Рішення

від 23.02.2022 по справі 380/14151/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14151/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоморного О.І.,

секретар судового засідання Марець В.В.,

представника позивача Копистинський Т.М.

представника відповідача Риб`як В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАББ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання протиправними рішень , -

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАББ УКРАЇНА" з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби №UА209000/2021/900012/2 від 17.06.2021 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2021/00756.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАВВ» (продавець), що зареєстроване та діє відповідно до законодавства Республіка Польща, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАББ Україна» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №1/РАВВ (надалі -Договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (тканини, текстильні вироби), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його (п.1.1. Договору). Кількість, асортимент та ціна одиниці товару вказуються у специфікації та рахунку-фактури. Специфікації, рахунки-фактури, оформлюються на кожну окрему партію, (п. 1.3. п. 1.4. Договору). Зазначає, що у зв`язку із черговою поставкою товарів, 14.06.2021 року, декларантом ТОВ «ФАББ України» від імені, якого діяла ОСОБА_1 , яка виконує обов`язки митного декларування (відповідно до наказу №5-ВК від 27.11.2020 року) подано митну декларацію № UА209170/2021/046652, якою задекларовано для митного оформлення товар, що возиться на митну територію України. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст. 57, 58 МК України, самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною договору. Таким чином, враховуючи загальну вартість товару 28655,74 дол. США (графа 22 митної декларації), що складає 774 862,67 грн. за курсом валюти 27,04 (графа 23 митної декларації) із врахуванням витрат на транспортно-експедиційні послуги за маршрутом 37-700 Перемишль (Польща) - м/п Краківець (Україна) 8300,00 грн. митна вартість товарів склала 783162,67 грн. (графа 12 митної декларації), а митні платежі по товарах склали 203622,29 грн. (графа 48 митної декларації «В подробиці розрахунків»). З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Галицькій митниці Держмитслужби документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Також вказує, що обмін документами між декларантом та митним органом здійснювався шляхом електронного документообігу, що передбачено ст. 31-1 МК України, зокрема за допомогою сертифікованого комп`ютерного програмного забезпечення «МD Office».

Однак, протягом 14.06.2021 року інспекторами Галицької митниці Держмитслужби шляхом направлення електронних вимог, без будь якого обґрунтування підстав зазначених ч. 3 ст. 53 МУ України просили: надати документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, а саме: «Необхідно подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України. Крім цього, 15.06.2021 року інспекторами Галицької митниці Держмитслужби шляхом направлення електронного повідомлення, зазначено: «Провівши аналіз про діяльність контрагентів Галицька митниця Держмитслужби встановила, що у Польської та Української фірми один із засновників є спільний, що видно з відкритих джерел, а саме державних реєстрів Польщі та України. У зв`язку із вищевикладеним у Галицькій митниці Держмитслужби наявна інформація про те, що митна вартість на подібні товари імпортованих між непов`язаними суб`єктами ЗЕД є вища ніж заявлена, виходячи з цього є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на ціну товару». Вказує, що 15.06.2021 року інспектором Галицької митниці Держмитслужби шляхом направлення електронної вимоги вимагали: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України. На виконання вимог Галицької митниці Держмитслужби, позивачем у період з 14.06.2021 року по 17.06.2021 року надано запитувані документи в межах їх наявності

у позивача. В подальшому 17.06.2021 року, позивач повідомив відповідача про подання усіх наявних документів, що підтверджується електронним листом від 17.06.2021р. Отже позивачем виконано вимоги митного органу та надано останньому усю наявну інформації та документацію на підтвердження заявленою митної вартості переміщуваного товару. В подальшому 17.06.2021 року Галицька митниця шляхом електронного документообігу направила рішення №UА209000/2021/900012/2 про коригування митної вартості товарів, які ввозилися на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту згідно з поданої митної декларації IМ 40 ДЕ UА209170/2021/046652 від 14.06.2021 року. А також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2021/00756. Позивач 01.07.2021 року у зв`язку із незгодою із рішення про коригування митної вартості товарів та з метою підтвердження заявленої ним митної вартості звернувся до Галицької митниці Держмитслужбою з вимогою розглянути документи, які підтверджують митну вартість. У відповідь на вищевказане звернення 09.07.2021 року позивачем отримано лист-відповідь №7-4-1/15/13/745 від 08.07.2021 року відповідно до якого відмовлено у скасуванні та залишила без змін рішення про коригування митної вартості №UА209000/2021/900012/2 від 17.06.2021 року. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято із порушенням чинного законодавства, оскільки надані при митному оформленні документи в достатній мірі підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості за основним методом. Позивач зазначає, що з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем разом із митною декларацією №UА209170/2021/046652 від 14.06.2021 року надано митному органу зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №1/FВВ від 26.03.2018р та додаткову угоду №4 від 08.02.2021р. до договору, (графа 44 митної декларації №UА209170/2021/046652).Також, у відповідь на запити митного органу, позивач надавав, як зовнішньоекономічний договір так і додатки до такого. Також, у оскаржуваному рішенні №UА209000/2021/900012/2 від 17.06.2021р. про коригування митної вартості товарів у графі 18, вказується код документа 4104 - 1/FАВВ. Так, згідно з правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, у графі 18 зазначаються документи, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товару, надані на вимогу митного органу, у тому числі раніше прийняте Рішення (у разі наявності). А відповідно до «Класифікатора документів» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.09.2012 № 1011, код 4104 - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Таким чином, твердження відповідача про ненадання позивачем зовнішньоекономічного договору або документ, який його замінює відповідно до ст. 53 МК України, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справ. Також, у відповідь на запити митного органу, позивач надавав, як зовнішньоекономічний договір так і додатки до такого. Також, у оскаржуваному рішенні №UА209000/2021/900012/2 від 17.06.2021р. про коригування митної вартості товарів у графі 18, вказується код документа 4104-1/FАВВ. Позивач зазначає, що фактично висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між непов`язаними особами. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує джерела отримання такої інформації, які не підтверджує факт наявності іншого розміру митної вартості, що є більшою за митну вартість розраховану позивачем. При цьому, як вважає позивач, відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи. Щодо застосування до Товару 1 - резервного методу, а щодо Товару №3 за ціною договору щодо ідентичних товарів, зазначає, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач позову не визнав. 07.10.2021 надійшов відзив на позовну заяву (вх.73212). Відповідач вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №UА209170/2021/04665 2 від 14.06.2021, за результатами опрацювання товаросупровідних документів виявлено, що ТзОВ «ФАББ Україна» здійснювало митне оформлення товару «Текстильний матеріал, тканина що складається 100% із поліестеру та тканина призначена для оббивки м`яких меблів...» відповідно до контракту № 1/FАВВ dsl 08/06/2021 продавцем виступає фірма «ФАВВ», країна відправлення-Польща. 15.06.2021 митний орган надіслав декларанту ТзОВ «ФАББ Україна» повідомлення наступного змісту: «провівши аналіз про діяльність контрагентів Галицька митниця Держмитслужби встановила, що у польської та української фірми один із засновників є спільним, що видно з відкритих джерел, а саме державних реєстрів Польщі та України...» Жодних документів, які б спростували пов`язаність осіб у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, декларант не подав до митного органу. Отже, митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами). Галицька митниця Держмитслужби мала достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконані вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями статей 62 та 63 МКУ). Також зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. У зв`язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити.

13.10.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.74641). Позивач зазначає, що фактично висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між непов`язаними особами. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує джерела отримання такої інформації, як і не підтверджує факт наявності іншого розміру митної вартості, що є більшою за митну вартість розраховану позивачем. При цьому, позивач вважає, що відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи. Відповідачем, всупереч наведеним вище положенням МК України, при надсиланні запиту щодо надання додаткових документів на підставі ч. 4 ст. 53 МК України не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару, як і не було наведено конкретних обставин, на підтвердження яких було витребувано додаткові документи. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься висновок судового експерта ОСОБА_2 №21/1/270 від 16.06.2021 року. Вказаний висновок підготовлений на запит ТОВ «ФАББ Україна» з проханням провести товарознавче дослідження з визначення вартісних характеристик товару при ввезені на митну територію України без нарахування митних платежів та зборів, який поступає до ТОВ «ФАББ Україна» по договору купівлі-продажу №1/FBB від 26.08.2018р., інвойсу WEX2021060004 від 08.06.2021р. Даний запит на проведення експертного дослідження позивачем здійснено на виконання вимог митного органу про надання документів, а також з метою підтвердження заявленої митної вартості. Внаслідок проведеного дослідження встановлено, що вартість товарів зазначених в рахунку-фактури (INVOCE) WEX2021060004 від 08.06.2021р. є близькою до вартості визначеної експертним висновком. Щодо твердження відповідача, що позивачем не надано жодних роз`яснень щодо не включення до митної вартості витрат за простій транспортного засобу. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання п.2 ч. 2 ст. 53 МК України, надано рахунок-фактуру №226/06 від 09.06.2021 року, відповідно до якого, транспортно-експедиційні послуги згідно договору №10/06 від 08.06.2021 року по маршруту: 37-7С0 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) складають 8300,00 грн., а за маршрутом м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна) за 1 а/м МАН АА3951ЕО; п/пр ВС9163ХІ - складають 10700,00 грн. При цьому, страхування вантажу не проводилося. Як вбачається із, товарно-транспортної накладної CMR №653948, вказаним транспортний засіб із товаром перетнув митний пост Краківець -10.06.2021 року. Таким чином, вказаний документ підтверджував вартість транспортування товару на момент переміщення такого через митний кордон України. В свою чергу, у довідці від 11.06.2021, яка була видана ФОП « ОСОБА_3 » та надана позивачем митному органу на виконання запиту останнього, зазначалося, що транспортні витрати транспортного засобу МАН НОМЕР_1 ; п/пр НОМЕР_2 при доставці вантажу складали: -37-700 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) - 8300,00 грн; -м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна) -10700,00 грн простій по маршруту 37-700 Przemysl (Polska)- м. Львів (Україна) - 3000,00. Страхування вантажу не проводилося. Тобто вказана довідка формувалася уже після ввезення товару на митну територію України та включала в себе витрати відповідно до укладеного договір №10/06 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.06.2021р, зокрема простій. Як у первинно наданому рахунку-фактурі від 09.06.2021р. №226/06 та і в наданій довідці від 11.06.2021 року окремо вказана сума перевезення по маршруту 37-700 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) у розмірі 8300,00 грн. та окремо вказано транспортне експедиторське обслуговування на території України у сумі 10700,00 грн. та за маршрутом м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна). Відтак, позивач правомірно не включив до митної вартості товару експедиторське обслуговування на території України, як і простій транспортного засобу після ввезення товару на митну територію України. Доказів понесення позивачем витрат на експедиторське обслуговування до території України матеріали справи не містять. Більше того, позивачем при митному оформленні товарів, які ввозилися на митну територію України разом із вищевказаними документами також подано договір №10/06 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.06.2021. Щодо правомірності застосування до Товару 1 - резервного методу, а щодо Товару №3 за ціною договору щодо ідентичних товарів. Вважає, що не надав жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

21.02.2022 від позивача надійшли пояснення (вх.2739 ел.). Зазначає, що ним подано митну декларацію № UA209170/2021/046652, якою задекларовано для митного оформлення товар, що возиться на митну територію України. Матеріали оскаржуваного рішення свідчать, що для:товару №1 - неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) та метод 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100480/2021/315910 від 07.06.2021р. Для товару №3 - застосовано метод 2а (ст. 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2021/25350 від 01.04.2021. Відповідач надаючи суду митну декларацію №UA209170/2021/025350 зазначає, що саме така декларація є джерелом інформації на підставі якого здійснено коригування митної вартості та така підтверджує заниження митної вартості щодо товару №3 у митній декларації UA209170/2021/046652. Однак, у оскаржуваному рішенні Галицької митниці Держмитслужби №UA209000/2021/900012/2 від 17.06.2021 року про коригування митної вартості товарів, щодо товару №3 чітко зазначається, що до такого застосовано метод 2а (ст. 59 МК України) та джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UА209170/2021/25350 від 01.04.2021р. Подана відповідачем митна декларація містить наступний номер №UA209170/2021/025350, що є іншою, відмінною митною декларацією від декларації №UA209170/2021/25350. Таким чином, декларація, що подана відповідачем №UA209170/2021/025350, не підтверджує факт заниження вартості Товару №3 та така не являлась джерелом коригування митної вартості, оскільки така не досліджувалася та не бралась до уваги митним органом при винесені оскаржуваного рішення. Якщо ж розцінювати митну декларацію №UA209170/2021/025350, як належний доказ, то слід зазначити, що такий знову ж таки не підтверджує заниження позивачем митної вартості товару. До Товару №3 відповідачем застосовано метод коригування за ціною договору щодо ідентичних товарів. Якщо ж брати до уваги посилання відповідача на декларацію № UA209170/2021/025350, то при здійсненні математичних підрахунків, виникає обґрунтовані сумніви щодо вірності здійсненого коригування. Враховуючи вищевикладене, зазначаэ, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою суду від 01.09.2021 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.12.2021 клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні задоволено. Призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.02.2022 допущено процесуальне правонаступництво Галицької митниці Держмитслужби на правонаступника Львівську митницю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. У задоволенні позову просив відмовити.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

26.03.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «FАBB», що зареєстроване та діє відповідно до законодавства Польщі, в особі віце-президента Вавжиняк Воичєха, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю «ФАББ Україна», в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі статуту, з іншого боку, уклали цей договір купівлі-продажу. Згідно п.1.1. договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця «товар» (тканини, текстильні вироби), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно п.1.2. передача продавцем товару у власність покупця здійснюється частинами (окремими поставками).

Згідно п.1.3 кількість, асортимент та ціна одиниці товару вказується у специфікаціях та рахунках-фактури.

Згідно п.1.4 специфікації, рахунки-фактури, оформлюються на кожну окрему поставку.

14.06.2021 ТзОВ «ФАББ Україна», від імені якого діяла ОСОБА_1 , яка виконує обов`язки митного декларування, (відповідно до наказу від 27.11.2020 №5-Вк) подано митну декларацію №UA209170/2021/046652, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на митну територію України.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № UA209170/2021/046652 декларантом подано наступні документи:

- рахунок-фактуру (іnvoice) № WЕХ2021060004 від 08.06.2021;

- пакувальний лист (Расking List) від 08.06.2021/

- товарно-транспортна накладна (СМР) №653948 від 09.06.2021;

- сертифікат про походження № 21С3301М0366/00061 від 13.04.2021;

- декларацію митної вартості від 14.06.2021;

- калькуляцію транспортних витрат №226/06 від 09.06.2021;

- специфікацію №WEX2021060004 від 08.06.2021 до договору купівлі-продажу

№1/FВВ від 26.03.2018/

- договір купівлі-продажу №1/РВВ від 26.03.2018р.

- додаткову угоду №4 від 08.02.2021 до договору купівлі-продажу №1/РВВ від

26.03.2018.

- договір №10/06 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.06.2021;

- митну декларацію країни відправлення, ТІ 21РL 402010М548ВВ56 від 09.06.2021;

-інші некласифіковані документи: WIT-2019-000484 щодо Товару 1, WIT-2019-

000532 щодо Товару 2, WIT-2019-000492 щодо Товару 3.

14.06.2021 позивачем отримано повідомлення від митниці декларанту про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

каталоги, специфікації виробника товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості».

15.06.2021 інспекторами Галицької митниці Держмитслужби шляхом направлення електронного повідомлення, зазначено: «Провівши аналіз про діяльність контрагентів Галицька митниця Держмитслужби встановила, що у Польської та Української фірми один із засновників є спільний, що видно з відкритих джерел, а саме державних реєстрів Польщі та України. У зв`язку із вищевикладеним у Галицькій митниці Держмитслужби наявна інформація про те, що митна вартість на подібні товари імпортованих між непов`язаними суб`єктами ЗЕД є вища ніж заявлена Вами, виходячи з цього є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на ціну товару».

15.06.2021 позивачем отримано повідомлення від митниці декларанту про необхідність подання додаткових документів:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними,та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам».

На виконання вимог Галицької митниці Держмитслужби, позивачем у період з 14.06.2021 року по 17.06.2021 року надано запитувані документи в межах їх наявності у позивача.

Позивачем додатково та повторно надано наступні документи: згідно з супровідним листом від 16.06.2021 року:

- платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 09.06.2021 року;

- договір купівлі-продажу №1/РВВ від 26.03.2018р.;

- угода №3 від 19.10.2019 до договору купівлі-продажу №1/РВВ;

- від угода №4 від 08.02.2021 до договору купівлі-продажу №1/РВВ від

- додаткова угода №1 від 30.07.2018р. до договору купівлі-продажу №1/РВВ від 26.03.2018;

- додаткова угода №1 від 28.02.2019 до договору купівлі-продажу №1/РВВ від 26.03.2018;

- додаткова 26.03.2018;

- додаткова 26.03.2018р.;

- довідка від компаній перевізника від 11.06.2021 року із зазначенням вартості транспортних послуг та вказівкою, що страхування вантажу не здійснювалося;

- прейскурант (СЕИМК) до договору №1/РРВ від 26.03.2018р.;

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - інвойс №Н2Р21029 від 09.04.2021р., оскільки такий зазначений в сертифікаті про походження товару.

- митна декларація МРИ 21РІ_322080М546ЕТІ0 від 20.05.2021р. відповідно до якої товар направлявся від виробника до продавця (з Китаю в Польщу);

- висновок судового експерта ОСОБА_2 №21/1/270 від 16.06.2021р. щодо ринкової вартості переміщуваних товарів, визначеної за декількома методами, а саме: 1. відповідно до контрактної документації; 2. на основі додавання вартості (ст. 63 другорядний метод п. г) відповідно до відповіді продавця; 3. на основі додавання вартості (ст. 63 другорядний метод п. г) відповідно до даних по вартості подібного майна виявленому на зовнішньому ринку.

А також щодо відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних

(аналогічних) товарів на території України:

- рахунок на оплату №144 від 03.12.2020. Виписка по рахунку від 03.12.2020.

- рахунок №62 від 08.06.2021.

- рахунок №64 від 10.06.2021; видаткова накладна №67 від 15.06.2021; видаткова накладна №160 від 21.12.2020; видаткова накладна №156 від 08.12.2020; видаткова накладна №152 від 03.12.2020; видаткова накладна №147 від 25.11.2020; платіжне доручення №2312 від 08.06.2021; платіжне доручення №2382 від 10.06.2021.

17.06.2021 Галицька митниця Держмитслужби шляхом надсилання електронного повідомлення , повідомила позивача: «Повідомляємо, що Галицька митниця Держмитслужби розглянула всі надані документи і вважаємо, що згідно з п. 13 ст. 58 МК України у митного органу є достатні підстави вважати, що той факт, що покупець і продавець пов`язані між собою особи вплинув на ціну оцінюваних товарів. Згідно з п. 18 ст. 58 МК України, при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, тобто вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 ст. 63 МК України»; 2. «У Галицькій митниці для Товару №1 відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналоговими) товарами. За резервним методом вартість товару №1 буде становити 4,51 дол. США за кг. Для товару №3 вартість ідентичних товарів становить 4,97 дол. США.»

Згідно з оформленою відповідачем карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2021/0756 у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з таких причин: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД Су зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 17.06.2021 .

17.06.2021 Галицькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.06.2021 №UA209000/2021/900012/2.

Згідно п.33 вказаного рішення, обставинами прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено:

«митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Галицька митниця Держмитслужби має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товар» між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта.

Декларантом не виконані вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформацію щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Під час розгляду документів було виявлено наступне: в довідці про транспортні витрати від 11.06.21, яка була видана ФОП « ОСОБА_3 вказано, що простій транспортного засобу MAH НОМЕР_1 ; п/пр. НОМЕР_2 Przemyl-Львів складає 3000 грн., в рахунку фактурі від 09.06.21 №2251 за простій транспортного засобу не зазначені, тобто декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості товарів, а саме не в повному обсязі додані транспортні витрати відповідно до п.10 ст 58 МКУ.

Декларантом не був наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює відповідно до ст.53 МКУ. Декларантом не був наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює відповідно до ст 53 МКУ. Відповідно до статті 53 Митного кодексу декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості:-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- каталоги, специфікації виробника товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для вввезеного товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів -= 1 України;- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним» товарам. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердив ними митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для товару №1 - неможливо застосувати наступні методи» визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст..59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ II W інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100480/2021/315910 від 07.06.21. Для товару №3 - застосовано метод 2а (ст.59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №І) А209170/2021/25350 від 01.04.2021. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49,50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу(частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 1ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3ст. 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року та інших.

