Постанова

від 16.03.2022 по справі 569/10827/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/10827/18

Провадження № 22-ц/4815/43/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.,

судді: Ковальчук Н.М, Хилевич С.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

учасники справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу; визнання права спільної часткової власності на 1/2 частину транспортного засобу та незавершеного будівництвом житлового будинку; визнання права першої черги спадкоємців на спадкування майна,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу; визнання права спільної часткової власності на 1/2 частину транспортного засобу та незавершеного будівництвом житлового будинку; визнання права першої черги спадкоємців на спадкування майна - транспортного засобу та незавершеного будівництвом житлового будинку, земельних ділянок.

Позов мотивує тим, що з 2010 року він з ОСОБА_6 проживали однією сім`єю та набули це майно за період спільного проживання за спільні кошти.

Рішенням Рівненського районного суду від 22 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_6 в період з 18 липня 2011 року по 13 грудня 2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Оскільки рішенням від 22 квітня 2021 року були вирішені не всі позовні вимоги, то додатковим рішенням Рівненського районного суду від 01 червня 2021 року надано ОСОБА_4 право на спадкування після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

З апеляційною скаргою на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 червня 2021 року звернувся представник ОСОБА_3 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд дійшов помилкових висновків щодо безпорадного стану ОСОБА_6 та потреби в сторонньому догляді і матеріальній допомозі.

Просить додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині надання права на спадкування після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.

Рішення місцевого суду в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не оскаржувалось.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, проте обоє перебували у шлюбі з іншими особами.

05 серпня 2010 року ОСОБА_4 розірвав шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 05.08.2010 у справі №2-10447/10.

07 липня 2011 року ОСОБА_6 розірвала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 07.07.2011 у справі №2-4451/11.

З кінця липня 2011 року, після розірвання шлюбів з іншими особами, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у АДРЕСА_1 , який належав сину дружини позивача - ОСОБА_3 , згодом проживали у АДРЕСА_2 , в квартирі матері позивача - ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно.

Оформити свої спадкові права позивач ОСОБА_4 не має можливості, оскільки на час смерті ОСОБА_6 шлюб між ними не було зареєстровано.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є її матір - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 подала заяву, якою визнала позовні вимоги ОСОБА_4 .

Щодо визнання за ОСОБА_4 право першої черги спадкоємців на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_6 колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Такі висновки викладені в численних постановах Верховного Суду та є усталеними.

Проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 безумовно підтверджують наявність вищезазначених обставин, окрім матеріального забезпечення спадкодавця та його безпорадного стану.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи і поясненнями свідків, що вони протягом 5 років до смерті останньої проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, що передбачає спільне проживання, спілкування, ведення домашнього господарства та бюджету, взаємної підтримки, тобто здійснення подружньої та нематеріальної опіки.

Щодо безпорадного стану необхідно зазначити, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 мала онкозахворювання, яке потребувало дороговартісного лікування, операцій та постійних обстежень, в тому числі в м. Києві та за кордоном. Супутніми хворобами ОСОБА_6 були тромбоз вен, хронічний холецистит та враження кісток скелету, що стверджується медичною картою ОСОБА_6 , виписками з історії хвороби, епікризами та результатами обстежень, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Однак доказів перебування ОСОБА_6 саме у безпорадному стані та потреби в сторонньому догляді матеріали справи не містять як і того, що ОСОБА_6 потребувала фінансової підтримки від інших осіб, а позивач таку підтримку надавав. Наявність хвороби на час смерті, її тривалість, давність набуття не свідчать про безпорадний стан особи.

Тобто, позовні вимоги щодо надання ОСОБА_4 права на спадкування після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями першої черги спадкування за закономє недоведеними.

За таких обставин, місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а додаткове рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити.

Додаткове рішення Рівненського районного суду від 01 червня 2021 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про надання ОСОБА_4 права на спадкування після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 березня 2022 року.

Головуючий суддя: Боймиструк С.В.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.