Рішення

від 16.03.2022 по справі 420/223/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/223/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (Французький бульвар,10, м.Одеса, 65044) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) критеріям ризиковості платника податку № 28084 від 04.02.2020 року;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2352638/33812625 від 28.01.2021p., №2430071/33812625 від 25.02.2021 p., №2528154/33812625 від 01.04.2021 р., №2633904/33812625 вiд 06.05.2021 р., №2699789/33812625 вiд 27.05.2021 р., №2699788/33812625 вiд 27.05.2021 p., №2919205/33812625 вiд 29.07.2021 p., №2969588/33812625 від 10.08.2021 р., №2969589/33812625 вiд 10.08.2021 р., №2969590/33812625 від 10.08.2021 р., №3111085/33812625 від 14.09.2021 p., № 3111087/33812625 вiд 14.09.2021 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р. №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 р., №7 вiд 31.07.2020 р., №8 вiд 31.08.2020 р., №9 вiд 30.09.2020 р., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р., №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 p., № 7 вiд 31.07.2020 p., №8 вiд 31.08.2020 p., №9 вiд 30.09.2020 p., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подану для реєстрації податкову накладну.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної.

Крім того, позивач стверджує, що ТОВ «Винхолдинг» безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, позивач вважає оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач, зазначив, що визначення ТОВ «Винхолдинг» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

Відповідач-1 позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на засіданні Комісії Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення внести ТОВ «Винхолдинг» до Реєстру ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яке закріплено відповідним рішенням № 28084 від 04.02.2020 року.

Відповідач зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є невідповідність поданих позивачем документів вичерпному переліку (п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, затвердженого Постановою КМУ №1165), а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

01.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» («Орендодавець») та Приватним акціонерним товариством «Одесавинпром» («Орендар») було укладено договір оренди обладнання.

Згідно п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання (надалі - майно), визначене у п.1.2. цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 13 від 30.10.2018р.) та акту приймання-передачі майна від 30.10.2018р. Орендар отримав в оренду наступне майно:

1. Автоматичний ротаційний стерилізатор у кількості 1 шт.

2. Батарея для термічної обробки мезги БРК-3 у кількості 1 шт.

3. Кізельгуровий фільтр у кількості 1 шт.

4. Комплект стелажів у кількості 1 шт.

5. Мішалка мобільна у кількості 1 шт.

6. Насос поршневий ПБ 602 15/30 тон/год у кількості 1 шт.

7. Ротаційний вакуумний фільтр у кількості 1 шт.

8. Ротаційний вакуумний фільтр модель FRP 2.5 у кількості 1 шт.

9. Система холодильника СХ-МН19Х у кількості 4 шт.

10. Центральна холодильна установка в моноблоці у кількості 1 шт.

11. Акратофор V=2500 г/к лiтрiв у кількості 2 шт.

Майно, передано Договору (в редакції додаткової угоди № 13 вiд 30.10.2018р.), є власністю ТОВ «ВИНХОЛДИНГ». Вказане обладнання було придбано за договорами купівлі-продажу, оплату за якими здійснено в повному обсязі. Зазначене підтверджується наступним.

Центральна холодильна установка в моноблоці, мішалка мобільна, комплект стелажів, ротаційний вакуумний фільтр придбані у ЗАТ «Одесавинпром» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 30.01.2006р., видаткові накладні № 1 від 31.01.2006р., № 3 від 31.01.2006р, оплачені згідно платіжних доручень № 52 від 12.04.2006р., № 53 від 14.04.2006р. та введені в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 1-3 i 01.02.2006р.

Батарея для термічної обробки мезги БРК-3 придбана у ПП «Інтро-Проф» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 19.05.2006р. за видатковою накладною № 0529002 від 29.05.2006р. Оплачеано згідно платіжного доручення № 65 від 25.05.2006р. та введено в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 3-03 від 01.06.2006 р.

Ротаційний вакуумний фільтр модель FRP 2.5, кизельгуровий фільтр модель FOB 5 придбані У ТОВ «Еногруп» згідно договору купівлі продажу № 079 від 01.06.2006р., видаткова накладна № 079 від 10.07.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 87 від 11.07.2006р., № 88 від 13.07.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу «Винхолдинг» № 4-03 від 17.07.2006 р.

Насос поршневий ПБ 602 15/30 тон/год придбаний у ТОВ «Авест-Лайн» згідно договору № 71/07/-06 від 13.07.2006р., видаткова накладна № PH-33 від 20.07.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 92 від 20.07.2006р., № 144 від 17.11.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 5-03 від 24.07.2006 р.

Автоматичний ротаційний стерилізатор придбаний у ЗАТ «Одесавинпром» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 30.06.2006р., видаткова накладна № 665 від 01.08.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 89 від 18.07.2006р., № 90 від 20.07.2006р., № 91 від 20.07.2006р., № 94 від 28.07.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 від 01.08.2006p.

Система холодильна СХ-МН19Х в кількості 4 шт. придбана у НВПФ «Агросвіт» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 01.08.2006р., видаткова накладна № б/н від 01.08.2006р., оплачена згідно платіжних доручень № 104 від 02.08.2006р., № 105 від 03.08.2006р. та введена в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 вiд 01.08.2006р.;

Акратофор V=2500г/г літрів придбаний у ТОВ «Датрекс» згідно договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., видаткова накладна № PH-0012 від 12.07.2018р., оплачений згідно платіжних доручень № 461, 468 від 03.08.2018р., № 469 від 06.08.2018р., № 470, 471, 472 від 08.08.2018р., № 473 від 09.08.2018р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018p.

Акратофор V=2500г/г літрів придбаний у ТОВ «Датрекс» згідно договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., видаткова накладна №PH-0013 від 13.07.2018р., оплачений згідно платіжних доручень № 473, 474, 475 від 09.08.2018р., № 476, 477, 478 від 10.08.2018р., № 479, 480, 481 від 13.08.2018p., № 482, 483, 484 від 14.08.2018р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018р.

Відповідно до додаткової угоди №15 вiд 08.11.2020 року до Договору оренди та акту приймання-передачі майна до Договору від 08.11.2020 року з оренди було повернено ротаційний вакуумний фільтр.

Згідно п.4.1., п.4.2. Договору (в редакції з урахуванням додаткової угоди № 14 від 30.10.2018р.) з 01.09.2019 р. розмір орендної плати складає 43 200,00 гривень (сорок три тисячі д т.ч. ПДВ 7 200,00 (сім тисяч двісті) гривень щомісяця. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за попереднім.

На підтвердження факту постачання послуг за Договором у січні-грудні 2020 року Сторонами складено та пiдписано акти приймання-передачi наданих послуг, а саме: акт №ОУ-0000001 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2020 р., акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2020 р., акт № ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2020 р., акт № ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2020 р., акт № ОУ 0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2020 р., акт № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2020 р., акт № ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) вiд 31.07.2020 р., акт № ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) вiд 31.08.2020 р., акт № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2020 р., акт № ОУ-0000010 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2020 р., акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 р., акт № ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2020 p.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, за правилом першої події. ТОВ «Винхолдинг» було сформовано та подано на реєстрацію податкові накладні № 1 від 31.01.2020 р., № 2 від 29.02.2020 р., № 3 від 31.03.2020 р., № 4 від 30.04.2020 р., № 5 від 31.05.2020 р., № 6 від 30.06.2020 р., № 7 від 31.07.2020 р., № 8 від 31.08.2020 р., № 9 від 30.09.2020 р.. № 10 від 31.10.2020 р., № 11 від 30.11.2020 р., № 12 від 31.12.2020 р., кожна з яких на суму 43 200.00 гривень, в т.ч. ПДВ 7 200,00 гривень.

