Рішення

від 20.02.2022 по справі 523/4790/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4790/21

Провадження №2/523/1020/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

з участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача Юридичного департаменту Одеської міської ради - Рижко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/4790/21 за позовом представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової Олени Іванівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової О.І., Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 15.12.2020 року рішенням № 55709801 державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової О.І. було відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке набуто позивачем на підставі правовстановлюючих документів, а саме рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформленого Протоколом загальних зборів співвласників № 4 від 23.05.2020 року та Акту приймання - передачі нежитлового приміщення № 01н від 17.06.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом

Так, 23.05.2020 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було проведено загальні збори, на яких було прийнято відповідні рішення, зокрема:

?Про зміну статусу «допоміжного приміщення» в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 - підвального складського приміщення (бічний вхід), шляхом визнання факту відсутності необхідності використання даного приміщення за для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку за для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, на статус «ізольованого нежитлового приміщення», що є частиною внутрішнього об`єму будівлі, має окремий вхід, та не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно - правових відносин. Присвоєння назви № 01н. За вказане рішення проголосувало «За» загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень 2395,60 кв.м., що становить 84,9 %.

?Передачу у власність «ізольованого нежитлового приміщення» № 01н з подальшою реєстрацією права власності на ОСОБА_1 . Офіційне визнання та підтвердження факту виникнення , переходу прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь ОСОБА_1 , що не порушить права співвласників, для подальшого ведення власної підприємницької діяльності. Головна умова після реєстрації прав на приміщення № 01н - проведення за кошти ОСОБА_1 ремонту гідроізоляційних властивостей приміщення № 01н. За вказане рішення проголосувало «За» загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень 2458,00 кв.м., що становить 87,15 %.

Про проведення зборів складено Протокол загальних зборів співвласників ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» № 4 від 23.05.2020 року. Справжність підписів у Протоколі № 4 від 23.05.2020 року засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. 15.06.2020 року.

На виконання рішення співвласників, оформленого Протоколом № 4 від 23.05.2020 року, головою Правління ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» 15.06.2020 року було видано наказ № 15.1 про створення комісії зі складу членів Правління, які обрані загальними зборами 11.11.2018 року у складі Жовтого В.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про проведення огляду приміщення, та передачу приміщення № 01н згідно Акту приймання - передачі н/ж приміщення № 01н. 17.06.2020 року на виконання рішення Загальних зборів співвласників від 23.05.2020 року та наказу голови Правління об`єднання № 15.1 від 15.06.2020 року, комісією зі складу членів Правління ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» у складі Жовтого В.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було передано позивачу «ізольоване нежитлове приміщення» № 01н загальною площею 244,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у незадовільному стані, потребує капітального ремонту та ремонту гідроізоляційних властивостей та на момент передачі не використовується з 1976 року будь - ким із співвласників або користувачів квартир/приміщення в будинку АДРЕСА_1 , про що складено відповідний Акт приймання - передачі н/ж приміщення № 01н.

Оскільки, право власності ОСОБА_1 на ізольоване нежитлове приміщення № 01н в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 набуто на підставах, що не заборонені законом, є правомірним, іншими співвласниками не оспорюється та незаконність набуття такого права власності судом не встановлювалася, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової О.І. № 55709801 від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , а також усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права володіння та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання уповноважених осіб державних реєстраторів Юридичного департаменту Одеської міської ради зареєструвати право приватної власності на нежитлове приміщення № 01н в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Суд констатує, що представником відповідача Юридичного департаменту Одеської міської ради - Рижко К.В. було надано суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Так, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову представник відповідача вказує на те, що 09.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою та документами, поданими для проведення державної реєстрації права приватної власності на ізольоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та подані документи, державним реєстратором управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської пади Павнфіловою О.І. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.12.2020 року № 55709801, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. А тому, враховуючи, що у ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» відсутнє право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, а відтак останнє позбавлено юридичної можливості визначати фактичну та юридичну долю речі та здійснювати розпорядження нею, що є правомочністю, притаманною лише власнику згідно вимог ЦК України.

Суд констатує, що відповідачем державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфіловою О.І. було надано суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Так, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач вказує на те, що 09.12.2020 року ОСОБА_1 подано до управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради заяву № 43004275 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на приміщення 01н у будинку АДРЕСА_1 , на підставі акту приймання - передачі н/ж приміщення № 01н від 17.06.2020 року; наказу голови правління об`єднання Князя Б.Ю. за № 15.1 від 15.06.2020 року; протоколу Загальних зборів ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» за № 4 від 23.05.2020 року; витягу з Протоколу Загальних зборів № 4 від 23.05.2020 року ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», Статуту ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», технічного паспорта, виготовленого 12.06.2020 року ПП «Офіс БТІ». 15.12.2020 року на виконання вимог ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснено пошук відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів державного реєстру прав та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Так, на підставі отриманих відомостей встановлено відсутність черги заяв щодо заявленого об`єкту нерухомого майна, а також відсутність відомостей про державну реєстрацію прав та обтяжень на приміщення АДРЕСА_1 . Також, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату підписання акту приймання - передачі, 16.06.2020 року, керівником об`єднання, а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори вказано ОСОБА_1 . Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» до компетенції правління не віднесено повноваження щодо передачі майна об`єднання у власність інших осіб, а також не визначено повноваження щодо розпорядження майном об`єднання.

Також, відповідач вказувала на те, що згідно з відомостями Державного реєстру прав, право власності на заявлений об`єкт нерухомого майна - ізольоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» не зареєстровано. А тому, у ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» не виникло право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим у нього відсутня юридична можливість визначити фактичну і юридичну долю речі. А тому, керуючись приписами пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 24 «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Панфіловою О.І. правомірно було прийнято 15.12.2020 року рішення про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на приміщення АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 25.03.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача, яка одночасно є представником третьої особи ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової О.І. № 55709801 від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , а також усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права володіння та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання уповноважених осіб державних реєстраторів Юридичного департаменту Одеської міської ради зареєструвати право приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Представник відповідача Юридичного департаменту Одеської міської ради Рижко К.В. в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволені даного позову в повному обсязі.

Відповідач державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілова О.І. в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлено про час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, яка одночасно є представником третьої особи, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За визначенням ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Україні встановлено єдина система, порядок та орган державної реєстрації юридичних осіб. Дія цього закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб, при цьому окремими законами можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об`єднань громадян, благодійних організацій, партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ, бірж, ОСББ, тощо.

За правилами ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції Закону України від 23.09.2010 р. N 2555-VI) державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

В матеріалах справи наявна Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка підтверджує факт створення ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» як юридичної особи, за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи 40840415.

Загальними зборами членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проведених згідно Протоколу від 11.06.2017 було затверджено Статут ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного Статуту.

Так, відповідно до п. 1, 3 розділу ІІІ, п. 4 розділу ІV Статуту ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» органами управління об`єднання є Загальні збори співвласників, Правління, Управитель, Ревізор. Вищим органом управління є Загальні збори. До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна. Порядок володіння, користування та розпорядження майном об`єднання визначається загальними зборами і цим Статутом.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» регламентовано особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, урегульовано правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконання обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

А відповідно до ч. 6 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Судом встановлено, що 23.05.2020 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було проведено загальні збори, на яких було прийнято відповідні рішення, зокрема:

?Про зміну статусу «допоміжного приміщення» в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 - підвального складського приміщення (бічний вхід), шляхом визнання факту відсутності необхідності використання даного приміщення за для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку за для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, на статус «ізольованого нежитлового приміщення», що є частиною внутрішнього об`єму будівлі, має окремий вхід, та не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно - правових відносин. Присвоєння назви № 01н. За вказане рішення проголосувало «За» загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень 2395,60 кв.м., що становить 84,9 %.

?Передачу у власність «ізольованого нежитлового приміщення» № 01н з подальшою реєстрацією права власності на ОСОБА_1 . Офіційне визнання та підтвердження факту виникнення , переходу прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь ОСОБА_1 , що не порушить права співвласників, для подальшого ведення власної підприємницької діяльності. Головна умова після реєстрації прав на приміщення № 01н - проведення за кошти ОСОБА_1 ремонту гідроізоляційних властивостей приміщення № 01н. За вказане рішення проголосувало «За» загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень 2458,00 кв.м., що становить 87,15 %.

Про проведення зборів складено Протокол загальних зборів співвласників ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» № 4 від 23.05.2020 року. Справжність підписів у Протоколі № 4 від 23.05.2020 року засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. 15.06.2020 року.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Протоколу № 4 від 23.05.2020 року. Окрім того, до Протоколу № 4 позивачем було долучено результати поіменного голосування з питань порядку денного з урахуванням голосів, поданих на установчих зборах співвласників.

Суд констатує, що на виконання рішення співвласників, оформленого Протоколом № 4 від 23.05.2020 року, головою Правління ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» 15.06.2020 року було видано наказ № 15.1 про створення комісії зі складу членів Правління, які обрані загальними зборами 11.11.2018 року у складі Жовтого В.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про проведення огляду приміщення, та передачу приміщення № 01н згідно Акту приймання - передачі н/ж приміщення № 01н.

17.06.2020 року на виконання рішення Загальних зборів співвласників від 23.05.2020 року та наказу голови Правління об`єднання № 15.1 від 15.06.2020 року, комісією зі складу членів Правління ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» у складі Жовтого В.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було передано позивачу «ізольоване нежитлове приміщення» № 01н загальною площею 244,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у незадовільному стані, потребує капітального ремонту та ремонту гідроізоляційних властивостей та на момент передачі не використовується з 1976 року будь - ким із співвласників або користувачів квартир/приміщення в будинку АДРЕСА_1 , про що складено відповідний Акт приймання - передачі н/ж приміщення № 01н, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного акту.

Суд констатує, що рішення Загальних зборів ОСББ «Героїв оборони Одеси 94», оформлене Протоколом № 4 від 23.05.2020 року оскаржене до суду та скасоване не було. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Статтею 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Такі висновки підтверджуються й у рішеннях Конституційного Суду України, а саме, у Рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), у якому зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т.ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Вказаним рішенням встановлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

У Рішенні від 09 листопада 2011 року у справі № 14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Разом з тим нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

З наведених норм убачається, що у житлових будинках можуть бути як допоможні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Вказаний висновок зроблено у постанові Великої Палати ВС від 23.10.2019 року за результатами розгляду справи № 598/175/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що позивачем до позовної заяви було додано Довідку № 21.0002Д від 12.01.2021 року, виданої Південним бюро інжинірингу та технічної інвентаризації ФОП ОСОБА_7 , відповідно до якої встановлено, що при проведення обстеження приміщення, та дослідження матеріалів інвентаризації об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1 встановлено наступні обставини:

?Ізольоване нежитлове приміщення № 01н, загальною площею 244,00 кв.м., розташоване в житловому будинку АДРЕСА_1 є частиною внутрішнього об`єму будівлі, має окремий вхід і є самостійним об`єктом цивільно - правових відносин, і в результаті приватизації квартир ту будинку АДРЕСА_1 , їх мешканцями право власності в останніх на це приміщення не виникає;

?Інженерні мережі загального користування, що потребують обслуговування, нагляд з боку ОСББ, або співвласників - в обстежуваному приміщенні - відсутні;

?Технічне обладнання будинку АДРЕСА_1 - в обстежуваному приміщенні відсутнє.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що право власності ОСОБА_1 на ізольоване нежитлове приміщення № 01н в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 набуто на підставах, що не заборонені законом, є правомірним, іншими співвласниками не оспорюється та незаконність набуття такого права власності судом не встановлювалася.

Судом встановлено, що 15.12.2020 року рішенням № 55709801 державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової О.І. було відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке набуто позивачем на підставі правовстановлюючих документів, а саме рішення співвласників багатоквартирного будинку, оформленого Протоколом загальних зборів співвласників № 4 від 23.05.2020 року та Акту приймання - передачі нежитлового приміщення № 01н від 17.06.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного рішення від 15.12.2020 року за № 55709801.

Так, із вказаного рішення вбачається, що згідно з відомостями Державного реєстру прав, право власності на заявлений об`єкт нерухомого майна - ізольоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» не зареєстровано. А тому, у ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» не виникло право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим у нього відсутня юридична можливість визначити фактичну і юридичну долю речі. А тому, керуючись приписами пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 24 «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Панфіловою О.І. було прийнято 15.12.2020 року рішення про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на приміщення АДРЕСА_1 .

Суд констатує, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентовано, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з приписами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з п. 6, п. 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року за № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Тобто, стаття 27 Закону не містить вичерпного переліку підстав для реєстрації права власності.

Частина 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вказує на те, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом.

Таким чином, суд констатує, що цим іншим документом, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 і є протокол загальних зборів ОСББ «Героїв оборони Одеси 94» від 23.05.2020 року, оригінал якого було надано державному реєстратору Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_8 для здійснення державної реєстрації.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна вимога позивача про визнання незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової О.І. № 55709801 від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Однак, щодо позовної вимоги про зобов`язання державних реєстраторів Юридичного департаменту Одеської міської ради зареєструвати за позивачем право приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як було вище зазначено, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною п`ятою статті 3 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Наведені приписи законодавства свідчать про те, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати такі рішення.

Така правова позиція була висловлена також у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі 819/1849/13-а, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно приписів ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що під час розгляду даної справи викладені позивачем обставини про його порушене право знайшли своє підтвердження належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми доказами, на підставі яких до доходить висновку про часткове задоволення даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 355 ЦПК України, ст.ст. 382, 385, 369 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст.ст. 10, 14 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 10, 18, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Панфілової Олени Іванівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни № 55709801 від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 березня 2022 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер