Рішення

від 06.02.2022 по справі 640/18756/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 лютого 2022 року справа №640/18756/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А. та представників:

позивача:Єрмак Л.Б.;

відповідача: Осадчого О.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» (далі по тексту позивач, ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)про1) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2021 року №00261420704, №00261390704; 2) визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659; 3) визнання протиправним і скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог щодо повідомлення ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» про перевірку до початку її проведення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» не було повідомлене про призначення та призначення перевірки в період з 29 січня 2021 року по 04 лютого 2021 року та, відповідно, не мало можливості надати пояснення та первинні документи.

Ухвалою від 07 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18456/20 в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, у зв`язку із дотриманням ГУ ДПС вимоги статті 79 Податкового кодексу України в частині своєчасного повідомлення про початок перевірки, а саме: на податкову адресу ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» направлено лист від 25 січня 2021 року №624/1/26-15-07-04-01-13, копію наказу від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення про дату початку проведення перевірки від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01; однак, лист повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання, а тому позивач вважається повідомленим про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, відповідач підтримав висновки акта перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства та звертав увагу, що позивач не надав жодного документа, щодо стосується предмета перевірки.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що станом на початок проведення перевірки контролюючому органу було відомо, що наказ на проведення перевірки та повідомлення про її проведення позивачу належно не вручені; у свою чергу невиконання вимог щодо повідомлення платника податку в порядку пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, зокрема прийняття податкових повідомлень-рішень за її результатами.

Ухвалою від 13 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07 лютого 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 квітня 2021 року №00261420704 за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 8 230 193,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 квітня 2021 року №00261390704 за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2020 року на 1 545 729,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 11 лютого 2021 року №11483/26-15-07-04-01/40036048 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за листопад 2020 року (далі по тексту акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у вигляді завищення від`ємного значення з податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість за листопад 2020 року.

У зв`язку із несплатою суми грошового зобов`язання відповідач сформував податкову вимогу від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 8 230 193,00 грн.

Рішенням про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659 відповідно до статті 89 Податкового кодексу України здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС», а у разі, якщо на момент складання акта опису майна майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналізуючи зміст наведених норм Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Судова палата з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене та зміст позовних вимог, у межах цього спору суду належить перевірки доводи позивача про невиконанням вимог щодо повідомлення ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» про перевірку до початку її проведення та чи були у відповідача підстави приступити до перевірки.

Так, за правилами абзацу першого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У свою чергу відповідно до абзацу другого пункту 42.5 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, в контексті вказаних правових норм слідує, що посадові особи контролюючого відповідача мали право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» після вручення, тобто у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19.

Наявні у справі докази підтверджують, що перевірка у межах спірних правовідносин проведена на підставі наказу ГУ ДПС від 19 січня 2021 року №531-п, згідно якого наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» з 29 січня 2021 року тривалістю 5 робочих днів.

Як зазначено в акті перевірки, відповідач направив на податкову адресу позивача: 04116, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10 засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення лист «Про надання інформації» від 25 січня 2021 року №624/І/26-15-07-04-01-13, копію наказу ГУ ДПС від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01. Згідно інформаційного ресурсу УДППЗ «Укрпошта» це відправлення ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» не отримано.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження таких обставин, зокрема доказів направлення на податкову адресу позивача копію наказу ГУ ДПС від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01.

Відповідач також не надав доказів, які б підтверджували вручення позивачу копію наказу ГУ ДПС від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01 на момент початку перевірки - 29 січня 2021 року, а саме повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення із відміткою поштової служби саме 29 січня 2021 року або раніше.

Крім того, суд встановив, що представник ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» звертався до ГУ ДПС із адвокатським запитом щодо отримання, зокрема копії наказу про проведення перевірки та повідомлення. У відповідь на адвокатський запит відповідач надав позивачу копії запитуваних документів, серед яких міститься копія поштового конверту, направленого 25 січня 2021 року на податкову адресу ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС».

Суд встановив, що вказана копія поштового конверта свідчить про направлення на податкову адресу позивача копії наказу ГУ ДПС від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01. На цьому конверті міститься відмітка про повернення поштового відправлення 09 березня 2021 року та вручення ДПС 11 березня 2021 року.

Наведене свідчить, що момент початку перевірки 29 січня 2019 року позивачу не було вручено копії наказу ГУ ДПС про проведення документальної невиїзної перевірки від 19 січня 2021 року №531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01, а тому у відповідача не було підстав для проведення перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки від 11 лютого 2021 року №11483/26-15-07-04-01/40036048.

При вирішенні цього спору суд звертає увагу, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 Податкового кодексу України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.

Подібні правові висновки зроблені Верховним Судом при ухваленні постанови від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України у постанові від 25 січня 2015 року у справі №21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

При цьому встановлені судом обставини щодо відсутності підстав для проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, є достатніми для висновку про протиправність таких рішень та їх скасування.

Таким чином, суд зазначає про відсутність підстав для аналізу висновків акта перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08 квітня 2021 року №00261420704, №00261390704 та прийняті на їх підставі податкова вимога від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659 і рішення про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659, є протиправними та підлягають скасуванню.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 квітня 2021 року №00261420704, №00261390704.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-БУДСЕРВІС» (04116, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10; ідентифікаційний код 40036048);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Дата складення повного тексту рішення суду 18 лютого 2022 року.

Суддя В.А. Кузьменко