Постанова

від 23.03.2022 по справі 915/1307/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року м. ОдесаСправа № 915/1307/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фактор»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021

по справі №915/1307/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «АСГАРД»

до відповідача Приватного підприємства «Фактор»

про стягнення заборгованості

суддя суду першої інстанції - Ржепецький В.О.

місце винесення ухвали: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул. Адміральська, 22.

повний текст рішення складено та підписано: 29.11.2021.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АСГАРД» до Приватного підприємства «Фактор» про стягнення заборгованості за договором №01/02-20 ОП від 01.02.2020 у сумі 75312,00 грн та пені в сумі 912,00 грн.

В якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконанням відповідачем зобов`язань перед позивачем за укладеним договором, в частині оплати послуг позивача у встановлені договором строки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 позовні вимоги задоволено.

Стягнути з Приватного підприємства «Фактор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АСГАРД» 75312,00 грн основної заборгованості за договором №01/02-20 ОП від 01.02.2020, 912,00 грн - пені та 2270,00 грн - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано наступним.

На виконання умов договору позивачем були надані послуги з обслуговування в мережі передачі даних «Асгард» за період травень-серпень 2021 року на загальну суму 75312,00 грн, про що свідчать рахунки №10/05 від 01.05.2021 за травень, №10/06 від 01.06.2021 за червень, №10/07 від 01.07.2021 за липень, №10/08 від 01.08.2021 за серпень.

Судом зазначено, що виходячи з умов п.3.2.8, 4.1-4.3.,5.1. Договору обов`язок сплати послуг не пов`язується з оформленням актів здачі-приймання наданих послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором у період з травня по серпень 2021 року на суму 75312,00 грн підтверджене наявними у справі належними доказами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Фактор» звернулось до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АСГАРД».

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що він не був повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, внаслідок чого не реалізував право подати заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Суд не врахував, що відповідно до п. 4.1. Договору, послуги оплачуються Провайдером щомісяця Оператору авансовим платежем на умові 100% передплати за поточний місяць відповідно отриманому рахунку за послуги. Оплата здійснюється протягом 5 (п 'яти) робочих днів з моменту одержання цього рахунку, але не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, за результатами робочого періоду в поточному місяці Оператор складає Акт здачі приймання наданих Послуг у двох екземплярах, по одному для кожної зі Сторін. У випадку якщо зазначений Акт не підписаний Провайдером і Провайдер не пред`явив у письмовій формі своїх зауважень і заперечень Оператору протягом 5 (п`яти) робочих днів після закриття періоду, послуги вважаються належно виконаними й прийнятими Провайдером у повному обсязі. Претензії до Оператора за даний робочий період після цього не приймаються. При наявності зауважень І заперечень по оцінці якості й кількості зроблених послуг, Провайдер має право ознайомитися зі статистичними даними Оператора, направивши офіційний письмовий запит Операторові. Також з огляду на п. 3.4.2. Провайдер (позивач) припиняє надання послуг у разі наявності боргу.

Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачеві рахунків та актів здачі- приймання робіт, тоді як обов`язок оплати пов`язаний саме із фактом та датою отримання рахунків.

А послуги вважаються належно виконаними й прийнятими Провайдером у повному обсязі лише у разі, якщо зазначений Акт не підписаний Провайдером і він не пред`явив у письмовій формі своїх зауважень і заперечень. Відсутність доказів, а саме: актів та доказів іх отримання відповідачем спростовує висновок суду про факт належного виконання обов`язків з надання послуг позивачем.

У зв`язку з чим скаржник вважає, що саме лише виконання позивачем умов договору щодо вручення відповідачеві рахунків та актів здачі-приймання послуг, як доказ належно виконаних і прийнятих Провайдером (відповідачем) послуг, створює виникнення обов`язку відповідача їх оплатити.

На підтвердження розміру заборгованості у сумі 75312,00 грн надано лише довідка за підписом головного бухгалтера позивача. Звірка взаєморозрахунків не проведено, акт суду не надано, будь які первинні, бухгалтерські документи на підтвердження зазначених господарських операцій та заборгованості в матеріалах справи відсутні та до суду не надано.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: ОСОБА_1, Богатир К.В, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 915/1307/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 доручено господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1307/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фактор" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2021 по справі №915/1307/21 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції з Господарського суду Миколаївської області.

28.12.2021 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1307/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фактор» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2021.

Визначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Фактор» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2021 у справі № 915/1307/21 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірми «АСГАРД» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.

У зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.02.2022 №137/0/15-22 розпорядженням керівника апарату суду № 83 від 21.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Лавриненко Л.В. Богатир К.В.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 прийнято справу № 915/1307/21 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Лавриненко Л.В., Богатир К.В.

У зв`язку із перебуванням судді Лавриненко Л.В. у відпустці у період з 01.03.2022 по 16.03.2022 на підставі наказу В.О. Голови суду від 01.03.2022 №49-в та у період з 17.03.2022 по 01.04.2022 на підставі наказу Голови суду від 14.03.2022 №65-в, розпорядженням керівника апарату суду № 442 від 22.03.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2022, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 прийнято справу № 915/1307/21 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В.

31.12.2021 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «АСГАРД» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого, просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «АСГАРД» у відзиві зазначено, що скаржник, зловживає своїми процесуальними правами стосовно отримання поштової кореспонденції з суду. Дійсно, згідно з позицією Верховного Суду само по собі повернення відправлення з причини «закінчення строку зберіган ня» не свідчить про відмову від одержання ухвали чи повістки. Але Відповідач при цьому посилається на те, що він не отримав ухвалу суду «з поважних причин». Тому він повинен довести наявність «поважних причин», які перешкодили йому отримати на пошті рекомендовану кореспонденцію з відміткою «судова», яка надійшла на його адресу, та зберігалася там певний час. Але про такі причини Відповідач не повідомляє. Тому немає ніяких сумнівів у тому, що він умисно ухилявся від отримання конкретної кореспонденції з метою посилання у подальшому про її неотримання, тобто зловживає своїми процесуальними правами.

Позивач не погоджується з посиланням Відповідача про те, що він не отримував рахунки Позивача. Згідно Наказу Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307 (у редакції наказу Мінфіну України від 01.03.2021р. № 131), Позивачем щомісяця реєструються відповідні податкові накладні (додаються), і Відповідач бачив отримані податкові накладні від Позивача, отримував податковий кредит, але ніяк не реагував і не сплачував рахунки.

Що стосується актів здачі-приймання наданих послуг, то суд обґрунтовано відмітив, що оплата послуг за договором не пов`язується з підписанням актів здачі-приймання наданих послуг, тим більш, що Відповідач і не повертав вказані акти здачі-приймання наданих послуг зі своїми зауваженнями згідно п.5.1 договору.

Надіслані Позивачем рекомендованими листами претензії не були повернуті, тобто отримані Відповідачем, але обов`язкової відповіді на них згідно ст.222 п.8 ГК Відповідач не надав.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Однак, станом на час ухвалення постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною першою статті 273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

01.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСГАРД» (оператор, позивач) та Приватного підприємства «Фактор» (провайдер, відповідач) укладено договір №01/02-20 ОП (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого оператор, будучи власником мережі передачі даних "Асгард", на підставі ліцензій на використання радіочастотного ресурсу, але не обмежуючись цим, здійснює діяльність у сфері телекомунікаційних послуг з передачі даних на території м. Миколаєва та Миколаївської області, надає право Провайдеру користуватись ресурсами власної мережі передачі даних "Асгард" (далі - Мережа) з метою здійснення Провайдером діяльності з надання телекомунікаційних послуг абонентам, для чого Оператор приймає на себе зобов`язання: по проводовому і безпроводовому підключенню Провайдера для забезпечення можливості цілодобового доступу Провайдера до Мережі, абонентного обслуговування в спеціально організованій для Провайдера підмережі Мережі, видачі IP-адрес (при необхідності), а також надає регулярні послуги з технічного супроводження цього доступу (надалі "Послуги").

Відповідно до п. 1.2. Договору, за даним Договором Оператор також реєструє у власній мережі абонентські точки Провайдера за наданими Провайдером даними, а також надає реєстраційні відомості про ці точки в МФ УДЦР для отримання дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Відповідно до п. 1.3 Договору, місця надання Послуг фіксується Сторонами у Додатку № 4.

Відповідно до п. 2.1 Договору, в десятиденний термін (рахуються робочі дні) з моменту надходження на розрахунковий рахунок Оператора від Провайдера оплати вартості підключення до Мережі Оператора, Оператор виконує роботи по підключенню Провайдера до Мережі.

Відповідно до п. 2.2 Договору, дата підключення фіксується двосторонніми Актами здачі-прийняття Робіт, що готуються Оператором, та передаються Провайдеру. За відсутності впродовж двох робочих днів із моменту отримання Акта письмової заяви Провайдера, де вказано причини не підписання Акту здачі-прийняття, Роботи вважаються прийнятими без зауважень.

Відповідно до п. 2.3 Договору, датою початку користування Провайдером Послугою є дата включення кінцевого обладнання Провайдера, зафіксована у Акті здачі-прийняття Робіт.

Відповідно до п. 2.4 Договору, оперативна взаємодія Сторін на час дії Договору здійснюється представниками служб Оператора і Провайдера, які зазначені у Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до п. 3.2.8. Договору, провайдер зобов`язаний оплачувати послуги у розмірах та строки, встановлені даним Договором та Додатками до нього.

Відповідно до п. 4.1 Договору, послуги оплачуються Провайдером щомісяця Оператору авансовим платежем на умові 100% передплати за поточний місяць відповідно отриманому рахунку за послуги. Оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання цього рахунку, але не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2 Договору, вартість Робіт та Послуг, що надаються Оператором, наведена у Додатках № 1 та № 2 у гривнях.

Відповідно до п. 4.3. Договору, невикористання послуг провайдером не може бути підставою для їх несплати.

Відповідно до п. 5.1 Договору, щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, за результатами робочого періоду в поточному місяці Оператор складає Акт здачі-приймання наданих Послуг у двох екземплярах, по одному для кожної зі Сторін. У випадку якщо зазначений Акт не підписаний Провайдером і Провайдер не пред`явив у письмовій формі своїх зауважень і заперечень Оператору протягом 5 (п`яти) робочих днів після закриття періоду, послуги вважаються належно виконаними й прийнятими Провайдером у повному обсязі. Претензії до Оператора за даний робочий період після цього не приймаються. При наявності зауважень І заперечень по оцінці якості й кількості зроблених послуг, Провайдер має право ознайомитися зі статистичними даними Оператора, направивши офіційний письмовий запит Операторові.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі несплати вартості наданих послуг Оператора Провайдером у термін, зазначений у п. 4.1., на несплачену суму нараховується пеня, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 8.1 Договору, даний Договір з Додатками набуває чинності з дня підписання Сторонами, розповсюджує свою дію на відносини між Сторонами, що виникли з 01 лютого 2020 року, та діє до 31 грудня 2020 рику. Договір продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із Сторін не менше ніж за 10 (десять) днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону письмово (рекомендованим листом або кур`єром) про своє бажання припинити дію Договору.

Згідно Договору №01/02-20 ОП від 01.02.2020р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки:

№10/05 від 01.05.2021р. на суму 18828,00 грн.,

№10/06 від 01.06.2021р. на суму 18828,00 грн.,

№ 10/07 від 01.07.2021р. на суму 18828,00 грн.,

№ 10/08 від 01.08.2021 на суму 18828,00 грн.

Оплата за вказаними рахунками у відповідності до п.4.1 Договору повинна була проведена в повному обсязі:

по рахунку №10/05 від 01.05.2021р. не пізніше 15.05.2021р.

по рахунку №10/06 від 01.05.2021р. не пізніше 15.06.2021р.,

по рахунку №10/07 від 01.05.2021р. не пізніше 15.07.2021р.

по рахунку №10/08 від 01.05.2021р. не пізніше 15.08.2021р.,

Також, позивачем були направлені відповідачу претензії про погашення заборгованості № 03/05-2021 від 20.05.2021р., № 01/06-2021 від 16.06.2021р., № 03/07-2021 від 21.07.2021р., № 03/08-2021 від 16.08.2021р.

Відповідач рахунки не оплатив, відповіді на претензії не надав.

Несплата відповідачем вартості послуг стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в сумі 75312,00 грн та пені в сумі 912,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

При цьому, з системного аналізу наведених положень ЦК України вбачається, що оплаті підлягає лише надана послуга.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 встановлені вимоги щодо оформлення первинних документів, згідно яких первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5 Положення).

Верховним Судом в постанові від 18.03.2020 у справі №927/986/17 було висловлено позицію щодо недостатності самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг. Отримання послуг повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності).

Відповідно до п. 4.1 Договору, послуги оплачуються Провайдером щомісяця Оператору авансовим платежем на умові 100% передплати за поточний місяць відповідно отриманому рахунку за послуги. Оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання цього рахунку, але не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Згідно п. 5.1 Договору, щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, за результатами робочого періоду в поточному місяці Оператор складає Акт здачі-приймання наданих Послуг у двох екземплярах, по одному для кожної зі Сторін. У випадку якщо зазначений Акт не підписаний Провайдером і Провайдер не пред`явив у письмовій формі своїх зауважень і заперечень Оператору протягом 5 (п`яти) робочих днів після закриття періоду, послуги вважаються належно виконаними й прийнятими Провайдером у повному обсязі. Претензії до Оператора за даний робочий період після цього не приймаються. При наявності зауважень І заперечень по оцінці якості й кількості зроблених послуг, Провайдер має право ознайомитися зі статистичними даними Оператора, направивши офіційний письмовий запит Операторові.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, сторонами обумовлено порядок прийняття послуг шляхом підписання Акту надання послуг, який згідно умов договору направляється на адресу відповідача.

При цьому, сторонами обумовлено, що оплата послуг за цим договором, оплачуються Провайдером щомісяця Оператору авансовим платежем на умові 100% передплати за поточний місяць відповідно отриманому рахунку за послуги. Оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання цього рахунку, але не пізніше 15-го числа поточного місяця (п. 4.1 Договору).

Посилання позивача на те, що акти здачі-прийняття робіт та рахунки на оплату направлялись відповідачу відхиляються судом, оскільки матеріали справи не містять доказів таких відправок, крім того направлення рахунків не звільняє позивача від обов`язку направляти відповідачу акти наданих послуг і лише у разі отримання цих актів відповідачем та їх не повернення протягом п`яти робочих днів акт вважається підписаним (п. 5.1. Договору).

У постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №915/905/16, зокрема, зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи актів надання послуг, за відсутності доказів їх направлення відповідачу, не є відповідним первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та, відповідно, не можуть бути підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

При цьому позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг за спірним договором.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, судовою колегією приймається до уваги посилання відповідача, що з червня 2021 року відповідач отримав ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України( копії яких додані до апеляційної скарги), з цього часу послуги не надавались. Всі отримані до цього часу рахунки та акти відповідачем були підписано та отримані послуги оплачені.

Таким чином, саме лише виконання позивачем умов договору щодо вручення відповідачеві рахунків та актів здачі-приймання послуг, як доказ належно виконаних і прийнятих Провайдером (відповідачем) послуг, створює виникнення обов`язку відповідача їх оплатити.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та умови договору, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не було надано достатньо доказів, які у своїй сукупності дали б суду змогу дійти висновку про фактичне надання позивачем послуг за договором у спірний період, отже позовні вимоги про стягнення 75312,00 грн основного боргу та пені в сумі 912,00 грн не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведеністю, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення позову є передчасним.

Висновки апеляційного господарського суду:

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку господарський суд неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню за мотивами, викладеними у даній постанові суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 по справі № 915/1307/21 скасуванню та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фактор» - задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 у справі № 915/1307/21 - скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «АСГАРД» на користь Приватного підприємства «Фактор» 3405,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир