Рішення

від 21.02.2022 по справі 308/12579/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/12579/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бедьо В.І.

за участі секретаря судового засідання Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросадівник» про захист прав споживача послуги, якою є будівництво житла,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агросадівник», в якому просить стягнути з останнього на свою користь суму у розмірі 290 931,28 грн. за порушення умов Договору №401/18072017 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 18.07.2017.

В обґрунтування заявленого позивач зазначив, що між нею та відповідачем був укладений Договір №401/18072017 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 18.07.2017 року.

12.07.2017 року між ОСОБА_1 (далі - Покупець, Позивач), від імені якої на підставі ліцензії діє ТОВ «Карпати-брок» та ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», який діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Парус інвест», уклали Договір №БВ/Ф17-07-12/2-1 купівлі- продажу фінансового інструменту від 12.07.2017 року.

18.07.2017 року між ТОВ «Агросадівник» та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу фінансового інструменту №БВ/Ф 17-07-12/2-1 від 12.07.2017 року, уклали Договір 401/ 8072017 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 18.07.2017 року.

Згідно предмету Договору та Договору к-п ФІ об`єктом нерухомості за цими договорами є квартира АДРЕСА_1 . Вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості відповідно до п.4.1. Договору становила 396480,00 грн. Вартість фінансового інструменту відповідно до п.1.1. Договору к-п Фі становила 215939,28 грн. Запланована дата введення об`єкту будівництва в експлуатацію - ІІІ квартал 2018 року (тобто граничний строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва 30.09.2018 року).

Позивач повністю оплатив Об`єкт нерухомості за Договором та Договором к-п ФІ, що підтверджується довідкою про повний розрахунок.

04.09.2019 року між ОСОБА_1 , від імені якого діє на підставі ліцензії ТОВ «Карпати-брок» та ПАТ Компанія з управління активами «Карпати-інвест», який діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Парус інвест» (дал - Продавець), уклали Договір №БВ/Ф 19-09-04/1-1 купівлі- продажу фінансового інструменту від 04.09.2019 року.

04.09.2019 року між ТОВ «Агросадівник» та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу фінансового інструменту №БВ/Ф 19-09-04/1-1 від 04.09.2019 року, уклали Договір -№22/04092019 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 04.09.2019 року.

Згідно предмету Договору та Договору к-п ФІ об`єктом нерухомості за цими договорами є технічне приміщення №22, загальною площею 5,18 кв.м., що розташоване на цокольному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_2 . Вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості відповідно до п.4.1. договору становила 29008,00грн. Вартість фінансового інструменту (далі - ФІ) відповідно до г 1.1. Договору к-п ФІ становила 43512,00 грн. Запланована дата введення об`єкту будівництва в експлуатацію - IV квартал 2018 року (тобто граничний строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва 31.12.2018 року).

Позивач повністю оплатив Об`єкт нерухомості за Договором та Договором к-п ФІ, що підтверджується довідкою про повний розрахунок.

Таким чином Позивач своєчасно та в повному обсязі належним чином виконав взяті на себе зобов`язання.

Разом з тим, Відповідач завершив будівництво Об`єкту будівництва тільки 07.04.2020 року , що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер ЗК162200980570, виданий 07.04.2020 року Управління ДАБК Ужгородської міської ради.

У зв`язку із введенням будинку в експлуатацію будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_3 .

Таким чином, відповідач порушив умови Договору №401/18072017 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 18.07.2017 року (житлового приміщення) та умови Договору №22/04092019 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 04.09.2019 року (технічного приміщення).

У зв`язку із тим, що Відповідач незважаючи на встановлений термін та порядок повернення коштів уникає від виконання взятого зобов`язання, не реагує на багаторазові звернення до нього з приводу повернення позики, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Таким чином позивач зазначає, що відповідач прострочив строк завершення будівництва та передачі квартири Позивачу починаючи з 01.10.2018 року (наступний день після граничного строку завершення будівництва) до 07.04.2020 року (дата видачі сертифікату про завершення будівництва ). Враховуючи що відповідно до 9.2. Договору встановлена відповідальність відповідача починаючи з 4-го місяця затримки, та нараховується за повний місяць затримки, штраф розраховується за період з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року в розмірі 1000грн., відповідно що становить 15000 гри. (15міс.*1000грн.=15000грн.)

Щодо відшкодування вартості придбання форвардного контракту, визначеного в Договорі №БВ/Ф17-07-12/2-1 купівлі-продажу фінансового інструменту від 12.07.2017року житлового приміщення).

Відповідно до п.1.2. Договору, плановий строк завершення будівництва та прийняття з експлуатацію об`єкта будівництва - III квартал 2018 року (тобто граничний строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва 30.09.2018р.).

Відповідно до п.5.2.3. Договору, продавець зобов`язаний організувати будівництво об`єкта будівництва та забезпечити його прийняття до експлуатації у III кварталі 2018 року.

Разом з тим, Відповідач завершив будівництво Об`єкту будівництва тільки 07.04.2020р., таким чином відповідач порушив строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва на 1 рік 6 місяців та 6 днів починаючи з 01.10.2018 року до 07.04.2020 року).

Відповідно до п.9.8. Договору, у разі порушення продавцем строку будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва понад 1 (один) рік, продавець зобов`язаний відшкодувати покупцю як власнику деривативу вартість придбання форвардного контракту, яка визначена в договорі купівлі-продажу фінансового інструмента (деривативу).

Таким чином, враховуючи порушення Відповідачем строку будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва понад 1 (один) рік ( порушено строк на 1 рік 6 місяців га 6 днів), Відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу як власнику деривативу вартість придбання форвардного контракту, визначеного в Договорі №БВ/Ф17-07-12/2-1 купівлі-продажу фінансового інструменту від 04.09.2019 року в сумі 43512, 00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.09.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

29.10.2021 від представника відповідача - адвоката Мушака Є.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог у зв`язку з встановленням у договорі орієнтовного строку, що вказує на невизначеність такої істотної умови, як строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, а зобов`язання щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені). З огляду на те, що прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію полягає у комплексі дій, завершальні з яких здійснюються органами архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

11.11.2021 року представник позивача адвокат Машика В.В. подав до суду пояснення на відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 5.2.3 Договору ТОВ «Агросадівник» зобов`язаний організувати будівництво об`єкта будівництва та забезпечити його прийняття до експлуатації у III кварталі 2018 року. Відповідно до п. 5.2.8 Договору відповідач зобов`язаний був передати об`єкт нерухомості по Акту передачі-приймання у строки, визначені цим Договором. Враховуючи вимоги статті 254 ЦК України, вважає, що ТОВ «Агросадівник» було зобов`язане організувати будівництво та забезпечити прийняття до експлуатації об`єкта будівництва та передати об`єкт нерухомості по акту передачі-приймання у III кварталі 2018 року, тобто у строк до 01.10.2018. Враховуючи норми цивільного законодавства вважає, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Разом з тим адвокат Машика В.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст позовних вимог, надавши оцінку доказам, що містяться в матеріалах даної справи суд встановив на ступні обставини та правовідносини.

12.07.2017 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі ліцензії діє ТОВ «Карпати-брок» та ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», який діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Парус інвест», уклали Договір №БВ/Ф17-07-12/2-1 купівлі- продажу фінансового інструменту від 12.07.2017 року.

18.07.2017 року між ТОВ «Агросадівник» та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу фінансового інструменту №БВ/Ф 17-07-12/2-1 від 12.07.2017 року, уклали Договір 401/ 8072017 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 18.07.2017 року.

Згідно предмету Договору та Договору к-п ФІ об`єктом нерухомості за цими договорами є квартира АДРЕСА_1 . Вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості відповідно до п.4.1. Договору становила 396480,00 грн. Вартість фінансового інструменту відповідно до п.1.1. Договору к-п Фі становила 215939,28 грн. Запланована дата введення об`єкту будівництва в експлуатацію - ІІІ квартал 2018 року (тобто граничний строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва 30.09.2018 року).

Відповідно до п. 1.2. об`єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок, який підлягає будівництву на земельній ділянці загальною площею 1,9 га, кадастровий № 2110100000:51:004:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Плановий строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва - III квартал 2018 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору об`єкт нерухомості - житлове приміщення, яке споруджується в складі об`єкта будівництва, номер (будівельний), проектні площі, кількість вбудованих приміщень, поверховість, планування, інші ідентифікуючі та технічні характеристики яких визначаються в п. 2.2. Договору, а саме: житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа об`єкта нерухомості складає 41,7 кв.м., № об`єкта нерухомості (будівельний) 401, поверх 4.

Згідно з п. 1.5. Договору майнові права на об`єкт нерухомості - речове право на набуття у майбутньому права власності на об`єкт нерухомості після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в установленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до п. 2.1. даного Договору ТОВ «Агросадівник» передає у власність, а ОСОБА_1 приймає у власність майнові права на об`єкт нерухомості та зобов`язується оплатити Вартість майнових прав на об`єкт нерухомості у порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Свої зобов`язання з оплати позивач виконав вчасно.

Вказана обставина не заперечується відповідачем, а відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Відповідно до п. 3.1. Договору майнові права на об`єкт нерухомості за Договором передаються продавцем покупцю у власність шляхом підписання Акту передачі-приймання об`єкта нерухомості (як сукупності майнових прав).

Згідно з п. п. 5.2.3. та 5.2.8. Договору, ТОВ «Агросадівник» зобов`язаний організувати будівництво об`єкта будівництва та забезпечити його прийняття до експлуатації у III кварталі 2018 року та передати об`єкт нерухомості по Акту передачі-приймання у строки, визначені Договором.

Відповідно до п. 9.1. Договору, у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним Договором, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною у порядку, визначеному чинним законодавством та умовами даного Договору.

Відповідно до п. 9.8. Договору, у разі порушення продавцем строку будівництва та прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва понад строк 1 (один) рік, продавець зобов`язаний відшкодувати покупцю, як власнику деривативу, вартість придбання форвардного контракту, яка визначена в договорі купівлі-продажу фінансового інструменту.

Вартість придбання форвардного контракту визначена умовами Договору № БВ/Ф 17-07-12/2-1 купівлі-продажу фінансового інструмента від 12.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 як покупцем, ТОВ «Карпати-брок» як повіреним покупця та ПАТ «Компанія з управління активами «Карпати-інвест», як продавцем, що складає 215939,28 грн. без ПДВ.

Означену суму позивач просить стягнути з відповідача за недотримання умов укладеного договору. Поряд з цим, умовами даного укладеного договору чітко не визначено розмір відповідальності (конкретної суми чи відсотків від певної суми), а здійснюється відсилання до іншого договору, який не укладався між сторонами даного зобов`язання. Однак, сторони не заперечували стосовно визначення ними саме такого розміру відповідальності за вказане порушення при укладенні договору.

Як встановлено матеріалами справи відповідач завершив будівництво Об`єкту будівництва 07.04.2020 року , що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер ЗК162200980570, виданий 07.04.2020 року Управління ДАБК Ужгородської міської ради.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною третьою статті 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина першої статті 638 ЦК України зазначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення частини першої статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Слід вважати, що умовами укладеного договору передбачено сплату неустойки (штрафу) у розмірі 100%.

Статтею 614 ЦК України встановлено, що підставою відповідальності за порушення зобов`язання є наявність вини. Так, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Доводи відповідача про наявність нещасного випадку на виробництві можуть бути враховані, однак такі існували не упродовж всього періоду невиконання зобов`язання. Інші обставини щодо притягнення до відповідальності та тривалості судового розгляду не впливають на дані правовідносини, про викрадення офісної техніки не подано жодних доказів. А отже, такі не можуть бути прийняті судом до уваги.

Суд приймає до уваги, що відповідно до П. 1.2. Договору сторони погодили плановий строк завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва - ІІІ квартал 2018 року.

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252 ЦК України дає визначення строку та терміну, а саме: строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Позовні вимоги щодо визначення строку та терміну виконання зобов`язання як планової дати - ІІІ квартал 2018 року, суд не може прийняти до уваги, оскільки строк прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі конкретно не визначений, а в пункті 1.2. Договору зазначена не конкретна, а планова календарна дата прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

Разом з тим відповідальність у п. 9.8. договору за її дослівного трактування пов`язана з порушенням строку, що визначений п. 1.2. договору, оскільки п. 5.2.3. договору визначено обов`язок організувати будівництво об`єкта та прийняття його до експлуатації у ІІІ кварталі 2018 року.

Таким чином встановлення планового строку вказує на невизначеність такої істотної умови, як строк прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В чинному законодавстві України таке поняття як прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію відсутнє.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, а відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин, враховуючи вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, суд враховує, що частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 369/6303/19 (провадження № 61-6531св20) зазначено, що встановивши, що термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартири конкретною датою не визначено, а вказана орієнтовна дата, а також те, що прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правових відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони відповідача відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).

Отже, термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру у даній справі конкретною датою не визначено, а вказана планова дата, що виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (штрафу).

Суд також в даному випадку вважає за необхідне при вирішення даного правового спору застосувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19, згідно з якою на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного, суд, встановивши, що термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру конкретною датою не визначено, а вказана у договорі дата є плановою, тобто орієнтовною, відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до публічно-правових відносин, дійшов висновку про відсутність достатніх обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Суд також приходить до переконання, що інші доводи і заперечення сторін стосуються судової практики, яка, на думку суду, не є подібною з даною справою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Також суд констатує, що у своїй заяві представник відповідача ставить питання про застосування строків позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 509/3589/16-ц вказано, що сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, застосування наслідків спливу позовної давності в розглядуваному випадку не є доцільним.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. За ч.ч. 1-2 вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 12,13,76-89,95,258,259,263-265,280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросадівник» про захист прав споживача послуги, якою є будівництво житла - відмовити.

Учасники судового процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Машика Віктор Вікторович, адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросадівник», код ЄДРПОУ: 40422638, 88000, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 11 А.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного В.І. Бедьо