Постанова

від 20.03.2022 по справі 521/21125/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5620/22

Номер справи місцевого суду: 521/21125/19

Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 про припинення порушення прав інтелектуальної власності,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

21.12.2019 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 про припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 про припинення порушення прав інтелектуальної власності передано до Теплицького районного суду Вінницької області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 23.12.2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду такою, що не ґрунтується на нормах процесуального права та приписах ЦПК України щодо підсудності.

ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було перевищено повноваження, адже визначення суду за місцезнаходженням одного з відповідачі є виключним правом позивача.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухилився від перевірки вказаного місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 та послався на неможливість отримання інформації про місце реєстрації виходячи з не релевантних норм.

Позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання такої фізичної особи, та в порушення положень статті 27 ЦПК України перейняв права позивача обравши підсудність розгляду справи за місцезнаходження іншого відповідача, ніж того. якого обрав позивач.

З огляду на зазначене, апелянт вважає, що ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року є незаконною, протиправною та такою, що має бути скасована із передачею справи до Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.02..2022 року провадження у вказаній цивільній справі було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.03.2022 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи..

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Інші сторони не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі у встановлений апеляційним судом строк станом на час її розгляду апеляційним судом.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону N 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що фактична можливість отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру у суду відсутня.

Разом із тим, суд першої інстанції встановив, що другий відповідач ФОП ОСОБА_3 , яка є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою : АДРЕСА_1 , що не є територіальною приналежністю Малиновського районного суду м. Одеси.

За статтею 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Колегія судді не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Згідно з ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.15 статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 ЦПК України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суд з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції ухилився від перевірки місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 .

Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а, навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.

Отже, вказана норма передбачає, що це є правом позивача обирати суд для пред`явлення позову, що виникають з приводу захисту прав споживача.

При цьому, якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права передавати справу до іншого суду з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи довідка надана Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради про місце проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідно позивачем було направлено позов для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси, тобто до суду за місце проживання одного з відповідачів.

З огляду на вищевказане, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є безпідставною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року та передання справи до Малиновського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року - скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін