Постанова

від 20.03.2022 по справі 904/4185/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2022 року м. Дніпро Справа № 904/4185/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Юзіков С.Г.) від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой"

про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення, індексу інфляції, 3% річних, пені та 7% штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021р. Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у розмірі 127 551,36 грн., інфляційних втрат - 1 275,51 грн., 3% річних - 461,28 грн., пені - 1 890,56 грн., штрафу 7% - 8 928,60 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 127 551,36 грн. основного боргу, 1 275,51 грн. індексу інфляції, 461,28 грн. 3% річних, 8 928, 60 грн. штраф 7%, 2 239,37 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а саме з недоведеністю факту скиду відповідачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями. В обґрунтування цього твердження апелянт посилається на недоліки Акту відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р., складеного за результатами відбору проб стічних вод за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Матусевича, 2а, який покладений позивачем в обґрунтування позовних вимог. Серед недоліків Акту відбору стічних вод апелянт вказує наступні:

- відсутні докази текстових проб для перевіряння відповідності посуду і правильності виконування процедури його очищення (ч. 5. п. 3.2.2. ДСТУ ISO 5667-3:2001);

- в посуду, який використовувався для відбору проб, до початку відбору знаходилась рідина з невідомим складом (п. 3.2.3.1. ДСТУ ISO 5667-3:2001);

- під час відбору проб був використаний не пластиковий посуд (ч. 5. п. 4.1. ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- позивач перед відбиранням проби не вибрав турбулентну течію (п. 5.2.1. ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- в матеріалах справи відсутні докази перемішування стоків перед відбиранням проби (абз. 9. п. 5.1.3. ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- проба, відібрана позивачем, не була усередненою (ч. 3. п. 5.2.2. ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- Акт відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р. не містить наступної інформації: шифр для позначення точки відбирання, дату і час закінчення відбору проб, період часу відбирання, подробиці методу відбирання проби, подробиці польових тестів. У коментарях відсутні характерні риси кожного окремого періоду відбирання проб, не встановлений графік тестування, об`єкт проб і маркування точки відбирання, не описано докладно умови консервації і зберігання до доставляння проби в лабораторію, зміни, що виникли після відбирання, контрольні проби, відібрані іншими дослідниками. (розділ 7 ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- Акт не містить такої інформації: номер посудини (проби); вид проби (разова або об`єднана) із зазначенням способу усереднення; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування, тощо) і форма (п. 9.1. КНД 211.1.0.009-94);

- Акт не мітить способу консервування відібраних проб, а також максимально рекомендований час консервування перед аналізуванням, а також відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб, про спосіб відбору (п. 5.5. КНД 211.1.0.009-94);

- в Акті не надано детальну інформацію щодо вибору посуду для проб (таблиця 1 ДСТУ ISO 5667-3:2001 та п. 4.1. ДСТУ ISO 5667-10:2005);

- Акт не містить інформації про консервування різними способами в залежності від показників ДК, що досліджуватимуться (ДСТУ ISO 5667-3:2001).

Також, апелянт вказує, що в Протоколі аналізу відібраної проби невірно зазначена одиниця вимірювання (абз. 7 п. 3 розділу 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316).

Посилаючись на недоліки вказаного акту апелянт вважає, що відбір стічних вод здійснений позивачем з порушеннями, а суд першої інстанції, взявши до уваги цей акт як доказ по справі, допустився порушень норм матеріального права.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з невідповідністю висновків, викладених в рішенні, встановленим обставинам справи, а саме невідповідністю висновку про наявність господарської операції про приймання позивачем від відповідача стічних вод з понаднормативними забрудненнями. В обґрунтування цього твердження апелянт посилається на відсутність в матеріалах справи відповідних первинних документів бухгалтерського обліку позивача по відображенню зазначеної господарської операції, зокрема, податкової накладної.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" " подано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що відбір проб стічних вод на об`єкті відповідача здійснений позивачем у відповідності до норм законодавства, зокрема, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.20217р. № 79 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Року". Позивач вказує на те, що при здійсненні відбору стічних вод був присутній повноважний представник відповідача, який підписав Акт відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р. без будь-яких зауважень. Вважає, що відповідачем в апеляційній скарзі надано інформацію, що не відповідає дійсності, та неповністю викладено норми законодавства, що впливає на об`єктивність їх застосування.

Щодо відображення господарської операції з надання послуги водовідведення з додатковою платою за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у податковій звітності, позивач зазначає, що таке нарахування відображається у бухгалтерському обліку підприємства у доходах у складі послуг централізованого водовідведення, а також у податковій декларації з податку на прибуток підприємства. Щодо ж відображення даної операції в податковому обліку податку на додану вартість, позивач зазначає, що підприємство позивача складає податкові накладні з ПДВ за касовим методом, тобто, відповідна податкова накладна буде складена в момент отримання позивачем відповідної оплати від відповідача.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт не погоджується із запереченнями позивача та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись зокрема на те, що факт відсутності зауважень відповідача в Акті відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р. не виключає можливості надання зауважень до цього акту під час розгляду даної справи у суді. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач наводить недоліки вказаного акту, вже викладені ним у апеляційній скарзі. Також апелянт стверджує, що не відображення позивачем господарської операції з надання послуги водовідведення з додатковою платою за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у бухгалтерській та податковій звітності, є додатковим підтвердженням того, що наразі відсутні правові підстави вважати, що така господарська операція мала місце.

Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" подано заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач звертає увагу суду на те, що скаржник, ігноруючи заперечення та аргументи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, у своїх запереченням на відзив повторно наводить ті самі пояснення та міркування, які вже було викладено в апеляційній скарзі. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про дотримання уповноваженими працівниками позивача порядку відбору проб стічних вод, що було зафіксовано в Акті відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р., а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу не містять достатніх обґрунтувань щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

13.01.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про розгляд справи № 904/4185/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Необхідність розгляду справи № 904/4185/21 у судовому засіданні апелянт обґрунтовує складністю цієї справи, яка на думку відповідача полягає в тому, що в даному апеляційному провадженні підлягає перевірці застосування до правовідносин сторін норм права, які містяться у багатьох підзаконних нормативних актах, і у сторін принципово різняться позиції щодо змісту норм, що містяться в цих документах. Також, апелянт зазначає, що позивачем останні два роки регулярно здійснюються перевірки стічних вод підприємств міста, які є або необізнаними в нормах права, які регулюють ці правовідносини, або не можуть оплатити правову допомогу адвоката. С приводу чого апелянт вважає, що призначення судових засідань сприятиме правильному вирішенню спору та допоможе створенню вірної судової практики по вирішення аналогічних спорів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, апеляційний суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч. 1).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті (ч. 3).

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч. 10).

Частина 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, за загальним правилом суд апеляційної інстанції переглядає малозначні справи без виклику сторін у порядку письмового провадження, однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може розглядати справу у судовому засіданні за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

В даному випадку предметом позову є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, ця справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана господарська справа у розумінні Господарського процесуального кодексу України є малозначною справою, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

У своєму клопотанні про необхідність розгляду справи у судовому засіданні, апелянт не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, а також належним чином не обґрунтував, у чому полягає складність предмету доказування.

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.11.2009 сторонами укладено Договір №506 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі Договір), за п.1.1. якого "Кривбасводоканал" (Позивач) зобов`язується забезпечити Споживача (Відповідача) питною водою виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна" та прийняті від нього стічні води (на підставі "Правил ….. № 2202 від 29.09.04р.), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовано в обсязі 2190 м3/рік, а також стічні води в обсязі 2190 м3/рік.

Об`єкти користування водопостачанням та водовідведенням: Торгівельний комплекс по вул. 22 Партз`їзду, 2-а, один ( п. 1.2. Договору).

Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються "Споживачем" у грошовій формі протягом трьох банківських днів після пред`явлення платіжного доручення, рахунку, або квитанції. Можливі інші форми спати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України ( п. 3.1. Договору).

Пред`явлення "Споживачем" претензій на неправильну виписку рахунків, застосування тарифів, тощо не звільняє його від оплати по платіжним документах, пред`явлених "Кривбасводоканалом", а спори вирішуються у судовому порядку (п. 3.4. Договору).

При розрахунку обсягу стічних вод "Споживача" враховується кількість стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу поверхневих вод з його території, яка потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у період дощів та сніготанення. У разі підтвердження сумісним актом (п. 3.6. Договору).

"Споживач" зобов`язаний своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах даного Договору (під. 1 п. 4.2. Договору).

"Споживач" несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором за:

- недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

- за порушення строків виконання зобов`язань, передбаченого п. 3.1. Договору, "Споживач" сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за весь строк прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості (підп. 1, 7 п. 5.1. Договору).

Даний Договір набирає чинності з 25.11.2009 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2012, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги до повного погашення заборгованості (п. 9.1. Договору).

09.10.2020 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" об 11:26 год. у присутності уповноваженого представника Споживача - директора Власенко О., з контрольного колодязя Споживача ТОВ "Днепр-Жилстрой" КК-2, з лотка, за адресою: вул. Матусевича, 2А, відібрано контрольні проби (проба № 452, контрольна, арбітражна) стічних вод для проведення контрольного аналізу, про що складено Акт №765, підписаний у двосторонньому порядку.

Хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал" проведено аналіз контрольної проби №452 (вхідний №1131) стічних вод ТОВ "Днепр-Жилстрой", відібраних 09.10.2020, про що складено Протокол № 1131. Дата та час початку аналізу проби 09.10.2020 о 12:40 год., закінчено дослідження 15.10.2020 о 08:30 год. В протоколі відображено, що за визначеними показниками дана проба не відповідає вимогам Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу за наступними показниками: ХСК, жири, фосфати.

Так, у відібраній контрольній пробі № 452 (вхідний № 1131) в результаті випробувань виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками: ХСК - допустима концентрація 500 фактична концентрація 528,0; Жири допустима концентрація 20,0 фактична концентрація 306,0; Фосфати допустима концентрація 3,9 фактична концентрація 13,1.

У розділі 6 Правил № 79 затверджено порядок визначення розміру плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання.

Так, відповідно до п.6.8 Правил №79, визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:

Рс = T x Qd + 5T x Qpd + Kk x T x Qpz,

де: Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3;

Т = 11,904 грн/м3 (з ПДВ), (з 05.02.2020р.);

Qd об`єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;

Qpd - об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;

Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Оскільки, попередній відбір контрольних проб Відповідача проводився 06.08.2020, до розрахунку приймається період з 07 серпня по 09 жовтня 2020.

За даними служби технічної інспекції КП "Кривбасводоканал", обсяг скинутих стічних вод за серпень, вересень та жовтень 2020 року склав: 447 м3, 539 м3, 509 м3 (відповідно), що підтверджено рахунками та актами приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за період з серпня по жовтень 2020 року, за договором № 506 від 25.11.2009.

За результатами перевірки Позивач провів розрахунок величини додаткової плати у розмірі 127 551,36 грн.

22.01.2021 за вих. № 597 Відповідачеві направлено листа з вимогою оплати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, з яким направлено рахунок № 9 від 21.01.2021 та Розрахунок величини додаткової плати. Також повідомлено, про необхідність протягом трьох банківських днів, згідно Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 506 від 25.11.2009, сплатити рахунок № 9 в сумі 127 551,36 грн.

Вказані документи Відповідач одержав 27.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5002703367837.

За даними Позивача, його вимогу Відповідач залишив без відповіді та виконання.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 1 275,51 грн. індексу інфляції, 461,28 грн. 3% річних, 1 890,56 грн. пені, 8 928,60 грн. штрафу 7%.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивача з даним позовом до господарського суду та є предметом спору у даній справі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевим господарським судом визнано обґрунтованими позовні вимоги КП "Кривбасводоканал" про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення.

Судом першої інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій та встановлено, що розрахунки штрафних санкцій позивачем проведено правильно, при цьому, місцевий господарський суд погодився з відповідачем, що сторонами не погоджено базу нарахування пені, з урахуванням чого, судом встановлено, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 127 551,36 грн. основного боргу, 1 275,51 грн. індексу інфляції, 461,28 грн. 3% річних, 8 928, 60 грн. штрафу 7%. Решта вимог не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Предметом доказування у даній справі є: факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, обґрунтованість нарахування стягуваних сум. При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що розрахунки сум санкцій, встановлені місцевим господарським судом не є предметом апеляційного оскарження, отже, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, не є предметом апеляційного розгляду у цій справі.

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом першої інстанції встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу відносин водопостачання та водовідведення, а тому ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов`язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (Правила № 316), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 (Правила № 79).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме, майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України, і відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Згідно з ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: …дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;..

Відповідно до підпунктів 3, 5, 7 пункту 1 розділу II Правил №316, виробники повинні контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб; у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог цих Правил, місцевих правил приймання та умов укладеного з виробником договору, вимагати їх усунення в установлені виробником строки та вживати заходів впливу, передбачених договором, цими Правилами та місцевими правилами приймання.

Згідно з пунктами 1, 6 пункту 2 розділу II Правил №316, споживачі повинні дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів; надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд.

Пунктом 6 розділу VI Правил №316 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Відповідно до ст. 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.

Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється з суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, зокрема, належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (ст. 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

З метою забезпечення у м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог ст. 13,13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", п. 4 розділу І Правил № 316, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 затверджено Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу (Правила № 79).

Пунктом 1.2 Правил № 79 передбачено сферу дії Правил, зокрема: Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (надалі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні очисні споруди міста (надалі - споживачі).

Відповідно до п. 4.3. Правил № 79 відбір проб стічних вод споживачів здійснюється з контрольного колодязя (каналізаційного випуску, лотка, камери), розташування якого визначено в актах/схемах розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, що є невід`ємною частиною договору. У разі відсутності в споживача таких актів/схем розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, відбір проб стічних вод здійснюється з останнього елемента каналізаційної мережі споживача.

Згідно з п 4.11 Правил № 79 якість контрольної проби визначається контрольним аналізом лабораторії виробника, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють діяльність у цій галузі відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог чинного законодавства України, та підтверджується документами встановленого зразка: актом відбору проб стічних вод (додаток 4) і протоколом дослідження якості стічних вод (додаток 5).

При виявленні перевищення ДК стічних вод споживача, що скидаються до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, установлених Правилами або договором, виробник у 7-денний термін після закінчення аналізу направляє споживачу лист-повідомлення про виявлені перевищення ДК у стічних водах з додаванням протоколу дослідження якості стічних вод та акта відбору проб стічних вод (у разі його відсутності в споживача) ( п. 4.26 Правил № 79).

Згідно з п. 6.17 Правил № 79 додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням ДК, що встановлено контрольним та/або арбітражним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод (додатки 4, 5), стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев`яноста днів. Додаткова плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об`єкта.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Перевіривши доводи сторін, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про встановлення факту порушення відповідачем вимог щодо скидання стічних вод.

Так, з метою контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод споживачами, позивач здійснив раптовий відбір проб стічних вод на об`єкті відповідача за адресою: вул. Матусевича, 2А, про що складено Акт № 765. Хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал" проведено хімічний аналіз відібраної контрольної проби №452 (вхідний №1131), про що складено Протокол №1131, в якому зазначено, що за результатами проведених випробувань виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками: ХСК - допустима концентрація 500 фактична концентрація 528,0; Жири допустима концентрація 20,0 фактична концентрація 306,0; Фосфати допустима концентрація 3,9 фактична концентрація 13,1.

Відповідно до підп.1.4.11. п. 1.4. Правил № 79, додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу із застосуванням коефіцієнту кратності, що враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата належить (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.

Додаткова плата за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не штрафною оперативно-господарською санкцією як заходу оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Зазначена плата є платою за надання послуг водоканалом щодо доочищення понаднормативних забруднень води. Правовідносини сторін є зобов`язальними, згідно з укладеним договором та нормами чинного законодавства (аналогічний висновок щодо правової природи плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 920/730/16 від 18.01.2019, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 904/3392/19 від 08.12.2020).

У розділі 6 Правил № 79 затверджено порядок визначення розміру плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання.

Так, відповідно до п. 6.8 Правил №79 визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:

Рс = T x Qd + 5T x Qpd + Kk x T x Qpz,

де: Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3; (Т = 11,904 грн/м3 (з ПДВ), (з 05.02.2020р.);

Qd - об`єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;

Qpd - об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;

Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;

Кк- коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

У разі виявлення виробником під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення понад встановлену Правилами чи умовами договору, ДК коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою, яка визначена пункті 6.14 Правил №79.

Якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначають за формулою, яка визначена у пункті 6.16. Правил №79.

Пунктом 6.17 Правил № 79 передбачено, що додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним та/або арбітражним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев`яноста днів.

Так, коефіцієнт кратності становить 16,716, оскільки коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кратності речовин та інших порушень не може бути більшим 10, як за розрахунок Кк приймається 10.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про невідповідність дій представників позивача при спірному відборі проб, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відбір стічних вод проводився уповноваженими представниками позивача у контрольному колодязі КК-2 (з лотка), згідно з актом розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатації відповідальності сторін. Акт відбору керівник підприємства відповідача Власенко О. підписав без зауважень. Відповідно до Правил № 79 виробники й споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу. Актом розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідності сторін від 23.11.2009, погодженим КП "Кривбасводоканал" та ТОВ "Днепр-Жилстрой" встановлено: "Контрольний колодязь для відбору проб стічних вод є КК-2". Таким чином, відбір вод здійснено у належному місці, зазначеному у акті розмежування балансової належності.

Також, в акті відсутні зауваження представника відповідача щодо стану тари, в яку відбиралися проби. Виходячи з того, що дослідження проби проводилося на хімічний, а не мікробіологічний показник, про що зазначено у Протоколі №1131 та Розрахунку величини, суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача, що можлива наявність бактеріальної плівки на відібраних зразках води не впливає на результати дослідження. Відповідачем не спростовано даних позивача, що люк контрольного колодязя КК-2 виконаний з пластику, труба водовідведення виконана з поліетилену та не містить у складі залізо, як можливе джерело окалини. Відповідач в акті відбору проб не зазначав про наявність на дні контрольного колодязя мулу або будь-якого засмічення. Крім цього, відповідач несе відповідальність за стан контрольного колодязя. Також відповідач не надав належних доказів того, що менший обсяг відібраних проб вплинула на результати дослідження, при цьому, лабораторія змогла провести дослідження за наданим обсягом води. Відповідач не надав належних доказів і того, що у термоізоляційній сумці з акумуляторами холоду, в якій відбувалася доставка відібраних проб до лабораторії, позивач не забезпечив належний температурний режим, до того ж відбір проб проводився у жовтні місяці, доставка відібраних проб до лабораторії зайняла 1 год. 04 хв., а дослідження розпочато через 10 хвилин після доставки проб до лабораторії (відбір проб, згідно з актом, відбувся об 11 год. 26 хв. 09.10.2020, відповідно до протоколу дослідження, лабораторія проби одержала о 12 год. 30 хв. 09.10.2020, а почала дослідження о 12 год. 40 хв.).

При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що посилаючись на формальні недоліки Акту відбору проб стічних вод № 765 від 09.10.2020р. апелянт не наводить жодних обґрунтувань яким чином допущені недоліки могли вплинути на результати дослідження.

Отже, відповідні доводи апелянта мають формальний характер та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції щодо встановлення допущених відповідачем порушень правил скиду стічних вод.

Безпідставними є і доводи апелянта про те, що не відображення позивачем господарської операції з надання послуги водовідведення з додатковою платою за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у бухгалтерській та податковій звітності, є додатковим підтвердженням того, що наразі відсутні правові підстави вважати, що така господарська операція мала місце, адже вірність складання позивачем бухгалтерської та податкової звітності не предметом розгляду даної справи та ніяким чином не може свідчити про наявність або відсутність порушень відповідачем правил скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення, правильність відбору позивачем стічних вод, або правильність проведення дослідження відібраного матеріалу.

Щодо інших доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, зокрема щодо не наведення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні мотивів відхилення окремих доводів відповідача, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, а апеляційним судом підтверджено, обґрунтованість позовних вимог КП "Кривбасводоканал" про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення.

При цьому, судова колегія апеляційного суду зазначає, що у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 по справі № 909/636/16, у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, апеляційний суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Враховуючи наведені вище правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів апеляційного суду відхиляє усі інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, оскільки ці доводи ніяким чином не впливають на вирішення спору по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлений факт скиду відповідачем стічних вод до систем централізованого водовідведення з понаднормативними забрудненнями та, як наслідок, обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача плати за таке перевищення.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

10.02.2022р. до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" надійшло клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат, у якому відповідач просить покласти на позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом даної справи № 904/4185/21 Центральним апеляційним господарським судом, в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат відповідач надав копію платіжного доручення № 681 від 16.11.2021р. на суму 10 000,00 грн., копію додаткової угоди № 2 від 15.11.2021р. до договору № 38/21 від 27.08.2021р.; акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 08.02.2022.

Виходячи з того, що за результатами апеляційного розгляду судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з урахуванням ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати відповідача на правничу допомогу покладаються на відповідача і розподілу не підлягають.

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021р. у справі № 904/4185/21 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А. Коваль