Згідно отриманих квитанцій № 1 від 14.02.2020 р., № 2 від 12.03.2020 р., № 3 від 13.04.2020 р., № 4 від 13.05.2020 p., № 5 від 10.06.2020 p., № 6 від 13.07.2020 p., № 7 від 12.08.2020 p., № 8 від 10.09.2020 p., № 9 від 13.10.2020 p., № 10 від 13.11.2020 p., № 11 від 14.12.2020 p., № 12 вiд 15.01.2021 р. податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. У всіх квитанціях зазначено, що «Відповідно до п.201.16 см.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.01.2020 р. № 1 (від 29.02.2020 p. № 2, від 31.03.2020 p. № 3, від 30.04.2020 p. № 4, від 31.05.2020 p. № 5, від 30.06.2020 р. № 6, від 31.07.2020 р. № 7, від 31.08.2020 р. № 8, від 30.09.2020 р. № 9, від 31.10.2020 р. № 10, від 30.11.2020 р. № 11, від 31.12.2020 р. № 12) в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Керуючись Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 ТОВ «Винхолдинг» були по пояснення № 21/01 від 21.01.2021 р., № 23/02 від 23.02.2021 p., № 30/03 від 30.03.2021 p., № 27/04 від 27.04.2021p., № 24/05 від 24.05.2021 p., №25/05 від 25.05.2021 p., №26/07 від 26.07.2021 p., №5/08 від 05.08.2021 p., №6/08 від 06.08.2021 p., №9/08 від 09.08.2021 р., № 08/09 від 08.09.2021 р., №09/09 від 09.09.2021 р. та копії документів з метою прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області № 2352638/33812625 від 28.01.2021p.. № 2430071/33812625 від 25.02.2021 p., № 2528154/33812625 від 01.04.2021 p., №2633904/33812625 від 06.05.2021 р., № 2699789/33812625 від 27.05.2021 p., № 2699788/33812625 від 27.05.2021 p., № 2919205/33812625 від 29.07.2021 p., № 2969588/33812625 від 10.08.2021 p., № 2969589/33812625 від 10.08.2021 p., № 2969590/33812625 від 10.08.2021 p., № 3111085/33812625 від 14.09.2021 р.. № 3111087/33812625 від 14.09.2021 р. в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено.

Судом встановлено, що ТОВ «Винхолдинг» отримано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №28084 від 04.02.2020 року.

Як зазначається у Рішенні №28084 від 04.02.2020 року комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв.

ТОВ «Винхолдинг» не погоджується з рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №28084 від 04.02.2020 року та рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області та вважає, що вказані рішення про відмову у стації податкових накладних № 1 від 31.01.2020 p., № 2 від 29.02.2020 p., № 3 від 31.03.2020 p., № 4 від 30.04.2020 p., № 5 від 31.05.2020 p., № 6 від 30.06.2020 р., № 7 від 31.07.2020 р., № 8 від 31.08.2020 р., № 9 від 30.09.2020 р., № 10 від 31.10.2020 р., № 11 від 30.11.2020 р., № 12 від 31.12.2020 р. прийнято без наявних на те правових підстав та за захистом своїх прав звернулось до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п.25, п.26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3,4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Словосполучення у наведеному реченні "може включати" вказує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та різним.

Згідно з п. 6 Порядку №520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало можливості ТОВ «Винхолдинг» надати необхідний обсяг підтверджуючих документів.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18.

У оскаржуваному рішенні не було зазначено, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги. Зазначене свідчить про те, що при розгляді документів та прийнятті оскаржуваних рішень комісія ГУ ДПС в Одеській області повинна була встановити конкретний перелік документів, яких не надав платник податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

ТОВ «Винхолдинг» надало ГУ ДПС в Одеській області всі наявні у нього документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції.

У той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без належної перевірки комісією контролюючого органу наданих позивачем документів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Згідно усіх рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, вони прийняті в зв`язку із ненаданням платником податку копій документів.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пункту Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС в Одеській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області №2352638/33812625 від 28.01.2021p., №2430071/33812625 від 25.02.2021 p., №2528154/33812625 від 01.04.2021 р., №2633904/33812625 вiд 06.05.2021 р., №2699789/33812625 вiд 27.05.2021 р., №2699788/33812625 вiд 27.05.2021 p., №2919205/33812625 вiд 29.07.2021 p., №2969588/33812625 від 10.08.2021 р., №2969589/33812625 вiд 10.08.2021 р., №2969590/33812625 від 10.08.2021 р., №3111085/33812625 від 14.09.2021 p., № 3111087/33812625 вiд 14.09.2021 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р. №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 р., №7 вiд 31.07.2020 р., №8 вiд 31.08.2020 р., №9 вiд 30.09.2020 р., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно та безпідставно, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що податкові накладні №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р., №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 p., № 7 вiд 31.07.2020 p., №8 вiд 31.08.2020 p., №9 вiд 30.09.2020 p., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. підлягають реєстрації у день її подання.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 28084 від 04.02.2020 року, суд зазначає наступне.

Процедура віднесення платника податків на додану вартість до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості врегульована Податковим кодексом України та Порядком №1165.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення № 28084 від 04.02.2020 року, то воно за формою та змістом відповідає формі рішення, викладеного в Додатку №4 до Порядку №1165.

Дослідивши та проаналізувавши текст оскаржуваного рішення №№ 28084 від 04.02.2020 року, судом встановлено, що таке рішення прийнято Комісією ГУ ДПС в Одеській області за критерієм, передбаченим пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в даному рішенні відповідачем не вказано, на підставі якої інформації прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №".

Також у цьому рішенні відповідачем в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для складання у відношенні позивача рішення № 28084 від 04.02.2020 року про відповідність ТОВ "Винхолдинг" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому суд звертає увагу, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваного рішення № 28084 від 04.02.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Винхолдинг" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

22.02.2022 р. до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить суд замінити Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено у пункті 1 ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

У додатку до постанови зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в якому зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затверджене Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 року № 264), Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно з ч.6 та ч.7 даної статті, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання представника позивача про заміну відповідача задовольнити.

22.02.2022 р. від відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про розгляду справи за правилами загального позовного провадження по справі №420/223/22.

Розглянувши клопотання представника відповідача , суд робить висновок про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: - значення справи для сторін; - обраний позивачем спосіб захисту; - категорію та складність справи; - обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; - кількість сторін та інших учасників справи; - чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; - думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи. Більше того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження та проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.

22.02.2022 р. від відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Розглянувши зазначенні клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів, зокрема, відповідно до пункту 56.1 статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крiм випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пiзнiше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пiзнiше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вiльним вiд такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган мас право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження вiдповiдного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рiшення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рiшення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податкiв (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу ою скаргою на його рішення.

З огляду на вищевказане ТОВ «Винхолдинг» зазначає, що ним не було використано досудовий порядок вирішення спору, тож у даній ситуації застосовуються загальний строк позовної давності.

Крім того, в позовній заяві міститься клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, з посиланням на ч.1 ст.121 КАС України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ), як правило, враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що грунтуються на пігнуть певні юридичні наслідки;

2) поведінку заявника;

3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи;

5) значущість для заявника питання, яке знаходи суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).

Крім того суд враховує, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами внесеними постановами КМУ) установлено з на усій території України карантин.

Відповідно ч. 3 розділу VI КАС України, зазначено, що під час дiп карантину. встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановленi нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так i після його закінчення.

З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про поновлення строків звернення до адміністративного суду та відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

У задоволенні клопотань ГУ ДПС у Одеській області про розгляду справи за правилами загального позовного провадження по справі 420/223/22 та про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Замінити неналежного відповідача по справі № 420/223/22 Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 43142370 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на належного відповідача Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (Французький бульвар,10, м.Одеса, 65044) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) критеріям ризиковості платника податку № 28084 від 04.02.2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (Французький бульвар,10, м.Одеса, 65044 код за ЄДРПОУ 33812625) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2352638/33812625 від 28.01.2021p., №2430071/33812625 від 25.02.2021 p., №2528154/33812625 від 01.04.2021 р., №2633904/33812625 вiд 06.05.2021 р., №2699789/33812625 вiд 27.05.2021 р., №2699788/33812625 вiд 27.05.2021 p., №2919205/33812625 вiд 29.07.2021 p., №2969588/33812625 від 10.08.2021 р., №2969589/33812625 вiд 10.08.2021 р., №2969590/33812625 від 10.08.2021 р., №3111085/33812625 від 14.09.2021 p., № 3111087/33812625 вiд 14.09.2021 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р. №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 р., №7 вiд 31.07.2020 р., №8 вiд 31.08.2020 р., №9 вiд 30.09.2020 р., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд.8., Код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (Французький бульвар,10, м.Одеса, 65044 код за ЄДРПОУ 33812625) №1 вiд 31.01.2020 р., №2 вiд 29.02.2020 р., №3 вiд 31.03.2020 р., №4 від 30.04.2020 р., №5 вiд 31.05.2020 р., №6 вiд 30.06.2020 p., № 7 вiд 31.07.2020 p., №8 вiд 31.08.2020 p., №9 вiд 30.09.2020 p., №10 вiд 31.10.2020 р., №11 вiд 30.11.2020 р., №12 вiд 31.12.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію;

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (Французький бульвар,10, м.Одеса, 65044 код за ЄДРПОУ 33812625) витрати з сплати судового збору в розмірі 29510,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко