Постанова

від 09.02.2022 по справі 396/187/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2022 року м. Кропивницький

справа № 396/187/20

провадження № 22-ц/4809/115/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

з участю секретаря: Федоренко Т.О.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іващенко Олександр Петрович;

відповідач фізична особа підприємця ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Поліщук Юлія Романівна.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року, у складі головуючого судді Русіної А.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Зі зміною предмету позову просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасувати запис про проведену державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії КР №41064 від 26.07.1999 у, кадастровий номер 3524083000:02:000:0046 наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ліскіської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вказувала, що 26.12.2011 між нею та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки строком до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 2014 році орендар ОСОБА_3 померла та в подальшому орендна плата позивачці не виплачувалась.

Зазначала, що 25.11.2019 звернулася до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та взнала про те, що 03.02.2017 на належну їй земельну ділянку було зареєстровано право оренди, зі строком дії до 15.11.2026 з орендарем ФОП ОСОБА_2 .

Звернувшись до відповідача вона отримала договір оренди земельної ділянки.

Проте, ніякого договору вона не укладала та не підписувала, а підпис їй не належить, тому звернулась з даним позовом до суду.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 5,2993 га кадастровий номер 3524083000:02:000:0046, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лісківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, шляхом її витребування ФОП ОСОБА_2 , та повернення даної земельної ділянки її власнику ОСОБА_1 .

Скасовано державну реєстрацію, договору оренди земельної ділянки від 03.02.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про оренду земельної ділянки площею 5,2993 га, кадастровий номер 3524083000:02:000:0046 наданої для ведення сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградськоїх області, здійснену державним реєстратором Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Черних О.С. 03.02.2017, про що у Державному реєстрі зроблено номер запису про інше речове право 18847810.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , а тому саме вона в 2014 році провела зустрічі з усіма орендодавцями, з якими було укладено договори оренди земельних ділянок.

Зазначала, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря ( ОСОБА_3 ) не переходить до спадкоємців або до інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Вважала, що після смерті її матері ( ОСОБА_3 ), усі укладені з нею договори оренди землі є припиненими.

Також зазначала, що всі (орендодавці) хто виявив бажання співпрацювати з нею переуклали договори оренди, в тому числі і громадянка ОСОБА_1 .

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить закрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на доведеність позовних вимог зазначивши, що позивачкою доведено створення відповідачем їй перешкод у користуванні (розпорядженні) належної їй на праві приватної власності земельною ділянкою.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку кадастровий номер 3524083000:02:000:0046 надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ліскіської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №41064 виданого 26.07.1999 Ліскіською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області.

26.12.2011 позивач уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3 ( том 1 а.с. 6).

Встановлено, що в 2014 році ФОП ОСОБА_3 померла, та після її смерті діяльність щодо оренди земель продовжила донька померлої - відповідач ФОП ОСОБА_2 ( том 1 а.с. 42).

В матеріалах справи міститься договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 03.02.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1162990335240.

Згідно умов вказаного договору позивач передала в оренду ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,2993 га, розташовану на території Лісківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524083000:02:000:0046, зі строком дії вказаного договору до 15.11.2026 ( том 1 а.с. 7-11,12-13).

Звернувшись із даним позовом позивач заперечувала факт укладення та підписання вказаного договору з відповідачем.

Згідно висновку експерта №32033/32034/20-32/37315-37324/20-32 від 28.12.2020 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в даній справі встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди спірної земельної ділянки, державна реєстрація якого здійснена 03.02.2017 державним реєстратором Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Черних О.С., кадастровий номер - 3524083000:02:000:0046, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у графі Орендодавець, Підпис» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ( том 1 а.с. 152-163).

Колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка належить позивачці.

Судом першої інстанції належним чином встановлено, що спірною земельною ділянкою користується відповідач без належних на те правових підстав.

Позивач, як власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення нею договору оренди земельної ділянки із відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди: це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону № 161-XIV, договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотні договору оренди землі, складають і підписують відповідний документ, надаючи згоді встановленої форми.

За статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків).

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

09.03.2022 складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.Л. Карпенко