Рішення

від 20.02.2022 по справі 902/1075/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2022 р.Cправа № 902/1075/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представників:

позивача - Брилянт І.О.,

відповідача - Ковальчука Є.М.,

присутньої - Подгурської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21021)

до: Приватного підприємства "Кріптон" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21029)

про визнання розірваним договору оренди та стягнення 160 918,3 грн,

В С Т А Н О В И В :

Приватним акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" подано позов до Приватного підприємства "Кріптон" про визнання розірваним договору оренди та стягнення 160 918,3 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1075/21 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.11.2021.

В ході розгляду справи, за результатами проведеного судового засідання 07.12.2021 з урахуванням визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження в порядку ст. 250 ГПК України, призначивши підготовче засідання на 23.12.2021. При цьому продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Під час підготовчого провадження у справі учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 94-127, том 1); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 180-200, том 1).

Окрім того, за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи долучено ряд додаткових доказів щодо передачі позивачем в оренду приміщення, яке займав відповідач, іншому підприємству - ПП "Діброва ТА" (а.с. 128-141, т. 1), а також доказів сплачених орендних платежів (а.с. 209-254, т. 1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 21.02.2022.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечив, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на систематичне невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди приміщення для офісу №12/032 від 01.04.2012 (Договір) в частині внесення орендних платежів, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" заявлено вимоги до Приватного підприємства "Кріптон" про визнання розірваним Договору оренди з 19.04.2020 та стягнення 160 918,3 грн заборгованості, з яких: 111 718 грн - основного боргу; 19 774,09 грн - інфляційних втрат; 19 959,26 грн - пені та 9 466,95 грн - 3% річних.

Момент розірвання Договору саме з 19.04.2020 позивач пов`язує з отриманням відповідачем повідомлення про припинення дії Договору внаслідок невнесення ПП "Кріптон" орендної плати більше ніж за два календарних місяці та викладеною у ньому вимогою в строк до 19.04.2020 звільнити орендовані приміщення.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за умовами Договору Орендодавець мав передати Орендарю в оренду приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, поверх 3, загальною площею 98,7 м.кв., складське приміщення 30 кв.м, стоянка 2-х автомобілів. При цьому за Актом №1/032 прийому - передачі за договором оренди №12/032 від 01.04.2012 ПП "Кріптон" прийняв у тимчасове користування офісне приміщення на 3-ому поверсі загальною площею 98,0 кв.м.

Таким чином, відповідач акцентує увагу, що окрім офісних приміщень в оренду по договору №12/032 від 01.04.2012 він більше нічого не отримував, а тому й немає сплачувати додатково кошти за оренду.

Окрім того, відповідач вказує, що гарантійний лист №68 від 29.10.2019, на який посилається позивач в якому ПП "Кріптон" начебто визнає наявну заборгованість в сумі 83061,37 грн та просить погодження щодо сплати рівними частинами в розмірі 10000 грн щомісячно з 01.11.2019, не стосується правовідносин з Договору оренди приміщення для офісу №12/032 від 01.04.2012 та в ньому відсутнє будь-яке посилання на цей Договір.

В той же час між сторонами починаючи з 2012 року укладались декілька договорів оренди різних приміщень, та лист на який посилається позивач стосується іншого договору.

Також відповідач заперечує момент розірвання Договору з 19.04.2020, зазначаючи, що на підставі положення пунктів 5.3 та 7.1 Договору останній в разі систематичної несплати орендарем припинився би раніше - після невнесення ПП "Кріптон" орендної плати більше ніж за два календарні місяці. При цьому ПП "Кріптон" вважає необґрунтованим здійснений позивачем розрахунок заборгованості.

У відповіді на відзив позивач вказує, що сторони погоджували та укладали додаткові угоди до Договору, якими визначали загальний розмір сплати орендної плати за користування зазначеними в них приміщеннями, як офісного так і складського приміщення (боксу).

Щодо гарантійного листа відповідача №68 від 29.10.2019, який останній не пов`язує до спірних правовідносин за Договором, то Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" акцентує увагу, що за змістом такого листа відповідач просив погодити сплату заборгованості рівними частинами в розмірі 10000 грн помісячно з 01.11.2019. При цьому 01.11.2019 від відповідача надійшла оплата в сумі 12000 грн, у призначенні платежу міститься посилання на оплату за оренду приміщення саме за спірним Договором (платіжне доручення №6 від 01.11.2019).

Окрім того, з наданого відповідачем Акту звірки взаєморозрахунків за період з 30.01.2014 по 29.02.2020 слідує, що ПП "Кріптон" припинило сплачувати орендну плату з 31.12.2018.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.04.2012 між Приватним акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" (Орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Кріптон" (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди приміщення для офісу №12/032 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння наступне приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, поверх 3, загальною площею 98,7 м.кв, складське приміщення 30 м.кв, стоянка 2-х автомобілів, що знаходиться у повній власності Орендодавця.

Передача приміщення що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду. Власником приміщення, що надається в оренду залишається ПрАТ "Вінницяоблпаливо", а Орендар на платній основі володіє та користується ним протягом терміну оренди (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору термін оренди складає 1 (один) рік з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання. Якщо жодна сторона в термін 30-ти днів до закінчення даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний Договір автоматично пролонгується на один рік.

Орендна плата з урахуванням ПДВ складає 4780 грн за місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця на пізніше 10 числа кожного місяця (п.п. 5.1., 5.3. Договору).

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що дія Договору припиняється достроково, зокрема, у випадку не внесення Орендарем орендної плати більше ніж за 2 (два) календарних місяці.

Згідно із п. 8.2. Договору за затримку орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу та відшкодовує понесені збитки.

Факт прийняття відповідачем у тимчасове платне користування офісного приміщення на 3-му поверсі загальною площею 98 кв.м відповідно до умов Договору підтверджується Актом прийому-передачі №1/032 від 01.04.2012.

Згодом між сторонами укладено ряд додаткових угод про збільшення розміру орендної плати, за змістом яких орендна плата визначена як за офісні, так і складські приміщення (бокс).

За умовам додаткових угод орендна плата склала:

- з 01.09.2016 - 6900 грн в т.ч. ПДВ, що включає 6100 грн за офісні приміщення та 800 грн за складські приміщення (додаткова угода №3 від 15.08.2016);

- з 01.04.2017 - 7190 грн в т.ч. ПДВ, що включає 5970 грн за офіс та 1400 грн за бокс (додаткова угода №3 від 15.03.2017);

- з 01.10.2018 - 8260 грн в т.ч. ПДВ, що включає 7000 грн за офіс та 1260 грн за бокс (додаткова угода №4 від 20.08.2018);

- з 01.10.2019 - 8460 грн в т.ч. ПДВ, що включає 7200 грн за офіс та 1260 грн за бокс (додаткова угода №4 від 31.08.2019).

Відповідач звернувся до відповідача із гарантійним листом вих. №68 від 29.1.2019, зазначаючи, що у зв`язку із зниженням обсягів робіт та відповідно нестабільним фінансовим становищем у ПП "Кріптон" виникла заборгованість по орендній платі в сумі 93 061,37 грн. Тому відповідач просив погодити сплату заборгованості рівними частинами в розмірі 10000 грн щомісячно, починаючи з 01.11.2019.

Цією ж датою (01.11.2019) надійшла проплата Приватного підприємства "Кріптон" 12000 грн, у призначенні платежу міститься посилання на оплату за оренду приміщення саме за спірним Договором (платіжне доручення №6 від 01.11.2019). Згодом здійснено наступні проплати з таким же призначенням платежу: на суму 10000 грн (платіжне доручення №10 від 08.11.2019) та на суму 5000 грн (платіжне доручення №45 від 04.12.2019).

Систематичне невнесення відповідачем орендних платежів за Договором слугувало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" із позовними вимогами до Приватного підприємства "Кріптон" про визнання розірваним Договору оренди з 19.04.2020 та стягнення 160 918,3 грн заборгованості, з яких: 111 718 грн - основного боргу (орендної плати); 19 774,09 грн - інфляційних втрат; 19 959,26 грн - пені та 9 466,95 грн - 3% річних.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Частиною 1 статтею 759 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України (ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, за умовами п. 5.3. Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця на пізніше 10 числа кожного місяця.

Разом з тим, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в сукупності, зокрема, доданим до відзиву на позовну заяву актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, складеним та підписаним в односторонньому порядку Приватним підприємством "Кріптон", з 31.12.2018 відповідач перестав сплачувати орендні платежі, наступна оплата послідувала лише 01.11.2019.

Відповідно до частини третьої статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини перша-четверта статті 188 ГК України).

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладанні договору.

Положеннями статті 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Отже, відмова від договору найму є одностороннім правочином, а тому не вимагає згоди іншої сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №910/4391/19.

Так, п. 7.1. Договору сторони погодили, що дія Договору припиняється достроково, зокрема, у випадку не внесення Орендарем орендної плати більше ніж за 2 (два) календарних місяці.

Як зазначалося вище, з 31.12.2018 відповідач перестав сплачувати орендні платежі, наступна оплата послідувала лише 01.11.2019, що підтверджує факт систематичної несплати понад 3 місяці.

Таким чином, враховуючи умови п. 5.3. (орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця на пізніше 10 числа кожного місяця) та п. 7.1. Договору (дія Договору припиняється достроково, зокрема, у випадку не внесення Орендарем орендної плати більше ніж за 2 (два) календарних місяці), суд приходить до висновку, що Договір припинив дію з 11.02.2019.

Окремо слід зазначити, що сам по собі факт систематичного порушення умов договору оренди щодо несплати орендної плати є підставою до розірвання договору, незважаючи на те, чи така заборгованість була виплачена в подальшому. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 у справі № 318/433/18.

Суд зауважує, що хоча така судова практика стосується договору оренди земельної ділянки, однак суд не вбачає неможливості її застосування в межах аналогічних спірних відносин за договором найму майна.

Враховуючи викладене, позаяк відмова відповідача від Договору відбулася в односторонньому порядку в силу умов Договору, тому визнання розірваним Договору оренди з 19.04.2020 у судовому порядку є необґрунтованим, внаслідок чого суд прийшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 111 718 грн - основного боргу (орендної плати); 19 774,09 грн - інфляційних втрат; 19 959,26 грн - пені та 9 466,95 грн - 3% річних, суд враховує таке.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. (частина друга статті 785 ЦК України).

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Суд враховує, що позивачем заявлено основний борг у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 111 718 грн.

Разом з тим, оскільки Договір припинив дію з 11.02.2019, що охоплює прострочення орендних платежів за грудень 2018 року - січень 2019 року, правомірним є стягнення орендної плати за такий період в сумі 16 520 грн (розмір орендної плати за місяць визначений з 01.10.2018 в сумі 8260 грн в т.ч. ПДВ на підставі додаткової угоди №4 від 20.08.2018).

В силу приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, оскільки об`єкт оренди не був повернутий позивачу після припинення дії Договору, в подальшому до моменту вибуття орендованих приміщень із користування відповідача у Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" виникло право на стягнення з Приватного підприємства "Кріптон" неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. При цьому фактичне вибуття із користування відповідача об`єкта оренди пов`язане з передачею позивачем в оренду приміщення, яке займав відповідач, іншому підприємству - ПП "Діброва ТА" на підставі Договору оренди офісних приміщень №15/032 від 31.03.2020.

Таким чином, оскільки позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати, що поглинає суму орендних платежів, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу повністю, визначивши, що до складу основного боргу в сумі 111 718 грн включено 16 520 грн орендної плати та 95 198 грн неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що за затримку орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу та відшкодовує понесені збитки.

Водночас, визначаючись щодо заявлених позивачем інфляційних втрат, пені та 3% річних, то суд вважає правомірним таке нарахування лише за період прострочення орендних платежів грудня 2018 року - січня 2019 року. При цьому після припинення дії Договору оренди такі нарахування є безпідставними, позаяк законодавче установлення для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК не передбачено.

Таким чином, відповідно до здійсненого судом розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу у вигляді орендних платежів за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360", суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача 560,58 грн - інфляційних втрат; 2 424,6 грн - пені; 204,35 грн - 3% річних. При цьому у стягненні 19 213,51 грн - інфляційних втрат; 17 534,66 грн - пені та 9 262,6 грн - 3% річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо припинення дії Договору в силу умов самого Договору, що не потребує визнання його припиненим у судовому порядку, та неправомірності стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат після його припинення.

При постановленні даного рішення, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідача жодним чином не спростовують вищенаведених судом підстав для часткового задоволення позову.

Так, доводи відповідача, що він отримав в оренду лише офісні приміщення не підтверджуються матеріалами справи, позаяк в обопільно підписаних сторонами додаткових угодах до Договору орендна плата встановлена як за офісні, так і за складські приміщення.

В силу приписів ч. 1. ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 1723,6 грн та такі витрати в сумі 2960, 17 грн залишаються за позивачем.

Окрім того, з урахуванням заявлення представником позивача до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання таких доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. У задоволенні позову щодо визнання укладеного між сторонами Договору оренди приміщення для офісу №12/032 від 01.04.2012 розірваним з 19.04.2020 - відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Кріптон" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21029; код ЄДРПОУ 31325130) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 01880670) 111 718 грн - основного боргу; 560,58 грн - інфляційних втрат; 2 424,6 грн - пені; 204,35 грн - 3% річних та 1723,6 грн - витрат на сплату судового збору.

4. У стягненні 19 213,51 грн - інфляційних втрат; 17 534,66 грн - пені та 9 262,6 грн - 3% річних відмовити.

5. Витрати на сплату судового збору в сумі 2960,17 грн залишити за позивачем.

6. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, призначити судове засідання на 03.03.2022 о 12:30 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 8 (4-й поверх).

7. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

8. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - obltoplivo.vin.com; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 03 березня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21021;

3 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, м. Вінниця, 21029.