Постанова

від 10.11.2022 по справі 949/280/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 949/280/22

Провадження № 22-ц/4815/1158/22

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Мороз А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 червня 2022 року (ухвалене у складі судді Оборонової І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року "Про звільнення у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору";

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області поновити умови праці, встановлені їй трудовим договором на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення на роботі в сумі 26503,92 грн;

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області 10000,00 грн., спричиненої моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на її користь усі понесені у цій справі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом № 13 від 02 січня 2013 року по Комунальному закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги, вона була прийнята на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини районного центру первинної медико-санітарної допомоги з 02 січня 2013 року по 06 серпня 2015 року на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років сестри медичної ОСОБА_2 в порядку переводу з Комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районним центр первинної медико-санітарної допомоги". Відповідно до наказу № 62 від 14 травня 2014 року по Комунальному закладу охорони здоров`я Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги, з 03 травня 2014 року вона була переведена сестрою медичною патронажною Миляцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років сестрою медичною ОСОБА_2 по 17 січня 2017 року. У подальшому, Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального закладу охорони здоров`я Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги Дубровицької районної ради, реорганізовано у Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального закладу охорони здоров`я Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а згодом реорганізовано у Миляцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області. 01 лютого 2022 року її повідомили, що вона звільнена із займаної посади сестри медичної патронажної на підставі наказу Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської радим Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України. Своє звільнення позивач вважає незаконним, а наказ таким, що виданий з грубим порушенням діючого трудового законодавства, оскільки з нею було укладено строковий трудовий договір на підставі наказу № 62 від 14 травня 2014 року, який мав тривати з 03 травня 2014 року до 17 січня 2017 року. Вказаний договір з нею не розривався і після його закінчення, вона продовжувала працювати на тій же самій посаді та у тому ж медичному закладі до 01 лютого 2022 року. З цих підстав вказує, що оскільки трудові відносини між нею та відповідачем тривали без укладення інших строкових трудових договорів, жодна із сторін після закінчення строку трудового договору, не заявила про його припинення, а вона була зацікавлена працювати на тій же посаді та з тими ж самими умовами оплати праці, то починаючи з 17 січня 2017 року, вона вважається такою, що працювала по безстроковому трудовому договору. З цих підстав їй мають бути поновлені умови праці, встановлені трудовим договором. Крім того, вказує, що оскільки вона була звільнена з 01 лютого 2022 року, на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення її на роботі, який за її підрахунками становить 26503,92 грн.. Також позивач вказує, що через незаконні дії та рішення відповідача, вона зазнала моральних страждань, а саме: у неї були втрачені нормальні життєві зв`язки, вона почувається пригніченою і безпорадною, через що в неї різко погіршилося самопочуття, а через постійні хвилювання вона перебуває у нервовій та психологічній напрузі. Позивач втратила душевний спокій, що негативно впливає на моральний та фізичний стан її здоров`я. З огляду на всі вищевикладені обставини, вважає, що має право на стягнення з відповідача моральної шкоди, розмір якої оцінює у 10000 грн.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 червня 2022 року у задоволенніпозовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем дотримано норми трудового законодавства під час звільнення позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задоволенню не підлягають, і відповідно, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що укладений з нею строковий трудовий договір на підставі наказу № 62 від 14.05.2014 року, який мав тривати до 17 січня 2017 року, не розривався і після його закінчення вона продовжувала працювати на тій самій посаді по 01 лютого 2022 року. 01.02.2022 року їй повідомили про звільнення із займаної посади у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору та вручили їй трудову книжку і витяг з наказу про звільнення. Вважає наказ про її звільнення незаконним і таким, що виданий з грубим порушенням діючого трудового законодавства, оскільки строковий трудовий договір, який був укладений з нею 14 травня 2014 року, закінчився ще 17 січня 2017 року. Переконана, що з того часу вона працювала по безстроковому трудовому договору. Зауважує, що про надані відповідачем накази про її переведення на період відпустки ОСОБА_3 по догляду за дитиною до трьох років в період з 25.10.2016 року по 22.04.2107 року, в період з 23.04.2017 року по 11.01.2020 року, в період з 21.11.2018 року по 19.05.2019 року, в період з 20.05.2019 року по 08.02.2022 року, їй відомо не було, вона з ними не ознайомлювалася, відповідних заяв не писала. Пояснює, що працюючи на займаній на той час посаді, вона вважала, що працює по безстроковому трудовому договору, бо термін строкового договору, що з нею укладався закінчився 17 січня 2017 року.

З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник відповідача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на 0,75 посади сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ РЦ ПМСД з 02 січня 2013 року по 06 серпня 2015 року на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років сестри медичної Миляцької АЗПСМ РЦ ПМСД ОСОБА_2 в порядку переводу з КЗ ОЗ "ДЦРЛ" з місячним посадовим окладом згідно наказу №308/519 від 05 жовтня 2005 року, що вбачається з наказу № 13 від 02 січня 2013 року, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги".

Відповідно до наказу № 62 від 14 травня 2014 року, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Савич Л.В. переведено сестрою медичною патронажною Миляцької АЗПСМ з 03 травня 2014 року по 17 січня 2017 року, на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років сестрою медичною ОСОБА_2 ..

У записі №14 від 03.05.2014 року у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 17 липня 1989 року, вказано, що ОСОБА_1 переведена на посаду на період відсутності основного працівника.

Як вбачається із рішення Дубровицької районної ради Рівненської області № 30 від 14 січня 2016 року з 01 січня 2016 року майно медичного закладу Комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради - Миляцької амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, фельдшерського-акушерського пункту с.Лугове та два транспортні засоби передано в оренду територіальній громаді Миляцької сільської ради.

Рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №40 від 22 січня 2016 року, на базі відповідних структурних підрозділів КЗОЗ "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги", за рахунок існуючої загальної чисельності працівників, створено комунальний заклад охорони здоров`я "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, про що 22 березня 2016 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до наказу №35 від 25 жовтня 2016 року, параграф 2, виданого КЗОЗ «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 25 жовтня 2016 року по 22 квітня 2017 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності та пологах сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_2 ..

Відповідно до наказу №18 від 21 квітня 2017 року, параграф 8, виданого КЗОЗ «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 23 квітня 2017 року по 11 січня 2020 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_2 до дня фактичного виходу її на роботу.

У подальшому, рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №349 від 29 березня 2018 року, комунальний заклад "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, реорганізовано та створено комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а в подальшому змінено назву на комунальне некомерційне підприємство "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, про що 03 лютого 2021 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Про реорганізацію центру первинної медико-санітарної допомоги за описані вище періоди також свідчать відповідні записи у трудовій книжці позивача.

Відповідно до наказу №40 від 20 листопада 2018 року, параграф 4, виданого КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 21 листопада 2018 року по 19 травня 2019 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності та пологах сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_2 ..

Відповідно до наказу №29 від 20 травня 2019 року параграф 19/1, виданого КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги», в період з 20 травня 2019 року по 08 лютого 2022 року, сестру медичну патронажну Миляцької АЗПСМ ОСОБА_1 , переведено на час перебування у відпустці по вагітності по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку сестри медичної патронажної Миляцької АЗПСМ ОСОБА_2 до дня фактичного виходу її на роботу.

Рішенням Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №612 від 15 жовтня 2020 року, погоджено кандидатуру ОСОБА_4 на призначення на посаду директора Комунального некомерційного підприємства "Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги" Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

20 січня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до директора ОСОБА_4 із заявою, якою просила дозволити їй приступити до своїх обов`язків із 02.02.2022 року.

З наказу №9 від 01 лютого 2022 року, виданого КНП «Миляцький ЦПМСД», ОСОБА_2 , сестрі медичній патронажній Миляцької АЗПСМ, дозволено приступити до виконання своїх посадових обов`язків з 02 лютого 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу Комунального некомерційного підприємства Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги Миляцької сільської радим Сарненського району Рівненської області № 8 від 01 лютого 2022 року, позивача ОСОБА_1 звільнено з 01 лютого 2022 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

За приписами частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що підставою для укладення строкового трудового договору є заява працівника про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.

Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформлюється цей трудовий договір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Отже, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певної події, такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц, провадження № 61-15154св19, від 13 листопада 2019 року у справі № 522/7888/16-ц, провадження №61-12883св18, та постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про відпустки», після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вказана норма також узгоджується із частиною третьою статті 179 КЗпП України, якою передбачено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є правом особи, яке вона може реалізувати шляхом дострокового припинення відпустки, у будь-який час до досягнення дитиною трирічного віку.

Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи та по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду.

ОСОБА_1 було достеменно відомо і це нею не заперечується, що її було прийнято на роботу на час перебування основного працівника - ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною і до дня її фактичного виходу на роботу.

Про зміну таких умов праці роботодавець ОСОБА_1 не повідомляв.

Обставина працевлаштування ОСОБА_1 на декретнемісце маєключове значеннядля даноїсправи,а томуапеляційний судкритично ставитьсядо позиціїпозивача,що з 17 січня 2017 року, вона вважається такою, що працювала по безстроковому трудовому договору, адже фактично ОСОБА_1 весь період працювала на декретному місці до фактичного виходу на роботу (02.02.2022 року) основного працівника - ОСОБА_2 ..

Аналізуючи зазначені вище норми Закону та обставини справи, слід дійти висновку, що позивач при переведенні на спірну посаду погодилася на роботу із визначеним терміном, який був обумовлений настанням певної події - виходом основного працівника на роботу, що свідчить про строковість трудових відносин між сторонами та згодою на це позивача при укладенні договору.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що директором КНП «Миляцькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» МиронюкС.А.в межахсвоїх повноважень,було правомірновинесено наказ№ 8від 01лютого 2022року прозвільнення ОСОБА_1 ,у зв`язкуіз закінченнямстроку діїтрудового договору на підставі пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпП України.

Таким чином, роботодавцем не було порушено трудові права ОСОБА_1 , а тому її позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволенню не підлягають, і відповідно, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної - відсутні.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дубровицького районногосуду Рівненськоїобласті від27червня 2022року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.