Ухвала

від 22.02.2022 по справі 554/4804/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.02.2022 Справа № 554/4804/21

Провадження № 1кс/554/2311/2022

Справа 554/4804/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2022 року захисник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , де просив суд винести ухвалу, якою повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України від 28.01.2022р. виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42020171010000217, скасувати. Зобов`язати керівника Полтавської обласної прокуратури та/або уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42020171010000217 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України від 28.01.2022р. адвокату ОСОБА_5 .

Скарга обґрунтована тим, що слідчими СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020171010000217, відомості про яке були внесені прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2020р. за фактом готування до одержання у жовтні 2020 року на території Київського району м.Полтави неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави при призначенні громадянина України на посаду в орган державної влади, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.369-2 КК України, на підставі рапорту старшого оперуповноваженого 1-го сектору ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_7 від 23.09.2020р.

28.01.2022р. виконувачем обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 .Плескачем та прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42020171010000217 адвокату ОСОБА_5 втретє, без роз`яснення суті обвинувачення та без детального роз`яснення прав підозрюваному особою яка склала та підписала підозру, в порушення вимог ч.1 ст.6, пунктів 1,2,13 ч.1 ст.7, ст..42, ст..276, ст.277, ст.278, ст..279, ч.ч.1,2 ст.481 КПК України, було здійснено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, від 27.05.2021р. та від 21.12.2021р., за ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, від 28.01.2022р. адвокату ОСОБА_5 є безпідставним, необґрунтованим, невмотивованим та недостовірним оскільки не містить зазначення випадку виниклих підстав для зміни повідомлення про підозру, не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам кримінального провадження, не ґрунтується на належних та достатніх доказах на підтвердження інкримінованого протиправного діяння та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, неправильною правовою кваліфікацією, яка не відповідає фактичним обставинам, матеріалам кримінального провадження та змісту підозри, втретє здійснене у позапроцесуальному порядку, неуповноваженими на те суб`єктами, з недотриманням належної правової процедури.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень від 28.01.2022р., за змістом не відповідає вимогам ст.277 КПК України, оскільки містить в собі «доручення на вручення повідомлення про підозру» та складене і підписане одночасно двома суб`єктами, які за своїми адміністративними посадами взагалі не мали на це повноважень, визначених кримінальним процесуальним законом України.

В порушення вимог п.п. 5, 6 ч.1 ст.277 КПК України, безпідставно, недостовірно та неправильно зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42020171010000217 при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2020р. за ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР від 24.09.2020р., постанови про призначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_9 від 24.09.2020р., листа прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 05.10.2020р. за №35-136- 16217-20 правова кваліфікація кримінального правопорушення при внесенні відомостей до ЄРДР є за ч.1 ст.14, ч.3 ст.369-2 КК України.;

Відомості до ЄРДР 24.09.2020р. були внесені не на підставі заяви ОСОБА_11 , а на підставі рапорту співробітника ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_12 . Не зазначено всіх обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України як необхідної підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , що прямо передбачено вимогами ч.1 ст.2 КК України та п.5 ч.1 ст.277 КПК України, а також визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к, а саме: ,,…у диспозиції частини першої ст.190 КК України міститься визначення шахрайства як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Для констатації вини особи у вчиненні цього кримінального правопорушення необхідно встановити наявність всіх обов`язкових ознак складу злочину, в тому числі таких як предмет злочину та його розмір, потерпілий, суспільно небезпечне діяння та його наслідок, спосіб вчинення злочину.; Не визначено потерпілого.; Не зазначено якої майнової шкоди заподіяно потерпілому.; Положеннями кримінального процесуального закону України не передбачено такої форми процесуального рішення прокурора як «доручення» на вручення повідомлення про підозру, а всі процесуальні рішення прокурора мають прийматися лише у формі «постанови», відповідно до вимог ч.3 ст.110 КПК України.; Відсутні кваліфікуючі ознаки та докази правової кваліфікації за ч.2 ст.28 та ч.4 ст.190 КК України; ОСОБА_11 не є заявником у кримінальному провадженні №42020171010000217 та в порушення вимог ч.ч.1,5 ст.55 КПК України, у позапроцесуальному порядку, був допитаний як потерпілий; Дії ОСОБА_11 по відношенню до ОСОБА_5 мають характер підбурювання та провокації вчинення злочину, про що свідчить аудіо,-відеофіксація негласної слідчої (розшукової) дії від 26.05.2021р. та протоколи за її результатами від 11 та 16 червня 2021 року; Зміст письмового повідомлення про підозру не підтверджуються доказами, а зазначене є лише припущенням вчинення кримінального правопорушення підозрюваним;

ОСОБА_5 не роз`яснено уповноваженою особою ні суть підозри ні права підозрюваного при врученні повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень від 28.01.2022р. та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, що є істотним порушенням права на захист; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень від 28.01.2022р. адвокату ОСОБА_5 , як і попередні, здійснене неуповноваженими суб`єктами.

Приписами ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення (п.1 абзацу 2 ч.1); підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (п.8 абзацу 2 ч.1).

В судовому засіданні захисник та підозрюваний подану скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав викладених у ній.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити.

Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №42020171010000217, вислухавши пояснення учасників процесу , слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020171010000217 від 24.09.2020 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

28.01.2022 виконувачем обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України - незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Як вбачається з повідомлення про підозру, приблизно у серпні 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у групи осіб, до складу якої входили ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 в особливо великому розмірі шляхом обману.

Так, ОСОБА_13 , діючи в інтересах вказаної групи осіб, спрямованих на протиправне заволодіння коштами ОСОБА_11 , з метою створення уяви щодо просування процедури працевлаштування останнього на посаду керівника Північно-Східного міжрегіонального головного управління Державної інспекції містобудування України під час неодноразових телефонних розмов повідомляв ОСОБА_11 про необхідність надання резюме, тривання процедури погодження його кандидатури та необхідності за вказівкою прибути до м. Києва для проведення зустрічі з приводу обумовлення деталей його призначення на посаду керівника.

Приблизно у квітні 2021 року, але не пізніше 21.04.2021, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_13 залучив ОСОБА_5 та ОСОБА_14 до складу групи осіб, у якої був злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 в особливо великому розмірі шляхом обману.

21.04.2021 на території готелю «Русь», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, ОСОБА_11 за запрошенням ОСОБА_5 , зустрівся з ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та іншим на даний час невстановленим чоловіком, де вони діючи на виконання заздалегідь обумовленого плану, запевнили ОСОБА_11 , що питання його призначення на керівну посаду в Державну інспекцію містобудування України по Полтавській області вирішено і буде реалізовано в два етапи за умови надання останнім 200 тис. дол. США за їх послуги. Надалі ОСОБА_5 , з метою переконання ОСОБА_11 у дійсності повноважень його та ОСОБА_14 , здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_13 та передав слухавку для спілкування ОСОБА_11 . Під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_13 переконав ОСОБА_11 , що саме вказані особи уповноважені вирішувати питання його працевлаштування. Крім того, ОСОБА_14 та ОСОБА_5 всіляко запевняли ОСОБА_11 про те, що саме вони мають вплив на службових осіб, які безпосередньо прийматимуть рішення про його працевлаштування.

При цьому, досудовим розслідуванням установлено, що Державну інспекцію архітектури та містобудування утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 року №1340. З дати фактичного початку роботи вказаного органу по 08.10.2021 конкурс на заняття вакантних посад начальників управлінь у Харківській та Полтавській областях не оголошувався.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , 26.05.2021 ОСОБА_5 прибув до м. Полтави.

Цього ж дня, близько 12 год. 00 хв., перебуваючи в відокремленій від основної зали кімнаті ресторану «Криниця» за адресою: вул. Соборності, 4, у м. Полтаві, ОСОБА_5 , діючи в інтересах групи осіб, до складу якої він входив, в черговий раз гарантував ОСОБА_11 призначення на керівну посаду у Північно-Східному міжрегіональному головному управлінні Державної інспекції містобудування України. Однак, повідомив про необхідність у наданні йому під час даної зустрічі коштів у сумі 20 000 доларів США, що становить 10% від загальної суми вартості послуг з працевлаштування.

Упродовж вказаної зустрічі ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_13 та передав слухавку для спілкування ОСОБА_11 . Під час телефонної розмови ОСОБА_13 переконав ОСОБА_11 у позитивному вирішенні питання про працевлаштування останнього.

У подальшому, ОСОБА_11 сів до салону автомобіля марки «Range Rover», що був припаркований неподалік по вул. Соборності у м. Полтаві, та на виконання вимоги ОСОБА_5 , передав останньому грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США.

Після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу на вчинення кримінального правопорушення до кінця у зв`язку з тим, що його злочинна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів.

Відповідно до п.10 ч.1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актомпідозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчий суддя вважає доводи заявника про незаконність підозри неспроможними, виходячи з наступного.

При прийнятті такого рішення, прокурором були перевірені обставини та підстави вручення підозри.

За змістомст. 277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

При цьому вручене ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченимст.277 КПК України. Це повідомлення у відповідності до приписівст.278 КПК Українивручене прокурором захиснику та підозрюваному 28.01.2022 року, в день його складення.

Відповідно до вимог ч.4ст.278 КПК Українидата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно внесені слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У слідчого та прокурора на даний момент розслідування були достатні підстави вважати, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбаченеКримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

Тому жодних підстав для визнання повідомлення про підозру необґрунтованим чи невідповідності його вимогам кримінального процесуального закону та, як наслідок, його скасування немає.

Так, не вдаючись до оцінки доказів щодо винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочинів, що інкримінуються органом досудового розслідування, слід зазначити, що ОСОБА_5 обґрунтовано було вручене повідомлення про підозру. При цьому, слідчий суддя також вважає за доцільне звернути увагу на те що поняття «обгрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені уст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суду слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

З системного аналізу вищевказаної позиції ЄСПЛ щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, суд вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов`язково повинен бути достатнім для пред`явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного, є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Проте, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Однак, слідчим суддею не встановлено очевидної необґрунтованості підозри.

У слідчого та прокурора на даний момент розслідування були достатні підстави вважати, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

Тому жодних підстав для визнання повідомлення про підозру необгрунтованим чи невідповідності його вимогам кримінального процесуального закону слідчий суддя не вбачає.

Питання щодо доведення винуватості особи у вчиненні злочину на даній стадії кримінального провадження не вирішується. Досудове розслідування саме і має на меті встановити об`єктивну істину, у тому числі здобути належні та допустимі докази, з`ясувати подію кримінального правопорушення (місце, час, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість особи у його вчиненні та інші обставини.

Відповідно дост. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобовязання припинити дію; зобовязання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, в тому числі, процесуальних порушень вимогГлави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру.

При цьому, повторно слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Відтак, скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.303 КПК України, суд -

У ХВАЛИВ :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 25.02.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1