16.03.2022 Справа № 756/19956/21
№ 1-кп/756/873/22
№ 756/19956/21
У Х В А Л А
іменем України
14 березня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
провівши судове засідання за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишнівка Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
в с т а н о в и в:
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив розглянути письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивовано тим, що на даний час існують ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинуваченому та його захиснику було надано копію клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 , щодо якого застосовано запобіжний захід вигляді тримання під вартою, у судове засідання службою конвоювання доставлений не був. При цьому, як свідчить надана суду інформація, доставка осіб зі слідчого ізолятору в місті Києві, щодо яких застосовано запобіжний захід в вигляд тримання під вартою, не здійснюється через запровадження на території України військового стану. Також, з наявної у суду інформації у Державної установи «Київський слідчий ізолятор» відсутня можливість забезпечити проведення судового засідання з ОСОБА_5 в режимі відеоконференцзв`язку між Оболонським районним судом міста Києва та Державною установою «Київський слідчий ізолятор».
У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із 05:30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Вирішуючи в судовому засіданні питання можливості розгляду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою без обвинуваченого, суд ураховує вже наведену обставину щодо запровадження військового стану, а також те, що положення КПК України не передбачають окремих процесуальних положень щодо здійснення судочинства в умовах військового стану, окрім статті 615 КПК України.
Згідно ч. 6 ст. 615 КПК України, у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Разом з цим, суд зважає на те, що наявність заочної процедури є допустимою з огляду на практику Європейського суду з прав людини та міжнародних актів.
Так, у п 66, 75 справи «SOMOGYI v. ITALY» від 18.05.2004 зазначено, що провадження без підозрюваного/обвинуваченого є несумісним із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак також наголошено, що у тих випадках, коли дії вчиняються відповідно до процесуальних вимог і гарантують безперешкодне здійснення особою своїх прав, проведення заочних процесуальних дій є дозволеним.
Також, суд ураховує Резолюцію № 75 (11) Комітету міністрів Ради Європи від 19.01.1973, яка закріплює мінімальні критерії при провадженні за відсутності підозрюваного/обвинуваченого. Резолюція закріплює, що заочний розгляд не повинен позбавляти особу права на захист, а також особа повинна мати можливість оскаржити будь-яке рішення, яке було прийняте стосовно неї без її присутності.
Таким чином, на переконання суду, застосування заочної процедури при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш прийнятним з огляду на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніж застосування положень ч. 6 ст. 615 КПК України.
Зокрема, судом повідомлено обвинуваченого про розгляд справи щодо нього, вжито усіх можливих заходів щодо його участі в судовому засіданні та забезпечено захист останнього шляхом проведення судового засідання за участі захисника.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити подане клопотання та продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу; захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими, бо на їх підтвердження не надано будь-яких доказів, тому просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд враховує наступне.
Так, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.01.2022 ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 24.03.2022 включно.
Оскільки строк тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_5 спливає 24.03.2022 включно, суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, а також матеріали, які характеризують останнього, вік та стан його здоров`я, сімейний стан, відсутність у останнього сталих соціальних зв`язків, які б перешкодили зміні місця перебування та забезпечували б виконання ним процесуальних обов`язків. Такі обставини, в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування останнього від суду та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, що не дає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою, зокрема прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України: спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення
Дані, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 177, 194, 331, 372, 395 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 12.05.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2022 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 103742182 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Умисне знищення або пошкодження майна |
Кримінальне
Оболонський районний суд міста Києва
Дев'ятко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні