Постанова

від 14.03.2022 по справі 2-587-09

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2918/22 Справа № 2-587-09 Суддя у 1-й інстанції - Врона А. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - Селянсько-фермерське господарство "Сокол", -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - Селянсько-фермерське господарство «Сокол» (далі - СФГ «Сокол»), мотивуючи її тим, що 13 липня 2009 року у Павлоградському ВДВС МРУЮ було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/587/09, виданого 09 липня 2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з СФГ «Сокол» на його користь 190 000 грн.

Зазначав, що 23 березня 2021 року він звернувся до начальника Павлоградського ВДВС ПС МРУЮ Палун В.А. з заявою, яка була передана державному виконавцю Панасенко А.Л., в якій він просив накласти арешт та провести стягнення посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ «Сокол», на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокол»: поле НОМЕР_2 площею 42,2 га, площею 7,1 га, поле НОМЕР_1 площею 36,8 га та на інших земельних ділянках, якими користується СФГ «Сокол».

У заяві від 23 березня 2021 року він вказував, що згідно звітів в Управління статистики голова СФГ «Сокол» 29сг боржник СФГ «Сокол», на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокол»: поле НОМЕР_2 площею 42,2 га, площею 7,1 га, поле НОМЕР_1 площею 36,8 га та на інших земельних ділянках, якими користується СФГ «Сокол», вирощує сільськогосподарські культури, які є власністю боржника.

Посилаючись на те, що державний виконавець Панасенко А.Л. не вчинив передбачених законодавством дій, а лист-відповідь від 26 квітня 2021 року на його заяву є неправомірною, оскільки всі фізичні особи, що розпаювали земельну ділянку є членам СФГ «Сокол», голова СФГ «Сокол» всі ці роки здає звіти 29-сг про те, що СФГ «Сокол» щорічно має урожай, а не пайовики СФГ «Сокол», та саме на посіви на цій землі він просив накласти арешт, а не на земельні ділянки, просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Панасенка А.Л. щодо невчинення виконавчих дій щодо опису, оцінки, реалізації посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ «Сокіл» на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокіл»: поле НОМЕР_2, НОМЕР_1 та на інших земельних ділянках, якими користується СФГ «Сокол».

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначаючи, що ухвала суду винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а його скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що його права порушені в рамках виконавчого провадження та підлягають відновленню. Зазначав про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, чого в межах відкритого виконавчого провадження за весь час зроблено не було.

Боржник СФГ «Сокол» надали відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вказували, що всі доводи апеляційної скарги є надуманими, поля розпайовані та належать іншим особам. СФГ «Сокол» не вирощує сільськогосподарські культури, не має жодного доходу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно частин 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги є встановлення факту порушення прав заявника.

Встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у державного виконавця Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Іжболдіної І.С. перебуває виконавче провадження №60029673 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Павлоградським міськрайонним судом 09 липня 2009 року у справі №2-587-2009 про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 в рахунок боргу за договором позики 190 000 грн.

Виконавчий лист у ВП №60029673 був повернутий стягувачу державним виконавцем Панасенко А.Л. постановою від 06 серпня 2021 року, проте ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року у справі №185/6503/21 визнано неправомірними дії державного виконавця щодо повернення стягувачу виконавчого листа у справі №2-587-2009, зобов`язано відновити виконавче провадження.

08 листопада 2021 року державним виконавцем Томашевською І.І. було скасовано постанову про повернення стягувачу виконавчого листа у ВП №60029673 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-587-09, виданого 09 липня 2009 року.

Державного виконавця Панасенко А.Л. 01 листопада 2021 року було звільнено з посади державного виконавця.

На даний час ВП №60029673 веде державний виконавець Іжболдіна І.С. згідно інформації, наявної в автоматизованій системі виконавчих проваджень.

22 грудня 2021 року в.о. начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) визнано постанову від 08 листопада 2021 року у ВП №60029673 про скасування процесуального документу, прийнятою з порушенням вимог ст.ст.4,41 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні було встановлено, що ВП №60029673 має статус відкритого виконавчого провадження.

23 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Павлоградського ВДВс у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій просив накласти арешт та провести стягнення посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ «Сокол», на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокол»: поле НОМЕР_2 площею 42,2 га, площею 7,1 га, поле НОМЕР_1 площею 36,8 га та на інших земельних ділянках, якими користується СФГ «Сокол».

Згідно заяви від 23 березня 2021 року ОСОБА_1 вказує, що відповідно до звітів в Управлінні статистики голова СФГ «Сокол» 29сг боржник СФГ «Сокол», на земельних ділянках, що належать членам СФГ «Сокол»: поле НОМЕР_2 площею 42,2 га, площею 7,1 га, поле № НОМЕР_1 площею 36,8 га та на інших земельних ділянках, якими користується СФГ «Сокол» вирощує сільськогосподарські культури які є власністю боржника.

26 квітня 2021 року Павлоградським відділом державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що поля, зазначені у заяві, зараз належать фізичним особам, були розпайовані у 2013 році, згідно довідок Державного реєстру речових прав в оренду СФГ «Сокол» земельні ділянки не брав.

Згідно листа від 29 липня 2021 року відділ №1 у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, станом на 01 січня 2013 року за громадянами - членами СФГ "Сокол" (30172563) зареєстровано право власності на земельні ділянки загальною площею 84,0000 га для фермерського господарства на території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, земельна ділянка, площею 38,2 га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0032, земельна ділянка, площею 34 га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0033, земельна ділянка, площею 7,8 га, кадастровий номер 1223587500:01:003:0922, цільові призначення - для ведення фермерського господарства.

Згідно листа від 21 липня 2021 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, СФГ "Сокол" (код 30172563) є платником податків за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровської області (Павлоградський район), згідно даних АІС «Податковий блок» СФГ "Сакол" є платником єдиного податку з юридичних осіб (3 групи). Податкова звітність платника єдиного податку з юридичних осіб за 2018-2020 роки та за 1-2 квартали 2021 року до податкових органів у встановлені законодавством терміни не надавалась.

Згідно листа Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року, на території Троїцької сільської ради зареєстровано СФГ «Сокол» (код ЄДРПОУ - 30172563). За оперативною інформацією в СФГ «Сокол» договорів оренди земельних ділянок не зареєстровано. Щодо будь-якого іншого майна, яке зареєстроване за СФГ «Сокол» - інформація відсутня.

Згідно акту від 14 червня 2021 року державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенко А.Л., 14 червня 2021 року о 10-20 год. перевірені поля СФГ «Сокол» на території Троїцької громади. Встановлено, що землі використовуються як пасовища, будь-яких культур не виявлено.

Згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форма державного статистичного спостереження № 29-сг (річна) сільськогосподарських культур СФГ «Сокол», код ЄДРПОУ 30172563, в розділі 6 «Посів озимих культур під урожай року, наступного за звітним» відсутня інформація про посів культур озимих на зерно та зелений корм під урожай року, наступного за звітним 2020 роком, тобто під урожай 2021 року.

Відмовляючи у задоволення скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем під час виконання рішення не було виявлено посівів при виїзді на поля СФГ «Сокол» на території Троїцької громади, згідно звіту №29-сг, поданого СФГ «Сокол» Головному управлінню статистики в Дніпропетровській області, відсутня інформація про посів культур озимих на зерно та зелений корм під урожай року, наступного за звітним 2020 роком, тобто під урожай 2021 року, а тому права ОСОБА_1 в межах повноважень державного виконавця порушені не були.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Положеннями ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.18 ЦПК України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

За ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5)інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1)здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2)надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3)розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4)заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5)роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1)проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2)проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3)з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4)за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5)безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6)накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7)накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8)здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9)використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10)звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11)приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12)звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13)звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14)викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15)залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16)накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17)застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18)вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19)у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20)залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21)отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1). Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ч. 2).

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи доведено факт відсутності урожаю (посівів сільськогосподарських культур), належних боржникові СФГ "Сокол".

Судом першої інстанції вірно встановлено відсутність порушення прав ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження, доводи апеляційної скарги цього не спростовують та не дають правових підстав для задоволення скарги.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Висновки суду першої інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а ухвала суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Деркач Н.М.

Куценко Т.Р.