Ухвала

від 02.08.2022 по справі 385/1628/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

03 серпня 2022 року м. Кропивницький

справа № 385/1628/21

провадження № 22-ц/4809/704/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржниці у встановлений в ухвалі строк надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, докази на підтвердження відповідних доводів, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду або оформлене у відповідності до вимог законодавства клопотання на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Копію ухвали апеляційного суду від 04 липня 2022 року скаржницею отримано 08 липня 2022 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.151).

19 липня 2022 року на електронну адресу суду надійшов файл від Володимира Волощука , вкладенням до якого є сканована копія клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі Кропивницького апеляційного суду, з додатками: дублікатом квитанції про сплату судового збору та копією медичної довідки.

У період з 18 липня 2022 року по 31 липня 2022 року головуючий суддя Дьомич Л.М. перебувала у відпустці.

Разом з тим, зміст клопотання скаржниці не може бути взятий до уваги апеляційним судом, враховуючи наступне.

Стаття 14 ЦПК України передбачає, зокрема, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.ч. 1, 2 , 4, 8, 9 ст. 14 ЦПК України).

У розділі «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку, які почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Отже, набрали чинності норми процесуальних кодексів, які окрім раніше визначеного порядку подачі (приймання) документів у паперовій формі, передбачають також можливість їх подачі (приймання) в електронній формі.

Так, за вимогами ч.ч. 5-8 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до п. 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

Разом з тим, п. 59 розділу «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, оскільки на сьогодні початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС не забезпечено, то процесуальні та інші пов`язані з розглядом судових справ документи (далі - процесуальні документи) можуть подаватися до суду в електронному вигляді та відповідно мають реєструватися судом не лише у випадку їх надходження з підсистеми «Електронний суд», а й у випадку надходження з будь-якої не забороненої в Україні адреси електронної пошти, якщо такі документи підписані кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до пп. 5.2, 5.4 п. 5 Положення про ЄСІТС електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію; електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Апеляційним судом з`ясовано, що електронний лист, вкладенням до якого є копія клопотання скаржниці з додатками, направлений на електронну адресу апеляційного суду від « Володимира Волощука », електронною адресою відправника значиться: « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 у даній справі, скаржниця стверджувала про те, що повноваження представника позивача Волощука В.В. діють лише у суді першої інстанції. Доказів того, що адвокат Волощук В.В. наділений повноваженнями представляти інтереси скаржниці у суді апеляційної інстанції до апеляційної скарги не додані, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що електронна копія клопотання скаржниці з додатками не засвідчена кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 .

Таким чином, викладені обставини, а також відсутність належного підтвердження того, що надіслана копія відповідає змісту оригінала клопотання скаржниці та відображає її дійсну волю до вчинення відповідної процесуальної дії, виключають можливість стверджувати про усунення ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги, зокрема, щодо подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку» (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії»; «Гору проти Греції»; «Михолапа проти Латвії» та «Андрєєва проти Латвії»; «Дія 97» проти України» та ін.).

Як було встановлено апеляційним судом у даній справі, апеляційна скарга на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2022 року у даній справі мала бути подана у строк до 11 квітня 2022 року включно. Скаржницею апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 09 травня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.

За змістом ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 44 ЦПК України на учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Однак, беручи до уваги фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку, що скаржницею не наведено обставин, які об`єктивно перешкоджали реалізації нею права на апеляційне оскарження у встановлений законом строк, доказів існування таких обставин не надано, що свідчить про неповажність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність визначених законом підстав для його поновлення.

Частинами 3, 4 ст. 357 ЦПК України визначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

За п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги, не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

На підставі викладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що задля усунення недоліків апеляційної скарги скаржниці необхідно було надати також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду, а саме: Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37918230; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998 ; Рахунок отримувача - UA978999980313101206080011559; Код класифікації доходів бюджету -22030101 та призначення платежу за наведеним зразком.

Однак, відповідно до змісту дубліката квитанції від 18 липня 2022 року реквізити, за якими скаржницею сплачено 1390,00 грн. судового збору є відмінними від наведених вище. Зазначене свідчить про те, що дублікат квитанції від 18 липня 2022 року № Р24А62354237D259699 у будь-якому випадку не є доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 354, 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний