Ухвала

від 14.03.2022 по справі 949/280/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/280/22

У Х В А Л А

про усунення недоліків

15 березня 2022 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та просить: визнати незаконним наказ Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року Про звільнення у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, поновити їй умови праці встановлені трудовим договором на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення її на роботі та стягнути з відповідача на її користь усі понесені у цій справі судові витрати.

Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову судовий збір не сплачено. У позовній заяві, вона, як на підставу звільнення від сплати судового збору вказала на п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки на її думку під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" виключено слова" за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин".

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу не включається до фонду оплати праці підприємства.

Тобто, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 01.01.2019 року № 2628-VIII), позивач звільнений від сплати судового збору, лише щодо позовних вимог про стягнення збереженої заробітної плати.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", стягнення заробітної плати, про що зазначається в пункті 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", не є тотожним стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Тобто, у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Проте, оскільки позивач в порушення зазначеної вище вимоги, ціну позову не визначила, тому судовий збір за подання до суду даного позову в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 992,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення її на роботі, позивач не надала розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату для підтвердження розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, у разі їх відсутності у відповідача, чи неможливості самостійно надати ці докази, позивач не подала відповідного клопотання про їх витребування у відповідача.

Позивач подала позовну заяву про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі , виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Разом із тим, в обгрунтуванні позову, позивач вказала, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством та вважає, що вона має право на стягнення з відповідача спричиненої їй моральної шкоди, розмір якої вона оцінює у 10000,00 грн.

Однак, у даному випадку, якщо позивач бажає стягнути з відповідача моральну шкоду, то їй слід зазначити вказаний розмір моральної шкоди у позовній вимозі та відповідно сплатити за неї судовий збір, розмір якої визначений п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" .

Крім того, позивачем в порушення ст. 175 ЦПК України, не вказано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не зазначено в позові про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення, шляхом надання належним чином оформленої позовної заяви та сплати судового збору з долученням копій доказів на обгрунтування своїх вимог, а в разі неможливості їх подання позивачу слід подати суду відповідне клопотання про їх витребування, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі , виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали,

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя:підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.