Рішення

від 26.06.2022 по справі 949/280/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/280/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представників відповідача: Миронюк С.А.,

Данильчика В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця, справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення умов праці встановленої трудовим договором, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області та з врахуванням заяви про збільшення раніше заявлених позовних вимог просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року Про звільнення у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області поновити умови праці позивачу, встановлені трудовим договором на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення на роботі в сумі 26503,92 грн.

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області 10000,00 грн., спричиненої моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на її користь усі понесені у цій справі судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом № 13 від 02 січня 2013 року по Комунальному закладу охорони здоров`я Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги, позивач була прийнята на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини районного центру первинної медико-санітарної допомоги з 02 січня 2013 року по 06 серпня 2015 року на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років сестри медичної ОСОБА_3 в порядку переводу з Комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районним центр первинної медико-санітарної допомоги".

Відповідно до наказу № 62 від 14 травня 2014 року по Комунальному закладу охорони здоров`я Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги, з 03 травня 2014 року позивач була переведена сестрою медичною патронажною Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років сестрою медичною ОСОБА_3 по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального закладу охорони здоров`я Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги Дубровицької районної ради, реорганізовано у Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального закладу охорони здоров`я Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а згодом реорганізовано у Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області.

01 лютого 2022 року позивача повідомили, що вона звільнена із займаної посади сестри медичної патронажної на підставі наказу Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської радим Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

Своє звільненняпозивач вважаєнезаконним інаказ таким,що виданийз грубимпорушенням діючоготрудового законодавства,оскільки знею булоукладено строковийтрудовий напідставі наказу№ 62від 14травня 2014року,який мавтривати з03травня 2014року до17січня 2017року.Вказаний договірз неюне розривавсяі післяйого закінчення,позивач продовжувалапрацювати натій жесамій посадіта утому жмедичному закладідо 01лютого 2022року.З цихпідстав вказує,що оскількитрудові відносиниміж неюта відповідачемтривали безукладення іншихстрокових трудовихдоговорів,жодна ізсторін післязакінчення строкутрудового договору,не заявилапро йогоприпинення, а позивач була зацікавлена працювати на тій же посаді та з тими ж самими умовами оплати праці, то починаючи з 17 січня 2017 року, вона вважається такою, що працювала по безстроковому трудовому договору. З цих підстав їй мають бути поновлені умови праці, встановлені трудовим договором. Крім того, позивач вказує, що оскільки вона була звільнена з 01 лютого 2022 року, на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення її на роботі, який за її підрахунками становить 26503,92 грн.

Також позивач вказує, що через незаконні дії та рішення відповідача, вона зазнала моральних страждань, а саме: у неї були втрачені нормальні життєві зв`язки, вона почувається пригніченою і безпорадною, через що в неї різко погіршилося самопочуття, а через постійні хвилювання вона перебуває у нервовій та психологічній напрузі. Позивач втратила душевний спокій, що негативно впливає на моральний та фізичний стан її здоров`я. З огляду на всі вищевикладені обставини, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача моральної шкоди, розмір якої оцінює у 10000 грн.

Від представника відповідача ОСОБА_4 до початку розгляду справи надійшов відзив на позовну заяву та відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у яких вона просила в задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідно до наказу від 14 травня 2014 року №62 параграф 2, виданого КЗОЗ «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», на підставі заяви позивача в період з 03 травня 2014 року по 17 січня 2017 року, позивач була переведена на посаду сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років с.м. ОСОБА_3 . В подальшому наказом від 25 жовтня 2016 року №35 параграф 2, виданого КЗОЗ «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», на підставі заяви позивача в період з 25 жовтня 2016 року по 22 квітня 2017 року, позивач була переведена на посаду сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ на час перебування у відпустці по вагітності та пологах ОСОБА_3 . Далі наказом від 21 квітня 2017 року №18 параграф 8, виданого КЗОЗ «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», на підставі заяви позивача в період з 23 квітня 2017 року по 11 січня 2020 року, позивач була переведена на посаду сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ на час перебування у відпустці по вагітності та пологах ОСОБА_3 до дня фактичного виходу її на роботу. Згодом наказом від 20 листопада 2018 року №40 параграф 4, виданого КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», на підставі заяви позивача в період з 21 листопада 2018 року по 19 травня 2019 року, на підставі заяви позивача, вона була переведена на посаду сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ на час перебування у відпустці по вагітності та пологах ОСОБА_3 . Далі наказом від 20 травня 2019 року №29 параграф 19/1, виданим КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 20.05.2019 року по 08.02.2022 року на підставі заяви ОСОБА_1 , остання переведена на посаду сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ на час перебування у відпустці по вагітності та пологах ОСОБА_3 до дня фактичного виходу її на роботу.

Крім того, вказує, що працівник, який працює за строковим трудовим договором, за його згодою може бути переведений на іншу роботу за строковим трудовим договором. Але лише за умови, що на новій посаді також є підстави для роботи за строковим трудовим договором, тобто неможливо укласти безстроковий трудовий договір. Звільняти і приймати працівника не потрібно. У наказах про переведення позивача відповідачем чітко обумовлено та визначено строк закінчення трудового договору. Отже, такі умови були погоджені сторонами при укладенні трудового договору і позивач проти них не заперечувала. На час призначення позивача не існувало будь-яких обставин, які б примусили позивача всупереч його волі погодити зазначену умову строкового трудового договору з відповідачем. В даному випадку, строковий трудовий договір не переукладався і не продовжувався, а працівник за його згодою переводиться на нову посаду за новим строковим договором. Таким чином, доводи позивача про те, що з 17 січня 2017 року трудові відносини між позивачем та відповідачем тривали без укладення інших строкових трудових договорів, не відповідає дійсності. Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 26503,92 грн., то вказана вимога на думку відповідача, також не може бути задоволена, оскільки поданий позивачем розрахунок є невірним. Нарахування по заробітній платі здійснюються згідно колективного договору підприємства та Постанови КМ України «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» від 12.01.2022 № 2. У січні 2022 року позивач п`ять робочих днів була у відпустці без збереження заробітної плати. В грудні позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі - 7312,50 гривень, а у січні - 12925,03 гривень.

Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій вона просить задоволити її позов у повному обсязі. Вказує, що відповідач посилається на ряд наказів, про переведення її на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до трьох років. При цьому, відповідач зазначає, що підставою видання цих наказів були її заяви. Однак, на підтвердження правдивості своїх тверджень, копій названих заяв відповідач не надає. Крім того, вказує, що відповідачем мало б бути надано належні та допустимі докази укладення строкових трудових договорів після 14 травня 2014 року, адже з позивачем після виданого наказу № 62 від 14 травня 2014 року, за яким вона була переведена на період відпустки основного працівника з 03 травня 2014 року по 17 січня 2017 року, інших строкових трудових договорів не укладалося. При цьому, з усіма названими відповідачем наказами про переведення на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років в період з 25 жовтня 2016 року по 22 квітня 2107 року, в період з 23 квітня 2017 року по 11 січня 2020 року, в період з 21 листопада 2018 року по 19 травня 2019 року, та в період з 20 травня 2019 року по 08 лютого 2022 року, вона не ознайомлювалася і про ці накази у інший спосіб вона не повідомлялась. Про їх існування вона дізналась лише з відзиву відповідача.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити, додавши, що позивач, починаючи з 17 січня 2017 року вважалася такою, що працює по безстроковому трудовому договору, оскільки інших строкових трудових договір з нею після 14 травня 2014 року не укладалося.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просила в задоволенні позовну відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що вона займає посаду директора КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області з 15 жовтня 2020 року, і нею дійсно виносився наказ про звільнення позивача, попередні накази на позивача виносились керівниками закладу до її призначення. Позов вважає безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 просив в задоволенні позовну відмовити.

Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши поясненнясторін,дослідивши поданідокументи іматеріали справи,всебічно іповно з`ясувавшифактичні обставини,на якихґрунтуються позовнівимоги тазаперечення протиних,об`єктивно оцінившинадані судудокази,які маютьюридичне значеннядля розглядусправи івирішення спорупо суті,суд установивнаступне.

Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено державні гарантії працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, серед яких, зокрема, і правовий захист від незаконного звільнення.

В судовому засіданні з копії наказу № 13 від 02 січня 2013 року, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги", встановлено, що позивач була прийнята на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ РЦ ПМСД з 02 січня 2013 року по 06 серпня 2015 року на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років сестри медичної Миляцької АЗПСМ РЦ ПМСД ОСОБА_3 в порядку переводу з КЗ ОЗ "ДЦРЛ" з місячним посадовим окладом згідно наказу №308/519 від 05 жовтня 2005 року. Підстава: заява ОСОБА_1 з візою від 02 січня 2013 року (а.с.11).

Відповідно до копії наказу № 62 від 14 травня 2014 року, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" позивача переведено сестрою медичною патронажною Миляцької АЗПСМ з 03 травня 2014 року по 17 січня 2017 року, на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років сестрою медичною ОСОБА_3 . Підстава заява ОСОБА_1 (а.с.12).

Винесення відповідних наказів Миляцькою амбулаторією загальної практики сімейної медицини районного центру первинної медико-санітарної допомоги, підтверджується відповідними записами у копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17 липня 1989 року, яка долучена до матеріалів справи, що також не заперечується сторонами. Зокрема, у записі №14 від 03.05.2014 року вказано, що ОСОБА_1 переведена на посаду на період відсутності основного працівника (а.с.15).

Як вбачається із рішення Дубровицької районної ради Рівненської області № 30 від 14 січня 2016 року з 01 січня 2016 року майно медичного закладу Комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради - Миляцької амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, фельдшерського-акушерського пункту с.Лугове та два транспортні засоби передано в оренду територіальній громаді Миляцької сільської ради (а.с.49).

Рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №40 від 22 січня 2016 року, на базі відповідних структурних підрозділів КЗОЗ "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги", за рахунок існуючої загальної чисельності працівників, створено комунальний заклад охорони здоров`я "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.50), про що 22 березня 2016 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.51).

Відповідно до наказу №35 від 25 жовтня 2016 року, параграф 2, виданого КЗОЗ «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 25 жовтня 2016 року по 22 квітня 2017 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності та пологах сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_3 . Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.44);

Відповідно до наказу №18 від 21 квітня 2017 року, параграф 8, виданого КЗОЗ «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 23 квітня 2017 року по 11 січня 2020 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_3 до дня фактичного виходу її на роботу. Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.46);

В подальшому рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №349 від 29 березня 2018 року, комунальний заклад "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, реорганізовано та створено комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а в подальшому змінено назву на комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, про що 03 лютого 2021 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.54).

Про реорганізацію центру первинної медико-санітарної допомоги за описані вище періоди також свідчать відповідні записи у трудовій книжці позивача (а.с.15-17).

Відповідно до наказу №40 від 20 листопада 2018 року, параграф 4, виданого КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 21 листопада 2018 року по 19 травня 2019 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності та пологах сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_3 . Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.47).

Відповідно до наказу №29 від 20 травня 2019 року параграф 19/1, виданого КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 20 травня 2019 року по 08 лютого 2022 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_3 до дня фактичного виходу її на роботу. Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.48).

Рішенням Миляцькоїсільської радиДубровицького районуРівненської області№612від 15жовтня 2020року,погоджено кандидатуру ОСОБА_4 напризначення напосаду директораКомунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.52).

Як вбачається із копії заяви ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 від 20 січня 2022 року, вона просила дозволити їй приступити до своїх обов`язків із 02.02.2022 року (а.с.43).

Відповідно до витягу з наказу Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської радим Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року, позивача ОСОБА_1 звільнено з 01 лютого 2022 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України. (а.с.10).

Отже, аналізуючи хронологію видачі наказів по даному підприємству відносно ОСОБА_1 , копії яких належним чином завірені долучено сторонами до матеріалів справи, а оригінал книг наказів було надано для огляду в судовому засіданні, слід дійти висновку, що доводи позивача про те, що з 17 січня 2017 року трудові відносини між нею та відповідачем тривали без укладення строкових трудових договорів, не відповідають дійсності.

За приписами частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що підставою для укладення строкового трудового договору є заява працівника про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.

Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформлюється цей трудовий договір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Отже, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певної події, такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц, провадження № 61-15154св19, від 13 листопада 2019 року у справі № 522/7888/16-ц, провадження №61-12883св18, та постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Отже аналізуючи зазначені вище норми Закону, надані докази та обставини справи, слід дійти висновку, що позивач при переведенні на вказану посаду погодилася на роботу із визначеним терміном, який був обумовлений настанням певної події - виходом основного працівника на роботу, що свідчить про строковість трудових відносин між сторонами та згодою на це позивача при укладенні договору, що нею не заперечується та не спростовано під час судового розгляду.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу відповідачем на час перебування основного працівника ОСОБА_3 у відпустці по догляду за дитиною, до дня її фактичного виходу на роботу.

Позивач посилається на статтю 39-1 КЗпП України, відповідно до якої, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП України.

Однак, такі доводи ОСОБА_1 про те, що після закінчення дії строкового трудового договору від 14 травня 2014 трудові відносини з нею фактично тривали до моменту її звільнення, оскільки дія строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк, відповідно до вказаної норми, а нові строкові трудові договори з позивачем не укладалися і доказів їх укладення відповідачем не надано, є безпідставними, оскільки відповідно до досліджених судом витягів з наказів №35 від 25 жовтня 2016 року; №18 від 21 квітня 2017 року; №40 від 20 листопада 2018 року та №19/1 від 20 травня 2019 року, строкові трудові договори з позивачем переукладались, а їх підставами слугували заяви позивача.

Інші доводи позивача зводяться до суб`єктивного тлумачення норм законодавства, а тому є безпідставними.

З копії витягу з наказу №9 від 01 лютого 2022 року, виданого КНП «Миляцький ЦПМСД», ОСОБА_3 , сестрі медичній патронажній Миляцької АЗПСМ, дозволено приступити до виконання своїх посадових обов`язків з 02 лютого 2022 року. Підстава: заява ОСОБА_3 від 20 січня 2022 року (а.с.42).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про відпустки», після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вказана норма також узгоджується із частиною третьою статті 179 КЗпП України, якою передбачено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Отримання відпустки догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є правом особи, яке вона може реалізувати шляхом дострокового припинення відпустки, у будь-який час до досягнення дитиною трирічного віку.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, обставини справи та приймаючи до уваги безумовне право жінки на повернення після відпустки для догляду за дитиною на своє місце роботи (посаду), суд приходить до висновку, що директором КНП «Миляцькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» МиронюкС.А.в межахсвоїх повноваженьбуло правомірновинесено наказ№ 8від 01лютого 2022року прозвільнення позивача,у зв`язкуіз закінченнямстроку діїтрудового договору на підставі пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку її трудового договору.

Пунктом 2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 ст.23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про дотримання відповідачем норм трудового законодавства під час звільнення позивача. Таким чином, оскільки роботодавцем не було порушено трудові права позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задоволенню не підлягають, і відповідно, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відсутні. Також суд не вбачає підстав для задоволення похідної від первинної позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення умов праці встановленої трудовим договором, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено о 15.30 год. 04.07.2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 10 серпня 1996 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, вул.Василевського, 122-А, в с.Миляч Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ: 40359029.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області, вул.Василевського, 122-Б, с.Миляч Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ: 40131743.

Суддя:підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.