Ухвала

від 16.03.2022 по справі 607/3758/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

17.03.2022 Справа №607/3758/22

Провадження № 2/607/1919/2022

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Трут Д.В., діючи від імені позивача ОСОБА_1 , звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. Ціна позову 43000 доларів США.

Одночасно з пред`явленням даного позову представник позивача ОСОБА_3 заявив про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що даний позов, з яким ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , є позовом майнового характеру. При цьому відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе майнові зобов`язання, а тому існує ризик, що відповідач може відчужити/вивести належне йому майно, що у подальшому спричинить неповернення коштів позивачу. За таких підстав відповідно до ст. 150 ЦПК України представник позивача просить:

1. накласти арешт у межах суми заявлених вимог 43000 доларів США на:

- грошові кошти та все рухоме і нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно: будівлі та споруди загальною площею 1102,7 кв. м, в які входять цегляний будинок контори літери «А», цегляна прибудова літери «а1», цегляний ливарний цех літери «Б», цегляна прибудова «б1», цегляний ливарний цех літери «В», цегляна прибудова літери «в1», кам`яний підвал літери «в2», цегляний ливарний цех літери «Д», цегляна прибудова літери «д1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю площею 816,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/3 частки права власності на квартиру загальною площею 66,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- грошові кошти та все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та перебуває у володінні або зареєстроване за дружиною ОСОБА_4 , зокрема, але не виключно: будинок загальною площею 92,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру загальною площею 44 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; домоволодіння загальною площею 309,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;

- частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінал» (код ЄДРПОУ 31973337), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП» (код ЄДРПОУ 33198846), належну ОСОБА_2 ;

- все інше рухоме і нерухоме майно ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно автотранспорт, яке буде виявлене органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

2. заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження чи обтяження вказаного вище арештованого майна;

3. заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження чи обтяження зазначеного вище арештованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи представника заявника, викладені у заяві, а також дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, що стосуються заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпеченняпозову визначеніположеннями ч.1ст.150ЦПК України.Так,позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Суд встановив, що предметом позову ОСОБА_1 є стягнення коштів за договором позики від 01.10.2019. При цьому згідно з борговою розпискою, долученою до позовної заяви, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти у сумі 42000 доларів США, а не 43000 доларів США, як зазначено у позовній заяві. Відтак до встановлення інакшого суд вважатиме, що ціна даного позову становить 42000 доларів США.

Таким чином, виконання у майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Відтак застосування заходу забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211135608 ОСОБА_2 на праві власності належить таке майно:

- будівлі та споруди загальною площею 1102,7 кв. м, в які входять цегляний будинок контори літери «А», цегляна прибудова літери «а1», цегляний леварний цех літери «Б», цегляна прибудова «б1», цегляний ливарний цех літери «В», цегляна прибудова літери «в1», кам`яний підвал літери «в2», цегляний ливарний цех літери «Д», цегляна прибудова літери «д1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівля площею 816,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/3 частки квартири загальною площею 66,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Доказів належності ОСОБА_2 іншого майна, зокрема, частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінал» (код ЄДРПОУ 31973337), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП» (код ЄДРПОУ 33198846) до заяви про забезпечення позову не додано.

Так само не надано доказів того, що будинок загальною площею 92,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира загальною площею 44 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; домоволодіння загальною площею 309,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211137405 дане майно на праві приватної власності належить лише ОСОБА_4 .

При цьому Верховний Суд у постанові від 01.12.2021, прийнятій у справі № 569/576/19, визначив, що накладення арешту на майно, належне особі, яка не є відповідачем у справі, не відповідає меті та завданню забезпечення позову.

Крім цього, суд звертає увагу, що нерухоме майно, належне ОСОБА_2 та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вже перебуває під обтяженням відповідно до договору іпотеки від 21.02.2008. Відтак доводи представника заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту саме на це майно призведе до виникнення у відповідача можливості відчужити таке нерухоме майно, є безпідставними.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд ураховує, що представник заявника просить забезпечити позов у межах суми заявлених вимог 42000 доларів США. При цьому, як установлено судом вище, ОСОБА_2 на праві власності належать будівлі та споруди загальною площею 1102,7 кв. м, в які входять цегляний будинок контори літери «А», цегляна прибудова літери «а1», цегляний леварний цех літери «Б», цегляна прибудова «б1», цегляний ливарний цех літери «В», цегляна прибудова літери «в1», кам`яний підвал літери «в2», цегляний ливарний цех літери «Д», цегляна прибудова літери «д1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає цілком ймовірним, що вартість такого нерухомого майна у разі його відчуження може повністю забезпечити виконання рішення суду та задоволення майнових вимог позивача у разі прийняття судом рішення на користь останнього. Відтак суд не вбачає необхідності обмежувати право власності відповідача щодо іншого належного йому майна.

Разом з тим суд також приймає до уваги, що вказане вище нерухоме майно, яке може у майбутньому забезпечити реалізацію захисту прав позивача, призначене для здійснення господарської діяльності та накладення арешту на це майно може призвести до призупинення такої діяльності, що, на думку суду, є неспівмірним втручанням у права відповідача. Суд вважає, що заборона відчуження даного нерухомого майна до прийняття остаточного рішення у цій цивільній справі цілком здатна гарантувати виконання рішення суду у майбутньому.

Відтак суд вважає співмірним та справедливим, а також таким що відповідатиме реальному захисту прав та інтересів заявника, вжиття заходів забезпечення позову шляхомзаборони власнику ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження чи обтяження вказаного вище нерухомого майна, а також заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження чи обтяження зазначеного вище майна.

При цьому у постанові від 14.06.2021, прийнятій у справі № 308/8567/20, Верховний Суд визначив, що заяви про забезпечення позову, подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленимстаттею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першоїстатті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений частиною першоюстатті 153 ЦПК України, незалежно від відкриття провадження у справі за позовною заявою, поданою одночасно із заявою про забезпечення позову.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. 149-154, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задовольнити частково.

Заборонити власнику ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження чи обтяження нерухомого майна, а саме: будівель та споруд загальною площею 1102,7 кв. м, в які входять цегляний будинок контори літери «А», цегляна прибудова літери «а1», цегляний леварний цех літери «Б», цегляна прибудова «б1», цегляний ливарний цех літери «В», цегляна прибудова літери «в1», кам`яний підвал літери «в2», цегляний ливарний цех літери «Д», цегляна прибудова літери «д1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження чи обтяження нерухомого майна, а саме: будівель та споруд загальною площею 1102,7 кв. м, в які входять цегляний будинок контори літери «А», цегляна прибудова літери «а1», цегляний леварний цех літери «Б», цегляна прибудова «б1», цегляний ливарний цех літери «В», цегляна прибудова літери «в1», кам`яний підвал літери «в2», цегляний ливарний цех літери «Д», цегляна прибудова літери «д1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвалинаправити позивачу ОСОБА_1 та йогопредставнику адвокатуТруту Д.В.до відома,а відповідачу ОСОБА_2 та Збаразькомувідділу державноївиконавчої службиу Тернопільськомурайоні Тернопільськоїобласті Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) до виконання.

Роз`яснити, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

СуддяІ. В. Марциновська