Рішення

від 11.03.2022 по справі 385/1628/21

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1628/21

Провадження № 2/385/63/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання - Хмельовської І.П.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Гайвороні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просила визнати за нею право власності на самочинно збудований магазин із складськими приміщеннями на АДРЕСА_1 , загальною площею 926,60 кв. м., який складається з одноповерхової будівлі літ. «А», в якій на 1-му поверсі знаходяться: торгівельна зала (1) площею 88,50 кв.м., торгівельна зала (2) площею 88,90 кв.м., торгівельна зала (3) площею 64,40 кв.м., сходова клітка (4) площею 14,70 кв.м., сходова клітка (5) площею 12,90 кв.м., тамбур (6) площею 5,70 кв.м., коридор (7) площею 5,30 кв.м., коридор (8) площею 13,60 кв.м., санвузол (9) площею 3,80 кв.м., кабінет (10) площею 7,60 кв.м., побутове приміщення (11) площею 10,00 кв.м., кабінет (12) площею 5,00 кв.м, торгівельна зала (13) площею 72,00 кв.м., торгівельна зала (14) площею 88,50 кв.м., склад (15) площею 7,20 кв.м., склад (16) площею 33,20 кв.м., загальною площею по першому поверху 518,30 кв.м., та підвалу літ. «п/А», де в підвалі знаходяться: склад (17) площею 88,50 кв,м., коридор (18) площею 10,10 кв.м., комора (19) площею 8,30 кв.м., опалювальний пункт (20) площею 5,60 кв.м., склад (21) площею 51,20 кв.м., комора (22) площею 7,70 кв.м., склад (23) площею 14,80 кв.м., склад (24) площею 9,90 кв.м., склад (25) площею 8,30 кв.м., коридор (26) площею 33,20 кв.м., комора (27) площею 6,50 кв.м., склад (28) площею 67,20 кв.м., комора (29) площею 1,40 кв.м., сходова клітка (30) площею 17,80 кв.м., коридор (31) площею 38,00 кв.м., коридор (32) площею 7,90 кв.м., склад (33) площею 10,30 кв.м., склад (34) площею 10,20 кв.м., склад (35) площею 11,40 кв.м., разом по підвалу 408,30 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.03.2004 року був укладений договір купівлі-продажу між ВАТ «Заваллівський графіт комбінат», в особі президента ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , предметом якого є 29/100 частин приміщення 1-го поверху готелю незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою посвідчення договору купівлі-продажу від 29.03.2004 року та проведення державної реєстрації права власності згідно вказаного договору, позивач зверталась до нотаріуса, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.07.2006 року.

30.08.2006 року Гайворонський районний суд ухвалив рішення, яким визнав за ОСОБА_1 право власності на частину (29/100) приміщення готелю незавершеного будівництва, які розташовані на 1-му поверсі площею 484,4 м. кв. в АДРЕСА_1 , вартістю 20009,00 грн, та на жилі приміщення готелю незавершеного будівництва, які розташовані на 2-му поверсі та 3-му поверсі площею 571,7 м кв, в АДРЕСА_1 , вартістю 299943,00 грн.

В 2007 році позивач самочинно провела будівельні роботи по завершенню будівництва вказаних приміщень і змінила їх функціональне призначення, фактично збудувала магазин із складськими та допоміжними приміщеннями, що розташовані на земельній ділянці, що знаходилася у комунальній власності Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальної площі 0,90938 га. за адресою: АДРЕСА_1 .

23.09.2015 року між позивачем та Заваллівською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки загальної площі 0,0938 га, кадастровий номер 3521155300:50:027:0006, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач з метою введення в експлуатацію вищевказаного самочинного будівництва звернулась до відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області, де отримала відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на самочинно збудовані об`єкти будівництва, їй запропоновано здати даний об`єкт згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

Позивач зазначає, що подати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації без внесення відомостей щодо містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на самочинно збудовані об`єкти будівництва неможливо, а в разі такого подання, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації будуть повертати для приведення у відповідність до вимог передбачених Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.

Позиція відповідачів.

У відзиві на позов від 15.01.2022 року відповідач Державна інспекція архітектури та містобудування України заперечила проти заявлених позовних вимог, вказавши, що на момент вчинення самочинного будівництва (2007 рік) у позивача відповідного права на земельну ділянку, на якій зведено цей об`єкт самочинного будівництва, не було. Крім того, зазначає, що позивач не подала до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларацію про готовність, про що відповідно зазначила у позові. Зазначені в позові будівлі у передбачений ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку до експлуатації не приймалися, дані щодо звернення позивача до ДІАМ з цього приводу у відповідача відсутні.

Відповідач Заваллівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області правом подачі відзиву не скористався.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка І.В. від 14.12.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 05.01.2022 року.

23.12.2021 року відповідач Заваллівська селищна рада звернулася до суду з заявою про розгляд справи у відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

05.01.2022 року представник позивача - адвокат Волощук В.В. звернувся до суду з заявою про відвід судді Панасюка І.В.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.01.2022 року заяву про відвід судді задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2022 року визначеного головуючого суддю Ханас М.М.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Ханас М.М. від 12.01.2022 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання у справі на 03.02.2022 року.

03.02.2022 року підготовче судове засідання у справі відкладено за клопотанням представника позивача з метою заміни відповідача.

Представник позивача 17.02.2022 року та представник відповідача Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області 11.02.2022 року звернулися до суду з заявами про проведення підготовчого судового засідання 17.02.2022 року у відсутності сторін.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2022 року.

Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача - адвокат Волощук В.В. подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, в заявах до суду від 22.12.2021 року та 09.02.2022 року просив розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

29.03.2004 року між ВАТ «Заваллівський графіт комбінат», в особі президента ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є 29/100 частин приміщення 1-го поверху готелю незавершеного будівництва, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

30.08.2006 року рішенням Гайворонського районного суду визнано за позивачем право власності на частину (29/100) приміщення готелю незавершеного будівництва, яке розташоване на 1-му поверсі площею 484,4 м.кв. в АДРЕСА_1 вартістю 20009,00 грн., та на жилі приміщення готелю незавершеного будівництва, які розташовані на 2-му поверсі та 3-му поверсі площею 571,7 м.кв. в АДРЕСА_1 вартістю 299943,00 грн (а.с. 12-13).

В 2007 році самочинно позивач провела будівельні роботи по завершенню будівництва даних приміщень і змінила їх функціональне призначенн під магазин із складськими та допоміжними приміщеннями, що розташовані на земельній ділянці, що знаходилася у комунальній власності Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальної площі 0,0938 га. за адресою: АДРЕСА_1 , що сторонами не оспорюється.

23.09.2015 року між позивачем та Заваллівською селищною радою Гайворонського району Кіровоградської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0938 га., кадастровий номер 3521155300:50:027:0006, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46-52).

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 0.0938 га, кадастровий номер 3521155300:50:027:0006, за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що власником даної земельної ділянки значиться Заваллівська селищна рада Гайворонського району Кіровоградської області та така передана в оренду ОСОБА_1 (а.с. 41).

Згідно копії технічного паспорта на громадський будинок - магазин із складськими приміщеннями на АДРЕСА_1 , загальна площа магазину із складськими приміщеннями складає 926,60 кв.м., який складається з одноповерхової будівлі літ. «А», в якій на 1-му поверсі знаходяться: торгівельна зала (1) площею 88,50 кв.м., торгівельна зала (2) площею 88,90 кв.м., торгівельна зала (3) площею 64,40 кв.м., сходова клітка (4) площею 14,70 кв.м., сходова клітка (5) площею 12,90 кв.м., тамбур (6) площею 5,70 кв.м., коридор (7) площею 5,30 кв.м., коридор (8) площею 13,60 кв.м., санвузол (9) площею 3,80 кв.м., кабінет (10) площею 7,60 кв.м., побутове приміщення (11) площею 10,00 кв.м., кабінет (12) площею 5,00 кв.м, торгівельна зала (13) площею 72,00 кв.м., торгівельна зала (14) площею 88,50 кв.м., склад (15) площею 7,20 кв.м., склад (16) площею 33,20 кв.м., загальною площею по першому поверсі 518,30 кв.м., та підвалу літ. «п/А», де в підвалі знаходяться: склад (17) площею 88,50 кв,м., коридор (18) площею 10,10 кв.м., комора (19) площею 8,30 кв.м., опалювальний пункт (20) площею 5,60 кв.м., склад (21) площею 51,20 кв.м., комора (22) площею 7,70 кв.м., склад (23) площею 14,80 кв.м., склад (24) площею 9,90 кв.м., склад (25) площею 8,30 кв.м., коридор (26) площею 33,20 кв.м., комора (27) площею 6,50 кв.м., склад (28) площею 67,20 кв.м., комора (29) площею 1,40 кв.м., сходова клітка (30) площею 17,80 кв.м., коридор (31) площею 38,00 кв.м., коридор (32) площею 7,90 кв.м., склад (33) площею 10,30 кв.м., склад (34) площею 10,20 кв.м., склад (35) площею 11,40 кв.м., разом по підвалу 408,30 кв.м. (а.с. 31-40).

Згідно звіту про проведення незалежної оцінки нежитлового приміщення «Магазин з складськими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного директором ТОВ «Компанія Альтерра» Івановим В.В., ринкова вартість такого становить 73 201 грн. (а.с. 43-44).

Із звіту про проведення технічного обстеження магазину із складськими приміщеннями в будинку АДРЕСА_1 , складеного 20.06.2019 року ФОП ОСОБА_3 , вбачається можливість його надійної та безпечної експлуатації (а.с. 14-29).

Згідно листа від 09.07.2019 року № 223а Відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Гайворонської РДА Кіровоградської області на звернення ОСОБА_4 про введення в експлуатацію вищевказаного самочинного будівництва, запропоновано заявнику здати об`єкт згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 за рішенням суду за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення обстеження такого об`єкту (а.с. 45).

Також встановлено, що у позивача немає дозволів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт та належно затверджених проєктів або будівельних паспортів на спірні самочинно збудовані об`єкти.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що слугують умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 331, 375, 376, 380 ЦК України, правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини п`ятої статті 376 ЦК України може бути не лише відсутність порушення прав інших осіб таким визнанням, а й встановлення судом відповідності такого об`єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам.

Тому, вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити всі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними.

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи, та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до статей 26, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 2, 9, 13, 19 Порядку декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підтвердженням замовника того, що об`єкт, який будувався, вже збудований (закінчений будівництвом) та готовий до експлуатації і її реєстрація державним органом, та є визнанням завершення будівництва, у відповідності із технічними умовами, будівельними нормами та положеннями законодавства, що регулює будівництво та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості, і дає підстави для набуття права власності через здійснення державної реєстрації.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Такий висновок висловив Верховний Суд у постановах: від 18 грудня 2018 року у справі № 450/2307/15-ц (провадження № 61-5287св18), від 28 травня 2020 року у справі № 718/785/17 (провадження № 61-41920св18).

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року, № 6 вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутні дозволи видані органом державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт та належно затверджені проекти або будівельні паспорти на спірні самочинно збудовані об`єкти.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до Відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Гайворонської РДА Кіровоградської області з приводу прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкту (а.с. 45).

Листом Відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Гайворонської РДА Кіровоградської області від 09.07.2019 року № 223а рекомендовано здати даний об`єкт в експлуатацію згідно п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 за рішенням суду за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкту (а.с. 45).

Проте у цій справі декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом державного архітектурно-будівельного контролю не розглядалася, а зі змісту наданого позивачем листа Відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Гайворонської РДА Кіровоградської області від 09.07.2019 року № 223а вбачається, що предметом розгляду було звернення, а не декларація (а. с. 45).

Таким чином, встановивши, що декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом державного архітектурно-будівельного контролю не розглядалась та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалось, а, отже, спірне будівництво не введено в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що позивач не позбавлена права оскаражити бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю з питання розгляду декларації про готовність спірного об`єкта до експлуатації при умові його подання.

Водночас суди не можуть підміняти органи державного архітектурно-будівельного контролю, у разі, якщо ті не розглядали декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

До таких висновків дійшов ВС у своїй постанові від 30.06.2020 року у Справі № 727/9974/17.

Суд не приймає до уваги визнання позову відповідачем Заваллівською селищною радою Голованівського району Кіровоградської області, оскільки згідно ст. 206 ЦК України, визнання відповідачем позову може бути прийняте судом, якщо воно не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. В даному випадку визнання позову суперечить вимогам чинного законодавства, що регулює відносини, що виникла, так як законодавством встановлений порядок введення в експлуатацію об`єктів будівництва та в подальшому їх державну реєстрацію, якого позивач не дотрималася.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудований магазин із складськими приміщеннями на АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 76, 247, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 331, 375, 376, 380, 392 ЦК України, суд

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення.

Суддя: М. М. Ханас

Дата документу 12.03.2022