Рішення

від 13.02.2022 по справі 697/2326/21

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2326/21

Провадження № 2/697/83/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Колісник Л.О.,

за участю секретарів судових засідань - Титар Ю.В., Дашковської Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача 1 Глушко Л.В.,

представника відповідача 2 Гончарова М.В.,

представника відповідача 3 Бовшика М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Канів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області (далі по тексту Відповідач1), Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області (далі по тексту Відповідач 2), Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області (далі по тексту Відповідач 3) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення позивача на роботі. Позовні вимоги мотивує тим, що вона працює на роботі керівником хореографічного гуртка в комунальному закладі освіти, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області «Литвинецький ліцей», керівником танцювального гуртка в комунальному закладі «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, керівником гуртка «Хореграфія» у Яблунівському навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області».

У листопаді 2021 відповідачі вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

08.11.2021 Позивачу Відповідачами 1, 2, 3 було відповідно вручено накази № 63-К від 08.11.2021, №61-К від 05.11.2021, № 61-к/тр від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Накази Відповідачів мотивовані тим, що оскільки у Позивача відсутнє відповідне щеплення та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України Відповідачі відсторонюють Позивача від роботи до часу усунення обставин, що обумовлюють відсторонення.

У трудовому контракті, посадовій інструкції чи іншому документі, підписаному між нею і Відповідачами 1, 2, 3 такого зобов`язання немає, повноваження Відповідачів на відсторонення Позивача від роботи з цих підстав відсутні. Вказані накази є незаконними у зв`язку з порушенням її права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст. 1 Європейської соціальної хартії, ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Накази про відсторонення мотивовані положеннями ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», який передбачає обов`язкове щеплення саме обов`язковими щепленнями. Цим Законом щеплення від Ковід-19 не встановлене як обов`язкове, а тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним.

Підстави відсторонення передбачені ст. 46 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності у нього щеплення від Ковід-19 законодавством не передбачено. Дорожньою картою з провадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні 2021-2022 роках, встановлено, що вакцинація буде добровільною для всіх груп населення та професійних груп.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 якщо норма закону чи нормативно-правового акту суперечить нормі Конституції України, слід застосовувати норми Конституції як норми прямої дії. Постанова про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню. Просить визнати незаконними та скасувати наказ Відповідача 1 від 08.11.2021 року №63-К, наказ Відповідача 2 від 05.11.2021 року №61-К, наказ Відповідача 3 від 08.11.2021 року №61-к/тр про відсторонення Позивача від роботи; зобов`язати Відповідачів виплатити Позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Від позовної вимоги про поновлення на роботі позивач відмовилась, подавши відповідну заяву.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 30.11.2021 після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 1 Комунальний заклад «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області правом на подання відзиву на позов не скористався, відзиву до суду не подав.

20.12.2021 від представника відповідача Яблунівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що 29.10.2021 Позивачу було видане повідомлення № 69 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому повідомлено що у разі ненадання документу, що підтверджує отримання профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про наявність у Позивача абсолютних протипоказань до проведення щеплень, вона буде 08.11.2021 відсторонена від роботи.

08.11.2021 Позивач відмовилась надати вищевказану інформацію, про що був складений акт. У зв`язку з цим наказом від 08.11.2021 № 61-к/тр Позивача було відсторонено від роботи з 08.11.2021 до моменту усунення обставин, що стали причиною відсторонення.

Відсторонення від роботи позивача обгрунтовується обов`язком громадян виконувати приписи ст. 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якою перебачено, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Згідно "Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням гострої респіраторної хвороби COVID-19, підлягають, зокрема, усі працівники закладів освіти, крім тих, що мають абсолютні протипоказання до щеплень.

Позивач довідку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19 за місцем роботи не надавала.

З 08.11.2021 набули чинності зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1096 щодо відсторонення працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення профілактичних щеплень проти COVID-19. Також ст. 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників допускається , зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством. Накази Міністерства охорони здоров`я України та постанови Кабінету Міністрів України є чинними і підлягають виконанню. Відповідачем 3 було дотримано норми наказу № 2153 та Постанови № 1096 шляхом повідомлення працівника про обов`язкове профілактичне щеплення чи надання довідки про протипоказання до цього, зафіксовано факт відмови від надання таких документів, оформлено наказ про відсторонення. Також є практика Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини з подібних відносин, зокрема: Постанови Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 188/608/19, від 04.10.2021 у справі № 336/1368/20, від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18, від 23.01.2019 у справі № 755/6458/15-ц. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Абграль та 671 інший проти Франції» суд не встановив відсутність порушень при відстороненні від роботи без збереження заробітної плати у випадку відмови від вакцинації. Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» встановлено відсутність порушень права на освіту при не допуску дитини до дитячого садка без обов`язкової вакцинації. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, висловлені у Постановах від 28.01.2021 у справі № 908/1833/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 24.02.2021 у справі № 233/3516/18-ц, зазначає, що обставини та матеріали справи не містять відомостей про порушення прав Позивача. Просить відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на Постанови Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, просить стягнути з Позивача на користь Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

22.12.2021 від Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що згідно "Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, підлягають зокрема працівники закладів загальної середньої освіти у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 595. Ст. 46 Кодексу законів про працю України передбачає відсторонення в інших випадках, передбачених законодавством. Ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачені обов`язкові профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Працівники окремих професій, виробництв та організацій діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. У відповідності до ст. 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачені обов`язки громадян піклуватися про своє здоров`я, здоров`я дітей, інших громадян, проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. Уряд постановою від 20.10.2021 № 1096 вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 щодо відсторонення працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення профілактичних щеплень проти COVID-19. Якщо працівника відсторонили від роботи, підстави нараховувати йому заробітну плату відсутні.

22.12.2021 від Позивача та представника позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача 3 - Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області», в якому зазначено, що Відповідач 3 є самостійною комунальною установою державної форми власності, яка фінансується виключно за рахунок державного бюджету, а розпорядником бюджетних коштів є орган № 2307 Канівське УДКСУ. Тобто, всі платежі між суб`єктами господарювання і Відповідачем здійснюються у безготівковій формі, а всі укладені договори, акти виконаних робіт, реєструються у бюджетній установі та спрямовуються для оплати до органу № 2307 Канівське УДКСУ. Відповідач не має права на готівкові розрахунки, а відповідно до обставин справи відповідач здійснює самопредставництво.

Обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням». Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, праця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Перелік обов`язкових щеплень наказом Міністерства охорони здоров`я України не змінювався, а щеплення від COVID-19 до Календаря профілактичних щеплень в Україні не включено. Вимога відповідача надати докази щеплення чи медичних маніпуляцій відносно позивача є незаконною. Право на таємницю про стан свого здоров`я передбачена Конституцією України, ст. 286 Цивільного кодексу України. У відповідності ст.46 Кодексу законів про працю України, п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення відстороняються від роботи особи, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Міністерство охорони здоров`я України не затверджувало перелік інфекцій, ухилення від щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи. Підзаконні нормативні акти не можуть змінити правове регулювання, визначене законами. Обмеження прав і свобод людини і громадянина можливе у випадках, встановлених Конституцією України. Наказ Відповідача про відсторонення Позивача є незаконним, підлягає скасуванню, також підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

29.12.2021 від представника Відповідача 3 надійшло заперечення, в якому зазначено, що учасники справи мають право користуватися правовою допомогою, однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Представником відповідача 3 адвокатом Бовшиком М.Ю. було надано послуги на суму 5000,00 грн., які сплачені від імені Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» Корчакою С.М. у відповідності з вимогами законодавства та підтверджується поданими доказами. Аналогічні висновки викладені в Постановах Верховного Суду у справі № 329/766/18 від 02.09.2020 та у справі № 910/3419/20 від 08.06.2021. Зазначає, що при здійснення розподілу судових витрат між сторонами суд не наділений повноваженнями та обов`язком досліджувати джерело походження коштів понесених стороною у зв`язку з розглядом справи. Представник відповідача просить врахувати Постанови Верховного Суду у справі № 752/4567/19 від 11.12.2019, № 9901/144/20 від 30.09.2020, № 607/14338/19-ц від 01.12.2021. Вважає, що посилання позивача на Постанову Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18 є безпідставним, оскільки правовідносини в цій справі є відмінними від правовідносин, що розглядається. Не погоджується також з твердженням позивача про те, що юридична особа може здійснювати лише самопредставництво, із можливістю залучення лише юриста органу місцевого самоврядування.

В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що Конституція України має найвищий пріорітет перед законами та підзаконними актами. Ст. 43 Конституції України гарантується право на працю та незаконного звільнення. Відсторонення від роботи з причин відсутності щеплення від ковід-19 у трудовому договорі, інструкціях не передбачено, а тому накази про відсторонення від роботи є злочинними. Накази директорів закладів освіти нівелюють конституційні права, а в наказах вбачаються ознаки дискримінації та утиск невакцинованих осіб відносно вакцинованих. На час її відсторонення від роботи система особистого здоров`я є домінуючою над громадським. Відповідно до Закону України «Про охорону здоров`я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я та факти звернення до лікаря. Вакцина не є абсолютно безпечною, про що свідчить статистика та дослідження та не є панацеєю від хвороби. Такої підстави для відсторонення від роботи через відсутність щеплення від ковід-19 ст. 46 Кодексу законів про працю України не містить. Іншими законами прямої вказівки щодо відсторонення від роботи з цих підстав також немає. Постанови Кабінету Міністрів України щодо обмежень прав громадян є незаконними. Є також рішення Коституційного Суду України від 28.08.2020 року, яким встановлено що обмеження конституційних прав громадян, крім як в період введення надзвичайного та воєнного стану, не допускається. Запровадження карантину є незаконним через порушення процедури. Вона пройшла медичний огляд і надала довідку про це. При незаконному звільненні чи відстороненні працівника від роботи необхідно поновити порушене право шляхом поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Просить визнати незаконними та скасувати накази Відповідачів про її відсторонення від роботи, негайно поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час її незаконного відсторонення від роботи, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, заявлених у позові та відповіді на відзив, просив його задовольнити. Суду пояснив, що в ст. 46 Кодексу законів про працю України встановлено вичерпаний перелік підстав для відсторонення працівника від роботи за рішенням компентентих посадових осіб. За ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено обов`язкові профілактичні щеплення згідно календаря щеплень. Працівники окремих професій і виробництв підлягають щепленням від інших інфекційних хвороб. У випадку відмови від щеплення такі працівники підлягають відстороненню від зазначних видів робіт згідно з Переліком професій, посад, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Щеплення від ковід-19 не включене до календаря обов`язкових профілактичних щеплень. У разі відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень за поданням посадових осіб санітарно-епідемічної служби, такі особи до роботи не допускаються. Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щеплення проводиться після медичного огляду, у разі відсутності протипоказань. У випадку відмови від обов`язкових профілактичних щеплень лікар має право взяти таке підтвердження або скласти акт у присутності свідків. Цей Закон та інші Закони не містить іншого порядку встановлення факту відмови від вакцинації, ніж отримання такої відмови лікарем або складення ним акту. При винесенні оспорюваних наказів не було дотримано норми ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ч.2 ст. 27 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в частині лікарського підтвердження щодо відмови пройти обов`язкове щеплення чи акту, складеного в присутності свідків, а також щодо недопуску Позивача до роботи на підставі подання посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. Накази Відповідачів винесені на підставі повідомлень про обов`язкове профілактичне щеплення від ковід-19, які не створюють жодних юридичних наслідків та не засвідчують юридичного факту відмови чи ухилення Позивача від обов`язкових профілактичних щеплень чи не надання довідки про протипоказання до щеплення ковід-19, виданого закладом охорони здоров`я. Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 набрав чинності 08.11.2021, а тому на час набрання ним чинності обов`язку у позивача бути вакцинованою від ковід-19 для продовження трудової діяльності не існувало. Згідно примітки цього наказу у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595. Отже, відмова від вакцинації у разі відсутності абсолютних протипоказань має бути засвідчена лікарем або підтверджена довідкою про абсолютні протипоказання. Довідка про абсолютні протипоказання від ковід-19 затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.11.2021 № 2394, який набрав чинності 09.11.2021. У зв`язку з чим на час видання оскаржуваних наказів не існувало можливості виконати примітку наказу Міністерства охорони здоров`я № 2153. Винесення наказів Відповідачів на підставі лише повідомлення вчинене з порушенням законодавства, чим було порушено право Позивача на працю. Крім того, існує Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи, згідно якої для відсторонення від роботи працівника головний санітарний лікар регіону на підставі інформації лікаря направляє подання до роботодавця та вказує строк відсторонення працівника. Іншого порядку відсторонення працівника від роботи не передбачено.

Представник відповідача 1 - в судовому засіданні 10.01.2022 свою думку щодо позовних вимог не висловила. На наступне судове засідання подала заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача.

Представник відповідача 2 - в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що виконував Наказ Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021. Перелік осіб, які підлягають обов`язковим щепленням надано Міністерством охорони здоров`я Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, діяльність яких можуть привести до їх зараження або поширення інфекційними хвороб, підлягають щепленням від інших інфекційних хвороб. У випадку відмови таких осіб від щеплень, вони відстороняються від роботи. Обов`язковим профілактичним щепленням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, підлягають, зокрема працівники навчальних закладів. У разі непроведення щеплення від COVID-19 за відсутності протипоказань до щеплень такі працівники відстороняються від роботи. Позивачу за місяць до видачі наказу було направлено повідомлення про необхідність вакцинації. Позивач мала час для надання сертифікату чи довідки. Відповідач дотримався ст. 46 Кодексу законів про працю України та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Ст. 10 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» передбачені обов`язки громадян щодо охорони здоров`я. Заробітна плата це винагорода, яка виплачується за виконану роботу. Європейський суд з прав людини також підтвердив, що обов`язкова вакцинація є законною і може здійснюватися в демократичному суспільстві, здійснюється з метою захисту від інфекційних хвороб через вакцинацію і колективний імунітет. Кабінет Міністрів України вніс зміни щодо контролю посадових осіб за здійсненням вакцинації від ковід-19 та відсторонення працівників, які визначені переліком та відмовляються від щеплень крім тих, хто надав висновок про протипоказання. Строк відсторонення - до усунення причин, що зумовили таке відсторонення. Термін «законодавство» охоплює закони та підзаконні акти. Кодекс законів про працю та закон про оплату праці не передбачає виплату середнього заробітку за час відсторонення. Так як працівник не виконував роботу, підстав для виплати заробітної плати йому немає. Всі працівники вакцинувалися. Керівник закладу має виконувати постанови уряду, акти Міністерства охорони здоров`я та Міністерства освіти України.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, заявлених у відзиві на позов та запереченні, просив у задоволенні позову відмовити повністю. Позивачу було видане повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке вона отримала 05.11.2021. В повідомленні було посилання на нормативно-правові акти. Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 набрав чинності 08.11.2021 . У ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено невичерпний перелік хвороб, тобто і тих які можуть з`явитися. Тому для недопущення поширення інфекційних хвороб серед колективу навчального закладу працівника було відсторонено. Жодних порушень не допущено. Позивача не позбавили права на працю, вона сама може вибирати вид діяльності. В акті про відмову від надання документів щодо щеплення допущена технічна помилка, але він складений відносно Позивача, яка була присутня при складенні цього акту. Позивач при отриманні оскаржуваного наказу Відповідача 3 вказала, що не погоджується з ним, але не вказала причини ненадання нею документів про щеплення. Ст. 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст. ст.1, 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб» передбачено виконання інших обов`язків для епідеміологічного благополуччя населення. Ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачений невичерпний перелік хвороб, а саме Ковід-19 відноситься до інфекційних хвороб. Постановою Кабінету Міністрів України № 267 затверджено Положення про Міністерство охорони здоров`я, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я . Тому наказ Міністерства охорони здоров`я № 2153 як нормативно-правовий акт підлягає виконанню. Відповідно до цього Наказу обов`язковим щепленням підлягають, в тому числі, працівники закладів освіти. Тому дії Відповідача 3 щодо відсторонення Позивача від роботи з 08.11.2021 є законними. Права позивача не були порушені, а спосіб його захисту є неефективним. Працівника не звільняли, тому він не підлягає поновленню. Витрати Відповідача 3 підлягають відшкодуванню, оскільки підтверджені належними доказами. Кошти були сплачені директором готівкою, джерела походження цих коштів не мають значення. Позов є необґрунтованим та безпідставним. Просить врахувати Постанови Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, зазначені у відзиві.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 (а.с.30-33) та наказу № 36-К від 30.08.2021 (а.с.35) її призначено на посаду керівника хореографічного гуртка за строковим трудовим договором в Комунальний заклад «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 01.09.2021 по 31.05.2022.

Відповідно до наказу № 28-к від 28.08.2021 (а.с.36) ОСОБА_1 прийнято на роботу керівником хореографічного гуртка Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області за строковим трудовим договором з 01.09.2021 по 31.05.2022.

Наказом № 42-к/тр від 31.08.2021 ОСОБА_1 прийнято до Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» на роботу за сумісництвом керівником гуртка «Хореографія» з 01.09.2021 по 08.06.2022 за строковим трудовим договором (а.с. 43).

Відповідно до наказу № 63-К від 08.11.2021 Відповідача 1 - ОСОБА_1 керівника хореографічного гуртка Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 08.11.2021 відсторонено від виконання службових обов`язків без збереження заробітної плати до усунення причин, що його зумовили. Після усунення обставин, що обумовили відсторонення: проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 чи надання медичного висновку про наявність протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 ОСОБА_1 буде допущена до роботи. (а.с. 8)

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 08.11.2021, про що свідчить її особистий підпис, зазначила письмово, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Відповідно до наказу № 61-К від 05.11.2021 Відповідача 2 - ОСОБА_1 відсторонено від роботи керівника танцювального гуртка Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава : повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 №73 від 08.10.2021 (а.с.9).

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис, також письмово зазначила, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

У відповідності до наказу № 61-к/тр від 08.11.2021 Відповідача 3 - ОСОБА_1 відсторонено від роботи з Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава : повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 №69 від 29.10.2021.

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 08.11.2021, про що свідчить її особистий підпис, також письмово зазначила, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Накази відповідачів про відсторонення від роботи ОСОБА_1 винесені у відповідності до ст. 46 Кодексу законів про працюУкраїни, ч.2 ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Наказу Міністерства охорони здоров`я №2153 від 04.10.2021 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби "COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З повідомлення Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 адміністрація закладу повідомила, що вона з 08.11.2021 буде відсторонена від виконання службових обов`язків при одній з умов: якщо не буде проведено профілактичне щеплення проти COVID-19 чи надано медичний висновок про наявність протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 (а.с. 11) ОСОБА_1 письмово зазначила, що не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України, що свідчить її особистий підпис. Дата самого повідомлення та дата ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом не вказана.

Заявою від 06.11.2021 ОСОБА_1 повідомила Комунальний заклад «Литвинецький ліцей`Бобрицької сільської ради Черкаської області про те, що вона утримується від щеплення від коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 (а.с.11, зворот).

Повідомленням від 08.10.2021 № 73 Комунальний заклад «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 ознайомлено з тим, що уряд оголосив про обов`язкову вакцинацію вчителів і чиновників та необхідністю відсторонювати невакцинованих працівників від роботи із збереженням місця, однак без збереження заробітної плати (а.с.12).

Листом Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» від 29.10.2021 № 69 ОСОБА_1 05.11.2021 повідомлено про обов`язковість щеплення від COVID-19 та про необхідність до 05.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. Також повідомлено, що у випадку ненадання одного із цих документів ОСОБА_1 буде відсторонена від роботи 08.11.2021 без збереження заробітної плати (а.с.13).

Згідно вимог ч.1 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Визначене статтею 43 Конституції України право на працю суд розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Згідно зі статтею 12 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в Україні обов`язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору.

Крім того, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

До Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб , затведженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 №133 ( зі змінами та доповненнями), віднесено особливо небезпечну інфекційну хворобу COVID-19.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров`я України (ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за №1306/36928, він набрав чинності з 08.11.2021. На час розгляду справи суду сторонами не надані належні і допустимі докази скасування, втрати чинності вказаного Наказу.

Відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.202. № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, зокрема, працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних наказів Відповідачів 1, 2, 3, суд керується тим, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Підставами для відсторонення позивачки від виконання роботи у оскаржуваних наказах Відповідача 2, 3 - наказі № 61-к від 05.11.2021 Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області та наказі № 61-к/тр від 08.11.2021 та Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» зазначені повідомлення про обов`язкове щеплення від 08.10.2021 та від 29.10.2021 відповідно.

У оскаржуваному наказі відповідача 1 - Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області № 63-к від 08.11.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 будь-яка підстава не вказана.

З огляду на чинне законодавство, суд дійшов висновку, що повідомлення роботодавця про обов`язковість вакцинації працівника не є документом, з яким пов`язуються виникнення, припинення чи зміна трудових правовідносин. Такий документ не поруджує будь-які юридичні наслідки для учасників трудових відносин, а тому не може бути підставою для відсторонення працівника від роботи.

Натомість відсторонення працівника без визначення підстав для цього, та зазначення підстав, які не передбачені Законом, є порушенням трудового законодавства та прав відстороненого працівника.

Суд також зазначає, що наказ Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області № 61-к від 05.11.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 виданий до набрання чинності Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, а тому він виданий без будь-яких правових підстав.

Суд також зазначає, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники відсторонюються від виконання видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом.

Як вже зазначено судом, повідомлення роботодавців про обов`язковість вакцинації не може бути підставою для відсторонення працівника від роботи. Факт ухилення чи відмови ОСОБА_1 від обов`язкового щеплення на час такого відсторонення - 08.11.2021 у судовому засіданні не доведено. Заяви ОСОБА_1 від 21.10.2021 та 06.11.2021 не є доказами, що підтверджують факти, за наявності яких у роботодавця виникає право на відсторонення працівника від роботи.

Акт від 08.11.2021 № 87 Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» про відмову ОСОБА_3 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 не є належним доказом, що підверджує факт самої відмови чи ухилення ОСОБА_1 від проведення вакцинації чи відсутності у неї протипоказань щодо вакцинації, а лише свідчить про ненадання нею відповідних документів у день її відсторонення від роботи. Крім того, встановлення факту відмови чи ухилення особи від обов`язкових щеплень має здійснюватися у порядку, визначеному законом.

В силу ч.5-7 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 27, абз. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови чи ухилення від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що при прийнятті оскаржуваних наказів Відповідача 1, 2 та 3 і подальшому відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19, дотримано вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч. 1 ст. 7, ч.2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Надані сторонами докази у своїй сукупності і взаємозв`язку не підтверджують факт відмови або ухилення ОСОБА_1 від обов`язкових профілактичних щеплень, не містять достатніх підстав для прийняття наказів про відсторонення її від роботи. Натомість оскаржувані накази Відповідачів 1, 2, 3 стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , істотно впливають на її права і свободи, відтак при їх прийнятті відповідачам необхідно було ретельно перевіряти наявність підстав для відсторонення Позивача від роботи для досягнення легітимної мети визначеної процедури.

З наданих доказів вбачається, що на час прийняття оскаржуваних наказів Відповідачі 1,2, 3 не мали достатніх підстав для відсторонення ОСОБА_1 від роботи, а самі накази винесено з порушенням вимог законодавства. За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування наказу Відповідача 1 від 08.11.2021 №63-К, наказу Відповідача 2 від 05.11.2021 №61-К , наказу Відповідача 3 від 08.11.2021 №61-к/тр, якими ОСОБА_1 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи, суд приходить до наступного висновку.

Наслідком скасування наказів про відсторонення Позивача від роботи є виплата заробітної плати за період незаконного відсторонення.

Як вбачається з довідки про доходи № 171 від 08.11.2021 (а.с. 29) заробітну плату ОСОБА_1 , яка працює керівником гуртка Яблунівського навчально- виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області», виплачує відділ освіти Канівської міської ради Черкаської області.

Відповідно до довідок про доходи № 414/405 від 29.11.2021 та 414/406 від 29.11.2021 (а.с. 41,42) заробітну плату ОСОБА_1 , яка працює керівником гуртка Комунальний заклад «Литвинецький ліцей» та керівником гуртка комунальний заклад «Бобрицький ліцей», виплачує відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області .

Таким чином, Комунальний заклад «Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області , Комунальний заклад «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» не є належними відповідачами щодо предмету спору в частині позовних вимог про зобов`язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, пред`явлених до Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області», оскільки вказані особи не є належними відповідачами в цій частині позовних вимог.

Разом з тим, рішення суду не перешкоджає як Позивачу захистити свої права шляхом пред`явлення у встановленому законом порядку позову до належного відповідача, так і належному суб`єкту добровільно виконати обов`язок щодо виплати Позивачу заробітної плати з дня незаконного відсторонення від роботи до дня фактичного допущення до роботи.

Посилання сторін на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо відсутності порушень, пов`язаних зі встановленою в державі обов`язкової вакцинації, суд вважає неспроможними, оскільки обставини справи, що розглядається, та тих, які розглядалися Судами не є цілком релевантними правовідносинам, які виникли між Позивачем та Відповідачами. Інші аргументи сторін виходять за межі предмету доказування та висновків суду по суті спору не спростовують.

Розподіл судових витрат суд здійснює у порядку ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір сплачено за розгляд справи в частині визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи в розмірі 2724,00 грн. Від сплати судового збору за стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позивач був звільнений. Суд стягує судовий збір з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам стосовно кожного з них.

У зв`язку з цим, підлягає стягненню із Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівського навчально- виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» судовий збір на користь позивача по 908,00 грн з кожного.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Позивачем та його представником надано договір про надання правової допомоги № 10/11/21-3 від 10.11.2021 та додаткову угоду до нього від 13.12.2021, де зазначено, що розмір гонорару встановлюється у фіксованій сумі та становить 7000,00 грн. Розрахунок між клієнтом та адвокатом виконується після набрання рішенням законної сили.

Учасниками справи такий розмір витрат на правову допомогу не оспорювався, заперечень щодо його обгрунтованості не надходило. З огляду на виконану роботу адвокатом, витрачений наявністю у справі складених ним процесуальних документів та час, витрачений представником позивача при підготовці та участі у справі, суд вважає зазначений розмір витрат на правову допомогу цілком обгрунтованим та співмірним.

Як встановив суд, гонорар адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі, а тому адвокат не зобов`язаний подавати детальний опис виконаних робіт. Витрати на правову допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено чи вони підлягають оплаті в майбутньому. Такого висновку дійшов також і Верховний Суд у Постановах від 28.12.2020 справа № 640/18402/19, від 15.06.2021 справа № 159/5837/19.

За таких обставин, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, а саме: по 1166,67 грн з кожного відповідача.

Щодо заяви представника Відповідача3 про стягнення з позивача коштів на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд дійшов наступного.

Представником відповідача на підтвердження витрат Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 29.11.2021, заяву про попередній розрахунок суми судових витрат від 10.12.2021, детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 10.12.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт до договору № 68 від 29.11.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 9 від 10.12.2021 на суму 5000,00 грн.

Згідно пояснень представника відповідача директором Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» було сплачено йому 5000,00 грн. готівкою як витрати Відповідача 3 на правову допомогу, джерела походження коштів йому не відомі. Іншого порядку проведення розрахунків зі сплати гонорару між Відповідачем 3 та його представником адвокатом Бовшиком М.Ю. у договорі про правову допомогу та додатковій угоді до нього не передбачено та в судовому засіданні не підтверджено.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732, затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (надалі - Порядок №309).

Пунктом 2.2 Порядку №309 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку №309 після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".

Наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1569/21881, затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів (надалі - Порядок №938).

Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), фінансовими органами та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами, радами об`єднаних територіальних громад або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами, головами об`єднаних територіальних громад (в разі якщо відповідні органи не створені) (далі - місцеві фінансові органи), платниками податків, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Казначейства.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №938 казначейське обслуговування коштів місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства відповідно до законодавства.

Пунктом 7.1 Порядку №938 передбачено, що відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов`язань (крім оплати праці та нарахувань на заробітну плату та виділення коштів для надання кредитів) та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (додаток 17 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки.

Оскільки відповідно до бюджетного законодавства розрахунки підприємств, установ, організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів за виконані роботи здійснюються у безготівковій формі, а самі оригінали чи належним чином засвідчені копії документів про надані послуги реєструються в органах Казначейської служби, документи надані представником відповідача на підтвердження витрат на правову допомогу Відповідача3, є недопустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 40, 46 КЗпП, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 08.11.2021 року №63-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Визнати протиправним і скасувати наказ Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 05.11.2021 року №61-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Визнати протиправним і скасувати наказ Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» від 08.11.2021 року №61-к/тр про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Литвинець, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 33363157) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1166,67 грн.

Стягнути з Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Бобриця, вул. Аліменко, 20, код ЄДРПОУ 33353809) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1166,67 грн.

Стягнути з Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Яблунів, вул. Колгоспна, 31, код ЄДРПОУ 33363136) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1166,67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді складено 28.02.2022.

Головуючий Л . О . Колісник