Рішення

від 21.02.2022 по справі 308/8429/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8429/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єфремова М.Й.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 12.09.2002 між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Ужгородського управління юстиції Закарпатської області, про що було видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 12.09.2002 та внесено відповідний актовий запис за № 563. У даному шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття.

Позивач вказує, що спільно не проживають з ОСОБА_2 вже понад п`ятнадцять років, припинили відносини як подружжя, не мають спільного побуту, не ведуть спільно господарство, відсутнє почуття любові один до одного. Не має жодного наміру відновлювати з відповідачем подружні відносини, строк для примирення не надавати.

Зазначає, що на сьогоднішній день їх спільний син проживає разом з відповідачкою, вони мирно вирішують питання виховання сина. Спору щодо розподілу спільного майна немає.

На підставі наведеного, позивач просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у цивільній справі № 308/8429/20, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. На підставі ч. 4 ст. 193 ЦПК України здійснено перехід до розгляду цивільної справи № 308/8429/20 за правилами загального позовного провадження. Розгляд цивільної справи № 308/8429/20 постановлено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2021 прийнято відмову ОСОБА_2 від її зустрічного позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, провадження у цивільній справі № 308/8429/20 за зустрічним позовом закрито.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, при цьому його представник адвокат Орбан Н.Л. подала до суду клопотання, згідно з яким просить задовольнити позовну заяву та розглянути справу без їх участі.

Відповідач у підготовче засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву, згідно з якою позов про розірвання шлюбу визнає повністю, розгляд даної заяви просить здійснити без її участі.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2002 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 563, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 12.09.2002.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося та між ними втрачено почуття любові, вони разом тривалий час не проживають та сімейних стосунків не підтримують.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, яка позов про розірвання шлюбу визнала повністю, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін не заявлено.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 420,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 49, 89, 142, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 12.09.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 563, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розірвати.

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 4 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2022 року.

Головуюча А.І. Сарай