Ухвала

від 03.03.2022 по справі 560/2208/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2208/22

УХВАЛА

04 березня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом від 04.02.2022, в якому просить: 1) протиправним та скасувати рішення Староостропільської сільської ради від 21 грудня 2021 року № 10/8 в частині відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0 га. із кадастровим номером 6824288000:05:025:0029 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами: с. Левківка, Старокостянтинівського району Хмельницької області та надання її безкоштовно в приватну власність; 2) зобов`язати Староостропільську сільську раду Хмельницького району, Хмельницької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0 га. із кадастровим номером 6824288000:05:025:0029 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами с. Левківка, Старокостянтинівського району Хмельницької області та надати її безкоштовно в приватну власність.

Відповідно до ухвали від 14.02.2022, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

03 березня 2022 року до суду поштовим зв`язком поступила заява від 23.02.2022 про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить: 1) заборонити Староостропільській сільській раді вчиняти дії з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, дозвіл на виготовлення якого надано рішенням від 08 травня 2020 року №5 п.1 та здійснювати поділ, об`єднання земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 1,0 га. із кадастровим номером 6824288000:05:025:0029 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами с. Левківка, Старокостянтинівського району Хмельницької області; 2) заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та їх територіальних органів, вчиняти у Державному земельному кадастрі будь-які дії та вносити в Державний земельний кадастр будь-які відомості, що стосуються земельної ділянки площею 1,0 га. із кадастровим номером 6824288000:05:025:0029 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами с. Левківка, Старокостянтинівського району Хмельницької області.

В обґрунтування заяви вказує, що відмовляючи в затвердженні проекту землеустрою, відповідач вичняє дії стосовно земельної ділянки зі сторонніми особами. Зазначає, що зверталась до відповідача з заявою про відтермінування та не вчинення жодних дій до вирішення судом спору, проте таке звернення залишено поза увагою, а натомість прийняте рішення про поділ земельної ділянки.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Заявником - позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім цього, потрібно враховувати, що обгрунтування заяви не вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, яке є предметом доказування в адміністративній справі, і оцінку якому буде дано судом під час розгляду позову по суті, та вимоги ч. 2 ст. 151 КАС України, відповідно до якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що немає 2-х підстав, які визначені ч. 1 ст. 151 КАС України, тому заява ОСОБА_1 від 23.02.2022 про забезпечення адміністративного позову не може бути задоволена.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 23.02.2022 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 04 березня 2022 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович