Постанова

від 14.02.2022 по справі 504/442/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2053/22

Номер справи місцевого суду: 504/442/20

Головуючий у першій інстанції Добров П. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2022 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М.,Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

апелянт - керівник Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції,

позивач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Центр надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 серпня 2020 року у складі судді Доброва П.В.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права власності на збудований об`єкт нерухомості.

В обґрунтування заявлених вимог, уточнених позовною заявою від 19.05.2020, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ 112421, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів 24.04.2007, є власником земельної ділянки площею 0,240 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:0842. Відповідачка ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ 1124122, є власником земельної ділянки площею 0,240 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5122783200:01:002:0843. На підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідачі, для здійснення будівництва, передали зазначені земельні ділянки позивачу. Після будівництва другої та третьої секції будинку за адресами АДРЕСА_2АДРЕСА_1 загальною площею 3 527,10 кв.м., позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначене вище нерухоме майно, однак рішенням державного реєстратора було відмовлено в державні реєстрації через ненадання всіх документів, зокрема документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту. Позивач звернувся до ДАБІ в Одеській області щодо введення об`єкту будівництва до експлуатації. Листом ДАБІ в Одеській області роз`яснено, що введення в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів не передбачено «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та рекомендовано звернутися до суду. Позивач вказав на той факт, що за даними будівельно-технічної експертизи, друга та третя секція житлового будинку в цілому відповідає вимогам нормативно- правових актів України з питань будівництва щодо об`ємно-планувальних рішень та технічного стану конструктивних елементів. Просить суд визнати право власності на самочинно збудоване майно у вигляді багатоквартирного житлового будинку (секція 2,3), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 3 491,2 кв.м, з яких загальна площа житлових приміщень 2 585,9 кв.м та житлова 1 139,8 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень 539,0 кв.м, згідно технічного паспорту від 03.05.2020, з огляду на те, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у вигляді багатоквартирного житлового будинку (секція 2,3) за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» (вул. Вишнева, 2, напівпідвал 43, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська область 67562, код ЄДРПОУ 34396969), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 3 491,2 кв.м, з яких загальна площа житлових приміщень 2 585,9 кв.м та житлова 1 139,8 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень 539,0 кв.м, згідно технічного паспорту від 03.05.2020.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних частках до Державного бюджету України судовий збір 83 734,24 грн.

Керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (Доброславської окружної прокуратури), в інтересах держави в особі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивачів на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у справі наявні порушення інтересів держави, які полягають в тому, що визнання за відсутності законних підстав у судовому порядку права власності на нерухоме майно порушує встановлений державною порядок набуття права власності на нього в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та Лиманської районної державної адміністрації, якими не вживаються заходи щодо захисту державних інтересів, у тому числі направлених на оскарження незаконного судового рішення, тобто допущено бездіяльність, є підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у справі. Позивачем неправильно визначено відповідача - Центр надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації, оскільки відповідно до ст. 80 ЦК України позивачем та відповідачем в суді може бути лише наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю юридична особа, тобто Лиманська районна державна адміністрація. Забудовник, нехтуючи вимогами чинного законодавства, минаючи встановлену процедуру здачі об`єкта в експлуатацію та подальшої реалізації права власності, безпідставно та незаконно вимагав саме у суді визнати його право власності на самочинно збудований багатоповерховий будинок. При цьому суд першої інстанції не звернув уваги, що особа, здійснивши самочинне будівництво, до компетентних державних органів щодо прийняття забудови до експлуатації та оформлення права власності не зверталася, що свідчить про відсутність спору про право. Центр надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації не є особою, яка порушила, не визнає чи оспорює права позивача. Тому, суд першої інстанції, порушуючи вимоги законодавства, замінив собою органи державної влади, що уповноважені на здійснення оформлення права власності на нерухоме майно та визнав на нього право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про цивільне право. Водночас, судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Позивачу було відомо про те, що вони не виконали всі умови діючого містобудівного законодавства щодо введення багатоквартирного будинку в експлуатацію. Враховуючи, що чинним законодавством встановлений порядок набуття права власності на нерухоме майно, та зважаючи на те, що матеріали справи не містять даних щодо виконання позивачем вимог закону щодо зведення нерухомого майна, здачі в експлуатацію спірного об`єкта і його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 182 ЦК України, а тому передбачені ч. 5 ст. 376 та 392 ЦК України умови та підстави для визнання за позивачем права власності відсутні. Вирішуючи справу за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, чи є законною відмова у такому прийнятті, чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Апелянт посилається на те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти, суд має звертати увагу, чи зазначено у позовній заяві обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об`єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази, суд має залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків. Таким чином, при ухваленні оскаржуваного рішення, судом не було враховано відсутність даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Суд в мотивувальній частині свого рішення зазначив, що позивач звернувся до ДАБІ в Одеській області щодо введення об`єкту будівництва до експлуатації, листом ДАБІ в Одеській області роз`яснено, що введення в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів не передбачено «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та рекомендовано звернутися до суду», але в позовній заяві про даний факт нічого не зазначено, а докази звернення позивача до ДАБІ в матеріалах справи відсутні, в додатках до позовної заяви також не зазначені. Викладене підтверджує той факт, що заява про реєстрацію об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 державним реєстратором прав на нерухоме майно Лиманської РДА взагалі не розглядалася.

29.07.2021 представник ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» надав суду письмові пояснення до апеляційної скарги, посилаючись на те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

30.08.2021 керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (Доброславської окружної прокуратури) надав суду письмові пояснення в порядку ст.ст.43,83 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЕ 112421, виданого 24.04.2007, земельна ділянка площею 0,2469 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0842, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 13 січня 2017 року, ОСОБА_1 , як власник надає у користування землекористувачу - Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія», а землекористувач приймає у користування земельну ділянку площею 0,247 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:0842, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно з п.1 Додаткової угоди № 2 від 09.01.2019 року до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 13 січня 2017 року, договір укладено сторонами строком на 5 років з моменту державної реєстрації. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.04.2017, номер запису про інше речове право 20180025.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯЕ 112422, виданого 24.04.2007, земельна ділянка площею 0,24 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0843, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташована за адресою АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), від 11 квітня 2017 року, ОСОБА_2 як власник надає у користування землекористувачу - Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія», а землекористувач приймає у користування земельну ділянку площею 0,240 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5122783200:01:002:0843, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно з п.2 додаткової угоди № 2 від 09.01.2019 року до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 11 квітня 2017 року, договір укладено сторонами строком на 5 років з моменту державної реєстрації. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.04.2017, номер запису про інше речове право 20178082.

Умовами зазначених договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), які аналогічні, зокрема п.7, передбачено, що землекористувач зобов`язується здійснювати будівництво житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Пунктом 9 передбачено, що після закінчення будівництва землекористувач зобов`язується ввести збудовані ним об`єкти в експлуатацію та оформити право власності на них.

Рішенням Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 330 від 24.11.2006 щодо забудови ділянки житлової групи «Зелений Мис», затверджено назву вулиць та номери будинкам в АДРЕСА_2,АДРЕСА_1

Позивач отримав Містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва - Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_3 , затверджені наказом відділу містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації 13.03.2019 № 234/01-34/11.

Згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за період березень-травень 2020 року, січень, лютий, липень, вересень 2019 року, вересень-грудень 2018 року, позивач виступав замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку секційного типу за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1.

Замовником ОК ЖБК «Південна будівельна компанія», Генеральним проектувальником Приватне підприємство «Ракурс АС», Генеральним підрядником ТОВ «Південна будівельна компанія Девелоп» складено та підписано Акт готовності об`єкта до експлуатації, згідно з яким об`єкт - будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_2 , розташовано зокрема на земельних ділянках кадастровий номер 5122783200:01:002:0842, 5122783200:01:002:0843, вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

Багатоквартирний житловий будинок секційного типу за адресою: АДРЕСА_2 взято на баланс позивача ОК ЖБК «Південна будівельна компанія».

Рішенням № 47593491 від 03 липня 2019 року державного реєстратора відмовлено у державній реєстрації прав на нерухоме майно - на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 5122783200:01:002:0842, за суб`єктом - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія», оскільки відсутній вичерпний перелік документів, необхідний для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт.

Листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 19.05.2020 року № 1015-05/1-2740 роз`яснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, шляхом реєстрації декларацій встановленої форми. Зазначений порядок не передбачає введення в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, які підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку.

Згідно з Висновком судового експерта Рапач К.В. № 31/20 судової будівельно-технічної експертизи від 09.06.2020, якість виконаних будівельно-монтажних робіт відповідає вимогам діючих будівельних норм і правил. Стан основних несучих та огороджувальних конструкцій не представляє небезпеки для перебування та життєдіяльності людей. На підставі проведеного обстеження можливо зробити висновок про те, що проведене будівництво другої та третьої секції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів України з питань будівництва щодо об`ємно-планувальних рішень та технічного стану конструктивних елементів. Навантаження, яке створюють конструктивні елементи (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, покрівля) збудованих другої та третьої секції житлового будинку не може створити граничний стан (руйнування), при якому будівельні конструкції суміжних будівель житлового будинку перестануть задовольняти заданим експлуатаційним вимогам.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачем здійснено та закінчено будівництво другої та третьої секції будинку за адресою: АДРЕСА_2,АДРЕСА_1 що є підставою для визнання права власності на новостворений об`єкт.

Проте до такого висновку суд прийшов з порушенням норм процесуального права.

Так, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року в справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19) вказано, що «відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У справі, що переглядається, встановивши, що предметом вимог є визнання права власності на самочинно збудоване майно, суд залишив поза увагою те, що вимоги пред`явлено до Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, який не може вважатися суб`єктом виниклих правовідносин.

Як видно з матеріалів справи, Центр надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації Одеської області є структурним підрозділом Лиманської районної державної адміністрації, тобто не є юридичною особою.

Крім того, пунктом 9 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону N 2780-XIIспори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Отже, до кола належних відповідачів долученню підлягає і відповідний компетентний орган, до обов`язків якого входить вирішення питання прийняття об`єкта до експлуатації.

Зважаючи на незалучення до справи належних відповідачів, зокрема, компетентного державного органу, який вирішує питання про прийняття об`єкта до експлуатації, рішення суду не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених вище.

В свою чергу, провадження у справі за вимогами Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» до Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права власності на самочинно збудоване майно підлягає закриттю, оскільки відповідач не є юридичною особою, не наділений правосуб`єктністю.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 серпня 2020 року скасувати.

В задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудоване майно у вигляді багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 відмовити.

Провадження у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» до Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права власності на самочинно збудоване майно закрити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати в розмірі 128754,36 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 16.03.2022.

Головуючий:

Судді: