УХВАЛА
21 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9421/21
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р.. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТАНЗАРО ЄВРАЗІЯ" до Одеської митниці Держмитслужби 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 р. задоволено адміністративний позов.
На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу. До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження. В обґрунтуванні клопотання апелянт зазначає, що встановлений строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 р. зазначена апеляційна скарга залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення. Роз`яснено Одеській митниці, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Одеська митниця отримали 23 лютого 2022 року.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 06 жовтня 2021 року. Повний текст складений та підписаний судом 06 жовтня 2021 року.
На зазначене рішення суду першої інстанції Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року апеляційна скарга Одеської митниці Держмитслужби була залишена без руху у зв`язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у зв`язку з не усуненням недоліків, апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року повернуто скаржнику.
Копію вищезазначеної ухвали суду про повернення апеляційної скарги, апелянтом отримано електронною поштою 14 грудня 2021 року (а.с. 156).
31 січня 2022 року Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року.
Таким чином, повторно апеляційну скаргу подано через чотири місяці після ухвалення оскаржуваного рішення та більше ніж через місяць після отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику.
15 березня 2022 року до суду надійшла заява Державної митної служби України про усунення недоліків, в якій заявник просить поновити строк апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТАНЗАРО ЄВРАЗІЯ» до Одеської митниці. В обґрунтуванні заяви, Державна митна служба України зазначає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений у зв`язку з такими поважними причинами: навантаженість роботи на посадових осіб відділу у зв`язку із надходженням великої кількості судових справ; відпрацювання у великій кількості звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та надання інформації для відповідей на них в межах компетенції Відділу; перебування посадових осіб відділу на лікарняному та щорічних відпустках, в тому числі у зв`язку із захворюванням на COVID-19, посадових осіб відділу та членів їх родин.
Суд вважає безпідставними доводи апелянта стосовно пропуску строку, оскільки апелянт є державним органом, в якому наявний юридичний відділ, в якому працюють декілька працівників. При цьому, доказів, що відділ не міг здійснювати свою діяльність, до суду не надано.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 14.03.2022 р.
Оскільки, апелянтом повторно подано апеляційну скаргу через чотири місяці після ухвалення оскаржуваного рішення та більше ніж через місяць після отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику, обгрунтованих доводів та доказів щодо пропуску строку апелянтом до суду не надано, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103728403 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шевчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні