Постанова

від 20.03.2022 по справі 521/6146/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/27/22

Номер справи місцевого суду: 521/6146/21

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Промбуддеталь» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року - залишено без змін.

20 грудня 2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» - адвоката Погорілого О.В. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги, у якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення заяви представника ТОВ «Промбуддеталь» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частини третьої статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині третьої статті 141 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені статтею 137 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених апелянтом витрат на правничу допомогу, представник ТОВ «Промбуддеталь» - адвокат Погорілий О.В., разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, надав суду апеляційної інстанції Акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 18 грудня 2021 року, та Звіт про виконані роботи (детальний опис робіт), виконаних адвокатом Погорілим О.В. у справі.

Зі вказаного Акт прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що адвокат надав клієнту наступні правові послуги: ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та вивчення судової практики - 5 000 грн.; підготовка відзиву - 17 000 грн.; ознайомлення відповідача з апеляційною скаргою, надання правової консультації - 3 000 грн.; участь у судовому засіданні Одеського апеляційного суду - 5 000 грн.

Проте, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданої послуги - підготовки відзиву на апеляційну скаргу, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в Акті прийому-передачі виконаних робіт, зокрема, зазначення у переліку наданих послуг підготовки відзиву на апеляційну скаргу, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по цьому виду роботи, необхідним для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, колегія суддів враховує, що доводи відзиву на апеляційну скаргу є фактично ідентичними доводам відзиву на позовну заяву, у зв`язку із чим колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними витрати часу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» на складання такого відзиву - 4 дні та 17 годин роботи.

Крім того, як вбачається з відзиву на позовну заяву, який підготовлений адвокатом, витрати по оплаті адвокату за участь у розгляді справи за кожен виїзд адвоката за адресою суду у призначений судом дату та час для прийняття участі у судовому засіданні складає 2 000 грн.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, а також з урахуванням обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, ціни позову, значення справи для сторін, колегія суддів доходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» підтверджені витрати на правову допомогу, понесені відповідачем, а саме - ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та вивчення судової практики у розмірі 5 000 грн.; ознайомлення відповідача з апеляційною скаргою, надання правової консультації у розмірі 3 000 грн.; участь у судовому засіданні Одеського апеляційного суду у розмірі 2 000 грн., усього на суму 11 000 гривень.

В іншій частині заявленого клопотання, підстав для ухвалення додаткового рішення (постанови) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 270 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуддеталь» ( ЄДРПОУ 22510167) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.М. Таварткіладзе

А.П. Заїкін