Ухвала

від 15.11.2022 по справі 303/10085/21

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ст. 1 із 7

Справа № 303/10085/21

1-кп/303/1032/21

У Х В А Л А

15 листопада 2022 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю та клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рахів Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 62020140000000648, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

У судовому засіданні прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав письмове клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю, із забороною у нічнийчас,а саме:з 22год.вечора по06год.ранку залишатимісце постійногопроживання строком на 60 діб, яке вмотивував наступним.

Досудовим слідством встановлено, що відповідно до п.п. 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу,щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Перед початком обгону, відповідно до п.п. 1.10, 14.2, підпункту г) п. 14.6 Правил дорожнього руху, водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, а за умови обмеженої оглядовості чи в умовах недостатньої видимості (видимості дороги в напрямку

Ст. 2 із 7

руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду, тощо) не здійснювати обгін.

Однак, інспектор взводу першої роти першого батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, який в силу своїх службових обов`язків відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважений складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення на транспорті, пов`язані у тому числі з порушенням Правил дорожнього руху, будучи обізнаний про свій обов`язок знати і неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху, через свою кримінальну протиправну самовпевненість, вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

12 червня 2020 року ОСОБА_5 близько 11 год. 20 хв. отримав в автоцентрі «Інтерциклон», за адресою: м.Київ, вул.Здолбунівська, 3, автомобіль марки «Subaru», моделі «Forester», д.н.з. для разових поїздок НОМЕР_1 , і на ньому ж направився до м.Ужгорода. При цьому, ОСОБА_5 керував автомобілем до прибуття у м.Житомир, де надалі пересів на пасажирське сидіння, а керування автомобілем передав ОСОБА_7 , який проїхав відрізок дороги до м.Львова. У м.Львові за кермом автомобіля марки «Subaru», моделі «Forester», д.н.з. для разових поїздок НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_5 , який продовжив рух у напрямку м.Ужгорода.

Таким чином, ОСОБА_5 перебував в дорозі без відпочинку майже 23 години, більшість часу з яких керував автомобілем, у тому числі в темну пору доби.

Цього ж дня, близько 22 год. 10 хв. водій технічно справного автомобіля марки «Subaru», моделі «Forester», д.н.з. для разових поїздок НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , перебуваючи у подорожі близько 23 годин, рухаючись у напрямку м.Ужгорода у темну пору доби, у хмарну погоду, під час короткочасного дощу (вологість повітря 68-92 %) на неосвітленій ділянці 778 км. автодороги М-06 сполученням «Київ-Чоп», в умовах недостатньої видимості в напрямку руху (55,8…67,9 м), вирішив здійснити обгін транспортного засобу марки «ВАЗ 2115», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався попереду нього.

При цьому, ОСОБА_5 будучи обізнаним про те, що водію транспортного засобу заборонено керувати ним у стані стомлення та те, що він рухається в умовах недостатньої видимості, а саме видимість дороги в напрямку руху складає менше 300 м., а за таких умов обгін транспортних засобів заборонено, в порушення ст. 14 Закону України «Про дорожніх рух», п.п. 2.3, 2.9, 12.1, 12.2, 1.10, 14.2, підпункту г) п. 14.6 виїхав на зустрічну смугу, де допустив зустрічне зіткнення автомобіля марки «Subaru», моделі «Forester», д.н.з. для разових поїздок НОМЕР_1 , з мотоциклом марки «Honda», д.н.з. Великої Британії НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , внаслідок чого водій мотоцикла ОСОБА_9 та його пасажир ОСОБА_10 від отриманих травм померли на місці.

Порушення водієм автомобіля марки «Subaru», моделі «Forester», д.н.з. для разових поїздок НОМЕР_1 , ОСОБА_11 вимог підпункту г) п. 14.6 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`яжу з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді загибелі двох осіб.

15.12.2021 року складено та затверджено обвинувальний акт, яким висунуто обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, обґрунтованість оголошеного ОСОБА_5 обвинувачення якого підтверджується здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме: рапортом помічника чергового Мукачівського РВП Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області від 12.06.2020 року; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2020 року; інформацією Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 17.06.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2020 року; висновком експертів №12955/21-52/18785/21-52 від 23.06.2021 року та іншими матеріалами даного кримінального провадження в сукупності.

У зв`язку з чим, як вказує прокурор, наявні ризики передбачені п.1 та п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки кримінальне провадження, в якому обвинувачується передбачає покарання у виді позбавлення волі строком

Ст. 3 із 7

до 10 років, тому будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами кримінального провадження та володіє інформацією щодо потерпілих та свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також враховуючи, що він є працівником правоохоронного органу та відповідно до своїх посадових обов`язків наділений службовими повноваженнями по застосуванню заходів примусу та адміністративного впливу, тому перебуваючи на волі, особисто, чи шляхом використанні інших осіб може незаконно впливати на свідків, які ще на даний час не допитані під час судового розгляду. Тому, з урахуванням характеру суспільної небезпечності та тяжкості діяння, яке інкримінуються обвинуваченому, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також характеризуючих його даних та наявність ризиків, які не зменшилися при обранні запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні відносно обвинуваченого судом 22.02.2022 року, є необхідним у застосуванні відносно нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Представник потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 - ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , просив його задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , їх представник ОСОБА_16 у судове засідання не з`явилися, від представника потерпілих ОСОБА_16 до суду надійшло клопотання про розгляду судового засідання без її участі.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про обрання відносно запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки у цьому немає жодної потреби.

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, оскільки такий вид заходу обмежить гарантоване право обвинуваченого на працю, оскільки ОСОБА_5 займає посаду інспектора батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту поліції, є капітаном поліції, який безпосередньо патрулює (чергує) і в нічний час, тому застосування такого виду заходу може призвести до втрати ним місця роботи, та покласти його родину у скрутне матеріальне становище. Окрім цього, відносно обвинуваченого раніше був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був обраний Печерський районним судом м.Києва 30.09.2021 року, а також Мукачівським міськрайонним судом 22.02.2022 року, покладені обов`язки яких обвинувачений не порушував, не ухилявся ні від слідства, ні від суду, скарг чи будь-яких заяв з боку потерпілого, свідків чи інших учасників з приводу впливу на них обвинуваченим не надходили, тобто останнім були виконані всі умови домашнього арешту, що свідчить про нього, як законослухняного громадянина, у зв`язку з чим просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Також у судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подав клопотання про скасування арешту на майно, яке обґрунтував тим, що 23 червня 2020 року слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова винесено ухвалу про накладення арешту на транспортний засіб марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , із забороною використання та відчуження вказаного автомобіля. На даний час сторона публічного обвинувачення володіє всіма документами, транспортний засіб оглянутий та проведені всі необхідні судові експертизи та письмові докази, а саме огляд транспортного засобу та всі проведені у справі судові експертизи досліджені у судовому порядку. Крім цього, даний автомобіль належить на праві власності батькові обвинуваченого ОСОБА_17 , який уклав договір оренди приміщення з ТОВ «Нью Екосвіт», де останній зобов`язується зберігати транспортний засіб до вирішення питання по суті справи. Дані обставини вказують, що на даний час відпала необхідність у застосуванні передбачених

Ст. 4 із 7

КПК України запобіжних обмежень щодо майна, яке перебуває у власності ОСОБА_17 та знаходиться на відкритому штрафмайданчику, де тривале його зберігання призводить до псування транспортного засобу, що в подальшому може призвести до не можливості його подальшого експлуатування. У зв`язку з чим просив скасувати арешт на дане рухоме майно в порядку ст.174 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про скасування арешту на майно та просив його задовольнити з підстав наведених захисником.

Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , оскільки розгляд даної кримінального провадження триває, ще не завершений, а тому підстави для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є відсутніми.

Представник потерпілих ОСОБА_6 у судовому засіданні також висловив заперечення щодо задоволення клопотання захисника з підстав наведених прокурором.

Вивчивши вказані клопотання прокурора та захисника, заслухавши думки інших учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, який є тяжким злочином.

Згідно вимогст.178КПК України,при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті177цьогоКодексу,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: вагомістьнаявних доказівпро вчиненняобвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання обвинуваченоговинуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінобвинувачується; наявністьсудимостей уобвинуваченого; дотриманняобвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї..

Відповідно доч.1та ч.2 ст.181КПК України,домашній арештполягає взабороні обвинуваченомузалишати житлоцілодобово абоу певнийперіод доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питанняпро застосуваннязапобіжного заходуу видінічного домашньогоарешту відноснообвинуваченого враховуютьсявимоги п.п.3і 4ст.5Конвенції прозахист правлюдини тапрактику Європейськогосуду зправ людини,згідно зякими обмеженняправа особина свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно довимог п.2ч.1ст.194КПК України,у даномукримінальному провадженні встановленонаявність ризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПКУкраїни,оскільки невиключено,що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у скоєнні ним кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Зазначений у клопотанні прокурора ризик, встановлений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, оскільки після закінчення дії строку ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 22.02.2022 року про застосування відносно обвинуваченого запобіжного

Ст. 5 із 7

заходу у вигляді домашнього арешту, а саме з 22.04.2022 року по день розгляду даного клопотання стосовно обвинуваченого не діяв жодний запобіжний захід, в період вказаного часу від потерпілих, свідків чи інших учасників даного кримінального провадження повідомлень щодо незаконного впливу ОСОБА_5 щодо них не надходило та стороною обвинувачення доказів цього суду не надано.

При цьому обвинувачений ОСОБА_5 систематично з`являвся до суду за викликами.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризику, зазначеного у п.1 ч.1 ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_5 є раніше не судимим, має постійне місце роботи, де характеризується позитивно, має постійне зареєстроване місце проживання, де проживає з дружиною, утримує малолітню дитину.

Також суд враховує ту обставину, що обвинувачений є працівником поліції, займає посаду інспектора управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту поліції, та здійснює в силу своїх функціональних обов`язків безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування, тому застосування запобіжного заходу саме у вигляді нічного домашнього арешту позбавить його можливості виконувати свої службові обов`язки.

У відповідності до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У судовому засіданні, на переконання суду, прокурор не довів, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, відносно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження на обвинуваченого доцільно покласти кілька обов`язків, які передбачені ст.194 КПК України.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 23 червня 2020 року у кримінальному провадженні №62020140000000648 від 12.06.2020 року, накладено арешт на транспортний засіб марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 .

Як свідчить договір купівлі-продажу автомобіля №06/10/2020 SUB та акт приймання-передачі автомобіля від 10 червня 2020 року, ОСОБА_17 10 червня 2020 року придбав у ТзОВ «ІНТЕРЦИКЛОН» автомобіль марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 .

Також, відповідно до договору оренди приміщення, укладеного 04.10.2022 року між ТзОВ «Нью Екосвіт» та ОСОБА_17 , останній орендує приміщення, площею 48.00 км.м, що знаходиться в м.Ужгород, вул.Болгарська, 3 з метою зберігання транспортного засобу, що не потребує спеціального режиму зберігання.

Ст. 6 із 7

Згідноз вимогамич.1ст.170КПК України,завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження.Арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів, тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Застаттею 41Конституції України,кожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених

законом і загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до положення ч.1 ст.174 КПК України,арешт може бути скасовано, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом встановлено, що обставини у зв`язку з чим було накладено арешт на вказаний автомобіль ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 23.06.2020 року, у даний час продовжують існувати.

Слідчі дії та експертні дослідження відносно автомобіля, як речового доказу у кримінальному провадженні, внесеному 12.06.2020 року до ЄРДР №62020140000000648 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, вже проведені, про що свідчать наявні в матеріалах провадження висновки інженерно-транспортних експертиз за №10/287 від 13.07.2020 року та за №10/288 від 06.08.2020 року, висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №9402 від 01.20.2020 року, висновок експертів за результатами проведення судової комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи №12955/21-52/18785/21-52 від 23.06.2021 року, безпосереднім об`єктом дослідження якого був автомобіль марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 .

У той же час, не виключається необхідність проведення повторних, додаткових експертиз. Тому скасування арешту вказаного автомобіля є передчасним, оскільки судовий розгляд вказаного кримінального провадження не завершено.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи що продовження знаходження цього автомобіля на відкритій місцевості тривалий час може призвести до його псування, буде порушувати право громадянина ОСОБА_17 на володіння цим майном, так як власник автомобіля ОСОБА_17 немає процесуального статусу у даному провадженні, тому автомобіль марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , слід передати на відповідальне зберігання останньому, без скасування арешту на нього, попередивши його про кримінальну відповідальність за незбереження даного майна.

Керуючисьст.ст.131, 132, 170, 174, 177, 179, 194, 371, 372, 376 КПК України, суд

Ст.7із 7

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк до 13 січня 2023 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 на період дії запобіжного заходу обов`язки :

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- уримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинуваченому письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту на майно задовольнити частково.

Передати транспортний засіб марки «Subaru», моделі «Forester», транзитний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_17 , попередивши його про кримінальну відповідальність за незбереження арештованого майна, передбачену ст.388 КК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1