Ухвала

від 16.03.2022 по справі 308/12688/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/12688/21

У Х В А Л А

16.03.2022 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про застосування відносно, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканця АДРЕСА_1 ,громадянина України,українця,раніше несудимого,одруженого,на утриманніодна малолітнядитина,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушенння,передбаченого ч.3ст.368КК України запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вищезазначеним клопотанням, яке обгрунтовує наступним.

ОСОБА_6 відповідно до наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України № 433-к від 08.09.2021, призначено на посаду директора ДП «Міжгірське ЛГ», як такого, що успішно пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком.

Таким чином, ОСОБА_6 є службовою особою - директором ДП «Міжгірське ЛГ», на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , з метою протиправного особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження директора підприємства, організував злочинну схему одержання неправомірної вигоди від суб`єкта підприємницької діяльності за не створення штучних перешкод у договірних відносинах.

Так, між ДП «Міжгірське ЛГ» та ФОП ОСОБА_7 , укладено договір №28/05/2021/79 від 28.05.2021, на поставку нафтопродуктів, бензину та дизельного палива. Строк договору - до 31.12.2021, з подальшою пролонгацією.

В подальшому, 27.08.2021 між директором ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_6 та представником ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 відбулась зустріч, під час якої, керівник ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_6 висловив представнику ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 вимогу надавати неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, а саме передавати грошові кошти за кожну поставлену літру палива, з розрахунком 1,50 гривень із літри дизельного палива та 2,00 гривні із літри бензину, після поставки.

В подальшому ОСОБА_8 , вислухавши дану протиправну вимогу ОСОБА_6 , будучи поставленим в умисно створені умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам, не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, діючи на умовах конфіденційного співробітництва, погодився на вищевказану протиправну вимогу.

Діючи у відповідності до умов договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, представником ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 здійснено поставку палива на ДП «Міжгірське ЛГ».

В подальшому 13.09.2021, близько 17:25 год., перебуваючи в автомобілі марки «БМВ» 5 серії, чорного кольору, поблизу центральної площі у смт. Міжгір`я, Хустського району, Закарпатської області ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду, грошові кошти в сумі 15500 гривень, з розрахунку: 1,50 гривень із літри поставленого дизельного палива та 2,00 гривні із літри поставленого бензину, за не створення перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021.

Окрім цього, діючи у відповідності до умов договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, представником ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 здійснено поставку палива на ДП «Міжгірське ЛГ».

В подальшому 22.09.2021, близько 13:25 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на території АЗС «UPG», ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 7615 гривень, з розрахунку 1,50 гривень із літри поставленого дизельного палива та 2,00 гривні із літри поставленого бензину, за не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021.

22.09.2021, об 13.28 годині, одразу після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

У подальшому, 23.09.2021 прокурором у кримінальному провадженні, за дорученням керівника Закарпатської обласної прокуратури, ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення сторона кримінального провадження слідчий обґрунтовує зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2021 року до підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22.12.2021 року строк досудового розслідування продовжено до 23.03.2022 року.

Орган досудового слідства звернувся до суду з клопотання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 як підозрюваного у кримінальному провадженні, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства.

Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що на даний час ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років з конфіскацією майна.

Також сторона кримінального провадження слідчий вказує на існування ризиків, передбачених ст. 177 КК України, зокрема ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід. Вказав, що всі ризики, на які посилається прокурор, у повній мірі не доведені, просив врахувати, що підозрюваний є молодою за віком особою, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину. Вказав, що він порушень процесуальної поведінки ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження не допускав, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання. Також акцентує увагу на тому, що станом на сьогоднішній день на території України діє правовий режим воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації і у вказаний складний період ОСОБА_6 , як директор ДП «Міжгірське ЛГ», задіяний у виробництві деревини на потреби ЗСУ, тобто виконує стратегічні завдання. З цих підстав обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перешкоджатиме його діяльності.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, пояснення захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що 23.09.2021 прокурором у кримінальному провадженні, за дорученням керівника Закарпатської обласної прокуратури, ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 ґрунтується назібраних уході досудовогорозслідування доказах,а саме:заявою ОСОБА_8 ,показами свідка ОСОБА_8 ,протоколом ідентифікаціїта врученнягрошових коштів,протоколом затримання ОСОБА_6 ,протоколом йогоосвідування тапротоколом оглядумісця подіївід 22.09.2021,а такожіншими матеріаламиданого кримінальногопровадження.

Сторона кримінального провадження ставить питання щодо обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи його існуванням ризиків того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна або без такої, а згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до п.9 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановленопунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПКта не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливатина потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003,тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання однієї з найбільш суворих мір запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.

Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про необхідність обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з метою запобігання ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд констатує, що їх можливе настання не доведено прокурором жодним доказом, адже ОСОБА_6 є несудимий.

Також прокурором не доведено те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

При вирішенніпитання прообрання запобіжного заходу, крім наявність ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При цьому на користь застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашні арешт, на думку слідчого судді свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (СправаЄвропейського суду з прав людини«Пунцельт проти Чехії»).

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких, не може безумовно свідчити про те, що підозрюваний у випадку застосування до нього іншого запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового слідства або суду.

Натомість прокурор не вказав які небудь риси особистості або поведінки підозрюваного, які б виправдали висновок про наявність небезпеки, що ОСОБА_6 має намір переховуватись від органів досудового слідства або суду (про необхідність оцінки таких обставин при обранні судом запобіжного заходу зазначив ЄСПЛ у рішенні у справі "Мамедова проти РФ" від 01 червня 2006 року).

Так встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, скарг на негідні вчинки з її боку матеріали клопотання не містять.

Окрім того, ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітню дитину.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

На підставі викладеного вище слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні органом досудового слідства не надано суду належних доказів, які б підтверджували переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, його впливу на свідків чи невиконання процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

При вивченні всіх обставин даної справи , слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не наведено достатність підстав, що виправдовують обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який по суті є одним із найсуворіших .

Узагальнюючи все вищезазначене, приходжу до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 176 КПК України слід відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

З огляду на те, що по суті запобіжний захід покликаний сприяти розгляду кримінального провадження, суд, вивчивши всі обставини справи у відповідності до ст. 178 КПК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, беручи до уваги те, що прокурором не доведено обставини, передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходжу до висновку, що слід застосувати відносно ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні, зокрема запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який на думку слідчого судді буде достатнім стимулюючим фактором для забезпеченн належної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 про застосування відносно, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваногоу вчиненнікримінального правопорушенння,передбаченого ч.3ст.368КК України запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому фактично проживає , а саме з смт. Міжгір`я без дозволу слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від будь-якого спілкування з визначеними органом досудового слідства особами у кримінальному провадженні.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.03.2022 року.

Повний текст ухвали складено 17.03.2022 року.

Ухвала може бута оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1