Рішення

від 22.02.2022 по справі 917/2005/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 Справа № 917/2005/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/2005/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбау Плюс", вул. Моніторна, буд. 7, кв. 141, м. Дніпро, 49018

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки", вул. Старокотелевська, 2, м. Полтава, 36015

про стягнення 69 366,77 грн заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 29.12.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбау Плюс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" про стягнення 69 366,77 грн, в тому числі 53 200,00 грн боргу за надані послуги, 4428,10 грн пені, 2830,59 грн 3% річних, 8909,08 грн інфляційних збитків.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 07\04-2020 від 07.04.2020 в частині виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт у встановлений у договорі строк.

Ухвалою від 10.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/2005/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення ухвали наявні у матеріалах справи).

25.01.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені, посилаючись на те, що позивачем заявлено до стягнення суму пені, хоча умовами договору № 07/04-2020 від 07.04.2020 передбачено сплату штрафу у розмірі подвійної ставки НБУ. Крім цього, відповідач посилається у відзиві на ст. 258 Цивільного кодексу України, якою встановлено позовну давність щодо стягнення пені тривалістю один рік.

07.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що у позові наведено розрахунок штрафних санкцій так, як передбачено у договорі та законодавстві, а саме в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення. Тобто розрахунок наведено вірно.

Також враховуючи положення ст. 232 Господарського кодексу України, позивач у відповіді на відзив наводить розрахунок суми штрафних санкцій за період з 24.12.2020 по 21.01.2021 на суму 697,91 грн та просить суд стягнути з відповідача 53 200,00 грн боргу за надані послуги, 697,91 грн штрафних санкцій, 2830,59 грн 3% річних та 8909,08 грн інфляційних збитків.

За змістом п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В ч. 3 ст. 252 ГПК України вказано, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Враховуючи наведені норми подальший розгляд справи судом здійснюється в межах вимог, вказаних у відповіді на відзив, а саме про стягнення 53 200,00 грн основного боргу, 697,91 грн штрафних санкцій, 2830,59 грн 3% річних та 8909,08 грн інфляційних збитків.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбау Плюс" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" (відповідач, виконавець) було укладено договір № 07\04-2020 (арк. с. 12-14).

Умовами даного договору сторони погодили наступне:

- Виконавець зобов`язується в порядку та умовах, передбачених даним Договором, виконати роботи з монтажу комплекту обладнання та проводки автоматичної локомотивної сигналізації безперервної дії АЛСНВ-1-Д.8110-00-00 з власних матеріалів та комплектуючих (п. 1.1. договору);

- Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та своєчасно здійснити їхню оплату відповідно до умов даного Договору (п. 1.2. Договору);

- Термін виконання робіт Виконавцем 5 (п`ять) робочих днів з дня передачі кузова та головної рами тепловоза серії ТГМ-4 зав № 1599. Про готовність тепловоза до проведення робіт Замовник повинен попередити письмово Виконавця не пізніше чим за 5 (п`ять) днів до необхідної дати початку робіт (п. 4.1. договору);

- Датою виконання робіт вважається дата підписання уповноваженою особою Замовника Акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 4.3. договору);

- Вартість Договору складає 146 400,00 грн, з урахуванням ПДВ, що відповідає Комерційній пропозиції ТОВ «ТРАНСБАУ ПЛЮС» вих. № 3\04-20 від 03 квітня 2020р. Змінюватись вона не може до повного виконання робіт ( п. 5.2. договору);

- Оплата робіт по даному Договору здійснюється Замовником шляхом прямого банківського платежу на рахунок Виконавця у вигляді 75 % попередньої оплати на протязі 5 календарних днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку (п. 6.1. договору);

- Повний розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 5 (п`яти) календарних днів після підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 6.2. договору);

- Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до « 31» грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п. 7.1. договору);

- За відмову, ухилення або затримку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення або ухилення, за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання обов`язків за Договором та не тягне за собою можливість невиконання таких обов`язків (п. 8.1. договору).

Згідно наявної в матеріалах справи копії банківської виписки за 01.07.2020 - 14.07.2020 (а.с. 19, 20) 02.07.2020 відповідач перерахував на рахунок позивача передоплату у сумі 73200,00 грн на підставі рахунку № СФ-0027 від 16.06.2020 (а.с. 16), що становить 50 % від суми Договору.

При цьому, відповідно до п. 6.1. договору відповідач повинен був перерахувати 75 % , що становить 109800,00 грн, але як зазначає позивач у позові, за усною домовленістю сторони дійшли згоди про передоплату в розмірі 50% відсотків від вартості робіт (послуг).

15.07.2020 позивач виставив відповідачу рахунок № СФ-0038 (а.с. 17) для здійснення кінцевого розрахунку в розмірі 50% за договором.

17 липня 2020 року роботи по договору були виконані, відповідно до Акту здачі- приймання робіт (надання послуг) № ОУ-000014 на загальну вартість робіт 146 400,00 грн, який підписано та скріплено печатками з обох сторін (а.с. 18).

Також позивачем було складено податкові накладні № 1 від 02.07.2020 на суму 73200,00 грн і № 8 від 17.07.2020 на суму 73200,00 грн та направлено їх на реєстрацію. Податкові накладні прийняті відповідачем та зареєстровані (а.с. 21, 22).

Суд встановив, що відповідно до умов договору повний розрахунок по договору повинен був бути проведений протягом 5 календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт, тобто до 22 липня 2020 року включно. З 23 липня 2020 року відповідач є таким, що прострочив своє зобов`язання щодо оплати, що є неналежним виконанням умов договору.

Позивач зазначає, що 29 жовтня 2020 року він направив лист вих. № 17 на електронну адресу відповідача з проханням сплатити борг у розмірі 73 200,00 грн (а.с. 23). Відповідь на даний лист позивачем не отримана.

16 грудня 2020 року позивач направив претензію вих. № 18 на адресу відповідача з проханням сплатити заборгованість в розмірі 73 200,00 грн за договором (а.с. 24-26).

Позивач вказує, що відповідь на претензію він не отримував.

09 липня 2021 року відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 20 000,00 грн, на підставі рахунку № СФ-0038 від 15.07.2020 (а.с. 20).

Між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.10.2021 заборгованість у відповідача перед позивачем за договором № 07/04-2020 від 07.04.2020 складає 53200,00 грн (а.с. 15).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 53200,00 грн боргу по договору, 697,91 грн штрафних санкцій за період з 24.12.2020 по 21.01.2021, 2830,59 грн 3% річних за період з 23.07.2020 по 20.12.2021 та 8909,08 грн інфляційних втрат за період з серпня 2020 року по листопад 2021 року.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази:

- копію договору № 07/04-2020 від 07.04.2020; копію акту звірки; копії рахунків-фактур № СФ-0027 від 16.06.2020 та № СФ-0038 від 15.07.2020; копію акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000014 від 17.07.2020; копії банківських виписок; копії податкових накладних № 1 від 02.07.2020 та № 8 від 17.07.2020; копію листа вих. №17 від 29.10.2020; копію претензії вих. № 18 від 16.12.2020 з доказами її направлення - копіями фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем порушено зобов`язання зі своєчасної оплати виконаних робіт по договору № 07\04-2020 від 07.04.2020. Заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 53 200,00 грн.

Доказів у спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких він звернувся до суду, а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Отже, позовні вимоги про стягнення 53 200,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 697,91 грн штрафних санкцій за період з 24.12.2020 по 21.01.2021, 2830,59 грн 3% річних за період з 23.07.2020 по 20.12.2021 та 8909,08 грн інфляційних втрат за період з серпня 2020 року по листопад 2021 року.

Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення судом вимог щодо стягнення суми пені, посилаючись на те, що позивачем заявлено до стягнення суму пені, хоча умовами договору № 07/04-2020 від 07.04.2020 передбачено сплату штрафу у розмірі подвійної ставки НБУ. Крім цього, відповідач посилається у відзиві на ст. 258 Цивільного кодексу України, якою встановлено позовну давність щодо стягнення пені тривалістю один рік.

Стосовно вказаних заперечень суд зазначає, що всі заперечення відповідача були враховані позивачем у відповіді на відзив та наведеному у ній новому розрахунку, на підставі якого позивачем було зменшено суму штрафних санкцій, що розцінено судом як зменшення розміру позовних вимог. В зв`язку з цим заперечення відповідача судом до уваги не беруться.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

В п. 8.1. договору строни погодили, що за відмову, ухилення або затримку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення або ухилення, за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання обов`язків за Договором та не тягне за собою можливість невиконання таких обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вище судом встановлено, що повний розрахунок по договору відповідач повинен був здійснити до 22 липня 2020 року включно. Тобто, позивач правомірно нарахував суми штрафних санкцій за період з 24.12.2020 по 21.01.2021, 3% річних за період з 23.07.2020 по 20.12.2021 та інфляційних втрат за період з серпня 2020 року по листопад 2021 року.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат і встановив правильність їх нарахування.

На підстав вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 697,91 грн штрафних санкцій, 2830,59 грн 3% річних та 8909,08 грн інфляційних втрат правомірними, обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем належними доказами. Тому вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" (вул. Старокотелевська, 2, м. Полтава, 36015, ідентифікаційний код 41372742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбау Плюс" (вул. Моніторна, буд. 7, кв. 141, м. Дніпро, 49018, ідентифікаційний код 37276770) 53200 грн 00 коп основного боргу, 697 грн 91 коп. штрафних санкцій, 2830 грн 59 коп. 3% річних, 8909 грн 08 коп. інфляційних втрат та 2270 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.02.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Тимощенко