Ухвала

від 09.07.2010 по справі 43/36-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         09.07.10 р.                                                                                              № 43/36-63                                                                                                                                                                 

за позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених в текстах скарг за підписом відповідача ОСОБА_2, адресованих до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; зобов’язання відповідача спростувати розповсюджені неправдиві свідчення, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача шляхом публічного спростування відомостей у місячний строк після набуття судовим рішенням законної сили, а саме принести свої вибачення позивачу за поширення неправдивої інформації щодо нього, у письмовій формі направити до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 50000грн.

Суддя господарського суду Донецької області Зубченко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про визнання такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених в текстах скарг за підписом відповідача ОСОБА_2, адресованих до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; зобов’язання відповідача спростувати розповсюджені неправдиві свідчення, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача шляхом публічного спростування відомостей у місячний строк після набуття судовим рішенням законної сили, а саме принести свої вибачення позивачу за поширення неправдивої інформації щодо нього, у письмовій формі направити до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 50000грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлене наступне:

За вимогами п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірах.

Згідно приписів частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно із ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн) та із позовних заяв немайнового характеру встановлено ставку державного мита у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “б” пункту 2 статті 3 Декрету), тобто 85грн.

Як встановлено судом, позивачем згідно з квітанцією №861436 від 02.07.10р. сплачено державне мито у сумі 85грн., тобто за вимоги немайнового характеру – визнання такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених в текстах скарг за підписом відповідача ОСОБА_2, адресованих до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; зобов’язання відповідача спростувати розповсюджені неправдиві свідчення, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача шляхом публічного спростування відомостей у місячний строк після набуття судовим рішенням законної сили, а саме принести свої вибачення позивачу за поширення неправдивої інформації щодо нього, у письмовій формі направити до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 50000грн. Таким чином, державне мито відповідно до заявленої вимоги повинно бути сплачено у розмірі 500грн. Однак, доказів оплати державного мита за майновою вимогою до позовної заяви не надано.

Тобто, позивачем сплачено державне мито у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

За приписом п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що 22.06.10р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист  Управління Державного казначейства України у Київському районі м. Донецька №19.37/04-38/1345, згідно якого останнє, посилаючись на приписи  Бюджетного кодексу України та Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” повідомило змінені з 21.06.10р. реквізити рахунку для зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах Донецької області до державного бюджету, а саме:

Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька

Код ЄДРПОУ: 34687001

Банк: ГУДКУ у Донецькій області

МФО Банку: 834016

Р/рах.: 31210264700006 (КБКД 22050003, символ банківської звітності 264 „Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”).

Як встановлено судом, позивачем квитанцією №861437 від 02.07.10р. сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за старими реквізитами.

Суд попереджає, що при повторному зверненні з позовною заявою до суду позивачу необхідно сплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за новими реквізитами.

У разі повторного подання квитанції №861437 від 02.07.10р., як доказу сплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позовна заява підлягатиме поверненню на підставі п. 10 ГПК України.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.

          За таких обставин, керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                    УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про визнання такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених в текстах скарг за підписом відповідача ОСОБА_2, адресованих до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; зобов’язання відповідача спростувати розповсюджені неправдиві свідчення, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача шляхом публічного спростування відомостей у місячний строк після набуття судовим рішенням законної сили, а саме принести свої вибачення позивачу за поширення неправдивої інформації щодо нього, у письмовій формі направити до Куйбишевської районної в м. Донецьку Ради, Прокуратури Донецької області; стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди у розмірі 50000грн., без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених позивачем недоліків.

Додаток для позивача: позовна заява з доданими документами всього на 25 аркушах, в тому числі фіскальні чеки №№ 2373, 2375 від 03.07.10р., квитанції  №№ 861436, 861437 від 02.07.10р.

                  Суддя