Рішення

від 07.02.2022 по справі 295/1256/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1256/21

Категорія 7

2/295/169/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі судового засідання Карпішиній С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на 1/3 частку квартири та 1/3 часток земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та земельні ділянки за вказаною адресою. Зі змісту позову слідує, що спадкоємцями першої черги за законом є позивач та його сестра ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що кожен з них звернувся у встановлений законом шестимісячний строк до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. із заявою про прийняття спадщини та відповідач отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/3 часток земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 площами 0,0206 га, 0,0077 га та 0,0020 га. За словами позивача, йому на праві власності належить 7/12 часток квартири за вищенаведеною адресою, відповідно належать і земельні ділянки за вказаною адресою в розмірі 7/12 часток. Відповідач у спірному помешканні лише зареєстрована, в ньому не проживає і відповідно не використовує його за призначенням, її 1/3 частка є незначною, неподільною та становить 17 кв.м від загальної площі 51,4 кв.м. Оскільки ОСОБА_2 є громадянкою Росії позивач запропонував їй виплатити грошима вартість її частки в сумі 93 788 грн., на що остання не погоджується. Грошова компенсація за частину квартири та земельних ділянок становить 114 896,99 грн. Окремо ОСОБА_1 стверджує у позові, що за довіреністю відповідача від 08.12.2017 року він здійснював оформлення спадщини на ім`я сестри за свій рахунок, загальна вартість понесених ним витрат становить 31 515,08 грн., а тому розмір грошової компенсації за виключенням понесених витрат повинен становити 83 381,91 грн.

З огляду на викладене у позові, ОСОБА_1 просить припинити право сестри ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 шляхом сплати грошової компенсації; визнати за ним право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу; припинити право сестри ОСОБА_2 на 1/3 часток земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 шляхом сплати грошової компенсації та визнати за ним право власності на 1/3 часток зазначених ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , які належать відповідачу; виплатити відповідачу 83 381,91 грн., внесені позивачем на депозитний рахунок суду.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що починаючи з кінця 2015 року відповідач не з`являється у квартирі, витрати зі сплати комунальних послуг несе позивач, а з кінця 2016 року не може продати квартиру, так як ОСОБА_2 є її співвласником. Будинок по АДРЕСА_2 побудований у 1855 році на чотири квартири, жила проща складає 20 кв.м, всі кімнати прохідні, у 1970 році позивач із батьком зробили прибудову до неї. Співвласників квартири двоє і тільки відповідач прописана за вказаною адресою.

У судове засідання 08.02.2022 позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляла.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2016 року визнано за ОСОБА_1 право власності:

- на земельну ділянку площею 0,0017 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1810136300:06:005:0010, яка розташована в АДРЕСА_2 та складає 1/6 частку в спадковому майні, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 ;

- на земельну ділянку площею 0,00017 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1810136300:06:005:0011, яка розташована в АДРЕСА_2 та складає 1/6 частку в спадковому майні, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 ;

- на земельну ділянку площею 0,00064 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1810136300:06:012:0005, яка розташована в АДРЕСА_2 та складає 1/6 частку в спадковому майні, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.12.2017 року, з урахуванням додаткового рішення від 20.03.2018 року, визнано за ОСОБА_1 право власності:

- на 7/12 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:06:005:0010, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,0206 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

- на 7/12 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:06:005:0011, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,002 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

- на 7/12 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:06:012:0005, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,0077 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Таким чином, позивачу на праві приватної спільної часткової власності належать 2/3 згаданих вище земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0020 га, 0,0077 га та 0,0206, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.08.2018.

Крім того, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2017 року. Також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.07.2016 року позивач є спадкоємцем 1/6 частки спірної квартири після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із чим загальна частка позивача у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 2/3.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2018 року відповідачу по справі ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.07.2018 року на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 04.09.2018 року на праві приватної спільної часткової власності належать: 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0206 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 1810136300:06:005:0010; 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0077 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 1810136300:06:012:0005; 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 1810136300:06:005:0011. Зазначена обставина підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.09.2018 року.

Відповідач зареєстрована у спірній квартирі, що підтверджується довідкою ТОВ «Керуюча компанія «Домком Житомир» від 11.09.2018 року та відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області.

Відповідно до актів КП «ВЖРЕП -14» від 13.08.2016 року та ТОВ «Керуюча Компанія «Домком Житомир» від 20.07.2018 року відповідач не проживає за місцем реєстрації із 2016 року.

Згідно з висновком експерта, складеного за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.08.2021 року №1200/08-2021, здійснити виділ 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_1 , виходячи із існуючих об`ємно-планувальних та конструктивних характеристик, як передбачено п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року відповідно до вимог нормативних документів, що діють в галузі будівництва на території України, не вбачається технічно можливим. У зв`язку з тим, що виділ 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_1 , не вбачається технічно можливим, тому виділ 1/3 частки в земельних ділянках ОСОБА_2 з кадастровими номерами 1810136300:06:005:0010, 1810136300:06:005:0011 та 1810136300:06:012:0005 не проводився.

Частинами першою, другою і четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтями 358, 360 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Результат аналізу статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 зроблено висновок про те, що не зазначення у статті 365 ЦК України конструкції «за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України та вказано, що «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім`ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

Вказані судові рішення свідчать про єдність практики застосування статті 365 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що відповідач є громадянкою РФ, у спірній квартирі не проживає та забезпечена іншим житлом, їй належить 1/3 частка у праві власності на квартиру та земельні ділянки по АДРЕСА_2 , яка є незначною та не може бути виділена в натурі, у зв`язку і чим суд дійшов висновку про можливість припинення права на частку у власності відповідача на вказане майно, оскільки, на переконання суду, припинення такого права не завдасть її інтересам істотної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову, від сплати якого відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 356, 358, 365 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на: 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0206 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:005:0010, 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0077 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:012:0005, 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0020 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:005:0011.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0206 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:005:0010, 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0077 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:012:0005, 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0020 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1810136300:06:005:0011, які належали ОСОБА_2 .

Виплатити ОСОБА_2 в якостікомпенсації вартості1/3частини квартири АДРЕСА_1 та1/3частки земельноїділянки площею0,0206га заадресою: АДРЕСА_2 ,кадастровий номер1810136300:06:005:0010,1/3частки земельноїділянки площею0,0077га заадресою: АДРЕСА_2 ,кадастровий номер1810136300:06:012:0005,1/3частки земельноїділянки площею0,0020га заадресою: АДРЕСА_2 ,кадастровий номер1810136300:06:005:0011з депозитногорахунку Богунськогорайонного судуміста Житомирагрошові коштив сумі83381грн.91коп.,що внесені ОСОБА_1 згідноквитанції 0.0.1995958058.1від 28.01.2021року черезАТ КБ«Приват Банк»та грошовікошти всумі 31515,08грн. що внесені ОСОБА_1 згідно квитанції 0.0.2091442610.1 від 16.04.2021 року через АТ КБ «Приват Банк».

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1148,97 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. судових витрат, пов`язаних із проведенням будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Д.В. Кузнєцов