Рішення

від 21.02.2022 по справі 522/17957/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/17957/21

Провадження №2/522/1695/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Косіцина В.В.

за участі секретаря судового засідання Левченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_2 про визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств, в якій позивач просила суд:

-визнати укладеним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 розміром 46,43 кв. м (26, 9 кв. м. -житлова площа; 6,3 кв. м-кухня; 13,23 кв. м. підсобні приміщення занального користування) між ОСОБА_3 та Одеською обласною спілкою споживчих товариств 19 грудня 1995 р.,

-визнати, що ОСОБА_3 на праві власності належали 46,43 кв. м (26, 9 кв. м. -житлова площа; 6,3 кв. м-кухня; 13,23 кв. м. підсобні приміщення занального користування) у квартирі АДРЕСА_1 ;

-визнати право власності на 46,43 кв. м (26, 9 кв. м. -житлова площа; 6,3 кв. м-кухня; 13,23 кв. м. підсобні приміщення занального користування) у квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств про визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності на 224/1000 квартири залишено без руху у зв`язку із несплатою нею судового збору.

27 вересня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 21 вересня 2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою від 28 вересня 2021 року суд відкрив провадження у справі та встановив загальний порядок розгляду справи.

19 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення її прав Одеською обласною споживчою спілкою та на те, що останній не є належним відповідачем у даній справі та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

20 жовтня 2021 року відбулося підготовче засідання, у яке прибули позивач, її представник та представник відповідача та яке було відкладено у зв`язку із тим, що позивач та її представник не отримували відзив, а тому просили суд надати їм час для ознайомлення із відзивом та підготовки відповіді на відзив. Суд задовольнив клопотання представника позивача та наступне судове засідання призначив на 10 листопада 2021 року.

2 листопада 2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому остання просила суд відмовити у прийнятті відзиву, підтримувала заявлені у позові вимоги та просила суд їх задовольнити.

4 листопада 2021 року до суду надійшла зава від ОСОБА_4 , в якій вона просила суд залучити її до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача. Своє прохання вона мотивувала тим, що частина квартири АДРЕСА_1 загальним розміром 46,43 кв. м, а саме кухня площею 6,3 кв. м. спочатку належала їй на праві власності, а пізніше за договором дарування від 14.07.2018 року перейшла у власність її сина ОСОБА_2 , а тому, як вказує заявниця, позивач немає жодного відношення до вказаної площі квартири.

Судове засідання, яке було призначено на 10 листопада 2021 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному.

7 грудня 2021 року позивач звернулася до суду із заявою про виклик у якості свідка ОСОБА_5 , однак які саме обставини у справі зможе підтвердити вказаний у заяві свідок зазначено не було.

У підготовчому засіданні від 9 грудня 2021 року, на якому були присутні позивач, її представник та представники відповідача, суд розглянув заяву ОСОБА_4 про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача та заслухавши пояснення сторін, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у її задоволенні та повернув заявнику без розгляду. У той же час суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 , який на час розгляду справи являється власником частини квартири АДРЕСА_1 , а саме спірної кухні площею 6, 3 кв. м, а також з`ясувавши у сторін, що ними завлено усі клопотання, витребувано усі докази, позивачці додатково було роз`яснено щодо належності відповідача та в свою чергу позивачка та її представник категорично відмовились залучати до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 , більш того вони заперечували проте його залучення в якості третьої особи.

Провівши усі перелічені процесуальні дії суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 25 січня 2022 року.

Третій особі ОСОБА_2 було підготовлено лист про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, який було направлено на його адресу рекомендованим листом із повідомленням разом із копією позову, ухвалою від 28.09.2021 року про відкриття провадження, однак конверт повернувся до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

24 січня 2022 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_1 ,

яка звертала увагу суду на тому, що ОСОБА_2 не має жодного відношення до предмету спору.

Судове засідання, яке було призначено на 25 січня 2022 року не відбулося, оскільки головуючи суддя Косіцина В.В. перебувала у відпустці, а тому наступне судове засідання було призначено та відбулося 22 лютого 2022 року. У вказаному судовому засіданні, на якому були присутні позивач, її представник та представник відповідача, представник позивача підтримала свої позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, натомість, представник відповідача наголошували на їх необгрунтованості та ще раз звернули увагу суду на те, що Одеська обласна спілка споживчих товариств не являється належним відповідачем у вказаній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, дійшов до висновку, що позовні вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств, третя особа ОСОБА_2 про визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності не підлягають задоволенню з наступних причин.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, відповідно свідоцтву про право власності на житло від 1 лютого 1996 року ОСОБА_3 належало 224/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,4 кв.м.

Відповідно до договору довічного утримання від 8.02.2006 року ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 224/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з семи кімнат, загальною площею 184,6 кв.м., у тому числі житлової 108,7 кв.м.

Також, ОСОБА_3 було зроблено заповіт від 19.01.2006 року у якому вона заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно технічного паспорта станом на 27.12.2007 року ОСОБА_1 належить 224/1000 частин квартири спільного заселення АДРЕСА_1 , яка складається з 2-х кімнат, загальною площею, 26,9 кв.м, житловою площею 9,6 кв.м. та 17,3 кв.м.

Свідоцтвом про право власності на житло від 31.01.1996 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 належить 438/1000 частин квартири, які складають 80,9 кв.м. загальної площі в рівних частинах кожному.

Позивачка в судовому порядку просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 31.01.1996 року в частині реєстрації за ОСОБА_7 права власності на кімнату № 2 (кухні) відповідно до технічного паспорту площею 6,3 кв.м. розташовану у кв. АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2011 року було відмовлено у задоволені позовних вимог (справа № 2-4319/11).

Зазначене рішення було оскаржено позивачкою і в апеляційному і в касаційному порядку. Апеляційний суд Одеської області своєю ухвалою від 27.11.2012 року апеляційну скаргу відхилив, рішення першої інстанції залишив без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28 січня 2013 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.

26.03.2015 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким є спадкоємицею майна померлого чоловіка ОСОБА_7 .

Спадщина на яку видане дане свідоцтво складається з 438/1000 часток квартири АДРЕСА_2 .

14 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування 438/1000 часток квартири АДРЕСА_2 .

Позивачка оскаржила вищевказаний договір дарування до Приморського районного суду м. Одеси. Рішенням від 23.03.2020 року у задоволені позову було відмовлено. Позивачка оскаржила рішення суду в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного суду від 10.08.2021 року апеляційна скарга була залишена без задоволення.

Розглядаючи позов ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств суд встановив, що на даний час власником спірного приміщення, а саме кухні площею 6,3 кв. м. є ОСОБА_2 . Вказана обставина визнається позивачкою, підтверджується матеріалами справи.

В підготовчому судовому засіданні суд запропонував залучити його в якості співвідповідача, проте і позивачка і її представник заперечували.

На неналежності відповідача наголошував і представник Одеської обласної спілки споживчих товариств.

Суд з власної ініціативи, не зважаючи на заперечення позивачки та її представника залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

В першому судовому засіданні суд також наголосив на необхідності звернути увагу на склад учасників та запитав у позивачки та її представника чи не бажають вони замінити відповідача або хоча б залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 . І позивачка і її представник наполягали на тому, що склад учасників відповідає заявленому предмету спору та відповідач є належним.

Відповідно до положень ЦПК України суд позбавлений можливості залучати або міняти відповідачів на належних з власної ініціативи.

Верховний суд складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.10.2020 року у справі№ 705/3876/18 зазначив неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третястатті 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Судувід 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За таких обставин, враховуючи той факт, що позивачка заявила позовні вимоги до неналежного відповідача, на що суд неодноразово звертав її увагу та нею не було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі ОСОБА_2 як належного співвідповідача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,3-13,27,44,49,64,76-81,89,95,133,223,241,247,256,258-259,263-265,268,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної спілки споживчих товариств, третя особа ОСОБА_2 про визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 4 квітня 2022 року.

Суддя КосіцинаВ.В.

22.02.22