запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою у даний час не є достатньо обгрунтованими.

Отже, прокурор довів обставини, передбаченіпунктами 1та2частини першої статті 194 КПК України, але не довів обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, тому суд має застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно вимог ч.1та 2ст.181КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведені обставини суд прийшов до переконання, що наявність пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, є не достатнім для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід обрати менш суворий запобіжний захід, який буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Ризики, які були враховані при обранні та продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, у даний час не посилились, тому погіршувати становище обвинуваченого, визначене цими ухвала, є недоцільним.

Тому суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню з обранням стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи клопотанняпрокурора протимчасове обмеженняу користуванніспеціальним правом-правом керуваннятранспортними засобамистроком двамісяці іззобов`язанням ОСОБА_3 здати назберігання посвідченняводія до Регіонального сервісного центру у Закарпатській області, суд прийшов до наступного.

Згідно вимог статті 148 КПК України, у разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208цього Кодексу.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом, зокрема право керуваннятранспортним засобом.

Згідно вимог ч.1 ст.152 КПК України, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути необхідним для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Тобто, для застосування вищевказаних положень є чітко визначені критерії, що в даному випадку є відсутніми, прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 має протиправну поведінку, перешкоджає кримінальному провадженню або в майбутньому може скоїти інше кримінальне правопорушення у сфері безпеки правил дорожнього руху, а для забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним

Ст. 6 з 6

правопорушенням, обвинуваченому необхідно працювати за місцем його постійної роботи в Управлінні патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, що пов`язана з керуванням транспортними засобами.

З урахуванням всіх зазначених обставин, суд прийшов до переконання, що клопотання прокурора про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами та зобов`язання ОСОБА_3 здати посвідчення водія на зберігання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.148, 150, 152, 177, 178, 181, 194, 314, 314-1, 315, 316, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні о 10 год. 01 березня 2022 року.

У судове засідання викликати на вказаний вище час та дату учасників кримінального провадження.

Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_3 .

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою без застосування електронного засобу контролю в період часу з 22 години по 06 годину наступної доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у період дії запобіжного заходу такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади (Ужгородський відділ Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії даної ухвали встановити до 22 квітня 2022 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У задоволенні клопотання прокурора про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами та зобов`язання ОСОБА_3 здати посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 29.07.2017 року на зберігання до Регіонального сервісного центру у Закарпатській області відмовити.

Копію ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1