Рішення

від 22.02.2022 по справі 141/892/20

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/892/20

Провадження №2/141/10/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

за участю сторін -

позивачі: не з`явилися,

представника позивача ОСОБА_1 : адвоката Неживок І.В.,

представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : адвоката Костриці В.С.

відповідача 1: ОСОБА_4 ,

представника відповідача 1 : адвоката Підчасюка В.Ю.

відповідачі 2, 3 : не з`явилися,

третя особа : не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 141/892/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних власників «Золота нива», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі Центр надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради про визнання недійсними документів щодо земельних ділянок, скасування реєстрації прав, визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2020 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області, виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних власників «Золота нива» про визнання недійсними документів щодо земельних ділянок, скасування реєстрації прав, визнання права власності на земельні ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 14 червня 2012 року по справі № 218/825/12 визнано за відповідачем 1 ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 3,28 га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0311042 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнано за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 3,28 га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай серії ВН №0311043), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вказаного рішення суду та наявних сертифікатів на право на земельні ділянки (паї) ОСОБА_4 замовила і виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Дану технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності, затверджено розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348. На підставі цього ж розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 ОСОБА_4 25.10.2012 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 208881 та серії ЯМ № 208882 про право власності відповідача 1 на земельні ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га та кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно. В подальшому, відповідач 1 розпорядилась вказаними земельними ділянками на власний розсуд, уклавши 06 грудня 2012 року з АКПП «Золота нива» с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області договори оренди землі № 127 та № 128 терміном на 10 років, що були зареєстровані реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області 05.02.2014 року.

Протягом 2012 - 2020 років відповідач 1 отримувала орендну плату за користування вказаними земельними ділянками. У 2019 році позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо, що відповідач 1 у незаконний спосіб набула право власності на вказані земельні ділянки (паї) та ними, як особами, які не брали участі у справі, не погодившись із рішенням суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу з підстав порушення рішенням Оратівського районного суду їх права на спадкування, яке передбачене чинним законодавством. Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі № 218/825/12 попередньо встановлено факт прийняття ОСОБА_7 , спадкодавцем позивачів, та, відповідно, позивачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і задоволено їх апеляційну скаргу, рішення Оратівського районного суду скасовано.

За вказаних обставин настає послідовне і похідне скасування документів (рішень), які стали підставами для подальшого оформлення і реєстрації за відповідачем 1 права власності на вказані земельні ділянки. Також взамін земельних сертифікатів, встановленням площ земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів, визнання недійсними правових документів та визнання протиправними і скасування реєстрації права власності і права оренди відповідно за відповідачем-1 та відповідачем-3, наступним є визнання за кожним з позивачів права приватної власності на вказані земельні ділянки в залежності від частки, яка б належала кожному з спадкодавців. Позивачами в добровільному порядку проведено поділ земельних ділянок.

Таким чином, позивачі просять суд визнати недійсним розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_4 на земельні ділянки (паї) номер НОМЕР_1 площею 3,5848 га та номер НОМЕР_2 площею 3,5190 га на території Підвисоцької сільської ради; визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 208881 на земельну ділянку площею 3,5848 га, а також серії ЯМ № 208882 на земельну ділянку площею 3,5190 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію, права приватної власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки; визнати недійсними договори оренди на земельні ділянки, а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди вищевказаних земельних ділянок.

Також позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га, що розташована на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд визнати за ними право власності по 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га, що розташована на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 141/892/20, призначено підготовче судове засідання на 31.03.2021 року.

31.03.2021 року розгляд підготовчого судового засідання було перенесено на 06.05.2021 року, у зв`язку з неявкою сторін.

28.04.2021 року до суду надійшов відзив відповідача 1 ОСОБА_4 , відповідно до якого відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач 1 зазначила, що позивачами не доведено факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також не доведено, що спадкодавці ОСОБА_8 та ОСОБА_7 оформили належним чином спірні земельні ділянки як власники. Поряд з цим, вимоги позивачів є необґрунтованими, оскільки позивачі ставлять вимогу про визнання права власності на земельні ділянки із зазначенням конкретної площі та кадастрових номерів, проте спірними земельними ділянками ніхто із спадкоємців, починаючи із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не володів, оскільки вони та той час не були приватизовані. Одночасно, у відзиві заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки позивачі заявляють свої вимоги у 2020 році, хоча останнім було відомо про порушення їх прав починаючи з дати, коли відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Оскільки, позивачами не було звернень до нотаріуса та до суду у визначений законом строк щодо відновлення своїх порушених прав, відповідач 1 вважає, що зазначене вказує на пропуск строку позовної давності.

Ухвалою суду від 06.05.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено справу до розгляду на 03.06.2021.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року залучено до участі у справі Вінницьку районну державну адміністрацію Вінницької області та центр надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради, підготовче судове засідання призначено на 08.07.2021 року.

Судове засідання, призначене на 08.07.2021 року, не відбулось та було відкладено на 10.08.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді.

Ухвалою суду від 10.08.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2021 року.

Ухвалами суду від 09.09.2021 року та від 05.10.2021 року розгляд судового засідання цивільної справи відкладено на 05.10.2021 року та на 02.11.2021 року відповідно.

Судове засідання, призначене на 02.11.2021 року, відкладено на 07.12.2021 року, у зв`язку з технічними несправностями (відключення мережі інтернет провайдером), які виникли під час проведення відеоконференцзв`язку із Шаргородським районним судом Вінницької області.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року відкладено розгляд судового засідання цивільної справи на 19.01.2022 року, у зв`язку з необхыдныстю витребування спадкових справ.

Судове засідання, призначене на 19.01.2022 року, не відбулось та було відкладено на 23.02.2022 року, у зв`язку з відпусткою судді.

В судове засідання, призначене на 23.02.2022 року, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, заяв та клопотань суду не подали.

Відповідач 2 Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. При цьому, 02.06.2021 року на адресу суду надійшла заява голови Вінницької районної державної адміністрації № 01-51/954 від 25.05.2021 року про розгляд справи без участі представника Вінницької районної державної адміністрації, при вирішенні заявлених вимог покладається на розсуд суду.

Відповідач 3 виробничий кооператив «Агрокооператив приватних власників «Золота нива», будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, повноважного представника до суду не направив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі Центр надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. При цьому, 22.07.2021 року на адресу суду надійшла заява голови Оратівської селищної ради № 1392/04-02 від 21.07.2021 року про заперечення з приводу залучення як третю особу Центр надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради, оскільки зазначений відділ не є правонаступником ліквідованого центру надання адміністративних послуг при Оратівській районній державній адміністрації та не є юридичною особою, просить розгляд справи здійснювати без участі представника Оратівської селищної ради.

В судовому засіданні 23.02.2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Неживок І.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково зазначив, що у судовому засіданні встановлено обставинами справи, що відповідач 1 у не встановлений законом спосіб оформила право власності на оспорювані земельні ділянки, що позбавило позивачів свого законного права отримати дані земельні ділянки у власність. При цьому, обставини щодо незаконного оформлення даних земельних ділянок були встановлені у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.01.2020 року. В ході розгляду судом апеляційної інстанції беззаперечно було встановлено факт прийняття батьком позивача 1 ОСОБА_1 - ОСОБА_8 спадщини після смерті його батьків, оскільки ОСОБА_8 на момент смерті спадкодавців проживав з ними, а тому відповідно вступив в управління спадковим майном. В подальшому, ОСОБА_1 також прийняла спадщину після смерті батька шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Додатково зазначив, що відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщини, яку вона написала у 2012 році, не має ніякої юридичної сили, що також підтверджено постановою суду апеляційної інстанції. Вважає, що посилання сторони відповідача на застосування строку позовної давності безпідставні, оскільки, хоча оформлення земельних ділянок відбулось на підставі рішення Оратівського районного суду від 2012 року, однак дане рішення 21.01.2020 року скасовано постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області, а тому строки позовної давності обраховуються саме з 21.01.2020 року та не пропущені при подачі зазначеного позову.

В судовому засіданні 23.02.2022 року представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Костриця В.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_4 , в порушення чинного законодавства, у незаконний спосіб відповідно до норм ЦПК, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, отримала свідоцтва без будь-якого позасудового вирішення спору. Зазначає, що матеріалами справи підтверджено той факт, що ОСОБА_8 не відмовився від своєї частки у спадковому майні, а тому оформлення права власності на підставі розпорядження, яке видано після набрання рішенням Оратівського районного суду законної сили, однак в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції, має бути визнано недійсним, та, після визнання недійсним вказаного документа, всі послідуючі документи, видані на підставі вказаного документа мають бути визнані також недійсними, а право власності має бути також скасовано. Також вказує, що позивачами було здійснено в добровільному порядку поділ спадкового майна, та вважає, що дані земельні ділянки не можуть перебувати у власності відповідача, оскільки оформлені в порушення чинного законодавства. Також, оскільки позивачі понесли витрати, просить стягнути витрати зі сплати судового збору з відповідача 1 на користь позивачів.

Відповідач 1 ОСОБА_4 та представник відповідача 1 адвокат Підчасюк В.Ю. в судовому засіданні 23.02.2022 позовні вимоги не визнали у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Додатково адвокат Підчасюк В.Ю. зазначив, що позивачами не вказано належних підстав, що свідчили б про перешкоди у встановлений законодавством строк оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , котрі на момент своєї смерті володіли виключно свідоцтвами на земельні ділянки, а тому ОСОБА_10 та ОСОБА_8 мали право успадкувати лише право на земельні ділянки. Крім того, матеріалами спадкових справ, дослідженими в судовому засіданні, не доведено, що спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_6 належало ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Вважає, що жодна з вимог позивачів не доведена належними доказами. Також підтримав клопотання про застосування строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторним) серії НОМЕР_3 , про що 18.08.2001 року виконавчим комітетом Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області складено відповідний актовий запис № 17.

Як вбачається з довідки № 273 від 04.11.2019 року, виданої виконкомом Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно до запису в погосподарській книзі № 1 виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, особовий рахунок № НОМЕР_4 , померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Також на день смерті спадкодавця, ОСОБА_2 , станом на 16.08.2001 року, за вказаною адресою були зареєстровані і проживали: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (запис поновлено повторно), про що 30.03.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області складено відповідний актовий запис № 01.

Як вбачається з довідки № 274 від 04.11.2019 року, виданої виконкомом Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно до запису в погосподарській книзі № 1 виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, особовий рахунок № НОМЕР_4 , помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця, ОСОБА_6 , за вказаною адресою був зареєстрований і проживав: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син.

Згідно повідомлення в.о. завідувача Оратівською державною нотаріальною конторою Манус В.В. №416/01-16 від 15.12.2021 року та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 67784524 від 15.12.2021 року та № 67784508 від 15.12.2021 року, спадкові справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 не заводилися.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , про що 16.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області складено відповідний актовий запис № 37.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 від 11.05.1997 року, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 уклали шлюб 11.05.1997 року, прізвище дружини після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_14 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 24378155 від 03.08.2010 року, спадкову справу після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровано приватним нотаріусом Дроновою В.О. 03.08.2010 року.

Так, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2011 року, спадкоємцем зазначеного у вказаному свідоцтві майна ОСОБА_8 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,0569 га, кадастровий номер: 0523184100:02:002:0142, розташованої на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_11 від 23.08.1981 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 23.08.1981 року уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_16 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_13 , про що 08.05.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області складено відповідний актовий запис № 21.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 67920634 від 22.12.2021 року, спадкову справу після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , заведено Шаргородською державною нотаріальною конторою 26.02.2010 року за заявою ОСОБА_3 .

Так, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.02.2010 року, спадкоємцем зазначеного у вказаному свідоцтві майна ОСОБА_7 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 є його дружина ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та розташованого на присадибній земельній ділянці, належній спадкодавцю.

Як вбачається з інформації Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області № 183 від 01.11.2019 року, у Підвисоцькій сільській раді Оратівського району Вінницької області не посвідчувалися заяви від ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на відмову від спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а потім від ОСОБА_8 на відмову від спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 .

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 14.06.2012 року у справі № 218/825/12 позов ОСОБА_4 до Підвисоцької сільської ради, Оратівського району, Вінницької області, Оратівської РДА Вінницької області, відділу Держкомзему в Оратівському районі Вінницької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 3,28 га, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0311042, виданого 15.07.1997 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підвисоке Оратівського району Вінницької області. Також визнано за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 3,28 га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0311043, виданого 15.07.1997 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підвисоке Оратівського району Вінницької області.

Розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області № 288 від 31.07.2012 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку технічної документації для складання проекту організації території земельних часток (паїв) на території Підвисоцької сільської ради.

Розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області № 348 від 05.09.2012 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) на територіях Животівської, Якимівської, Підвисоцької, Зарудянської, Юшковецької сільських рад» затверджено технічні документації із землеустрою, в тому числі і у частині щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_4 на земельні ділянки (паї) номер НОМЕР_1 площею 3,5848 га та номер НОМЕР_2 площею 3,5190 га на території Підвисоцької сільської ради.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 208881, виданого 25 жовтня 2012 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052310001003221, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.01.2014 року реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області вчинено державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 4388816), про право приватної власності ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 275487005231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

06.12.2012 року між ОСОБА_4 та АКПП «Золота нива» укладено договір оренди землі № 127, предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.02.2014 року реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області вчинено державну реєстрацію права оренди (номер запису про інше речове право: 4637367) за орендарем Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» об`єкту нерухомого майна: 275487005231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, та яка належить орендодавцю ОСОБА_4 .

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 208882, виданого 25 жовтня 2012 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052310001003222, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.01.2014 року реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області вчинено державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 4389154), про право приватної власності ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 275505905231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

06.12.2012 року між ОСОБА_4 та АКПП «Золота нива» укладено договір оренди землі № 128, предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.02.2014 року реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області вчинено державну реєстрацію права оренди (номер запису про інше речове право: 4637064) за орендарем Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка об`єкту нерухомого майна: 275505905231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, та яка належить орендодавцю ОСОБА_4 .

21.01.2020 року постановою Вінницького апеляційного суду у справі № 218/825/12 скасовано рішення Оратівського районного суду від 14.06.2012 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, Оратівської РДА Вінницької області, відділу Держкомзему в Оратівському районі Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовлено.

Постанова апеляційного суду від 21.01.2020 року набрала законної сили та не оскаржувалась в касаційному порядку.

З огляду на вказані обставини та той факт, що відповідач ОСОБА_17 незаконно набула право власності на земельні ділянки та передала їх в оренду, оскільки саме вони є спадкоємцями на дане майно, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять суд скасувати усі правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки та на визнати за ними право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га та право власності по 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га, що розташовані на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, відповідно.

Визначаючись щодо встановлених обставин справи та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Щодо позовної вимоги про визнання розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 та державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ міст, районів та областей.

Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.

В рішенні по справі «Онер`їлдіз проти Туреччини» Європейський суд висловився наступним чином: «Справжнє, ефективне здійснення права, що охороняється цією нормою, не залежить від одного обов`язку держави не втручатися і може вимагати забезпечення позитивних заходів щодо захисту, особливо, якщо існує позитивний зв`язок між заходами, здійснення яких заявник вправі очікувати від державних органів, і ефективним користуванням його майном...».

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право користуватися нею на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.п. «а», «б», «в», «г» ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 911/2701/17 (провадження № 12-258гс18) вказано, що частиною п`ятою статті 116 ЗК України унормовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Земельні ділянки формуються як об`єкти цивільних прав: власності, постійного користування, оренди відповідно до закону, і припинення прав щодо цих об`єктів також має відбуватись виключно у відповідності до закону».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18).

В силу статті 41 Конституції України, статті 90 ЗК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Власники земельних ділянок мають право продавати, іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, самостійно господарювати на своїй землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку.

У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно частини першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, недійсним у судовому порядку може бути визнано акт (рішення) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, якщо він не відповідає вимогам законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав акт (рішення), але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст. ст. 116, 118 ЗК України.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22.05.2013 в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

З огляду на вказане й встановлені в судовому засіданні судом обставини та той факт, що постановою Вінницького апеляційного суду від 21.01.2020 року у справі № 218/825/12 відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позову про визнання права на земельні частки (пай), суд доходить висновку, що розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_4 на земельні ділянки (паї) номер НОМЕР_1 площею 3,5848 га та номер НОМЕР_2 площею 3,5190 га на території Підвисоцької сільської ради, яке, в свою чергу, стало підставою для оформлення за відповідачем 1 права власності на спірні земельні ділянки, а також відповідно державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 208881 від 25 жовтня 2012 року та серії ЯМ № 208882 від 25 жовтня 2012 року, слід визнати недійсним та скасувати, оскільки відповідач ОСОБА_4 фактично не мала прав на земельну частку (пай) площею 3,28 га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0311042 та на земельну частку (пай) площею 3,28 га згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0311043), так як не входила до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

При цьому, суд зауважує, що ні відповідачем 1, ні її представником обставини, встановлені постановою Вінницького апеляційного суду від 21.01.2020 року у справі № 218/825/12 не були спростовані під час розгляду справи 141/892/20.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

З 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пункти 8 та 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Зазначена позиція викладена Верховним судом в постанові у справі №910/10987/18 від 24.01.2020 року .

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Разом з тим, державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

При цьому, навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача (Постанова КГС ВС від 11.02.2020 у справі № 915/572/17).

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки площею 3,5848 з кадастровим номером 0523184100:02:002:0090 га та площею 3,519 га з кадастровим номером 0523184100:02:002:0091, що розташовані на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи 141/892/20 доведено, що відповідач 1 не мала законного права для оформлення спірних земельних ділянок.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди та скасування державної реєстрації права право оренди земельних ділянок.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Норми ч. 2 ст. 203 ЦК України передбачають, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 6 ч.5 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

Враховуючи наведене, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх умов договору, підписання спірного договору за викладеними у ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Частиною 1 статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Аналізуючи вказані норми цивільного законодавства в контексті спірних правовідносин, які виникли між сторонами у справі № 141/892/20, а також враховуючи той факт, що відповідач 1 ОСОБА_4 не мала права розпоряджатись спірними земельними ділянками, у тому числі укладати будь-які договори оренди щодо них, оскільки не є їх законним власником та набула на них право на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів оренди землі № 127 та № 128 від 06.12.2012 року відповідно, укладених між ОСОБА_4 та АКПП «Золота нива», підлягають задоволенню.

Відповідно до 4.2 ст. 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки судом визнано договори оренди землі № 127 та № 128 від 06.12.2012 року недійсними, суд доходить висновку, що вимога про скасування державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок також підлягає задоволенню, у зв`язку із скасуванням документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав оренди.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на земельні ділянки.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1267, ст. 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку

Крім того, як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме, відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів спадкових справ, позивачами не надано суду постанов нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі їм свідоцтв про право на спадщину на спірні земельні ділянки із визначеними частками, а також доказів звернення до нотаріуса за видачею відповідних свідоцтв.

При цьому, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на власний розсуд визначили частки у спадщині, незважаючи на те, що у матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , міститься заява ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини.

Поряд з цим, суд зазначає, що визначення розміру частки спадкоємців у спадщині за відсутності спору між ними є прерогативою нотаріуса, а не суду.

Аналізуючи вказані обставини, суд доходить висновку, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають, а позивачі не довели, що втрачена можливість щодо оформлення цього права у нотаріальному порядку, а тому звернення до суду із позовними вимогами про визнання права власності на земельні ділянки є передчасним.

Таким чином, зверненню до суду з позовом про визнання права власності має передувати вирішення питання про видачу спадкоємцю нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, що, в свою чергу, вказувало б на наявність підстав для вирішення питання про порушення або невизнання їх права у судовому порядку (постанова Верховного суду від 16.01.2019 р. у справі № 2-390/2006, від 24.07.2019 у справі № 2-6322/04).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання права власності на спірні земельні ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га та по 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га, задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача 1 ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (частини перша статті 261 ЦК України).

Відповідач 1 у відзиві заяві від 20.04.2021 року просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки про порушення їх справ позивачам мало бути відомо з дня, коли відкрилась спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_7 , однак позов пред`явлено лише у 2020 році.

Суд зазначає, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.01.2020 року встановлено, що позивачам стало відомо про порушення їх прав у 2019 році за наслідками ознайомлення із рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 14.06.2012 року у справі № 218/825/12. При цьому, постанова апеляційної інстанції прийнята 21.01.2020 року, а звернулись позивачі із даним позовом до суду 28.12.2020 року.

Таким чином, аналізуючи вказані часові проміжки та обставини справи, суд доходить висновку, що позивачі звернулись до суду у межах визначеного законом загального строку позовної давності, а тому заява відповідача 1 про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Інші заперечення відповідача 1 та її представника щодо заявлених позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими у судовому засіданні обставинами справи та наданими суду доказами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2 у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути понесені позивачами судові витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема оскільки судом задоволено дев`ять позовних вимог немайнового характеру, із відповідача 1 на користь кожного із позивачів підлягає стягненню судовий збір в сумі по 7567,20 грн. (840,8 грн.*9 = 7567,20 грн.), що в загальному розмірі становить 22701,60 грн.

Поряд з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при подачі позовної заяви до суду не доплачено судовий збір в розмірі по 14,50 грн з кожного за вимогу майнового характеру, а саме про визнання права власності на земельну ділянку, у задоволенні якої судом відмовлено. Отже, зазначений недоплачений судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 26, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 13, 15 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 21, 182, 203, 215, 253, 256, 257, 267, 393, 1216, 1261, 1267, 1268, 1278 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 13, 76- 82, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) на територіях Животівської, Якимівської, Підвисоцької, Зарудянської, Юшковецької сільських рад» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_4 на земельні ділянки (паї) номер НОМЕР_1 площею 3,5848 га та номер НОМЕР_2 площею 3,5190 га на території Підвисоцької сільської ради.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 208881, що виданий Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області 25 жовтня 2012 року на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052310001003221, про право власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , жительки АДРЕСА_3 , на земельну ділянку кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 208882, що виданий Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області 25 жовтня 2012 року на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05 вересня 2012 року № 348 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052310001003222, про право власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , жительки АДРЕСА_3 , на земельну ділянку кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію, вчинену реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області 22.01.2014 року ( номер запису про право власності: 4388816), про право приватної власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 , на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 275487005231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію, вчинену реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області 22.01.2014 року ( номер запису про право власності: 4389154), про право приватної власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 , на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 275505905231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Визнати недійсним договір оренди землі № 127 від 06 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 та АКПП «Золота нива» с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, ЄДРПОУ: 03733105, про оренду належної ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Визнати недійсним договір оренди землі № 128 від 06 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 та АКПП «Золота нива» с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, ЄДРПОУ: 03733105, про оренду належної ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,5190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, вчинену реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області 05.02.2014 року ( номер запису про інше речове право: 4637367), про реєстрацію права оренди орендарем Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка, код ЄДРПОУ: 03733105, об`єкту нерухомого майна: 275487005231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0090 площею 3,5848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, яка належить орендодавцю ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, вчинену реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області 05.02.2014 року ( номер запису про інше речове право: 4637064), про реєстрацію права оренди орендарем Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка, код ЄДРПОУ: 03733105, об`єкту нерухомого майна: 275505905231, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0523184100:02:002:0091 площею 3,519 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, яка належить орендодавцю ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , жительки АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , жительки АДРЕСА_4 , понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 7567 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , жительки АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_15 , жителя АДРЕСА_2 , понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 7567 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , жительки АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ідентифікаційний номер НОМЕР_16 , жительки АДРЕСА_2 , понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 7567 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_15 , жителя АДРЕСА_2 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 14 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ідентифікаційний номер НОМЕР_16 , жительки АДРЕСА_2 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 14 грн. 50 коп.

Копію рішення направити позивачам, відповідачам 2,3 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено згідно ч.6 ст. 259 ЦПК України 04.03.2022 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ).

ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ).

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ).

Відповідачі:

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 ).

Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, Вінницької області).

Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних власників «Золота нива» (вул. Центральна 11 а, с. Балабанівка, Вінницького району Вінницької області, 22653).

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі:

Центр надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради (вул. Героїв Майдану, 82, смт Оратів, Вінницького району, Вінницької області, 22600).

Суддя С.В. Климчук