Рішення

від 06.07.2010 по справі 43/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р. Справа № 43/85

Господарський суд Донець кої області у складі судді І.В . Зубченко

При секретарі судового зас ідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому суд овому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обм еженою відповідальністю „Ме режа сервісних станцій „ТІДІ СІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м. Бровари, Київ ська область

до відповідача: Суб' єкта п ідприємницької діяльності-ф ізичної особи ОСОБА_1, м. Кр асногорівка, Донецька област ь

про стягнення вартості втр аченого товару у розмірі 8700гр н., штрафу у розмірі 2610грн.

За участю представників:

від позивача: представник н е з' явився

від відповідача: представн ик не з' явився

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 19.05.2010р. справу розг лянуто в більш тривалий терм ін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою від повідальністю „Мережа серві сних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБ ОЙ”, м. Бровари, Київська облас ть, позивач, звернувся до госп одарського суду Донецької об ласті з позовом до відповіда ча, Суб' єкта підприємницько ї діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Красногорівка, Д онецька область про стягненн я вартості втраченого товару у розмірі 8700грн., штрафу у розм ірі 2610грн.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на порушення відповідачем обов ' язку з відповідального збе рігання продукції, а саме втр ату продукції, яка відбулась з вини відповідача у зв' язк у з чим він повинен відшкодув ати її вартість.

У судовому засіданні були д осліджені наступні докази: д оговір відповідального збер ігання №33/2007/в/з від 01.01.2007р., акт при ймання-передачі №1 від 03.01.2007р., ви мога про повернення товару № 2067 від 06.11.2009р., опис вкладення у по штове відправлення від 09.11.2009р., фіскальний чек №1783 від 09.11.2009р., ін вентаризаційний опис №1 від 17. 11.2009р.

Відповідач у судові засіда ння не з' явився, про час і міс це слухання був належним чин ом повідомлений, що підтверд жує штамп канцелярії суду на ухвалах від 12.04.2010р., 22.04.2010р., 19.05.2010р., 22.06. 2010р. та повідомлення про вруче ння поштового відправлення № № 13719353, 13833024, 1426503, 14264520.

Відповідно до довідки з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців с.АД №592714, станом на 31.05.2010р., ОСОБА_1 зареєстрован ий як фізична особа-підприєм ець, за адресою: АДРЕСА_1, на яку направлялась ухвала суд у від 22.06.2010р.

Проте, відповідач право на п одання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з' явилися. При чин нез' явлення останній не пояснив та витребуваних гос подарським судом документів , необхідних для вирішення сп ору не надав.

З огляду на викладене, зважа ючи на достатність представл ених позивачем документів, н еповідомлення відповідачем поважних причин нез' явленн я у судове засідання справа р озглядається за наявними в н ій матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуа льного кодексу України.

Перед початком розгляду сп рави по суті представника по зивача було ознайомлено з пр авами та обов' язками у відп овідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику у су довому засіданні роз' яснен о вимоги ст.81-1 ГПК України. Судо м, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, я кий долучено до матеріалів с прави.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 с т.129 Конституції України, осно вними засадами судочинства є рівність усіх учасників суд ового процесу перед законом та судом, забезпечення довед еності вини, змагальність ст орін та свобода в наданні ним и суду своїх доказів і у довед енні перед судом їх переконл ивості.

Згідно ст.42 ГПК України - прав осуддя у господарських судах здійснюється на засадах рів ності всіх учасників судовог о процесу перед законом і суд ом. Відповідно до ст.43 ГПК Укра їни - судочинство у господарс ьких судах здійснюється на з асадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть учас ть у справі, обґрунтовують св ої вимоги і заперечення пода ними суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповід но до ст.34 ГПК України господа рський суд приймає тільки ті докази, які мають значення дл я справи.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Товариством з обме женою відповідальністю „Мер ежа сервісних станцій „ТІДІС І-ДАЛЬНОБОЙ” (власник) та Фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_1 (зберігач) був укладени й договір відповідального зб ерігання, предметом якого є п невматичні шини для вантажно го автотранспорту, які перед аються власником зберігачу н а відповідальне зберігання ( пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 1.2., 2.1. договору продукція належить власнико ві та передається на склад зб ерігача по акту прийому-пере дачі.

Датою передачі на зберіган ня вважається дата, зазначен а в товарно-супровідній доку ментації в момент передачі п родукції зберігачу (уповнова женою ним особою). З цього моме нту зберігач несе ризик випа дкової загибелі продукцію та повну фінансову відповідаль ність за схоронність та іден тифікацію продукції - відпо відно до цін власника, дійсни х на дату завдання збитків (пс ування, втрати) продукції (пун кт 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору визначе но права власника. Так, власни к має право перевіряти умови зберігання продукції на скл аді зберігача, а також провод ити інвентаризацію залишків продукції (пункт 3.1.1. договору) .

Пунктом 3.4. договору визначе но обов' язки зберігача. Зок рема, зберігач зобов' язаний в дводенний термін повернут и товар власнику за першою йо го вимогою (пункт 3.4.2. договору) ; 15-го та 30-го числа кожного міся ця, направляти власникові (по факсу) акт інвентаризації по категоріях продукції власни ка, що перебуває на його склад і з підтвердженням про отрим ання з боку власника (пункт 3.4.3. договору); безперешкодно доп ускати уповноважених предст авників власника на свій скл ад для перевірки умов зберіг ання продукції та проведення її інвентаризації (пункт 3.4.4. д оговору).

Відповідно до пункту 5.1. винн а сторона повинна відшкодову вати іншій стороні збитки, по несені у зв' язку з виконанн ям цього договору, виходячи з цін на продукцію, що діють на момент виникнення ситуації, яка призвела до цих збитків.

У випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний до подальшого ц ільового використання, що ві дбулося з вини зберігача, ост анній відшкодовує власников і її повну вартість, яка вказа на у актах приймання-передач і (пункт 5.2. договору).

За неналежне виконання умо в цього договору зберігач зо бов' язується сплатити влас нику штраф у розмірі 30% від вар тості втраченого товару. Спл ата штрафу не звільняє збері гача від виконання взятих на себе за цим договором зобов' язань (пункт 5.3. договору).

Даний договір набуває чинн ості з моменту підписання йо го сторонами та діє до 31.12.2007р. До говір вважається автоматичн о пролонгованим на 1 рік, якщо сторони за 30 банківських днів до моменту припинення його д ії не мають наміру розірвати договір (пункт 7.1. договору).

З матеріалів справи вбачає ться, що договір підписаний с торонами з прикладанням печа ток підприємств та на тепері шній час не припинив своєї ді ї.

Оцінивши договір, з якого ви никли цивільні права та обов ' язки сторін, суд дійшов вис новку, що укладений між сторо нами правочин за своїм зміст ом та своєю правовою природо ю є договором зберігання, яки й підпадає під правове регул ювання норм глави 66 Цивільног о кодексу України та є підста вою для виникнення у його сто рін господарських зобов' яз ань, а саме майново-господарс ьких зобов' язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 50 9 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов' язков ими для виконання сторонами.

Відповідно до ст.936 ЦК Україн и за договором зберігання од на сторона (зберігач) зобов'яз ується зберігати річ, яка пер едана їй другою стороною (пок лажодавцем), і повернути її по клажодавцеві у схоронності.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на зберігання пневматичні ш ини для вантажного автотранс порту: модель FD600, типорозмір 315/8 0R22,5, кількість 4 одиниці, вартіс ть з ПДВ: 8700грн. за актом прийма ння-передачі №1 від 03.01.2007р. Факт о тримання відповідачем спірн ого товару на вказану суму пі дтверджується підписом відп овідача на акті та відбитком печатки, (копія, а.с.7).

Статтею 938 ЦК України встано влено, що зберігач зобов'язан ий зберігати річ протягом ст року, встановленого у догово рі зберігання.

Якщо строк зберігання у дог оворі зберігання не встановл ений і не може бути визначени й виходячи з його умов, зберіг ач зобов'язаний зберігати рі ч до пред'явлення поклажодав цем вимоги про її повернення .

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'яв лення поклажодавцем вимоги п ро її повернення, зберігач ма є право зі спливом звичайног о за цих обставин строку збер ігання вимагати від поклажод авця забрати цю річ в розумни й строк.

Статтею 953 ЦК України зберіг ач зобов'язаний на першу вимо гу поклажодавця повернути рі ч, навіть якщо строк її зберіг ання не закінчився.

У листопаді 2009р. позивач наді слав відповідачу вимогу №2067 в ід 06.11.2009р. про повернення товару або у разі його втрати сплату вартості товару у сумі 8700грн. Ф акт надсилання вимоги підтве рджується фіскальним чеком № 1783 від 09.11.2009р., описом вкладення у поштове відправлення від 09.11.20 10р. (а.с.57, 58).

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и та ст. 193 ГК України, зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту та інших вимог, що звичайно ставляться.

17.11.2009р. на підставі пункту 3.1.1. д оговору, у зв' язку з невикон анням пункту 3.4.2. договору, пред ставниками позивача проведе но інвентаризацію на складі відповідача. За результатами , якої виявлено, що товарно-мат еріальні цінності, передані на склад відповідача по акту приймання-передачі відсутні , про що складено інвентариза ційний опис №1. Вказаний опис п ідписаний відповідачем з при кладанням його печатки, що вк азує на те, що відповідач був о знайомлений з вимогою позива ча про повернення товару, зна в про порушення ним договірн их зобов' язань щодо поверне ння товару та погодився з тим , що спірний товар на його скла ді відсутній.

Згідно ст. 944 ЦК України збері гач не має права без згоди пок лажодавця користуватися річ чю, переданою йому на зберіга ння, а також передавати її у ко ристування іншій особі.

Згідно ст.949 ЦК України збері гач повинен повернути поклаж одавцеві річ, яка була переда на на зберігання, або відпові дну кількість речей такого с амого роду та такої самої яко сті.

За втрату (нестачу) або пошк одження речі, прийнятої на зб ерігання, зберігач відповіда є на загальних підставах (ста ття 950 ЦК України).

За приписами ст.951 ЦК України завдані поклажодавцеві втра тою (недостачею) або пошкодже нням речі, відшкодовуються з берігачем у разі втрати (нест ачі) речі - у розмірі її вартос ті.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (стаття 33 ГПК України). В иходячи з цього, позивач пови нен довести наявність збиткі в і неправомірної поведінки, безпосередній причинний зв' язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, в ідповідач повинен довести ві дсутність своєї вини.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся д о відповідача з проханням по вернути товар, що знаходитьс я у нього на зберіганні, але ві дповідачем, в порушення умов договору, вказаний товар пов ернуто не було. Натомість, бул о з' ясовано, що спірний това р відсутній на складі відпов ідача, що останнім в ході судо вого розгляду не спростовано .

За таких обставин, відповід ач зобов'язаний відшкодувати позивачу згідно приписів ст .951 ЦК України вартість переда ної на зберігання продукції у сумі 8700грн.

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема сплата неуст ойки.

Статтею 612 ЦК України передб ачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зо бов'язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом. Прострочен ня боржника не настає, якщо зо бов'язання не може бути викон ане внаслідок прострочення к редитора.

Згідно ст.613 ЦК України креди тор вважається таким, що прос трочив, якщо він відмовився п рийняти належне виконання, з апропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільног о законодавства чи випливают ь із суті зобов'язання або зви чаїв ділового обороту, до вчи нення яких боржник не міг вик онати свого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не допущен о прострочення в розумінні с т.613 ЦК України, що не звільняє в ідповідача від відповідальн ості, передбаченої пунктом 5.3. договору за неналежне викон ання умов договору.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штра фними санкціями у цьому Коде ксі визнаються господарські санкції у вигляді грошової с уми (неустойка, штраф, пеня), як у учасник господарських відн осин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил зд ійснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов'язання.

За приписом ст.549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов' язання. Штра фом є неустойка, що обчислюєт ься у відсотках від суми неви конаного або неналежно викон аного зобов'язання.

Судом перевірено вимоги по зивача стосовно стягнення шт рафу у сумі 2610грн. та встановле но, що зазначений порядок нар ахування відповідає порядку , визначеному сторонами у пун кті 5.3. договору, а також не супе речить вимогам чинного закон одавства України щодо порядк у його розрахунку.

З огляду на викладене, врахо вуючи, що позов позивачем обґ рунтований, відповідає закон одавству, фактичним обставин ам справи та підтверджений в ідповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підляга ють задоволенню повністю.

Судові витрати покладають ся на відповідача, відповідн о до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевиклад ене, керуючись ст.129 Конституц ії України, ст.ст.202, 509, 526, 549, 611, 612, 613, 629, 936 , 938, 944, 949, 950, 951, 953 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193, 230 Господа рського кодексу України, ст.с т.4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського про цесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м. Бровар и, Київська область до Суб' є кта підприємницької діяльно сті-фізичної особи ОСОБА_1 , м. Красногорівка, До нецька область про стягнення вартості втраченого товару у розмірі 8700грн., штрафу у розмі рі 2610грн. - задовольнити у пов ному обсязі.

Стягнути з Суб' єкта підпр иємницької діяльності-фізич ної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА _1; ідентифікаційний код Н ОМЕР_1) на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” (07400, Київсь ка обл., м. Бровари, вул. Богунсь ка, 26В; ідентифікаційний код 3321 2540) вартість втраченого товар у у розмірі 8700грн., штраф у розм ірі 2610грн., витрати по сплаті де ржавного мита у сумі 113,10грн., ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя

Виготовлено 5 прим.

4 - сторонам;

1 - у справу.