Ухвала

від 10.03.2022 по справі 914/4111/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2022 Справа№914/4111/21

Господарський суд Львівської області у складі судді О.Д. Запотічняк

розглянув заяву Керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову у справі №914/4111/21

за позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Позивача: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит 007», м. Львів,

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення

без участі представників сторін,

встановив:

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Позивача: Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит 007» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення.

Ухвалою від 05.01.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 08.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді О.Д. Запотічняк на лікарняному, судове засідання 08.02.2022 не відбулось. Відтак ухвалою від 15.02.2022 суд призначив розгляд справи на 15.03.2022.

09.03.2022 через канцелярію суду прокурором подано заяву про забезпечення позову (Вх. №803/22).

Як вбачається із заяви, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 площею 1,1248 га, яка належить ТОВ «Лазурит-007» та заборони відчужувати, здійснювати поділ або об`єднання земельної ділянки, вчиняти будь-які підготовчі, будівельні дії та здійснювати порубку дерев на вказаній земельній ділянці.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, прокурор зазначає, що ТзОВ «Лазурит-007» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 площею 1,1248, розташованої у смт. Брюховичі, що підтверджується копією державного акту серії ЯЖ №907035 від 27.01.2009 та витягом з Державного земельного кадастру.

Необхідність у вжитті вказаного способу забезпечення позову, у розумінні заявника, зумовлена з метою недопущення вчинення будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання в подальшому виконанню судового рішення, необхідно накласти арешт на земельну ділянку та встановити заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурит- 007» відчужувати зазначену земельну ділянку, здійснювати поділ або об`єднання земельної ділянки, а також вчиняти будь-які підготовчі, будівельні дії та здійснювати порубку дерев які знаходяться на вказаній земельній ділянці.

При цьому, вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову є, на думку заявника, співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позовні вимоги спрямовані на забезпечення відновлення права власності держави на земельні ділянки лісового фонду, а також, недопущення здійснення порубки дерев, зелених насаджень, наявних на даний час на земельній ділянці та недопущення здійснення будівництва на вищевказаній земельній ділянці.

Таким чином, як стверджує заявник, у нього існують об`єктивні підстави побоюватись того, що в результаті невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення стане неможливим, у зв`язку з переоформленням права власності ТОВ «Лазурит-007» на іншу особу або зміни формальної реєстрації права власності.

На думку заявника, забезпеченню ефективного захисту прав та законних інтересів Львівської обласної державної адміністрації будуть сприяти: накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:04:003:006 та встановлення заборони відповідачу відчужувати вказану земельну ділянку, здійснювати поділ або об`єднання земельної ділянки, а також вчиняти будь-які підготовчі, будівельні дії та здійснювати порубку дерев які знаходяться на вказаній земельній ділянці.

Так, суд розглянувши подану заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено поданими доказами, станом на час розгляду справи існують достатньо обґрунтовані припущення, що можуть ускладнити виконання рішення в подальшому, або зробити таке виконання неможливим.

Дане підтверджується, наступним.

Відповідно до відомостей базового лісовпорядкування, яке постійно проводиться Львівською Державною лісовпорядною експедицією (Державне агентство лісових ресурсів України, Українське державне лісовпорядне виробниче об`єднання) з 1998 р. і «на даний час лісові ділянки кварталів 39-100 лісового фонду Брюховицького лісництва ДП «ЛЛСНЦ», який був створений у 2006 р. згідно наказу Державного комітету лісового господарства № 285 від 25.12.2006, знаходяться у постійному користуванні і обліковуються у ДП «ЛЛСНЦ», а також знаходиться на обліку Львівської міської ради: на площі в 1990 р. - 2024 га., в 2010 р. і на 01.01.2012 р. -2024 га.

Лісові ділянки кварталу 39-100 за категоріями лісів віднесені до лісів природоохоронного наукового, історико-культурного призначення (кв.39) площею - 12,3 га., рекреаційно-оздоровчі ліси (в межах Львівської міської ради) - 2011,7 га.

Ліси вищезгаданих категорій виключені із розрахунку головного користування, як ліси з особливим режимом користування. В лісових ділянках, квартал 39-100 ведеться особливий обмежений режим лісогосподарської діяльності, що забезпечує збереження, відтворення корінних природних комплексів. Лісовпорядкуванню не були надані документи про вилучення земельних ділянок лісового фонду квартал 39- 100 на підставі розпоряджень чи рішень Кабінету Міністрів України (на далі КМУ) на будь-яку площу незалежно від її розміру».

В той же час, встановлено, що рішеннями Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 та № 263 від 18.03.2004 вилучено земельні ділянки лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесено їх до земель рекреаційного призначення селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 280 від 01.04.2004 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати ТзОВ «Новобудизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,86 га, яку пропонувалось надати ТзОВ «Новобудцизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно - навчального центру в районі вулиці Ряснянської, яка надається з земель запасу селища.

В подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 328 від 01.07.2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8,8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі АДРЕСА_1 та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) ТзОВ «Новобуддизайн» затверджено проект відведення земельної ділянки площею в АДРЕСА_1 площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру та надано в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) ТзОВ «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8,8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі АДРЕСА_1 , з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру з правом суборенди у відповідності до проекту відведення.

Між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі №2-3327/04 від 15.11.2004 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Новобуддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ТзОВ «Новобуддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, про зобов`язання ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішив зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ТзОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ТзОВ «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,8643 га з яких 1,8 га. під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ТзОВ «Новобуддизайн», яка складала згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3327/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3327/04 та вирішено продати ТзОВ «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8.8643 га. для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі АДРЕСА_1 . Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,8643 га. в районі АДРЕСА_1 , яка підлягає продажу у власність ТзОВ «Новобуддизайн». Цим рішенням зобов`язано ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8.8643 га.

Окрім того, Рішенням Брюховицької селищної ради № 271 від 25.03.2004 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,9965 га, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської - Незалежності України, яка надається з земель запасу селища.

В подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 318 від 24.06.2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами громадського житлового призначення в районі АДРЕСА_1 та надання її ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)» затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного спортивного-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі вулиць Незалежності України - Ряснянської в смт. Брюховичі, з яких 5,0360 га під громадсько- житлове будівництво га 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру. Даним рішенням надано вищевказану земельну ділянку ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років.

Між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі №2-3327/04 від 15.11.2004 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Буддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ПП «Буддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, зобов`язання ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, визнання дій Брюховицької селищної ради незаконними, зобов`язання Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ПП «Буддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицьку селищну раду та ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішив зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж приватному підприємству «Буддизайн» земельної ділянки площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ПП «Буддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ПП «Буддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,9965 га з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ПП «Буддизайн», яка складає згідно з експертною оцінкою 2 622 720 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 619 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3326/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 у справі №2-3326/04 та продано ПП «Буддизайн» земельну ділянку площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянська Незалежності України. Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,9965 га в районі вул. Ряснянської - Незалежності України в смт. Брюховичі, яка підлягає продажу у власність ПП «Буддизайн». Цим рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8,9965 га.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова, від 14.02.2005 у справі №2-38/2005 за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 та рішення Брюховицької селищної ради №263 від 18.03.2004 визнано рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 та рішення Брюховицької селищної ради № 263 від 18.03.2004 неправомірними та скасовано їх. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009.

У вказаному рішенні Шевченківський районний суд м. Львова установив, що «Згідно представлених суду письмових доказів, вбачається, що вилучені Брюховицькою селищною радою земельні ділянки, на яких розташовані ліси, відносяться до лісів 1 групи, до земель рекреаційного призначення. На підтвердження категорії вище викладеного представником Брюховицької селищної ради представлено висновки Державного лісогосподарського об`єднання «Львівліс» від 2003 р.

Отже, як встановлено судом - Квартал 44 Брюховицького лісництва Львівського ДЛГ «Львівліс» віднесений до 1 групи лісів категорії захищеності - ліси населених пунктів, які призначені для виконання рекреаційних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій (ст. 36 Лісового кодексу України).

Згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства Львівського ДЛГ (параграф 3.4.2), затвердженого Держкомітетом лісового господарства України за функціональним зонуванням лісопарку, квартал 44 Брюховицького лісництва віднесений до зони масового відпочинку.

Рішення Брюховицької селищної ради суперечить чинному законодавству, а саме прийняті в супереч вимогам ст. 149 п.9 Земельного кодексу України, атому рішення № 245 від 11 березня 2004 року та рішення № 263 від 18 березня 2004 року 9-ої сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради слід визнати неправомірними та скасувати.»

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, вищевказані рішення Мукачівського міськрайонного суду у зв`язку з нововиявленими обставинами за заявою заступника прокурора Львівської області переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.

15.06.2010 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано вищевказане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року (справа №2-3327/04).

13.07.2010 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано вищевказане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року (справа №2-3326/04).

Оскільки, ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 по справі №2-38/2005, Брюховицька селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, зокрема передавати дані земельні ділянки у власність.

Разом з тим, ТОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» відчужило земельні ділянки у власність ТОВ «СервісПет», ТзОВ «Самгородок», ТзОВ «Лазурит-007» та ПП «Галицький достаток».

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 площею 1,1248 га. (ТзОВ «Лазурит-007» станом на 27.01.2009) вибула з власності держави (на даний час Львівської обласної державної адміністрації) та, як наслідок, з постійного користування ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Відтак, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 (ТзОВ «Лазурит-007») утворена внаслідок поділу земельної ділянки, яку продано на підставі скасованого Рішення Брюховицької селищної ради №618 від 23.10.2008 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3327/04».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що реалізація власником права розпорядження (передання в оренду, продажу тощо) спірною земельною ділянкою до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заявлених Керівником Галицької окружної прокуратури м. Львова вимог.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/608/19 від 04.10.2019 завданням накладення арешту на майно в господарському процесі як заходу забезпечення позову є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, ухвала господарського суду про забезпечення позову як виконавчий документ містить усі заходи, що їх зобов`язаний застосувати виконавець на виконання цієї ухвали з метою забезпечення позову до розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення.

Разом з тим, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у справі №643/12369/19 від 19.02.2021 року, у яких суд зауважує, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Правомочність користування означає передбачену законом можливість власника використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Зважаючи на те, що вчинення будь-яких підготовчих, будівельних дій і здійснення порубки дерев, які знаходяться на спірній земельній ділянці, охоплюються поняттям користування майном, суд вважає, що підстави для застосування заходу забезпечення позову із заборони вчинення вказаних дій відсутні.

Крім того, за своєю правовою природою такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно полягає у обмеженні права власника на розпорядження належним йому майном з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи і, як уже було зазначено вище, для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Оскільки здійснення поділу або об`єднання спірної земельної ділянки за своїм змістом є проявами правомочності з розпорядження майном, то забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти вказані дії охоплюється накладенням арешту на майно, як окремим заходом забезпечення позову, а тому в цій частині заява прокурора задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладені обставини в межах заяви про забезпечення позову, суд вважає, що накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066, площею 1,1248 га, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та підлягає застосуванню судом з метою забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та здійснення ефективного захисту прав останнього.

При цьому суд, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, вважає, що тимчасове обмеження прав ТОВ «Лазурит-007» у зазначений вище спосіб є менш обтяжливим, оскільки у разі відмови у задоволенні пред`явлених позовних вимог, ці права будуть відновленими та за бажанням реалізованими, в той час, як невжиття заходів щодо обмеження цих прав може призвести до незворотних наслідків для позивача або значно утруднити ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та спонукати до залучення у спорі інших заінтересованих осіб, породжуючи нові спори.

Враховуючи доводи заявника, пов`язаність заходів забезпечення з предметом спору, для з`ясування дійсних обставин справи, з метою захисту прав та інтересів учасників процесу, наявність обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява Керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову підлягає до задоволення частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 03.09.2018 року у справі № 175/823/17, провадження № 61-10911св18 «при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ЕТ8 № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізм у відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Враховуючи наведено, варто зазначити, що забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на електронних торгах спірного нерухомого майна є обґрунтованим, адекватним заходом забезпечення позову, забезпечить збалансованість інтересів позивача та відповідача та водночас не порушуватиме охоронюваних прав та інтересів відповідача.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Факт наявності реальної загрози у даній ситуації, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він мав намір звернутися до суду підтримує і Верховний суд у постановах: Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18; Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі №924/789/18.

Як вбачається з проведеного судом аналізу підстав застосування заходів забезпечення позову за поданою заявою, заявником обґрунтовано належним чином підстави для вжиття заходів у вигляді заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066, площею 1,1248 га, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007».

Звернувшись із заявою про забезпечення позову, Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова вказав причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, зазначив обставини, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та вказує на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, або поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернулося. Прокурором обґрунтовано настання існуючого ризику переоформлення чи подальшого відчуження земельної ділянки, яка є предметом спору. Вид забезпечення позову у виді накладення арешту щодо земельної ділянки в м. Брюховичі, Львівської області, відповідає вимогам, забезпечення яких просить вжити прокурор.

З метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та непорушності законного порядку, є правові підстави для задоволення поданої заяви.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає таке.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висловлена у справі №911/1695/18 від 19 лютого 2019 року).

Також згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25 лютого 2019 року у справі №924/789/18, якою відхилено аргументи про розгляд судом заяви Позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам ч.7 ст.140 ГПК України, з огляду на те, що ч.1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень

Відтак, суд погоджується з доводами заявника про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, враховуючи адекватність заходу до забезпечення позову, суд вважає за доцільне здійснити забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 площею 1,1248 га, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007».

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Указом президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який введений в дію Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Враховуючи введений воєнний стан в Україні, прокурором у заяві зазначено, що Галицькою окружною прокуратурою м. Львова розпочато процедуру сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору буде надано суду додатково. Станом на день прийняття ухвали, такі докази не надані, тому суд стягує судовий збір за подання заяви про забезпечення позову з прокуратури.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (вх.№ 803/22 від 09.03.2022 року) про забезпечення позову у справі № 914/4111/21 - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0066 площею 1,1248 га, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» (79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 16, Код ЄДРПОУ 34962396).

3. У задоволенні решті вимог заяви відмовити.

4. Стягувач: Львівська обласна державна адміністрація (79008, м. Львів, вул. Випниченка, 18, Код ЄДРПОУ 00022562).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит - 007» (79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 16, Код ЄДРПОУ 34962396).

5. Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9, ідентифікаційний код: 02910031) в дохід Державного бюджету України 1240,50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

Суд доводить до відома сторін, що згідно ст. 135 ГПК України, суд може у випадку ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя Запотічняк О.Д.