Постанова

від 22.02.2022 по справі 921/321/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. Справа №921/321/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» б/н від 22.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/17/22 від 04.01.2022) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільтелеком» б/н від 03.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/4076/21 від 07.12.2021)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2021 (суддя Сидорук А.М.)

у справі №921/321/18

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС", 01001, м.Київ, вул.Софіївська, буд.10, приміщення 4

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21133679

про визнання банкрутом

за участю представників:

від ТзОВ «Тернопільтелеком»: Осів П.В. - представник (в режимі відеоконференції)

від ТзОВ «ФК «Траст Фінанс»: Пономарь С.Г. - представник (в режимі відеоконференції)

арбітражний керуючий Кобельник О.С.

від інших учасників справи: не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2021 у справі №921/321/18 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільтелеком» про заміну сторони правонаступником у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ «Тернопільтелеком» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2021 та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільтелеком» задоволити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 справу №921/321/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи №921/321/18 на 12.01.2021.

04.01.2022 на адресу суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2021 у справі №921/321/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзоВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» та призначено до розгляду на 12.01.2022.

10.01.2022 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Кобельника О.С. надійшов відзив №02-20 від 10.01.2022 (вх. №01-04/110/22 від 10.01.2022) на апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільтелеком».

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 об`єднано апеляційні скарги ТзОВ «Тернопільтелеком» та ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2021 у справі №921/321/18 в одне апеляційне провадження, відкладено розгляд справи на 02.02.2022.

01.02.2022 від арбітражного керуючого Кобельника О.С. надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ «Тернопільтелеком» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/321/18 від 26.11.2021 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/321/18 (921/55/22).

21.02.2022 на адресу суду від апелянтів надійшли заперечення на клопотання ліквідатора про зупинення провадження у справі. ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у своїх запереченнях також звертає увагу на те, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у пов`язаній справі - №921/744/19 задоволено заяву ТзОВ «Тернопільтелеком» та замінено позивача у справі на його правонаступника - ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» і, відповідно до ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, та просить здійснити заміну кредитора у справі його правонаступником.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 розгляд справи відкладено на 23.02.2022.

В судовому засіданні 23.02.2022 колегія суддів розглянула клопотання ліквідатора про зупинення провадження у справі та відмовила у його задоволенні, про що постановлено ухвалу.

Представники апелянтів в судовому засіданні вимоги скарг підтримали, просили оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільтелеком» про заміну кредитора правонаступником задоволити в повному обсязі.

Ліквідатор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи явки в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянтів та ліквідатора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа за заявою ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» про банкрутство ТзОВ «Стар Софт».

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2019 ТзОВ «Стар Софт» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича.

27.10.2021 від ТзОВ «Тернопільтелеком» звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про залучення до участі у справі в якості правонаступника Товариства з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс».

До заяви долучено договір від 22.10.2021про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007; додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до договору про відступлення прав вимог за Кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007 від 22.10.2021; акт приймання-передачі прав вимог до договору про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР 23568 від 28.08.2007 від 26.10.2021; акт приймання-передачі документів до договору про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007 від 26.10.2021 та докази надіслання заяви (вх.№ 8743 від 27.10.2021) іншим учасником.

Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий господарський суд встановив, що з укладенням 22.10.2021 договору про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007 відбулась заміна первісного кредитора ТзОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на нового кредитора ТзОВ «Тернопільтелеком», який не може надавати фінансові послуги згідно з вимогами чинного законодавства, а відтак дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТзОВ «Тернопільтелеком» про заміну учасника справи його правонаступником.

Вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Тернопільтелеком» обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Так, скаржник вказує, що договір від 22.10.2021, укладений між ТзОВ «Тернопільтелеком» та ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР23568 від 28.08.2007, є правомірним, на сьогодні не існує рішення суду, яким визнано договір недійсним, відтак кредитор у зобов`язанні є заміненим, а суд порушив норми матеріального права, не застосувавши до спірних правовідносин ст.ст.11, 204, 509, 512 ЦК України, та порушив вимоги ст.52 ГПК України, що свідчить про порушення норм процесуального права.

У доповненні до апеляційної скарги ТзОВ «Тернопільтелеком» також зазначає, що жоден учасник не заперечував проти залучення до участі у справі правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» - ТзОВ «Тернопільтелеком», учасниками справи не надано доказів недійсності договору відступлення прав вимоги, отже, доводи покладені в обґрунтування відмови у задоволенні заяви ТзОВ «Тернопільтелеком» є виключно судженнями суду першої інстанції.

Окрім того, апелянт вказує, що всупереч вимогам ч.3, ч.4 ст.74 ГПК України, суд першої інстанції з власної ініціативи отримав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.10.2021 щодо ТзОВ «Тернопільтелеком», що не входить до повноважень суду та свідчить про порушення судом процесуального права та дає підстави для сумнівів в неупередженості суду.

Скаржник покликається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16.

Вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Так, окрім доводів, аналогічних викладеним у скарзі ТзОВ «Тернопільтелеком», ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» вказує, що виходячи з аналізу ст.ст.512, 514, 516, 518 ЦК України відступлення права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) в зобов`язанні, не впливає на зміст самого зобов`язання, заміна сторони в зобов`язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника. За висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 13.03.2019 у справі №905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора. Проте, суд не врахував цього висновку, а також практику Верховного Суду, відповідно до якої в разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безпосередньо здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383-2010 та інші постанови Верховного Суду).

Також апелянт покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, у якій було відступлено від висновку, сформульованого у постанові від 31.10.2018 у справі №465/646/11, конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договором є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

У відзиві на апеляційну скаргу на спростування доводів апелянтів ліквідатор наводить наступні аргументи.

За договором відступлення права вимоги від 22.10.2021 ТзОВ «Тернопільтелеком» виступив фактором та надав ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» послугу факторингу, оскільки надав йому фінансування під уступку права вимоги за плату у формі різниці між номінальною вартістю права вимоги та ціною її придбання, тобто договір за своєю суттю є договором факторингу.

Разом з цим, відповідно до ст.1077, ст.1079 ЦК України, ст.1, п.11 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ та мати статус фінансової установи (п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16).

Тобто, після укладення договору про відступлення права вимоги банкрут залишається зобов`язаною стороною за кредитним договором №КР235568 від 28.08.2007 та має обов`язок погасити отриманий банківський кредит, водночас погашення боргу має відбуватись у відповідності до приписів закону тому суб`єкту, який має право на надання фінансових послуг, є фінансовою установою, набув право вимоги на підставі правочину, зміст якого не суперечить приписам законодавства.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Таким чином, на думку ліквідатора, доводи апеляційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та чинним законодавством, що підтверджує законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Стар Софт» визнано грошові вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» як ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 9 587 813,23 грн. (із врахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 про внесення виправлень).

При цьому, кредиторські вимоги до боржника було обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2009 у справі №14/70-1184, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010, було стягнуто з ТзОВ «Стар Софт» на користь ВАТ «ФОЛЬКСБАНК» - 1 196 240,01 доларів США суми неповерненого кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009 становить 9 121 569,32 грн. 78 419,97 доларів США заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009 становить 597 967,95 грн., 3837,97 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009 становить 29 565 грн., 25500 грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312,50 грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.06.2010 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2009 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 видано наказ за № 14/70-1184. Постановою Відділу Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 21.11.2017 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/70-1184 від 02.06.2010, де стягувачем зазначено ПАТ «ВіЕс Банк».

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 задоволено заяву ПАТ «ВіЕс Банк» №10-3/4290 від 26.03.2018 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №14/70-1184; здійснено заміну стягувача ПАТ «ВіЕс Банк» у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/70-1184 від 02.06.2010 на його правонаступника - ТзОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс».

Кредитний борг виник на підставі договору №КР 23568 від 28.08.2007.

04.12.2018 ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою про уточнення вимог кредитора в сумі 34 852 096,65 грн. (зокрема, кредитор визначив еквівалент заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті станом на 13.08.2018)

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» задоволено частково, визнано грошові вимоги до боржника в сумі 34 324 817, 21 грн., черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 21 144 грн 00 коп. (сплачений судовий збір) - перша; в сумі 9 587 813 грн 23 коп. - четверта, в сумі 24 737 003 грн 98 коп. - шоста.

Таким чином, відповідно до ухвали від 11.01.2019, постановленої за результатами попереднього засідання, до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Стар Софт» включено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» в сумі 34 324 817, 21 грн. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 21 144 грн 00 коп. /сплачений судовий збір/ - перша; в сумі 9 587 813 грн 23 коп. - четверта; в сумі 24 737 003 грн 98 коп. - шоста.

Відповідно до документів, доданих до заяви ТзОВ «Тернопільтелеком» про заміну кредитора у справі - ТзОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс», на його правонаступника, 22.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» та Товариством з обмеженою діяльністю «Тернопільтелеком» був укладений договір про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР 23568 від 28.08.2007, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору свої права вимог за кредитним договором КР23568 від 28.08.2007, кредитором за яким є первісний кредитор, а боржником (позичальник) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» (боржник), з урахуванням всіх внесених змін і доповнень, додаткових угод та додатків до нього, що є невід`ємними частинами, а також за договорами забезпечення, зазначеними у п.1.3. договору, а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, зазначеними у п.1.3. цього договору грошові кошти, зазначені в п.1.4. договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення.

Загальна сума прав вимог за кредитним договором станом на 22.10.2021 складає 34 119 106,97 грн.

Згідно із п.3.1. договору відступлення прав вимог від 22.10.2021 право вимоги за кредитним договором вважається переданим новому кредитору з моменту отримання первісним кредитором від нового кредитора оплати у розмірі, зазначеному в п.4.1. цього договору за відступлені права вимог.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою діяльністю «Тернопільтелеком» сплатило Товариству з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» платіжним дорученням №1 від 23.10.2021 - 1 048 064,00 грн.

Відповідно до акту від 26.10.2021 приймання-передачі прав вимог до договору про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР 23568 від 28.08.2007 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимог по сплаті заборгованості за кредитним договором №КР 23568 від 28.08.2007, розмір яких станом на 22.10.2021 становить 34 119 106,97 грн.

Відповідно до ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.1 ст.43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Таким чином, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. При цьому, слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правовідносини стосовно фінансування під відступлення права грошової вимоги врегульовано главою 73 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновок щодо розмежування договорів відступлення права вимоги (цесії) та договорів факторингу викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, в якій суд зазначив, що відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вірно встановив суд першої інстанції, та не заперечують апелянти у скаргах, договір відступлення права вимоги від 22.10.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Траст Фінанс» та Товариством з обмеженою діяльністю «Тернопільтелеком» є договором факторингу, адже його умови передбачають прибуток від таких операцій з відступлення прав вимог у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Окрім того, із ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 у справі №14/70-1184 (а/с 16-17, том І) про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №14/70-1184, якою замінено стягувача - ПАТ «ВіЕс Банк» у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/70-1184 від 02.06.2020 на його правонаступника - ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс», вбачається, що відступлення права вимоги відбулося на підставі договору від 29.12.2017, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» набуло права вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, в тому числі й до боржника - ТзОВ «Стар Софт» за кредитною угодою №КР23568 від 28.08.2007. При цьому судом досліджено, що ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» є фінансовою установою, сплатило вартість права вимоги на користь первісного кредитора та набуло усі права та обов`язки первісного кредитора у кредитному зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави. Тобто, правочин, за яким відбувається наступне відступлення фактором права вимоги до боржника, має відповідати правовій конструкції саме договору факторингу, яка визначена відповідно до положень Глави 73 ЦК України - «Факторинг».

Відповідно до п.11 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.5 вказаного Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями; фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону; фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов`язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов`язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред`явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Фінансова установа - це юридична особа, яка згідно із законом надає одну або декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Апелянти не заперечують тієї обставини, що ТзОВ «Тернопільтелеком» не є фінансовою установою, проте, наголошують на порушенні норм процесуального права судом першої інстанції - отриманні Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій щодо ТзОВ «Тернопільтелеком» за власною ініціативою та порушенні норм матеріального права - не врахуванні принципу презумпції дійсності правочину.

У постанові Верховного суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16, на яку покликаються апелянти, викладено правові висновки, відповідно до яких вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Водночас, у постанові від 31.10.2018 у справі №465/646/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Постановою від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого у постанові від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.11.2021 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС», ідентифікаційний код 40514657, Товариство не перебувало в процедурі ліквідації.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.10.2021, основними видами економічної діяльності ТзОВ «Тернопільтелеком», ідентифікаційний код 39274047 є: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку.

Доказів наявності у ТзОВ «Тернопільтелеком» права здійснювати фінансові операції матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з укладенням 22.10.2021 договору про відступлення прав вимог за кредитним договором №КР 23568 від 28.08.2007 відбулась заміна первісного кредитора ТзОВ «Фінансова Компанія «Траст Фінанс», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на нового кредитора ТзОВ «Тернопільтелеком», який не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції, отримавши Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій щодо ТзОВ «Тернопільтелеком» за своєю ініціативою збирав докази у справі в порушення вимог ч.3, ч.4 ст.74 ГПК України, адже суд має обов`язок встановити відомості про юридичну особу, що звертається до господарського суду із заявою про залучення її до участі у справі (в тому числі в якості правонаступника) на підставі відкритих даних, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій, зокрема, перевірити наявність відомостей про реєстрацію юридичної особи чи її припинення, встановити її місцезанходження.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, державна реєстрація базується принципах публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.7 ст.11 вказаного Закону державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, органи Бюро економічної безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо зауваження ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про преюдиційність обставин, встановлених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №921/744/19, якою замінено позивача у даній справі - ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» його правонаступником - ТзОВ «Тернопільтелеком», слід зазначити, що вказану заміну було здійснено на підставі договору від 26.10.2021, укладеного між ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» та ТзОВ «Тернопільтелеком» про відступлення прав за іпотечним договором, за умовами якого ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» відступило ТзОВ «Тернопільтелеком» права за іпотечним договором від 31.08.2007, укладеним ПАТ «ВіЕс Банк» та ТзОВ «Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) «Затишок», який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу Магдич О.О. за реєстровим номером 3966, а предметом у справі №921/744/19 є визнання припиненою іпотеки. Також в ухвалі встановлено обставини, аналогічні встановленим у справі №921/321/18 - стосовно факту укладення договору про відступлення прав вимоги від 22.10.2021.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» б/н від 22.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/17/22 від 04.01.2022) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільтелеком» б/н від 03.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/4076/21 від 07.12.2021) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області 26.11.2021 у справі №921/321/18 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, покласти на скаржників.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.03.2022.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.