Рішення
від 01.03.2022 по справі 918/989/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/989/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сичик М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" до відповідача-2 ОСОБА_1 до відповідача-3 ОСОБА_2 до відповідача-4 ОСОБА_3 до відповідача-5 ОСОБА_4 до відповідача-6 ОСОБА_5 до відповідача-7 ОСОБА_6 третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівненський РКЦ" третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" про розірвання договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння

у судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явилися

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису у справі № 918/989/21 (судові засідання 07.12.2021 року, 11.01.2022 року, 27.01.2022 року, 08.02.2022 року) надано диск CD-R, серійний номер CYF2524272.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

08.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Світ", до відповідача-2 ОСОБА_1 , до відповідача-3 ОСОБА_2 , до відповідача-4 ОСОБА_3 , до відповідача-5 ОСОБА_4 , до відповідача-6 ОСОБА_5 , до відповідача-7 ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівненський РКЦ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" про розірвання договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.11.2021 року справу № 918/989/21 розподілено судді Горплюку А.М.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін - Плант" залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

17.11.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від керівника ТОВ "Грін - Плант" надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 11.11.2021 року.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/989/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 07.12.2021 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівненський РКЦ" та Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське".

Окрім того, ухвалою суду від 19.11.2021 року запропоновано сторонам подати суду у строк до 07.12.2021:

а) позивачу: будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності);

б) відповідачам: відповідно до ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву іншим учасникам;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; докази направлення відповіді іншим учасникам;

г) третім особам: пояснення щодо позову; докази направлення іншим учасникам.

19.11.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову.

25.11.2021 року до суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" адвоката Кожемякіної В.І. надійшли пояснення щодо позову.

29.11.2021 року до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" адвоката Шлапака С.С. надійшло клопотання про передачу справи на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Також, 29.11.2021 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. надійшло повідомлення про закінчення виконавчого провадження по виконанню ухвали Господарського суду Рівненської області № 918/989/21 від 19.11.2021 року.

06.12.2021 року на офіційну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений світ" адвоката Шлапака С.С. надійшла заява про відвід судді Горплюка А.М. від розгляду справи № 918/989/21.

Ухвалою суду від 06.12.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг "Зелений світ" адвоката Шлапака С.С. про відвід судді Горплюка А.М. від розгляду справи № 918/989/21 визнано необґрунтованою.

Ухвалою суду від 09.12.20.2021 року заяву судді Горплюка А.М. про самовідвід від розгляду справи №918/989/21 задоволено, передано справу №918/989/21 уповноваженій особі апарату Господарського суду Рівненської області для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

07.12.2021 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/989/21 розподілено судді Заголдній Я.В.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року справу № 918/989/21 суддею Заголдною Я.В. прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 року.

10.12.2021 року на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" надійшли:

- відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог;

- заява про застосування строку позовної давності.

11.01.2022 року господарський суд, розглянувши відзив відповідача-1 на предмет дотримання вимог ГПК України щодо його подання, дійшов висновку про долучення його до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 27.01.2022 року.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.11.2021 року у справі № 918/989/21 (суддя Горплюк А.М.) скасовано, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" про забезпечення позову - відмовлено.

27.01.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року у задоволенні клопотання відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" про направлення справи № 918/989/21 за підсудністю до Господарського суду м. Києва - відмовлено, відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 08.02.2022 року.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" про забезпечення позову задоволено, постановлено вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1) накласти арешт на цінні папери - прості іменні акції Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" (код ЄДРПОУ 00724910) в кількості 16 107 647 шт. на загальну суму 644 305 грн 88 коп., форма випуску - бездокументарна, код ЦП - UA4000130165, в депозитарній установі Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (м. Київ, 04107, вул. Тропініна, 7-Г, код ЄДРПОУ 30370711), власниками яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений Світ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40796513);

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений Світ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40796513) вчиняти будь-які дії щодо використання та розпорядження цінними паперами - простими іменними акціями Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" (код ЄДРПОУ 00724910);

3) заборонити будь-якій брокерській конторі, депозитарній установі, управлінню цінними паперами, реєстраційній службі чи будь-якому іншому реєстратору та нотаріусу вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження спірних цінних паперів - простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" (код ЄДРПОУ 00724910).

08.02.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України".

Ухвалою суду від 08.02.2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" - відмовлено.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/989/21, призначено справу № 918/989/21 до судового розгляду по суті на 02.03.2022 року.

10.02.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" надійшла заява із письмовими поясненнями щодо необхідності поновлення процесуального строку на подання даної позовної заяви, оскільки причини пропуску строку позовної давності пов`язані з поважними обставинами, зокрема фактом прийняття Рівненським міським судом відповідної позовної заяви позивача до відповідачів у справі № 569/11115/16-ц в межах строку позовної давності та її розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій впродовж тривалого строку аж до закриття провадження у справі Верховним Судом більш ніж через 3 роки з часу звернення позивача до суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2022 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 28.01.2022 року у справі №918/989/21 - скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" про вжиття заходів забезпечення позову.

02.03.2022 року судом встановлено, що учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" та Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується особистим підписом представників позивача Мотрича Євгена Ростиславовича, та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, які були присутніми у судовому засіданні 08.02.2022 року, у розписці від 08.02.2022 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" та Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" належним чином повідомлене про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується довідкою про надіслання їх офіційні електронні адреси ухвали Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 року.

Крім того, у судовому засіданні 08.02.2022 року відповідач-1 був присутнім в режимі ВКЗ та повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/989/21 по суті.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Із адрес відповідачів-2, -3,-5 повернувся конверт із ухвалою суду від 08.02.2022 року за трек-кодами 3301311955005, 3301311954980 та 3301311954998 відповідно із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою суду від 08.02.2022 року для відповідачів-2 та -3 та є відсутність вказаних осіб за адресою місцезнаходження, які зареєстровані у встановленому законом порядку, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України ухвала господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 року вважається врученою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином.

Відповідачі -4, -6, -7 та третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали суду від 08.02.2022 року) за трек-номерами 3301311954971, 3301311954963, 3301311954955 та 3301311955170.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 202 ГПК України).

Водночас, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 08.02.2022 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з ч.ч. 1 та 2, п.п. 1, 2, 6, 8-11 ч. 3 ст. 2 ГПК України: завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників справи у судове засідання 02.03.2022 року обов`язковою не визнавалася, згідно з ст. 202 ГПК України господарський суд проводить судове засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача, відповідачів-1, -2, -3, -4, -5, -6, 7 та третіх осіб -1 та -2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрите 19.11.2021 року, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, у справі проведено 5 судових засідань, тобто сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому розгляд справи може здійснюватися без участі представників позивача, відповідачів-1, -2, -3, -4, -5, -6, 7 та третіх осіб -1 та -2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Стислий виклад правової позиції позивача.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вказує, що 29.04.2016 року між ним та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 було укладено цивільні договори купівлі-продажу цінних паперів № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, №БВ21-3/16, № БВ21-2/16, емітентом яких є ПАТ "СПГ "Шубківське".

За умовами п. 1 вказаних Договорів позивач зобов`язувався передати у власність відповідачів цінні папери, а відповідачі зобов`язувались сплатити кошти за такі цінні папери. Відповідно до п. 2.1. Договорів вартість цінних паперів по кожному договору становить 123 564 грн, а по Договору з ОСОБА_4 - 26 485 грн 88 коп.

Пунктом 2.2 Договорів визначено строк оплати - 30 робочих днів з моменту підписання Договору.

Отже, відповідачі (фізичні особи) на виконання умов Договорів 2016 року були зобов`язані здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок позивача у строк до 15.06.2016 року.

Позивач просить суд розірвати вказані договори, оскільки відповідачами не здійснено оплати вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" до 15.06.2016 року і до цього часу, а також просить суд визнати недійсними операції з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ".

Позивач зазначає, що фактичною підставою для пред`явлення даного позову є відсутність передачі покупцями грошових коштів на користь продавця в обумовлені правочинами строки (порушення істотних умов договору), а правовою підставою для розірвання договорів слугують норми закону, що передбачені ст. ст. 526, 629, 651 та 692 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач вказує, що внаслідок порушення умов договору, а саме несплати в обумовлений правочином строк платежу за придбані цінні папери прості іменні акції, ТОВ "Грін-Плант" був повністю позбавлений грошових коштів, тобто не одержав передбачуваного матеріального результату, на що розраховував при укладенні оспорюваних договорів. Оскільки основною статутною функціональною діяльністю позивача є сільськогосподарська промисловість, тому дані кошти він мав намір спрямувати саме в аграрне виробництво, тобто на весняні посівні роботи та на роботи щодо обробки посівів із застосуванням пестицидів та агрохімікатів. Є очевидним, що невиконання відповідачами своїх зобов`язань призвело до завдання позивачу шкоди через неможливість здійснити в тому обсязі, який передбачався на час укладання оспорюваних договорів, сільськогосподарську діяльність, що згодом принесло би прогнозовані доходи через зібрання і реалізацію урожаю. Таким чином, ці обставини свідчать про істотність порушень відповідачами договорів купівлі-продажу.

Також позивач зазначає, що представником одного із покупців ОСОБА_4 по довіреності 13.08.2016 року в інтересах і від імені ОСОБА_7 19.08.2016 року було укладено з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу цінних паперів № БД-1900816-1/БВ-1, на що не мав ніякого права, адже він не оплатив дані цінні папери позивачу, отже в нього і не виникло право розпоряджатися цінними паперами. Даний договір не породжує ніяких прав чи обов`язків і є нікчемний (неукладений) з моменту його вчинення.

Також позивач вказує, що відповідачі створили Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ", ставши його засновниками ( ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ). Своє право володіння та розпорядження акціями у розмірі 49,5363 % ПРАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" вони внесли у статутний капітал Товариства. Пізніше відповідачі передали (продали свою частку) (корпоративні права учасника) на користь ОСОБА_8 , який і є єдиним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" та директором.

Позивач вказує, що існують правові підстави для витребування в силу ст. 388 Цивільного кодексу України спірного майна із власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ", оскільки майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач знав.

Відтак позивач просить суд визнати за ним право власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "СПГ "Шубківське" в кількості 16 107 647 шт., форма випуску - бездокументарна, код ЦП ИЛ4000130165, що знаходяться в депозитарних установах та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача-1 такі цінні папери. Також позивач просить суд зобов`язати Національний депозитарій України та/або будь-яку іншу депозитарну установу, реєстратора, будь-яку іншу посадову особу провести безумовну облікову операцію списання іменних акцій з рахунку у цінних паперах відповідача-1 та зарахувати такі цінні папери на депозитарний рахунок ТОВ "Грін-Плант".

Крім того, позивач зазначає про те, що причини пропуску строку позовної давності на звернення до господарського суду є поважними, оскільки позивач пропустив строк на звернення до суду внаслідок подання позову до суду іншої юрисдикції та розгляду його у провадженні № 569/11115/16-ц. Відтак із вказаних причин позивач просить суд поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Стислий виклад правової позиції відповідача-1

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг "Зелений світ" просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, відповідач у відзиві зазначає, що факт сплати відповідачами грошових коштів за спірними договорами є підтвердженим, що відображено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладену від 06.11.2019 року у справі № 569/11115/16-ц, а саме - оплата за придбані відповідачами цінні папери була здійснена 18.01.2017 року, під час розгляду спору в суді.

Також відповідач-1, посилаючись на ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує, що лише у випадку коли покупець відмовився і прийняти і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимогами виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Тобто продавець вправі відмовити від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар.

Відповідач-1 вказує, що у даному випадку такий спосіб захисту порушеного права, як розірвання договору, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв та оплатив товар, не відповідає суті порушення договору. Належним способом порушених прав позивача буде вимога про застосування ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Окрім того, відповідач-1 вказує, що враховуючи норми ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею. При цьому всупереч нормам чинного законодавства, позивачем не наведено жодної підстави щодо вибуття майна (цінних паперів) з володіння позивача поза його волею. Твердження позивача стосовно того, що відповідачем майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала його відчужувати, про що набувач знав, не відповідає дійсності, адже позивач добровільно передав товар, а відповідачі, в свою чергу, прийняли товар, а також здійснили оплату за прийнятий товар. Тобто жодного вибуття товару поза його волею не відбулося.

Також відповідач-1, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що враховуючи факт передання товару, а також факт здійснення відповідачами оплати за прийнятий товар, враховуючи умови Договорів, а також положення чинного законодавства, з моменту проведення відповідачами кінцевого розрахунку із позивачем, дія Договорів припинилася, в результаті чого припинилися зобов`язання сторін за спірними Договорами.

Окрім того, відповідач-1 просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог ТОВ "Грін-Плант" та відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Стислий виклад правової позиції третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" у письмових поясненнях щодо позову заперечує проти задоволенні позовних вимог та звертає увагу, що як вбачається із постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладену від 06.11.2019 року у справі № 569/11115/16-ц, оплата за придбані відповідачами цінні папери була здійснена 18.01.2017 року, під час розгляду спору в суді. Зважаючи на повну оплату договорів купівлі-продажу акцій, зобов`язання за договорами купівлі-продажу цінних паперів виконані у повному обсязі, а відповідні договори є припиненими із січня 2017 року. Зобов`язання, яке вже є припиненим неможливо припинити.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача зазначає, що отримавши грошові кошти в січні 2017 року, позивач мав усі можливості для використання вказаних коштів на весняні посівні роботи, тим більше, що грошові кошти за купівлю акцій позивачем жодному із відповідачів не поверталися.

Окрім того, Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" вказує, що в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Вказана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Позивач уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з власної волі. І на сьогоднішній день ставить питання не про їх недійсність, а про їх розірвання у зв`язку з порушенням істотних умов договору. Таким чином вимога про розірвання договорів, та посилання на ст. 388 ЦК, що регулює питання витребування майна з чужого незаконного володіння є взаємовиключними.

Також Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" зауважує, що позивач висуваючи вимогу про розірвання договорів і посилаючись при цьому на ст. 651 ЦК України, може лише вимагати збитків, що завдані розірванням договору, а не повернення отриманих відповідачами за договорами цінних паперів.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача-1 та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 було укладено договори купівлі-продажу цінних паперів № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, № БВ21-3/16, № БВ21-2/16, емітентом яких є ПАТ "СПГ "Шубківське" (далі - Договори).

За змістом п. 1.2. Договорів моментом переходу права власності на цінні папери визначено дату внесення відповідних змін на особовому рахунку покупців в депозитарній системі.

Відповідно до п. 2.1. Договорів вартість цінних паперів по кожному договору становить 123 564 грн, загальна кількість цінних паперів по кожному договору 3 089 100 штук, вартість одного цінного паперу 0 грн 04 коп., а по Договору з ОСОБА_4 - 26 485 грн 88 коп., загальна кількість цінних паперів 662 147 штук, вартість одного цінного паперу 0 грн 25 коп.

Пунктом 2.2 Договорів визначено строк оплати - 30 робочих днів з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 4.1. Договорів продавець зобов`язаний підготувати та надати покупцю всі необхідні документи для переходу права власності на цінні папери, які є предметом даних договорів, на ім`я покупця на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору.

Як вбачається із п. 12.1., 12.1. Договорів, такі вступають в силу з дати їх підписання і діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Дія Договорів припиняється за взаємною письмовою згодою сторін, за рішенням суду або при кінцевому розрахунку між сторонами.

Згідно з п. 12.3. Договорів у випадку невиконання чи неналежного виконання однією зі сторін взятих на себе по даному договору зобов`язань договір може бути розірваним в односторонньому порядку за письмовим зверненням контрагента з відшкодуванням усіх завданих збитків.

Право вимагання та пред`явлення претензій виникає у сторін по закінченню 10-го банківського дня невиконання винною стороною своїх обов`язків. (п. 13.3. Договорів).

Зважаючи на умови Договорів, судом встановлено, що фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на виконання умов п. 2.2. Договорів від 29.04.2016 року були зобов`язані здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок позивача у строк до 15.06.2016 року.

29.04.2016 року розпорядженнями депозитарної установи ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" на виконання облікових операцій внесені зміни в особові рахунки покупців-відповідачів у депозитарній системі, а тому відповідно до пункту 1.2. зазначених договорів з 29.04.2016 року відповідачі стали власниками переданих їм у власність цінних паперів.

При цьому, з аналізу судових рішень у справі № 569/11115/16-ц вбачається, що у вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" вже зверталося до суду в порядку цивільного судочинства, до фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності на цінні папери та зобов`язання внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів та рішенням Рівненського міського суду від 26.06.2017 року у справі № 569/11115/16-ц у задоволенні позову ТОВ "Грін-Плант" відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Грін-Плант" задоволено частково, рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Розірвано договори купівлі-продажу цінних паперів від 29.04.2016: № БВ21-2\16; № БВ21-3\16; № БВ21-4\16; № БВ21-5\16; № БВ21-6\16; № БВ21-7\16. Витребувано на користь ТОВ Грін-Плант з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 цінні папери - прості іменні акції ПрАТ "СГП "Шубківське" у кількості 16 107 647 штук, вартістю 644 305 грн 88 коп. Зобов`язано ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" та ТОВ "Бенефіт Брок" внести зміни до системи депозитарного обліку цінних паперів, здійснити перереєстрацію пакету акцій ПрАТ "СГП "Шубківське" у кількості 16 107 647 штук, форма випуску - бездокументарна, код ЦП - UA4000130165 та зарахувати їх на депозитарний рахунок ТОВ "Грін-Плант" № НОМЕР_2 , відкритий у депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ".

Окрім того, Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними операцій з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунка Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" та про визнання права власності на цінні папери - прості іменні акції в кількості 16 107 647 штук вартістю 644 305 грн 88 коп.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 скасовано. Закрито провадження у справі №569/11115/16-ц. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант", що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Судові рішення у справі № 569/11115/16-ц мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

У Постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №569/11115/16-ц у розділі "Установлені судами фактичні обставини справи" зазначено, що 29.04.2016 року розпорядженнями депозитарної установи ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" на виконання облікових операцій в депозитарній системі внесені відповідні зміни в особових рахунках ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , а тому з 29.04.2016 року відповідачі набули права власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "Шубківське".

Однією із підстав позову у справі № 918/989/21 є нездійснення відповідачами (фізичними особами) оплати вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" з моменту укладення договорів і до цього часу.

Однак, як убачається із поданих Приватним акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" квитанцій від 18.01.2017 року, відповідачі здійснили таку оплату.

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №569/11115/16-ц у розділі "Установлені судами фактичні обставини справи" зазначено, що у встановлений договорами купівлі-продажу строк (протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору) грошові кошти відповідачі не сплатили, оплата за придбані ними цінні папери була здійснена 18.01.2017 року, під час розгляду спору в суді.

Таким чином, судом встановлено, що обставини встановлені у рішеннях у справі №569/11115/16-ц, які набрали законної сили, не потребують доказуванню, в тому числі обставини оплати покупцями за Договорами за придбані цінні папери 18.01.2017 року, тобто із простроченням.

19.08.2016 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу цінних паперів №БД-190816-1\БВ-1, відповідно до якого отримала від ОСОБА_7 прості іменні акції ПАТ "СГП "Шубківське" у кількості 3 089 100 штук, загальною вартістю 15 000,00 грн.

Відповідно до статуту ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ", яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 01.09.2016 року, учасниками якого, крім ОСОБА_7 , є всі відповідачі ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ), придбані ними цінні папери були внесені до статутного капіталу ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" та є їхніми частками в статутному капіталі ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" - всього 16 277 103 штук, частка у статутному капіталі 4 069 275 грн 75 коп.

Згідно з інформацією про емітента ПАТ "СГП "Шубківське", розміщеної на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником цінних паперів у кількості 16 107 600 штук - 49, 5363 процентів, є ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" (код ЄДРПОУ 40796513).

Як вбачається із виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 28.04.2016 року Депонентом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант", депозитарний код рахунку в цінних паперах НОМЕР_2 , депозитарна установа - ТОВ-фірма "Рівненський РКЦ"; відомості про цінні папери: назва емітента ПАТ "СГП "Шубківське", код цінних паперів UA400130165, вид цінних паперів: акції іменні прості, форма бездокументарна, номінальна вартість одного цінного паперу 00 грн 25 коп., кількість 16 107 600 штук, загальна номінальна вартість 4 026 911 грн 75 коп., частка у статутному капіталі - 49, 5363 процентів.

Щодо застосування строків позовної давності

У вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, а саме заявленої відповідачем-1 вимоги (вх. № 10690/21 від 10.12.2021 року) та наявних заперечень позивача (вх. № 1292/22 від 10.02.2022 року), суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність є строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності може бути загальним або спеціальним (статті 257, 258 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем-1, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що пунктом 2.2 спірних Договорів визначено строк оплати - 30 робочих днів з моменту підписання Договору.

На переконання відповідача-1, строк позовної давності розпочався 14.06.2016 року, оскільки на його думку оплата за Договорами повинна була бути здійснена до 13.06.2016 року включно, а у зв`язку із відсутністю такої оплати у встановлені Договорами строки, позивач довідався про порушення свого права 14.06.2016 року, тобто на наступний день після спливу строку на оплату.

Господарський суд не погоджується із висновками відповідача-1 щодо початку перебігу строку позовної давності з огляду на таке.

При цьому як убачається із поданих Приватним акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" квитанцій від 18.01.2017 року, відповідачі здійснили таку оплату.

Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 13.3. Договорів, що право вимагання та пред`явлення претензій виникає у сторін по закінченню 10-го банківського дня невиконання винною стороною своїх обов`язків. (п. 13.3. Договорів).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Зважаючи на п. 2.2. та 13.3. спірних Договорів, господарський суд дійшов висновку, що відлік строку позовної давності у даному спорі розпочався 03.07.2016 року.

Відповідно, строк позовної давності (3 роки) для пред`явлення даного позову сплинув 03.07.2019 року.

Крім того, відповідач-1 звертає увагу, що позивач, звернувся до господарського суду через 5 років, 4 місяці та 25 днів з моменту того, як довідався чи міг довідатись про порушення свого права.

З огляду на те, що відлік строку на пред`явлення даного позову розпочався 03.07.2016 року, а позивач звернувся до господарського суду із даним позовом 08.11.2021 року, господарський суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом через 5 років 4 місяці і 5 днів з дня, коли довідався або міг довідатись про порушення свого права та коли у нього згідно з п. 13.3 Договорів виникло право на пред`явлення такого позову.

В обгрунування підстав поважності пропуску процесуального строку на звернення до господарського суду із даним позовом позивач вказує, що у вересні 2016 року (в межах процесуального строку позовної давності) Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" звернулося до суду загальної юрисдикції із аналогічним позовом до фізичних осіб про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності на цінні папери та зобов`язання внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів.

Рішенням Рівненського міського суду від 26.06.2017 року у справі № 569/11115/16-ц у задоволенні позову ТОВ "Грін-Плант" відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Грін-Плант" задоволено частково, рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року рішення Рівненського міського суду від 26.06.2017 та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 10.10.2017 скасовано. Закрито провадження у справі №569/11115/16-ц. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант", що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Позивач звертає увагу, що факт відкриття провадження у справі № 569/11115/16-ц Рівненським міським судом, тривалий час розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій (як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть захищені і відновлені в судовому порядку) і в результаті - закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів, - є підставами вважати, що строк звернення до господарського суду із позовом у справі № 918/989/21 пропущений із поважних причин.

Позивач посилається на ч. 5 ст. 267 ЦК України та просить суд поновити строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом у справі № 918/989/21.

Позивач зауважує, що поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим та обставини, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а знаходяться поза межами його контролю, - даному випадку до таких причин відноситься перебування спору у справі № 569/11115/16-ц у провадженні судових органів до 06.11.2019 року.

При цьому позивач звертає увагу, що ним отримано постанову Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №569/11115/16-ц - лише 03.11.2021 року.

Відповідач-1, у своїй заяві про застосування строку позовної давності до даного спору, посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2020 року по справі № 904/1080/19 відповідно до яких: "виходячи з аналізу наведених норм перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися у разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недотриманням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Відповідач-1 щодо факту отримання позивачем постанови Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №569/11115/16-ц - лише 03.11.2021 року, - вказує наступне. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 року по справі № 925/125/14 зазначено: "Ст. 6 Конвенції передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України " Європейський суд з прав людини зробив, зокрема. висновок про те. що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового пронесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimeniaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989). Відтак особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Постанова Верховного Суду по справі № 569/11115/16-ц була оприлюднена 02.12.2019 року. Вказане свідчить, що позивач мав можливість слідкувати за ходом розгляду своєї справи, дізнаватись про результати розгляду справи та своєчасно (в розумні строки) звернутись до господарського суду із позовною заявою. Проте, з моменту публікації повного тексту постанови Верховного Суду по справі № 569/11115/16-ц і до моменту звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Рівненської області пройшов 1 рік, 11 місяців та 6 днів.

Зважаючи на викладене в сукупності, відповідач-1 стверджує, що позивачем не зазначено жодної поважної причини, яка б перешкоджала останньому звернутись до суду раніше, тобто в межах розумного строку. Із означених підстав відповідач-1 просить суд застосувати до позовних вимог у справі № 918/989/21 норми права щодо спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову з підстав його пропущення.

Господарський суд, оцінивши аргументи позивача та відповідача-1, дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на наступне.

Очевидно, що перебування справи № 569/11115/16-ц (з тими самими сторонами, з того ж предмету і з тих же підстав) у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного господарського суду ускладі Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 902/326/16, від 24.09.2019 року у справі № 922/1151/18, від 15.05.2020 року у справі № 922/1467/19, від 17.06.2020 року у справі № 916/1689/17.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №902/326/16 та від 24.09.2019 року у справі № 922/1151/18, від 15.05.2020 року у справі № 922/1467/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Зважаючи на викладене в сукупності, господарський суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності у зв`язку з чим наявності підстав для поновлення позивачеві строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини за цивільно-правовими договорами, що стосуються розпорядження корпоративними правами, оскільки відповідачі, набувши право власності на прості іменні акції ПАТ "СГП "Шубківське" (які посвідчують корпоративні права акціонера), стали його акціонерами та набули всіх прав та обов`язків акціонера товариства, визначених Законом України "Про акціонерні товариства", в тому числі щодо управління акціонерним товариством. З огляду на наведене, правовідносини, які виникли між сторонами у справі є господарсько-правовими та корпоративними.

Корпоративні правовідносини, що виникли між сторонами у справі № 918/989/21 виникли з правочинів від 29.04.2016 року № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, №БВ21-3/16, № БВ21-2/16 щодо корпоративних прав на цінні папери, а саме - прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "СПГ "Шубківське".

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", зараз і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Отже, спір у даній справі виник з правочину щодо корпоративних прав - акцій.

При цьому, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладених правочинів, які є договорами купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивач по справі (продавець) на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 29.04.2016 року передало у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 цінні папери-прості іменні акції ПАТ "СГП "Шубківське" в загальній кількості 16 107 647 штук, загальною вартістю 644 305 088 грн.

Пунктом 2.2 Договорів визначено строк оплати - 30 робочих днів з моменту підписання Договору.

Аргумент позивача про те, що відповідачами не здійснено оплати вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" до цього часу спростовується матеріалами справи, адже як убачається із поданих Приватним акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство Шубківське" квитанцій від 18.01.2017 року, відповідачі здійснили таку оплату. Крім того, у Постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №569/11115/16-ц у розділі "Установлені судами фактичні обставини справи" зазначено, що у встановлений договорами купівлі-продажу строк (протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору) грошові кошти відповідачі не сплатили, оплата за придбані ними цінні папери була здійснена 18.01.2017 року, під час розгляду спору в суді. Таким чином, судом встановлено, що обставина оплати покупцями за Договорами за придбані цінні папери 18.01.2017 року, тобто із простроченням, не потребує доказуванню.

Позивач вважає, що на підставі ст. ст. 526, 629, 651 і 692 ЦК України спірні договори підлягають розірванню.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас ч. 2 ст. 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, ч. 2 ст. 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Оскільки ч. 2 ст. 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Одним із факторів, що береться до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Позивач вказує, що внаслідок порушення умов договору, а саме несплати в обумовлений правочином строк платежу за придбані цінні папери прості іменні акції, ТОВ "Грін-Плант" був повністю позбавлений грошових коштів, тобто не одержав передбачуваного матеріального результату, на що розраховував при укладенні оспорюваних договорів. Оскільки основною статутною функціональною діяльністю позивача є сільськогосподарська промисловість, тому дані кошти він мав намір спрямувати саме в аграрне виробництво, тобто на весняні посівні роботи та на роботи щодо обробки посівів із застосуванням пестицидів та агрохімікатів. Позивач стверджує, що невиконання відповідачами своїх зобов`язань призвело до завдання позивачу шкоди через неможливість здійснити в тому обсязі, який передбачався на час укладання оспорюваних договорів, сільськогосподарську діяльність, що згодом принесло би прогнозовані доходи через зібрання і реалізацію урожаю. Таким чином, ці обставини свідчать про істотність порушень відповідачами договорів купівлі-продажу.

Господарський суд, оцінивши аргументи та докази позивача щодо істотності допущеного відповідачами порушення умов договорів (несплати за прості іменні акції у визначений строк - до 15.06.2016 року), дійшов висновку про наступне.

В матеріалах справи відсутні докази завдання позивачеві відповідачами істотної шкоди внаслідок несплати за Договорами за прості іменні акції. При цьому позивач вказав, що грошові кошти отримані за спірними договорами мав намір спрямувати саме в аграрне виробництво, тобто на весняні посівні роботи та на роботи щодо обробки посівів із застосуванням пестицидів та агрохімікатів. Судом встановлено, що відповідачі провели розрахунок із позивачем 18.01.2017 року, що свідчить про те, що у позивача була можливість здійснювати сільськогосподарську діяльність у весняний період 2017 року, що є наступним сільськогосподарським роком після 2016-го (рік укладення спірних Договорів).

Суд підкреслює, що позивач не надав суду жодного доказу, який би свідчив проте, що позивачу завдана шкода несвоєчасною оплатою цінних паперів за спірними договорами.

Позивачем не зазначено в чому полягає істотність порушення покупцями договору купівлі-продажу та наскільки продавець позбавився того, на що він розраховував. Позивач хоча і покликався на завдання порушенням договору реальної шкоди товариству, однак не вказав її розмір, не зазначив про істотну різницю між тим, на що розраховувала сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Однак, сама по собі невчасна оплата товару покупцем не є підставою для розірвання договору купівлі-продажу.

Окрім того, суд зауважує, що отримавши 18.01.2017 року грошові кошти від відповідачів на власний рахунок за договорами купівлі продажу від 29.04.2016 року, позивач не вчиняв заходів щодо повернення таких коштів, користувався ними упродовж 5-ти років, однак при цьому наполягає на розірванні спірних договорів.

Суд дійшов висновку, що факт отримання позивачем 18.01.2017 року грошових коштів від відповідачів без заперечень на власний рахунок, відсутність у матеріалах справи доказів вжиття позивачем заходів щодо повернення таких коштів, свідчить про вчинення ТОВ "Грін-Плант" конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції купівлі-продажу простих іменних акцій саме на виконання договірних зобов`язань за Договорами від 29.04.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним слід вважати виконання, що прийняте кредитором, що має місце в даному випадку, в результаті чого припинилися зобов`язання сторін за спірними договорами.

Судом встановлено, що зобов`язання з оплати за прості акції за Договорами відповідачами виконані із простроченням. Однак із 18.01.2017 року дія спірних Договорів припинена виконанням зобов`язання, що означає, що строк дії спірних договорів від 29.04.2016 року закінчився.

За умовами укладених договорів з моменту проведення покупцями (відповідачами) кінцевого розрахунку із продавцем (позивачем) їх дія припинилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, в тому числі договір за яким не виконане зобов`язання. Відповідний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019 року у справі № 910/16750/18, від 12.05.2020 року у справі № 911/991/19, від 14.07.2021 року у справі № 911/1442/19.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Тобто, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти, то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 року по справі № 916/667/18 зазначено: «натомість у цій справі покупці отримали товар (частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але, як стверджує позивач, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню ч. 3 ст. 692 ЦК України. відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продовж за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту. зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продає полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця. то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів».

Тобто, в даному випадку такий спосіб захисту порушеного права, як розірвання договору, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв та оплатив товар, не відповідає суті порушення договору.

Крім того, виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Натомість застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця. Також, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 року по справі № 916/667/18 зазначено: «отже, у ній справі позивачка, пред`явивши позовну вимогу про розірвання спірного договору, обрала неналежний спосіб захисту її права. У зв 'язку із цим судові рішення в цій частині слід скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити».

Зважаючи на викладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання Договорів купівлі-продажу цінних паперів № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, № БВ21-3/16, № БВ21-2/16 від 29.04.2016 року укладених між позивачем та відповідачами не підлягають задоволенню, оскільки: позивачем не доведено, що виконання зобов`язання відповідачами із простроченням завдало позивачу істотної шкоди, а також суд дійшов висновку що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, враховуючи той факт, що позивачем було передано цінні папери, а відповідачі, в свою чергу, прийняли товар, а також здійснили оплату за прийнятий товар. Позивач, в даному випадку, наприклад, може вимагати сплати процентів за період прострочення платежів за Договорами. Незважаючи на прострочення оплати за спірними договорами, зобов`язання відповідачами виконане 18.01.2017 року, а відтак дія спірних договорів припинена виконанням зобов`язання. Таким чином, спірні договори не підлягають розірванню, адже розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, в тому числі договір за яким не виконане зобов`язання.

Крім того, як вбачається із позовної заяви, позивач стверджує, що представником одного із покупців ОСОБА_4 по довіреності 13.08.2016 року в інтересах і від імені ОСОБА_7 19.08.2016 року було укладено з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу цінних паперів № БД-1900816-1/БВ-1, на що не мав ніякого права, адже він не оплатив дані цінні папери позивачу, отже в нього і не виникло право розпоряджатися цінними паперами. Даний договір не породжує ніяких прав чи обов`язків і є нікчемний (неукладений) з моменту його вчинення.

Господарський суд не погоджується із твердженням позивача про те, що договір 19.08.2016 року є нікчемним, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. т. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як вбачається із постанови Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі № 569/11115/16-ц, 29.04.2016 року розпорядженнями депозитарної установи ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" на виконання облікових операцій внесені зміни в особові рахунки покупців-відповідачів у депозитарній системі, а тому відповідно до пункту 1.2. зазначених договорів з 29.04.2016 року відповідачі стали власниками переданих їм у власність цінних паперів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 як повноправний володілець простих іменних акцій мав законне право укладати з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу цінних паперів №БД-190816-1\БВ-1 від 19.08.2016 року, відповідно до якого остання отримала прості іменні акції ПАТ "СГП "Шубківське" у кількості 3 089 100 штук, загальною вартістю 15 000,00 грн. Відтак переконання позивача про те, що укладений Договір №БД-190816-1\БВ-1 від 19.08.2016 року нікчемний - є хибним.

Також як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсними операції з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ". Також позивач просить суд визнати за ним право власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "СПГ "Шубківське" в кількості 16 107 647 шт., форма випуску - бездокументарна, код ЦП ИЛ4000130165, що знаходяться в депозитарних установах та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача-1 такі цінні папери. Також позивач просить суд зобов`язати Національний депозитарій України та/або будь-яку іншу депозитарну установу, реєстратора, будь-яку іншу посадову особу провести безумовну облікову операцію списання іменних акцій з рахунку у цінних паперах відповідача-1 та зарахувати такі цінні папери на депозитарний рахунок ТОВ "Грін-Плант".

Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у вказаних вимогах позивача, позаяк договори купівлі-продажу цінних паперів № БВ21-7/16, № БВ21-6/16, № БВ21-5/16, № БВ21-4/16, №БВ21-3/16, № БВ21-2/16 від 29.04.2016 року між ТОВ "Грін-План" та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 є припиненими внаслідок виконання зобов`язань, не розірвані у судовому порядку, доказів визнання їх недійсними суду не надано.

Операції з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ", були проведені на підставі Договорів від 29.04.2016 року.

За вказаних обставин, оскільки позовна вимога позивача про розірвання договорів купівлі-продажу від 29.04.2016 року є недоведеною, - підстави для визнання недійсними операції з цінними паперами зі списання з депозитарного рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в депозитарній установі ТОВ "Фірма "Рівненський РКЦ" у господарського суду відсутні.

Також позивач просить суд визнати за ним право власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "СПГ "Шубківське" в кількості 16 107 647 шт., форма випуску - бездокументарна, код ЦП ИЛ4000130165, що знаходяться в депозитарних установах та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача-1 такі цінні папери.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння: було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння. не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею. Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який у Постанові від 27.05.2020 року по справі № 641/9904/16-ц зазначив: «Зокрема, відповідно до закріпленого у ст. 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна".

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ПК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача,

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Судом встановлено, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав щодо вибуття майна (цінних паперів) з володіння позивача поза його волею. Натомість, позивач виходячи із принципу свободи договору, з власної волі передав у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 прості іменні акції бездокументарної форми згідно з Договорами від 29.04.2016 року.

У свою чергу, відповідно до статуту ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ", яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 01.09.2016 року, учасниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , придбані ними цінні папери були внесені до статутного капіталу ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" та є їхніми частками в статутному капіталі ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" - всього 16 277 103 штук, частка у статутному капіталі 4 069 275 грн 75 коп.

Позивач просить суд задовольнити вказану вимогу, оскільки майно за відплатними договорами придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач знав.

Господарський суд відхиляє вказаний аргумент позивача, оскільки відповідачі законно із 29.04.2016 року є власниками простих іменних акцій, які були внесені ними до статутного капіталу ТОВ "Аграрний Холдинг "Зелений Світ" також законно.

Зважаючи на викладене, та той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Плант" передало із власної волі прості іменні акції за Договорами від 29.06.2016 року відповідачам, вказані Договори не розірвані у судовому порядку, не визнані судом недійсними, відтак у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на цінні папери - прості іменні акції ПАТ "СПГ "Шубківське" в кількості 16 107 647 шт., форма випуску - бездокументарна, код ЦП ИЛ4000130165.

Позивач не має права вимагати повернення того, що було виконано ним за зобов`язаннями за Договорами від 29.04.2016 року до моменту зміни або розірвання даних договорів або визнання їх недійсними.

Оскільки позовні вимоги про визнання права власності на цінні папери є безпідставними, а тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, не підлягають до задоволення і інші позовні вимоги позивача, тому-що вони є похідними від двох вище зазначених позовних вимог.

Відтак оскільки основні вимоги позивача не підлягають задоволенню, похідна вимога про зобов`язання Національного депозитарія України та/або будь-яку іншу депозитарну установу, реєстратора, будь-яку іншу посадову особу провести безумовну облікову операцію списання іменних акцій з рахунку у цінних паперах відповідача-1 та зарахувати такі цінні папери на депозитарний рахунок ТОВ "Грін-Плант" також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач-1 та третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно сплачений судовий збір у розмірі 30 094 грн 60 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 119, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2022 року.

Суддя Заголдна Я.В.


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	01.03.2022
Оприлюднено	25.06.2022
Номер документу	103662391
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Судовий реєстр по справі —918/989/21

Ухвала від 28.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 25.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 06.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 16.05.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Ухвала від 30.03.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Рішення від 01.03.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Заголдна Я.В.

Судовий наказ від 09.03.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Заголдна Я.В.

Ухвала від 20.02.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Заголдна Я.В.

Постанова від 24.02.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Постанова від 24.02.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.03.2022 по справі 918/989/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/989/21

Рішення від 01.03.2022

Рішення
від 01.03.2022 по справі 918/989/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