Як видно з матеріалів справи, позивач надав відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Щодо обґрунтованості того, що Галицька митниця Держмитслужби має достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами.

Цю обставину відповідач обґрунтував тим, що у польської та української фірм один із засновників є спільним, що видно з відкритих джерел, а саме державних реєстрів Польщі та України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року».

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У матеріалах справи міститься висновок судового експерта ОСОБА_2 за результатами проведення товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг від 16.06.2021 №21/1/270, відповідно до якого, внаслідок проведеного дослідження встановлено, що вартість товарів зазначених в рахунку-фактури (INVOICE) WEX2021060004 від 08.06.2021 є близькою до вартості визначеної експертним висновком.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами зазначений висновок в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Щодо встановленого відповідачем, що в довідці про транспортні витрати від 11.06.21, яка була видана ФОП « ОСОБА_3 вказано, що простій транспортного засобу MAH НОМЕР_1 ; п/пр. НОМЕР_2 Przemyl-Львів складає 3000 грн., в рахунку фактурі від 09.06.21 №2251 за простій транспортного засобу не зазначені, тобто декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості товарів, а саме не в повному обсязі додані транспортні витрати відповідно до п.10 ст 58 МКУ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання п.2 ч. 2 ст. 53 МК України, надано рахунок-фактуру №226/06 від 09.06.2021 року, відповідно до якого, Транспортно-експедиційні послуги згідно договору №10/06 від 08.06.2021 року по маршруту: 37-7С0 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) складають 8300,00 грн., а за маршрутом м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна) за 1 а/м МАН АА3951ЕО; п/пр НОМЕР_2 - складають 10700,00 грн. При цьому, страхування вантажу не проводилося. Як вбачається із, товарно-транспортної накладної CMR №653948, вказаним транспортний засіб із товаром перетнув митний пост Краківець -10.06.2021 року.

Таким чином, вказаний документ підтверджував вартість транспортування товару на момент переміщення такого через митний кордон України.

В свою чергу, у довідці від 11.06.2021, яка була видана ФОП « ОСОБА_3 » та надана позивачем митному органу на виконання запиту останнього, зазначалося, що транспортні витрати транспортного засобу МАН НОМЕР_1 ; п/пр НОМЕР_2 при доставці вантажу складали:

37-700 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) - 8300,00 грн;

м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна) -10700,00 грн;

простій по маршруту 37-700 Przemysl (Polska)- м. Львів (Україна) - 3000,00.

Страхування вантажу не проводилося.

Тобто вказана довідка формувалася уже після ввезення товару на митну територію України та включала в себе витрати відповідно до укладеного договір №10/06 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.06.2021р, зокрема простій.

Як у первинно наданому рахунку-фактурі від 09.06.2021р. №226/06 та і в наданій довідці від 11.06.2021 року окремо вказана сума перевезення по маршруту 37-700 Przemysl (Polska)-M/n Краківець (Україна) у розмірі 8300,00 грн. та окремо вказано транспортне експедиторське обслуговування на території України у сумі 10700,00 грн. та за маршрутом м/п Краківець (Україна) - м. Львів (Україна).

Відтак, позивач правомірно не включив до митної вартості товару експедиторське обслуговування на території України, як і простій транспортного засобу після ввезення товару на митну територію України. Доказів понесення позивачем витрат на експедиторське обслуговування до території України матеріали справи не містять.

Більше того, позивачем при митному оформленні товарів, які ввозилися на митну територію України разом із вищевказаними документами також подано договір №10/06 на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.06.2021.

Відповідно до п. 5.6. даного Договору, у разі перевищення строку, вказаного у п. 2.1.4. Договору, замовник (позивач) сплачує штраф за понаднормовий простій автомобіля у розмірі, що становить:при міжнародних перевезеннях: 50 Євро (в гривнях по курсу НБУ на день оплати) за кожну добу простою по території України, 100 Євро в гривнях по курсу НБУ на день оплати) за кожну добу простою по території Європи. У простій не включають вихідні та святкові дні, якщо інше не обумовлено в заявці.

При внутрішніх перевезеннях: 300 гривень за кожну добу простою, не включаючи вихідні та святкові дні, якщо інше не обумовлено в заявці.

Зауваження, що викладені відповідачем суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Щодо висновків відповідача про ненадання зовнішньоекономічного договору, або документа, який його замінює відповідно до ст.53 МК України, як підстави для відмови у митному оформленні та прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Судом встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем разом із митною декларацією №UA 209170/2021/046652 від 14.06.2021 надано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №1/FВВ від 26.03.2018 та додаткову угоду №4 від 08.02.2021 до договору. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач при митному оформленні надав наявні в нього та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості за ціною договору. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Стосовно доводів відповідача, що декларантом не виконані вимоги частини 18 ст. 58 МК України (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями ст. ст. 62,63 МК України). У зв`язку із чим, відповідач вважає, що має достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами) суд зазначає, що у постанові від 26.11.2020 у справі № 826/2313/16 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем і покупцем вплинула на митну вартість задекларованих товарів, покладається на митний орган. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов`язком, то слід вважати, що взаємовідносини, зазначені в ч 12 ст. 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до вимог ч. 12 -14ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, законодавець покладає на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, натомість відповідач переклав обов`язок доведення відсутності впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару.

Оскільки відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Зазначений вище висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/2314/16 (№К/9901/13163/18) від 26 серпня 2018 року, постановою Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/27058/15 (№«/9901/35148/18) від 4 квітня 2018 року.

Законом України від 10.04.2008 № 250Л/І «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).

Крім того, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч.18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Так, п.2 ст.1 Угоди визначено: Згідно з підпунктом "а", під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов' язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Згідно з пп."b", під час продажу між пов`язаними між собою особами контрактна вартість приймається, а товари оцінюються відповідно до положень п.1, якщо імпортер продемонструє, що така вартість є досить наближеною до однієї з таких вартостей, які мають місце в той самий час або майже в той самий час: контрактної вартості під час продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних товарів для експорту до тієї самої країни імпорту; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст.5; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст. 6.

Під час застосування зазначених вище критеріїв повинно бути належним чином ураховано продемонстровані різниці в комерційних рівнях, кількісних рівнях, перерахованих у ст.8 елементах і витратах, понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Відповідно до пп."с", критерії, викладені в пп."b" п.2, повинні використовуватися за ініціативою імпортера й тільки з метою порівняння. Не може встановлюватися замінник вартості згідно з положеннями пп."b" п.2 (пп."b" та пп."с" відповідають ч.ч.18,19, 20 ст. 58 МК України).

Надаючи тлумачення умовам, передбаченим вищезазначеним підпунктам, в Угоді зазначено наступне: "Підпункт "а" п.2 та підпункт "" п.2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт "а" п.2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов4 язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну".

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Разом з тим, відповідачем не було зазначено та аргументовано при митному оформленні, що саме вплив пов`язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови.

Посилання на ч. 18 ст. 58 МК України як на підставу правомірності спірного рішення на те, що позивач мав за своєю ініціативою підтвердити відсутність впливу взаємозв`язку на ціну товару при продажу між пов`язаними особами, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ч. 18 ст. 58 у взаємозв`язку з іншими положеннями статті 58 Митного кодексу України слід розуміти так, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 МК України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. ст. 58 МК України та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. статті 58 Митного кодексу України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч. 15 ст. 58 МК України).

Судом встановлено з матеріалів справи, що фактично висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між непов`язаними особами. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує джерела отримання такої інформації, які не підтверджує факт наявності іншого розміру митної вартості, що є більшою за митну вартість розраховану позивачем.

Суд зазначає, що відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Відповідачем при надсиланні запиту щодо надання додаткових документів на підставі ч. 4 ст. 53 МК України не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару, як і не було наведено конкретних обставин, на підтвердження яких було витребувано додаткові документи. Відповідно, взаємозв`язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару, а посилання у спірному рішенні на ненадання додаткових документів як на підставу для прийняття рішення є необґрунтованим.

Суд дійшов висновку щодо безпідставності та неправомірності коригування відповідачем заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ «ФАББ-Україна».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

ухвалив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби №UА209000/2021/900012/2 від 17.06.2021 про коригування митної вартості товарів.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UА209170/2021/00756.

4.Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАББ УКРАЇНА" (вул. Хуторівка, 40А, офіс 342, м.Львів, 79070) судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.02.2022

Суддя Коморний О.І.