Рішення

від 06.03.2022 по справі 308/7559/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7559/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

В обґрунтовування своїх вимог зазначив, що 01 серпня 2012 року його було прийнято на роботу в ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» на посаду комерційного директора і він приступив до виконання своїх посадових обов`язків. Вказує, що до його посадових обов`язків входило пошук нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони майна.

Однак, 01 липня 2020 року він отримав наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року за № 10, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 , комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України з 26 червня 2020 року.

Позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним, який ґрунтується на припущеннях та обставинах, які не доведені належними та допустимими доказами, що вказує на підстави для його скасування.

Наголошує, що він належним чином виконував свої посадові обов`язки та роботу, займався пошуком нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони, а тому відвідував підприємства та установи з метою пошуку нових клієнтів для надання їм послуг. Відтак, він не прогулював роботу. Також, у нього не було можливості дістатись до свого робочого місця через дію в державі карантинних заходів та відсутність належного транспортного сполучення.

Відтак, оскаржуваний наказ, яким притягнуто його до дисциплінарної відповідальності є безпідставним, оскільки не доведено факт вчинення жодного дисциплінарного правопорушення. Разом з тим, працівник може бути притягнутий до відповідальності виключно при вчиненні дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладене, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року за № 10, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 , комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули п. 4 ст. 40 КЗПП України з 26 червня 2020 року; поновити ОСОБА_1 на посаді комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а саме з 26 червня 2020 року по день ухвалення рішення.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься заява його представника адвоката Ламбрух О.С., згідно якої він просить провести розгляд справи без їх участі та задоволити позов у повному обсязі.

Представник ТОВ «Охоронне агентство «Граніт» не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, зокрема, через повідомлення на офіційному сайті судової влади України, відзив чи заперечень на позов не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

З оглянутої копії трудової книжки судом встановлено, що наказом №45 від 01.08.2012 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду комерційного директора ТОВ «Охоронне агентство «Граніт».

Судом встановлено, що наказом №10 від 26.06.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» з роботи за постійні прогули на підставі п. 4 ст 40 КЗпП України з 26.06.2020, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Невихід працівника на роботу в зв`язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров`я, не може бути звільнений за п. 3 чи п. 4 ст. 40 КЗпП. Власник або уповноважений ним орган можуть у зв`язку з цим розірвати трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП, якщо наявні передбачені ним умови.

В основу наказу відповідача №10 від 26.06.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » покладено підставу звільнення позивача з посади комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» за постійні прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України з 26.06.2020.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2020 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» наступні документи: посадову інструкцію комерційного директора ОА ТОВ «Граніт»; табель обліку робочого часу за червень 2020 року, складеного за наслідком виконання робіт ОСОБА_1 ; довідку про суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати помісячно за 2019-2020 роки; акти про відсутність на роботі від 09.06.2020 та від 15.06.2020.

Проте, відповідачем вказана ухвала залишена без належного реагування та відповідні акти про відсутність на роботі позивача від 09.06.2020 та від 15.06.2020, на підставі яких був виданий наказ №10 від 26.06.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 », суду для дослідження надано не було.

Більше того, позивач заперечує факт прогулу та вказує, що він належним чином виконував свої посадові обов`язки та роботу, займався пошуком нових клієнтів, яким потрібні послуги з охорони, а тому відвідував підприємства та установи з метою пошуку нових клієнтів надання їм послуг, а не був відсутнім на роботі без поважних причин.

Відповідачем вказані твердження позивача спростовані не були та не надано суду на вимогу посадову інструкцію комерційного директора ОА ТОВ «Граніт» та табель обліку робочого часу за червень 2020 року, складеного за наслідком виконання робіт ОСОБА_1 .

Оцінивши в сукупності зібрані по справі та наведені докази, суд вважає, що оскаржуваний наказ №10 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади, був прийнятий без достатніх для того підстав, а тому доводи позивача щодо порушення його трудових прав у зв`язку із звільненням є доведеним, так як додаткових підстав для звільнення позивача не було.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним, наказ №10 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року про звільнення ОСОБА_1 є незаконним і підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт».

У зв`язку з прийняттям рішення про поновлення позивача на роботі, виходячи з положень частин 1 та 2 ст. 235 КЗпП України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 26.06.2020 року по день постановлення рішення суду.

Зазначені положення КЗпП України вказують, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно абз.1, 3 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата та провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Оскільки позивача було звільнено з посади у червні 2020 року, розрахунок середньомісячної заробітної плати має бути проведений виходячи з розміру його грошового забезпечення за квітень - травень 2020 року.

Виходячи із положень пунктів 2 та 4 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та виплати йому заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Виходячи з наведеного, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору, такий підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 40, 235 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 76, 81, 141, 258, 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» від 26.06.2020 року №10 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким вирішено звільнити ОСОБА_1 , із займаної посади - комерційного директора ОА ТОВ «Граніт».

Поновити ОСОБА_1 на посаді комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт».

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 26.06.2020 року по 07.03.2022 року, з урахуванням суми податків, страхових та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт» на користь держави судовий збір у розмірі 1 681,6 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну гривню шістдесят коп.) гривень.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Граніт», юридична адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Джамбула, 50/502; код ЄДРПОУ 37809244.

Суддя Т.Р. Деметрадзе