Ухвала

від 28.08.2022 по справі 915/1307/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 915/1307/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД"

до Приватного підприємства "Фактор"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022, ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2021 у справі № 915/1307/21, подана 12.08.2022 через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД", суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором від 01.02.2020 № 01/02-20 ОП у сумі 75 312,00 грн та пені у сумі 912,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 - 227 000,00 грн).

Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що подає касаційну скаргу, як особа, яка відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2021 відкрито провадження у справі № 915/1826/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" до Приватного підприємства "Фактор" про стягнення заборгованості за договором від 01.02.2020 № 01/02-20ОП у сумі 75 312,00 грн основного боргу та пені у сумі 2 199,52 грн за період з вересня до грудня 2021 року, а також 2 270,00 грн судового збору.

Таким чином скаржник зазначає, що відповідно до цього Кодексу позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (№ 915/1826/21), що є підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

На підтвердження вказаних доводів, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2021 у справі № 915/1826/21 зі змісту якої вбачається, що господарським судом відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" до Приватного підприємства "Фактор" про стягнення заборгованості.

Верховний Суд зазначає, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Проте скаржник належним чином не довів, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням у цій справі, при розгляді іншої справи, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2021 у справі № 915/1826/21, предметом позову у якій є стягнення заборгованості, не підтверджує наведених скаржником доводів щодо необхідності відкриття касаційного провадження, адже не є судовим рішенням по суті спору.

На підтвердження доводів щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі до матеріалів касаційної скарги, зокрема, але не виключно, могла бути, додана: копія позовної заяви у справі № 915/1826/21, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, правові підстави позову, виклад обставин та доказів на їх підтвердження.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" не обґрунтувало та належним чином не довело, що воно позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на те, що прийняте у справі рішення позбавляє скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи без належного обґрунтування, є недостатнім для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає, то підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022 у справі № 915/1307/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022 у справі № 915/1307/21.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжне доручення від 11.08.2022 № 731-0227-4950-2538 на суму 4 540,00 грн повернути Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "АСГАРД".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак